АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц–2003/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 19, 27 - Таратін В.О.
Доповідач в апеляційній
інстанції - Бородійчук В.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2010 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бородійчука В.Г.
суддів Василенко Л.І., Демченка В.А.
при секретарі Петренко С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 16 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання умов кредитного договору недійсними та стягнення з відповідача судових витрат.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, колегія суддів,-
в с т а н о в и л а :
01 грудня 2009 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання умов п.2.3.3 кредитного договору № 254416-CRED від08 жовтня 2008 року недійсними та стягнення з відповідача судових витрат.
Позов мотивував тим, що 08 жовтня 2008 року між позивачем та відповідачем в особі керівника Золотоніського відділення Черкаського головного регіонального управління ЗАТ КБ «Приватбанк» Компанієць В.І. укладено кредитний договір № 254416-CRED.
Відповідно до ч. 2 п.2.3.3 даного договору кредитору надане право в односторонньому порядку, на власний розсуд, змінювати умови кредитного договору і вимагати дострокового погашення кредиту в повному обсязі із сплатою всіх сум в разі настання подій, перелічених в ч. 1 вказаного пункту договору, зокрема порушення позичальником будь-якого з обов’язків, передбачених договором, втрати предмету застави та інше.
Відповідно до ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець. Виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про надання продавцю (виконавцю, виробнику) права розірвати договір із споживачем на власний розсуд, якщо споживачеві таке право не надається.
Позивач вважає, що відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, та у разі недодержання цих вимог при вчиненні оспорюваного правочину, відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, він підлягає визнанню недійсним в частині пунктів, що суперечать діючому законодавству.
Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 16 березня 2010 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 16 березня 2010 року як незаконне і постановити нове, яким його позовні вимоги задоволити повністю.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до відхилення.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Ст. 213 ЦПК України вказує, що рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором чи законом.
Відповідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов’язання.
Судом встановлено, що 08 жовтня 2008 року між позивачем та відповідачем в особі керівника Золотоніського відділення Черкаського головного регіонального управління ЗАТ КБ «Приватбанк» Компанієць В.І. укладено кредитний договір № 254416-CRED.
Пункт 2.3.3. вказаного кредитного договору містить вичерпний перелік подій, за умови настання яких банк, за власним розсудом, може скористатися одним із варіантів розірвання або зміни договору передбачені цим пунктом. Банк, згідно зазначеного пункту договору має право змінити або розірвати договір (у визначеному договором та законом порядку) лише в разі настання однієї чи декількох подій, що зазначено в договорі, що жодним чином не порушує чинного законодавства та не спричиняє дисбалансу договірних прав та обов’язків сторін.
Як судом першої інстанції так і Апеляційним судом не встановлено підстав визнання недійсності спірного правочину, які передбачені ч.ч. 1-3,5,6 ст. 203 ЦК України або недодержання сторонами правочину принципу добросовісності та справедливості, а також відсутній будь-який дисбаланс у відносинах між сторонами. Крім того положення ст. 215 ЦК України не передбачають визнання недійсною окремої частини (пункту) правочину.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення по даній справі повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, і як наслідок ухвалив рішення по справі з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
А тому, керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 16 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання умов кредитного договору недійсними та стягнення з відповідача судових витрат залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України в 2-х місячний строк з моменту проголошення.
Головуючий - підпис
Судді - підписи
Згідно з оригіналом:
Суддя В.Г. Бородійчук