УХВАЛА

іменем України

3 червня 2010 року                                                                  м. Ужгород

Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі суддів: Чужі Ю.Г. (головуючий), Леска В.В., Кондора Р.Ю., при секретарі Молнар Е.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ЗАТ КБ «ПриватБанк» на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду про забезпечення позову від 23 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ЗАТ КБ «ПриватБанк» про визнання угоди недійсною, -

в с т а н о в и л а :

ЗАТ КБ «ПриватБанк» (далі – Банк) оскаржив в апеляційному порядку  ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 23 лютого 2010 року, якою забезпечено позов ОСОБА_3 до Банку про визнання угоди недійсною шляхом зупинення дії правочинів укладених між позивачем та Банком протягом 2007 – 2009 років.

В обґрунтування апеляційної скарги Банк посилається на  неправильне застосування та порушення судом норм процесуального права, в зв’язку з чим ставить питання про скасування ухвали місцевого суду про забезпечення позову.

    Заслухавши осіб, які взяли участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально - правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Зі змісту ст. 151 ЦПК України (далі ЦПК) випливає, що суд за належно оформленою заявою осіб, які беруть участь у справі, на будь-якій стадії розгляду справи, може вжити заходи забезпечення позову, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У ст. 152 ЦПК наведено перелік видів забезпечення позову, а ст. 153 ЦПК регламентовано порядок розгляду заяв про забезпечення позову і порядок виконання ухвал про забезпечення позову.

В порушення цих вимог суд першої інстанції розглянув заяву представника позивача про забезпечення позову, яка не відповідає вимогам закону і застосував непередбачений законом вид забезпечення позову.

Крім цього, не зрозуміло яким чином даний вид забезпечення позову має охороняти матеріально - правовий інтересів позивача і забезпечити реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

За таких обставин колегія суддів вважає, що  ухвала суду про забезпечення позову від 23 лютого 2010 року постановлена з порушення норм процесуального права, що, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК, дає підстави апеляційному суду скасувати дану ухвалу з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

    у х в а л и л а :

    Апеляційну скаргу ЗАТ КБ «ПриватБанк» задовольнити.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 23 лютого 2010 року скасувати.

    У задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовити.

    Ухвала оскарженню не підлягає.

    Судді: