Справа 2-а-1958\10
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2010 року Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі: головуючого – судді Тарасенко Л.М., при секретарі Власовій Ю.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до інспектора ДПС БДПС ВДАІ по обслуговуванню м. Харкова та АТІ УДАІ ГУМВС України Харківській області Маренич Ігоря Петровича про скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності
встановив:
ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС БДПС ВДАІ по обслуговуванню м. Харкова та АТІ УДАІ ГУМВС України в Харківській області сержанта міліції Маренич І.П. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що зазначеною постановою від 7 травня 2009 року його було притягнуто до адміністративного стягнення за ч1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 300 грив. за те, що він 5 травня 2009 року о 17 год.41 хв. керував автомобілем «CHEVROLET», державний номер НОМЕР_1 і рухався по вул..Тракторобудівників, в м. Харкові зі швидкістю 96 кмгод, чим перевищив дозволену швидкість руху на 36 кмгод. Порушення було зафіксоване приладом «Візир».
З даною постановою він не згоден, оскільки вважає, що його ніхто не зупинив, на склав протокол про адміністративне правопорушення. Постанова про адміністративне правопорушення винесена з порушенням порядку фіксації адміністративного правопорушення, оскільки з діючим законодавством фіксація та винесення постанови відносно власника транспортного засобу можлива, якщо порушення зафіксоване засобами, що працюють в автоматичному режимі.
ОСОБА_3 просить поновити строк на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, оскільки отримав її тільки 11 лютого 2010 року, про це дізнався в районному ДАІ, не мав можливості своєчасно оскаржити постанову.
У судове засідання позивач не з»явився, надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутністю.
Відповідач не з»явився, письмових заперечень не надав.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
У судовому засіданні встановлено наступне.
Відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення від 7 травня 2009 року за адресою: м. Харків, вул.. Тракторобудівників, 5 травня 2009 року водій автомобіля «CHEVROLET» , державний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3, рухався зі швидкістю 96 кмгод. де обмежена максимальна швидкість руху до 60 кмгод, перевищив встановлену швидкість руху на 36 кмгод., чим допустив порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху України. Вимірювання швидкості проводилось приладом «Візир». За дане правопорушення ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 300 грив.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото і кінозйомки, відеозапису притягаються власними \співвласники транспортних засобів.
Спірна постанова винесена на підставі п.6 ст. 258 КУпАП, згідно якої адміністративне правопорушення повинно бути зафіксоване за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису. Як вбачається зі змісту постанови, правопорушення зафіксоване приладом «Візир». Прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень Правил дорожнього руху, не є автоматичним засобом фото чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп»ютер/ визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо,об»єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо. Між тим, відповідно до ст.14-1 КУпАП фіксація та заочне винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення відносно власника транспортного засобу можливе тільки тоді, коли порушення зафіксоване засобом, який працює в автоматичному режимі, тобто без участі співробітника ДАІ. Таким чином, якщо інспектором ДАІ за допомогою прибору «Візир» і було зафіксовано транспортний засіб, то результат зйомки використовується як доказ до протоколу про адміністративне правопорушення і в такому випадку складається протокол про адміністративне правопорушення в загальному порядку згідно з вимогами передбаченими чинним законодавством.
Також з даної фотокартки не можливо зробити висновок де саме рухався автомобіль і чи дійсно він рухався з такою швидкістю, що викликає сумнів в законності отримання даного доказу. З тих же обставин вказана швидкість сумнівна тому що у радіолокаційному відео записуючого вимірювача швидкості «Візир» має кут огляду який регулюється, тобто може вказати швидкість іншого автомобілю, який рухається поруч або більший за розмірами, а за таких умов це може означати, що насправді виміряна швидкість є швидкістю автомобіля, який рухався у кількох десятках метрах від автомобіля позивача.
Крім цього, в даній постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію за допомогою радіолокаційного відео записуючого вимірювача швидкості «Візир». Між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом МВС від 13 листопада 2006 року №1111, до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності функції порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників, застосуванню її результатів для притягнення осіб до адміністративної відповідальності.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту», а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.283 і ст.284 Кодексу України про адміністративні правопорушення . У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Таким чином, суд вважає, що спірна постанова не відповідає вимогам законодавства, оскільки відповідачем не надано доказів, що фіксація транспортного засобу позивач проводилась приладом, який працює в автоматичному режимі і без порушень законодавства України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення від 7 травня 2009 року щодо ОСОБА_3 є протиправною.
Відповідно до п 1 ст. 247 КУпАП обов»язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, Відсутність такої події є підставою для закриття провадження про адміністративне правопорушення.
Позивач просить поновити строк на оскарження постанови від 7 травня 2009 року, оскільки отримала її тільки 11 лютого 2010 року. Своєчасно не мав можливості оскаржити зазначену постанову.
Відповідно до ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Суд вважає можливим поновити позивачеві строк на право звернення до суду за захистом своїх прав, оскільки строк пропустив з поважних причин.
Керуючись ст. ст. 9, 10, 11, 70,71, 102, 160-162 КАС України , ст.293 КУпАП
п о с т а н о в и в:
Позов ОСОБА_3 до інспектора ДПС БДПС по обслуговуванню м. Харкова та АТІ УДАІ ГУМВС України в Харківській області Маренич Ігоря Петровича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.
Поновити ОСОБА_3 строк на оскарження постанови АХ № 118700 по справі про адміністративне правопорушення від 7 травня 2009 року.
Скасувати постанову АХ № 118700 від 7 травня 2009 року про накладення на ОСОБА_3 стягнення у сумі 300 грив. складену інспектором ДПС БДПС по обслуговуванню м. Харкова та АТІ УДАІ ГУМВС України в Харківській області Маренич Ігорем Петровичем і закрити справу.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через суд першої інстанції протягом 10 днів заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч 5 ст. 186 КАС України.
Суддя -