Справа № 1-256/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2010 року м. Гола Пристань

Голопристанський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого, судді Францішка Ю.В.,

при секретарі Вершина Н.А.,

за участю прокурора Гапонова Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Більшовик, Голопристанського району, Херсонської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст.89 КК України не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, -  

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 22.04.2010 року о 14.30 год. в с. Круглоозерка, Голопристанського району, Херсонської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючись корисливими мотивами та метою заволодіння чужим майном, перебуваючи в приміщенні будинку АДРЕСА_2, звідки шляхом вільного доступу, таємно, викрав мобільний телефон марки «Нокіа», чим завдав потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 800 грн.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 не заперечував і визнав вищевикладені фактичні обставини справи, свою вину визнав повністю та дав показання, згідно яким 22.04.2010 року о 04.30 годині він прийшов до ОСОБА_6, який тимчасово проживає в будинку АДРЕСА_2, щоб попросити грошей в борг на горілку. ОСОБА_6 впустив його до будинку, де також знаходився ОСОБА_5, який відпочивав. На столі біля ліжка побачив мобільний телефон, який вирішив вкрасти, але навіщо це зробив не пам'ятає, оскільки перебував в стані алкогольного сп’яніння. Телефон приніс до себе додому. В скоєному щиро кається.

З урахуванням згоди всіх учасників процесу, у тому числі й відповідної заяви підсудного ОСОБА_4, суд відповідно до ч.3 ст.299 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і визнає можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом підсудного.

Вина підсудного ОСОБА_4, крім його показань щодо визнання своєї вини, також підтверджується іншими зібраними на досудовому слідстві доказами, які містяться в матеріалах справи.

Допитав підсудного ОСОБА_4, а також оцінивши інші зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що достовірність доказів, на яких ґрунтується обвинувачення, не викликає сумніву, а тому вина підсудного ОСОБА_4 в скоєнні злочину доведена повністю, і кваліфікує його дії за ч.1 ст.185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Вирішуючи питання про призначення підсудному ОСОБА_4 покарання, суд керуючись ст.65 КК України, з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що обтяжують та пом’якшують покарання, а саме: скоєний ОСОБА_4 злочин є злочином середньої тяжкості; наявність негативної характеристики по місцю проживання, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває ; обставини, що пом’якшують покарання – визнання вини, щире каяття підсудного у вчиненні злочину, явка з повинною, добровільне відшкодування заподіяної шкоди;  обставини, що обтяжують покарання – вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння, та вважає, що за таких обставин останньому слід призначити покарання у виді громадських робіт, яке буде достатнім для його виправлення і попередження вчинення нових злочинів.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Відповідно до ст.81 КПК України речові докази: мобільний телефон марки «Нокіа», залишений під розписку у потерпілого, підлягають залишенню за належністю потерпілому ОСОБА_5

Судові витрати по справі відсутні.

На підставі ст.ст.323, 324  КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, і призначити йому покарання у виді 120 (ста двадцяти) годин громадських робіт.

Речовий доказ: мобільний телефон марки «Нокіа» залишити за належністю ОСОБА_5

На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Херсонської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення шляхом подачі апеляції через Голопристанський районний суд Херсонської області.

Головуючий, суддя                                                                               Ю.В. Францішко