Справа №2а-374/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 травня 2010 року м. Гола Пристань
Голопристанський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого судді Францішка Ю.В.
при секретареві – Вершина Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Гола Пристань адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Коблевської роти ДПС УДАІ УМВС в Миколаївській області про визнання незаконними дій відповідача та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, суд -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся із зазначеним позовом, посилаючись на те, що інспектором ДПС Шушбин К.А. був складений протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що 29 березня 2010 року о 07.10 год. на 223 км а/д «Ульянівка-Миколаїв» водій автомобіля марки «ГАЗ33021» д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заронений», чим порушив п.2.2. розділу 44 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
За наслідками складеного протоколу була винесена постанова по справі від 29 березня 2010 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу.
Позивач вважає, що винесена постанова та притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконною, оскільки діяв він в межах вимог Правил дорожнього руху і в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Тому просить визнати дії відповідача протиправними, а постанову по справі від 29 березня 2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності з накладенням стягнення у вигляді штрафу - скасувати.
В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримав в повному обсязі та пояснив, що 29.03.2010 року рухався на а/д «Ульянівка-Миколаїв» у напрямку залізно-дорожнього переїзду. На зазначеному переїзді, у зоні найбільшої видимості вели патрулювання працівники ДАІ. Розуміючи що ведеться нагляд за дорожнім рухом, намагався діяти у максимальній відповідності до даних правил. Наближаючись до переїзду, маючи намір здійснити поворот праворуч, прийняв крайнє праве положення, зменшив швидкість до безпечної, а безпосередньо перед знаком 2.2. «Проїзд без зупинку заборонено» зупинився. Переконавшись, що рух авто не перешкоджатиме руху інших автомобілів, здійснив поворот праворуч. В цей час до нього підійшов інспектор ДПС і почав складати протокол. Вище викладені обставини він надав в усному поясненні інспектору, але він на них не звернув уваги. Додатково зазначив, що в протоколі, де графа для надання пояснень по суті порушення, він також письмово підтвердив про наявність зазначених обставин.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив. Згідно ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним причину неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом було встановлено, що 29 березня 2010 року інспектором ДПС Коблевської роти ДПС був складений протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за невиконання вимог п.2.2. розділу 44 Правил дорожнього руху, а саме не виконання вимог дорожнього знаку «Проїзд без зупинки заронений».
В той же день по даному факту була винесена постанова по справі від 29 березня 2010 року, якою ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу.
Однак в протоколі, де графа для надання пояснень по суті порушення, ОСОБА_1, вказав на той факт, що Правил дорожнього руху не порушував, своєї вину не визнає.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерплих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Додаткових доказів, свідчень або інших відомостей до протоколу, необхідних для вирішення справи про наявність обставин порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_1 посадовою особою ДАІ, яка виявила правопорушення, зібрано не було і протокол таких доказів не містить.
Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Крім протоколу про адміністративне правопорушення із зазначенням суті виявленого правопорушення, інших доказів які б спростовували свідчення позивача та підтверджували правомірність винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 відповідачем в судове засідання надано не було.
Відсутність порушень Правил дорожнього руху з боку ОСОБА_1 під час проїзду залізно-дорожнього переїзду підтвердив в судовому засіданні сам позивач.
Відповідно до п.2.2. розділу 44 Правил дорожнього руху забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12. (стоп-лінія), а якщо вона відсутня – перед знаком. Згідно вимогам п.2.2. Правил і діяв позивач під час руху.
Таким чином, враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 здійснено всі необхідні заходи, щодо виконання вимог Правил дорожнього руху, у зв'язку з чим в його діях відсутній склад правопорушення, передбачений ч.1 ст.122 КУпАП.
За таких обставин винесену постанову по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 слід визнати незаконною, а тому вона підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11, 69, 71, 86, 158-163 КАС України, суд, –
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову серії ВТ №084920 інспектора ОДР ВДАІ м. Гола Пристань від 16 березня 2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу – скасувати.
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 у зв’язку з відсутністю в його діях складу правопорушення – закрити.
Постанова може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Суддя Ю.В. Францішко