ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2021 року

м. Київ

Справа № 924/556/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г.,

суддів: Банаська О. О., Погребняка В. Я.,

за участю секретаря судового засідання Хмельовського В. О.,

учасники справи:

ініціюючий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Протеїн Інвест",

представник ініціюючого кредитора - Березюк О.М.,

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лампка Грейн Трейд",

представник боржника - Свердлюк О.О.,

розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Ламка Грейн Трейд" - арбітражний керуючий Баса Роман Олексійович,

представник розпорядника майна в судове засідання не з`явився,

представник ТОВ "Лампка Агро" - Дяковський О.С.,

представник ТОВ "Сіріус Екстружен" - Березюк О.М.,

представник АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" - Уманець С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен" за вх. № 3760/2021 та Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" за вх. № 4413/2021

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2021

у складі колегії суддів: Тимошенко О.М. (головуючий), Крейбух О.Г., Юрчук М.І.

та на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 10.12.2020

у складі судді Вибодовським О.Д.

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн Інвест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лампка Грейн Трейд"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ

Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

1. 02.06.2020 ухвалою Господарського суду Хмельницької області відкрито провадження у справі № 924/556/20 за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн Інвест" (далі - ТОВ "Протеїн Інвест") про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Лампка Грейн Трейд" (далі - ТОВ "Лампка Грейн Трейд"). Визнано грошові вимоги кредитора ТОВ "Протеїн Інвест" до ТОВ "Лампка Грейн Трейд" в розмірі 1 563 527 грн з яких 1 500 000 грн - заборгованість по Договору про надання поворотної фінансової допомоги № 05032019 від 05.03.2019, 21 020 грн - витрати на судовий збір та 42 507 грн - витрати на авансування винагороди арбітражному керуючому у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за три місяці виконання повноважень. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства, у зв`язку з чим, органам державної виконавчої служби зупинити виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюються стягнення з боржника - ТОВ "Лампка Грейн Трейд". Введено процедуру розпорядження майном ТОВ "Ламка Грейн Трейд" на строк 170 календарних днів. Призначено розпорядником майна ТОВ "Ламка Грейн Трейд" арбітражного керуючого Баса Романа Олексійовича.

Подання заяви з грошовими вимогами до боржника

2. 01.07.2020 на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Лампка Агро" (далі - ТОВ "Лампка Агро") з грошовими вимогами до боржника на суму 38 728 636,80 грн, з яких 28 954 300 грн - основна заборгованість, 8 494 923,54 грн - проценти за користування грошовими коштами, 574 911, 59 грн - 3 % річних та 700 297,67 грн - інфляційні втрати, 4 204 грн - судовий збір.

3. Заявник стверджує, що ТОВ "Лампка Агро" надало ТОВ "Лампка Грейн Трейд" поворотну фінансову допомогу (позику) протягом 2017-2019 років, відповідно до договорів про поворотну фінансову допомогу, що підтверджується платіжними дорученнями. Загальна сума основного боргу становить 28 954 300 грн.

4. При цьому, з 12.04.2019 ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків директора ТОВ "Лапмка Агро". Ним було встановленою, що попередній директор підприємства звертався із заявою до правоохоронних органів щодо викрадення оригіналів документів ТОВ "Лампка Агро", в тому числі і господарських договорів.

5. 04.09.2019 ТОВ "Лампка Агро" пред`явило претензію (вимогу) вих. № 02/09/2019-1 від 02.09.2019 до ТОВ "Лампка Грейн Трейд" щодо стягнення заборгованості за договорами про поворотну фінансову допомогу (позику) на загальну суму 37 449 223,50 грн, з яких 28 954 300 грн (основний борг), 8 494 923,54 грн (проценти за користування грошовими коштами), що підтверджуються платіжними дорученнями. Відповідно до претензії ТОВ "Лампка Агро" просило ТОВ "Лампка Грейн Трейд" повернути надану боржнику поворотну фінансову допомогу (позику) протягом 30 днів з дня одержання претензії (вимоги).

6. 09.09.2019 ТОВ "Лампка Агро" отримало відповідь на претензію (вимогу) ТОВ "Лампка Грейн Трейд" від 05.09.2019 №вих-050919-42, якою підтвердило отримання вищезазначених коштів, що підтверджуються платіжними документами, як поворотну фінансову допомогу (позику), які надійшли на розрахункові рахунки боржника. Боржник визнав заборгованість, однак через скрутне фінансове становище не може її повернути.

7. Проценти та за користування грошовими коштами нараховані заявником на підставі статті 1048 Цивільного кодексу України. Також заявником на суму заборгованості нараховано інфляційні втрати та 3% річних на підставі статті 625 Цивільного кодексу України у зв`язку з невиконанням боржником вимог претензії протягом 30 денного строку.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

8. 10.12.2020 ухвалою Господарського суду Хмельницької області у справі № 924/556/20 задоволено заяву ТОВ "Лампка Агро" про грошові вимоги до боржника в сумі 38 728 636,80 грн. Зобов`язано розпорядника майна включити визнані даною ухвалою вимоги ТОВ "Лампка Агро" в сумі 38 724 432,80 грн у четверту чергу реєстру вимог кредиторів та 4 204 грн судовий збір у першу чергу реєстру вимог кредиторів, згідно з встановленою Кодексом України з процедур банкрутства черговістю та врахувати дані вимоги під час проведення розрахунків з кредиторами.

9. Суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлена вимога кредитора є обґрунтованою та підтверджена належними доказами, а саме копіями платіжних доручень за 2017 - 2018 роки; претензії (вимоги) ТОВ "Лампка Агро" про повернення поворотної фінансової допомоги від 02.09.2019 вих. № 02/09/2019-1; відповіді на претензію (вимогу) ТОВ "Лампка Грейн Трейд" від 05.09.2019 № вих-050919-42, розрахунками процентів за користування грошовими коштами, інфляційними втратами та 3% річних.

Короткий зміст апеляційної скарги

10. 30.12.2020 до суду апеляційної інстанції надійшла апеляційна скарга кредитора боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен" (далі - ТОВ "Сіріус Екстружен"), в якій кредитор просив скасувати ухвалу суду першої інстанції від 10.12.2020 та відмовити в задоволенні заяви ТОВ "Лампка Агро" з кредиторськими вимогами, посилаючись на недоведеність цих вимог.

11. Скаржник, зокрема, стверджував про те, що ТОВ "Лампка Агро" не надано жодного доказу існування заборгованості на момент звернення до суду, а надано лише платіжні доручення, які підтверджують лише перерахунок коштів у 2017-2019 роках і не містять інформації про зобов`язання сторін та про наявність заборгованості станом на 2020 рік. Судом першої інстанції не встановлено порядку та строку повернення фінансової допомоги, а тому також безпідставно визнав нараховані інфляційні втрати та 3% річних.

12. Крім того, скаржник вказував, що судом було проігноровано довід колишнього бухгалтера та директора боржника, що спірна заборгованість була погашена шляхом взаємозаліку. Додатково звертав увагу, що суд першої інстанції не був позбавлений права призначити судово-економічну експертизу для підтвердження наявності заборгованості. Окремо скаржник наголошував про те, що кредитор ТОВ "Лампка Агро" є заінтересованою особою стосовно боржника.

13. Також, скаржник посилався на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19 щодо підвищеного стандарту доказування кредиторських вимог.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

14. 18.03.2021 постановою Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Сіріус Екстружен" задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 10.12.2020 у справі № 924/556/20 скасовано в частині задоволення заяви ТОВ "Лампка Агро" про грошові вимоги до боржника в сумі 8 494 923,54 грн нарахованих процентів за користування грошовими коштами. Прийнято в цій частині нове рішення про відхилення вимог.

Викладено резолютивну частину ухвали в наступній редакції: "Заяву ТОВ "Лампка Агро" про грошові вимоги до боржника задовольнити частково в сумі 30 229 509,26 грн. В решті вимоги відхилити. Зобов`язати розпорядника майна включити вимоги ТОВ "Лампка Агро" в сумі 30 229 509,26 грн у четверту чергу реєстру вимог кредиторів та 4 204 грн судовий збір у першу чергу реєстру вимог кредиторів, згідно з встановленою Кодексом України з питань банкрутства черговістю та врахувати дані вимоги під час проведення розрахунків з кредиторами. Справу №924/556/20 повернуто до Господарському суду Хмельницької області".

15. Суд апеляційної інстанції зазначив, що підтвердженням укладення саме договорів поворотної фінансової допомоги відображено в наданих платіжних дорученнях, де в графі "призначення платежу" зазначено "поворотна фінансова допомога згідно договору від…". Суд відзначив, що відсутність між сторонами договору як документу у письмовій формі не свідчить про нікчемність чи недійсність угоди між сторонами.

16. Апеляційний господарський суд вказав, що надані кредитором платіжні доручення відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", як первинні документи, є належним чином завіреними та згідно вимог Цивільного кодексу України є підтвердженням укладення договору. Враховуючи відсутність встановленого строку повернення коштів у договорі та доказів задоволення претензії кредитора про повернення коштів протягом 30 днів, вимоги заявника про визнання основного боргу в розмірі 28 954 300 грн є правомірними.

17. Також, апеляційний господарський суд визнав обґрунтованими вимоги в частині нарахованих інфляційних втрат в сумі 700 297,67 грн за період з 05.10.2019 по 31.05.2020 та 3 % річних в сумі 574 911,59 грн за період з 05.10.2019 по 02.06.2020, оскільки останні обраховуються з моменту порушення грошового зобов`язання - спливу тридцятиденного строку з моменту отримання вимоги. Водночас, апеляційний господарський суд зазначив, що з врахуванням визначеної Податковим кодексом України специфіки, а саме - відсутність можливості нарахування процентів за користування коштами, тобто надання безпроцентної позики, вимоги заявника в частині визнання 8 494 923,54 грн нарахованих процентів за користування грошовими коштами, колегія суддів визнала безпідставними та такими, що не відповідають вимогам законодавства.

18. Доводи скаржника щодо виклику свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованими та вказав про недотримання вимог статті 211 Господарського процесуального кодексу України. Щодо призначення у справі судово-економічної експертизи суд вказав, що таких заяв до суду першої інстанції не надходило та в суді апеляційної інстанції не заявлялось.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДУ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи касаційної скарги ТОВ "Сіріус Екстружен"

19. 08.04.2021 ТОВ "Сіріус Екстружен" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 та ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 10.12.2020 у справі № 924/556/20 в частині задоволення заяви ТОВ "Лампка Агро" про грошові вимоги до боржника в сумі 30 229 509,26 грн та зобов`язання розпорядника майна включити вимоги ТОВ "Лампка Агро" в сумі 30 229 509,26 грн у четверту чергу реєстру вимог кредиторів та 4 204 грн судовий збір у першу чергу реєстру вимог кредиторів, згідно з встановленою Кодексом України з процедур банкрутства черговістю та врахувати дані вимоги під час проведення розрахунків з кредиторами, передати справу № 924/556/20 в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

20. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження ТОВ "Сіріус Екстружен" зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, відповідно до яких у разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.

21. Також скаржник вважає, що підставою для скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий розгляд є те, що суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

22. Скаржник стверджує про наявність мотивованих сумнівів щодо обґрунтованості кредиторських вимог ТОВ "Лампка Агро" та посилається на наявні в матеріалах справи заперечення від 10.11.2020 подані кредитором ОСОБА_4 , яка в період з 2017 по квітень 2019 року працювала за сумісництвом на посаді головного бухгалтера боржника і стверджує що їй відомо, що ТОВ "Лампка Грейн Трейд" здійснювало погашення заборгованості перед ТОВ "Лампка Агро" по наданій останньою фінансовою допомогою, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, які не були прийняті судами попередніх інстанцій до відома.

23. Скаржник вказує, що ТОВ "Лампка Агро" не надало жодного договору про надання поворотної фінансової допомоги на підтвердження своїх вимог, а доводи про викрадення цих документів не підтверджені доказами. Крім того, ні кредитор ні боржник не надають жодного документу податкової та фінансової звітності на підтвердження наявності заборгованості.

24. Окремо, скаржник стверджує про те, що ТОВ "Лампка Агро" є заінтересованою особою стосовно боржника, оскільки ці юридичні особи мають спільного засновника.

25. Скаржник вважає, що встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини про підтвердження основної суми заборгованості в розмірі 28 954 300 грн, на підставі платіжних доручень, є обставинами які встановлені на підставі недопустимих доказів та вказує, що документ як платіжне доручення може підтвердити лише перерахунок коштів у 2017-2018 роках і не може підтвердити наявність саме заборгованості з поворотної фінансової допомоги станом на 2020 рік, а ТОВ "Лампка Агро" не надало належних доказів на підтвердження заявлених вимог, які являються предметом доказування, в розумінні статті 76 Господарського процесуального кодексу України. Також, скаржник зазначає, що застосування судами першої та апеляційної інстанцій загальних вимог статті 625 Цивільного кодексу України про нарахування інфляційних витрат та 3% річних за порушення строків повернення поворотної фінансової допомоги є передчасним та необґрунтованим.

26. На думку скаржника, приймаючи до уваги те, що на підставі поданих заявником доказів неможливо встановити наявність заборгованості, то у судів попередніх інстанцій були усі підстави передбачені статтею 99 Господарського процесуального кодексу України для призначення судово-економічної експертизи, в іншому випадку суди мали би відмовити у задоволенні необґрунтованої заяви кредитора.

27. Додатково скаржник стверджує, що визнання судами попередніх інстанцій фіктивної кредиторської заборгованості, порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, в тому числі держави в особі кредитора AT "Державна продовольчо-зернова Корпорація України".

Б. Доводи касаційної скарги АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України"

28. 15.04.2021 Акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (далі - АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", кредитор) до Верховного Суду подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 та ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 10.12.2020 у справі № 924/556/20, передати справу № 924/556/20 на новий розгляд до суду першої інстанції.

29. АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" вважає, що судами попередніх інстанцій безпідставно визнано достатніми доказами існування заборгованості ТОВ "Лампка Грейн Трейд" платіжні доручення, претензію та відповідь на претензію, а також вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що подані кредитором платіжні доручення первинними документами, належним чином завіреними та є підтвердженням укладення договору, оскільки платіжні доручення є лише вказівкою платника установі банку на переказ коштів одержувачу, яка могла бути не виконаною. Скаржник вказує, що первинним документом, який може свідчити про отримання боржником коштів є банківська виписка, яка містить інформацію про рух коштів. Суди не перевірили відображення в податковому та бухгалтерському обліку ТОВ "Лампка Грейн Трейд" та ТОВ "Лампка Агро" операцій з надання фінансової допомоги. Також скаржник зауважує на необхідності дослідження пов`язаності кредитора та боржника.

30. АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" крім того вважає сумнівним викрадення оригіналів договорів в обох сторін договору.

31. Також, скаржник вважає, що за відсутності договорів про надання поворотної фінансової допомоги, передчасними є висновки суду про задоволення вимог кредитора, оскільки суд не переконався, що строк виконання обов`язку за вищевказаними договорами настав.

32. Окремо скаржник наголошує на тому, що судами попередніх інстанцій безпідставно відхилено заперечення кредитора ОСОБА_2 - колишнього головного бухгалтера боржника про те, що частина фінансової допомоги поверталася коштами, а частина була погашена в порядку зарахування зустрічних однорідних вимог та вважає, що доцільним було провести судово-економічну експертизу.

33. Скаржник вказує, що в оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції до спірних правовідносин не застосував норми статей 207, 208 Цивільного кодексу України та неправильно застосував статтю 1047 Цивільного кодексу України, а саме без урахування висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 29.01.2020 у справі № 905/304/19. Також, на думку скаржника, судом апеляційної інстанції ухвалено оскаржувану постанову також без урахування висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 28.01.2021 у справі № 910/17743/18, а саме частини четвертої статті 74 Господарського процесуального кодексу України щодо права суду витребувати докази у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. За відсутності письмових договорів позики, наявності заперечень кредиторів щодо розміру заборгованості боржника перед ТОВ "Лампка Агро" суд повинен був скористатися своїм правом, передбаченим частиною четвертою статті 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати докази та провести ретельний аналіз відносин боржника та кредитора ТОВ "Лампка Агро".

34. Також, скаржник посилається на правові позиції Верховного Суду у постановах від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.07.2020 у справі № 904/2104/19 щодо обов`язку підвищеного стандарту доказування грошових вимог кредиторів у справах про банкрутство.

В. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

35. 14.05.2021 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ТОВ "Лампка Агро", в якому кредитор просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а прийняті у справі ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій - без змін.

36. Кредитор посилається на обґрунтованість кредиторських вимог та їх визнання боржником. ТОВ "Лампка Агро" також посилається на судову практику судів апеляційної інстанції, зокрема, Київського апеляційного адміністративного суду, Апеляційного суду Чернігівської області щодо укладення договорів поворотної фінансової допомоги. Щодо правомірності нарахування 3% річних та інфляційних втрат, заявник посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц та вважає такі вимоги законними та обґрунтованими. Також, вказує, що кредитором ОСОБА_2 не було надано доказів надання ТОВ "Лампка Грейн Трейд" послуг та зарахування зустрічних однорідних вимог та наголошує на безпідставності проведення експертизи у даній справі, оскільки наявна заборгованість підтверджується платіжними дорученнями.

37. 26.05.2021 до Верховного Суду від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Баса Р.О. надійшли пояснення по суті касаційної скарги АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", в яких розпорядник майна вважає безпідставною касаційну скаргу, а прийняті у справі оскаржувані судові акти законними. Розпорядник майна стверджує, що жоден кредитор не заперечує факт отримання боржником коштів від ТОВ "Лампка Агро", як і не заперечується розмір такої заборгованості, кредиторські вимоги підтверджуються платіжними дорученнями, претензією та відповіддю на претензію. Також розпорядник майна вказує, що будь-яких доказів повного чи часткового повернення фінансової допомоги йому не надавалися та в ході виконання повноважень розпорядника майна здобуто не було.

38. Також, 26.05.2021 від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Баса Р.О. надійшли пояснення по суті касаційної скарги ТОВ "Сіріус Екстружен", в яких розпорядник майна стверджує також про безпідставність касаційної скарги та наголошує на обґрунтованості кредиторських вимог ТОВ "Лампка Агро".

39. Додатково розпорядник майна стверджує, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотань про допит в якості свідків колишнього бухгалтера та керівника боржника, а також кредиторів у даній справі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з огляду на положення частини першої, другої статті 211 Господарського процесуального кодексу України, адже вони брали участь у судовому засіданні також за участі ТОВ "Лампка Агро".

40. Окремо розпорядник майна наголошує на тому, що ТОВ "Сіріус Екстружен" не був позбавлений можливості подати господарському суду клопотання про призначення судово-економічної експертизи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

41. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

42. Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання обґрунтованості грошових вимог кредитора ТОВ "Лампка Агро" до боржника ТОВ "Лампка "Грейн Трейд", які мотивовані невиконанням боржником своїх зобов`язань з повернення коштів за договорами поворотної фінансової допомоги, на підтвердження чого кредитором надані платіжні доручення про перерахування коштів, претензія із вимогою повернути заборгованість та відповідь на претензію.

43. Частиною першою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

44. Відповідно до частини другої статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

45. Отже, під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог в процедурі розпорядження майном у попередньому засіданні суд в силу наведених вище норм має з`ясовувати правову природу таких вимог (як конкурсних чи поточних), надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання та включення до реєстру вимог кредиторів у відповідній черговості.

46. Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, що обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.

47. Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення.

48. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог. Така правова позиція викладалася Верховним Судом, зокрема, у постановах від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 11.02.2020 у справі № 904/8484/16, від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18.

Щодо основної суми заборгованості

49. Звертаючись із заявою про грошові вимоги до боржника, ТОВ "Лампка Агро" посилалося на невиконання боржником свого зобов`язання з повернення отриманих коштів за договорами фінансової поворотної допомоги на загальну суму 28 954 300 грн. Водночас, кредитором не надано судам попередніх інстанцій копій чи оригіналів вказаних договорів із посиланням на те, що вони втрачені внаслідок крадіжки, про що подано відповідну заяву до правоохоронних органів.

50. Верховний Суд відмічає, що за правовим характером договір поворотної фінансової допомоги є договором позики.

51. Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

52. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що в період 2017-2019 роки між ТОВ "Лампка Грейнд Трейд" отримало від ТОВ "Лампка Агро" поворотну фінансову допомогу на загальну суму 28 954 300 грн, що підтверджується платіжними дорученнями.

53. Судами також встановлено, що укладення договорів саме поворотної фінансової допомоги відображено в наданих суду платіжних дорученнях про перерахування коштів, де в графі "Призначення платежу" зазначено: "Поворотна фінансова допомога згідно договору від …". Вказані платіжні доручення про перерахування кредитором боржнику суми позики відповідають встановленим Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" вимогам до первинних документів.

54. Верховний Суд відмічає, що відповідно до пункту 1.30 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

55. Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини надання кредитором боржнику поворотної фінансової допомоги на загальну суму 28 954 300 грн та відсутність доказів її повернення боржником, Верховний Суд вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду та суду апеляційної інстанції про задоволення заяви ТОВ "Лампка Агро" з грошовими вимогами до ТОВ "Лампка Грейн Трейд" на суму основної заборгованості.

56. Посилання скаржників на встановлення наявності кредиторської заборгованості на підставі недопустимих доказів Верховний Суд відхиляє та зазначає, що відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України ("допустимість доказів") обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

57. Отже, допустимість доказів означає, що у певних випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування (постанови Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 913/38/20, від 25.02.2021 у справі № 904/7804/16, від 26.02.2021 у справі № 908/2847/19, від 14.04.2021 у справі № 910/7431/19).

58. Водночас, скаржниками не доведено наявності передбачених чинним законодавством обставин, які б зумовлювали визнання оцінених апеляційним судом доказів недопустимими, а доводи скаржників фактично зводяться до необхідності вирішення питання щодо достовірності та вірогідності доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

59. В касаційних скаргах ТОВ "Сіріус Екстружен" та АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" стверджують, що судами попередніх інстанцій було безпідставно відхилено заперечення кредитора ОСОБА_2 (колишній головний бухгалтер ТВ "Лампка Грейн Трейд") про те, що отримана поворотна фінансова допомога частково поверталася боржником та частково було проведено зарахування зустрічних однорідних вимог.

60. Верховний Суд відхиляє зазначені доводи, з огляду на таке.

61. Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

62. За висновком Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеного у постанові від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19 заява про зарахування є одностороннім правочином.

63. Положеннями пункту 1 частини першої статті 208 Цивільного кодексу України визначено, що у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

64. Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України 1. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

65. Правові наслідки недодержання вимоги щодо письмової форми правочину передбачені положеннями статті 218 Цивільного кодексу України, абзац другий частини першої якої визначає, що заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

66. Верховний Суд звертає увагу, що рішення суду у випадку порушення форми правочину не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

67. За таких обставин, враховуючи те, що ні скаржниками, ні іншими учасниками справи не було надано судам попередніх інстанцій доказів часткового погашення заборгованості або зарахування зустрічних однорідних вимог (дати, розміру), твердження скаржників про безпідставне відхилення заперечень кредитора ОСОБА_2 є необґрунтованими та зводяться до переоцінки наявних у справі доказів та встановлення обставин справи, що перебуває поза межами компетенції суду касаційної інстанції.

68. Доводи ТОВ "Сіріус Екстружен" про те, що у судів попередніх інстанцій були всі підстави для призначення у справі судово-економічної експертизи для встановлення наявності заборгованості боржника колегія суддів касаційної інстанції відхиляє з тих підстав, що положення статті 99 Господарського процесуального кодексу України не встановлюють для суду обов`язку призначати у справі експертизу з власної ініціативи, а надають суду таке право за сукупності умов, визначених частиною першою вказаної статті. Водночас скаржниками як кредиторами та учасниками цієї справи про банкрутство клопотань про призначення судово-економічної експертизи до судів попередніх інстанцій також не заявлялося.

69. В касаційній скарзі АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" посилається на неврахування судами попередніх інстанцій правової позиції Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 74 Господарського процесуального кодексу України, викладеної в постанові від 28.01.2021 у справі № 910/17743/18, відповідно до якої суд не позбавлений права з урахуванням встановлених обставин справи у разі виникнення в нього сумнівів щодо підтвердження наявності між сторонами господарських операцій витребувати бухгалтерські та банківські платіжні документи на підтвердження їх здійснення, а в разі необхідності інші докази, що можуть підтверджувати такі операції.

70. Верховний Суд відзначає, що у справі № 910/17743/18 предметом судового розгляду був позов ліквідатора боржника в межах справи про банкрутство про зобов`язання виконати дії, а саме передати за актом приймання-передачі товар. Верховний Суд у вказаній справі № 910/17743/18 скасував прийняті судові рішення та направив справу на новий розгляд з тих підстав, що суди попередніх інстанцій не здійснили належного дослідження усієї сукупності наявних в матеріалах справи доказів щодо набуття позивачем права на товар, передачі його на зберігання відповідачу та перебування цього товару на збережені в останнього.

71. Таким чином, обставини справи № 910/17743/18 та цієї справи № 924/556/20, предметом розгляду якої, у даному випадку, є грошові вимоги кредитора до боржника, що виникли на підставі договору поворотної фінансової допомоги та підтверджені платіжними дорученнями, не свідчать про їх подібність, у зв`язку з чим колегія суддів касаційної інстанції не вбачає неврахування або різного застосування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду у справі № 910/17743/18 та у справі № 924/556/20.

72. Посилання АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в касаційній скарзі на неврахування судами попередніх інстанцій висновку Верховного Суду щодо застосування статей 208, 208, 1047 Цивільного кодексу України, викладеного в постанові від 29.01.2020 у справі № 905/304/19, відповідно до якого платіжні доручення не замінюють договорів позики, колегія суддів касаційної інстанції відхиляє, з огляду на таке.

73. Так, у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 905/304/19 судом касаційної інстанції вказано, що: "Платіжні доручення з вказівками у призначенні платежу неправильних номерів договорів і, за поясненнями позивача, змістовими помилками, а також виписки по рахунку не можуть, як вірно вказав суд апеляційної інстанції, свідчити про дійсні обставини справи, дійсну волю сторін. Такі платіжні доручення не замінюють договорів позики. Із вказаних суперечливих доказів, досліджених судами, неможливо встановити дійсний характер спірних правовідносин сторін."

74. Натомість, у цій справі №924/556/20 не було встановлено обставин суперечливості доказів та дефектів наданих платіжних доручень, зі змісту яких неможливо було б встановити дійсний зміст правовідносин між кредитором та боржником, що свідчить про неподібність правовідносин у справах №924/556/20 та № 905/304/19 та не свідчить про неврахування судами попередніх інстанцій наведеної правової позиції.

75. Верховний Суд також вважає за необхідне звернути увагу на таке.

76. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

77. Стандарт доказування "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

78. Іншими словами тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 01.10.2020 у справі № 910/16586/18, від 12.01.2021 у справі № 910/3726/20.

79. Отже, Верховний Суд погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанції про доведення кредитором наявності грошових вимог до боржника, в тому числі із застосуванням стандарту "вірогідності доказів" та враховуючи також відсутність спростування наявності цієї обставини іншими учасниками справи.

Щодо інфляційних нарахувань та 3 % річних

80. Кредитором ТОВ "Лампка Агро" також на суму основної заборгованості було нараховано 574 911, 59 грн - 3 % річних та 700 297,67 грн інфляційних втрат, у зв`язку з прострочення боржником виконання грошового зобов`язання.

81. Судами попередніх інстанцій встановлено, що враховуючи відсутність встановленого строку повернення фінансової допомоги, ТОВ "Лампка Агро" було направлено боржнику претензію від 02.09.2019 з вимогою протягом 30 днів сплатити основний борг та проценти за користування грошовими коштами.

82. Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України, якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

83. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу (частина перша статті 1050 Цивільного кодексу України).

84. Верховний Суд відзначає, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Така правова позиція щодо правильного застосування норм права підлягає врахуванню у справі про банкрутство в разі подання заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника як на стадії розпорядження майном боржника, так і на стадії ліквідаційної процедури, з урахуванням перебування в цей час боржника в особливому правовому становищі, зокрема і щодо дії мораторію на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Аналогічний правовий висновок сформульований, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.

85. Отже, враховуючи відсутність доказів задоволення боржником претензії та повернення у 30-денний строк фінансової допомоги, висновки судів попередніх інстанцій про обґрунтованість нарахування кредитором ТОВ "Лампка Агро" 3% річних та інфляційних нарахувань, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є обґрунтованими та правомірними.

Щодо процентів за користування грошовими коштами

86. Судами попередніх інстанцій встановлено укладення між ТОВ "Лампка Агро" та боржником договорів поворотної фінансової допомоги. При цьому, за відсутності в матеріалах справи вказаних договорів, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що сторонами не заперечується укладення саме договорів поворотної фінансової допомоги, а не іншого виду договору позики чи кредиту.

87. Судом апеляційної інстанції вірно зауважено, що ні норми Цивільного кодексу України, ні норми Господарського кодексу України не містять визначення поняття "договір поворотної фінансової допомоги".

88. Водночас, таке визначення містить Податковий кодекс України, відповідно до пункту 14.1.257 статті 14 якого поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

89. Отже, договір поворотної фінансової допомоги за своїм характером є договором позики, який встановлює обов`язок для позичальника повернути таку ж кількість грошових коштів (суму позики), яку він отримав від позикодавця, однак не передбачає для позичальника сплати процентів, у вигляді плати за користування цими грошовими коштами.

90. Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується із правомірними висновками суду апеляційної інстанції про те, що нараховані кредитором проценти у розмірі 8 494 923,54 грн за користування грошовими коштами на підставі статті 1048 Цивільного кодексу України на основну суму поворотної фінансової допомоги є безпідставними та такими, що суперечать правовій природі поворотної фінансової допомоги.

91. У зв`язку з наведеним, апеляційний господарський суд правомірно відхилив грошові вимоги ТОВ "Лампка Агро" до боржника у розмірі 8 494 923,54 грн процентів за користування грошовими коштами та обґрунтовано скасував ухвалу місцевого господарського суду в частині задоволення заяви ТОВ "Лампка Агро" про грошові вимоги до боржника у вказаній частині.

92. Щодо посилань скаржників в касаційній скарзі про неврахування судами правової позиції, викладеної в постановах Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19 та від 28.07.2020 у справі № 904/2104/19 щодо підвищеного стандарту доказування кредиторських вимог до боржника, то за встановлених судами попередніх інстанцій обставин обґрунтованості заявлених вимог в частині основної заборгованості, 3% річних та інфляційних нарахувань, Верховний Суд не вважає висновки суду апеляційної інстанції такими, що суперечать наведеній правовій позиції.

93. Доводи скаржників про необхідність дослідження пов`язаності юридичних осіб кредитора та боржника Верховний Суд відхиляє, оскільки скаржниками не наведено жодного обґрунтування яким чином, у даному випадку, спільність засновника юридичних осіб, впливає на обґрунтованість заявлених кредиторських вимог.

94. Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що доводи, наведені в касаційних скаргах не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим Верховний Суд не вбачає підстав для скасування законної та обґрунтованої постанови апеляційного господарського суду.

95. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду попередньої інстанції.

Б. Висновки щодо застосування норми права

96. Під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог в процедурі розпорядження майном у попередньому засіданні суд має з`ясовувати правову природу таких вимог (як конкурсних чи поточних), надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання та включення до реєстру вимог кредиторів у відповідній черговості.

В. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

97. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен" та Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" підлягають залишенню без задоволення, а прийнята у справі постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 - залишенню без змін.

Г. Розподіл судових витрат

98. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційних скарг та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржників витрати зі сплати судового збору за подання касаційних скарг.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен" та Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 у справі № 924/556/20 залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді О. Банасько

В. Погребняк