Справа № 2-1771/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

04 червня  2010 року  Лутугинський  районний суд Луганської області у складі:

 головуючого судді Кулешової Л.В.

при секретарі Шкурко В.В.

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лутугине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 д о управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі  Луганської області про  стягнення соціальної допомоги дітям війни,

ВСТАНОВИВ:

30 квітня  2010 року позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має статус «дитини війни» у зв’язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана йому пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідач у 2007 році пенсію йому не підвищив, а у 2008 році та 2009 роках підвищив у неповному обсязі,  а тому просив зобов’язати відповідача нарахувати йому не отриману допомогу за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 1 січня 2009 року . Позивач у судове засідання не з’явився, просив розглядати справу за його відсутності.

    Представник відповідача у судове засідання не з’явився, просив розглянути справу за його відсутності.  У запереченнях проти позову, які є в матеріалах справи, відповідач посилається на наступне. Позивач зверталася до суду з вимогами про стягнення підвищення до пенсії як дитині війни і постановою Лутугинського районного суду в задоволенні позову відмовлено за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в зв’язку з пропуском строку для звернення до суду; за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року позовні вимоги задоволені та позивач отримала підвищення згідно рішення суду. Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» виплата надбавки дітям війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком не передбачена.  Просив суд відмовити у задоволенні позову.

    Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус дитини війни, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_1 від 16 березня 2000 року ( а.с.5) та ксерокопією паспорту позивача. ( а.с. 4).

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-4, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно з довідкою відповідача позивачу у 2007 році підвищення до пенсії як дитині війни не нараховувалося, з 1 січня 2008 року отримував підвищення у розмірі 10% від встановленого прожиткового мінімуму, а саме : з 1 січня  2008 року – 47 грн., з 1 квітня 2008 року – 48 грн.10 коп., з 1 липня 2008 року – 48 грн.20 коп., з 1 жовтня 2008 року – 49 грн.80 коп. ( а.с.14).

Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року   № 6-рп/2007 положення статті 71  Закону України  «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані  такими, що не відповідають Конституції України.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги про зобов’язання здійснити перерахунок пенсії та виплатити підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни підлягають задоволенню за період з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року.

Посилання відповідача на те, що вимоги позивача про стягнення підвищення як дитині війни за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року вже розглянуті Лутугинським районним судом, в задоволенні позову відмовлено, у зв’язку з чим вимоги позивача за вказаний період не підлягають задоволенню, є необґрунтованими. Як вбачається з постанови Лутугинського районного суду від 13 березня 2009 року , позивач зверталася до суду в порядку адміністративного судочинства і в задоволенні позову за цей час було відмовлено в зв’язку з пропуском річного строку звернення до суду. Позивач же звернулася до суду в порядку цивільного судочинства і ст.257 ЦК України встановлено позовна давність тривалістю у три роки. Позивач строк звернення до суду в порядку цивільного судочинства не пропустила.

Позивач просила суд зобов’язати відповідача нарахувати та виплати їй підвищення до пенсії як дитині війни за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Ухвалою Лутугинського районного суду від 04 червня 2010 року провадження у справі за вимогами за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року закрито.

Статтею 71 Закону України « Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах в межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком, а тому розміри надбавки, встановлені постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року, на які посилається відповідач, не можуть застосовуватися дітям війни.

Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно статті 6 якого дітям  війни пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Суд вважає задовольнити вимоги позивача про зобов’язання відповідача нараховувати соціальну допомогу дитині війни з 1 січня 2009 року без обмеження певною датою, оскільки Законом України «Про соціальний захист дітей війни» не передбачено строк його дії.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у сумі  45,50 грн.

Керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 62, 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 року, ст. ст. 10,11,60,212-215 ЦПК України, суд

                         В И Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_1 д о управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі  Луганської області про  стягнення соціальної допомоги дітям війни задовольнити.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області  нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни на підставі ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни»  за рахунок коштів Державного бюджету України з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та з 1 січня 2009 року з урахуванням виплачених сум.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 45,50 грн.    

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Лутугинський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: