ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_____________________________________________________________________________

У Х В А Л А

27.08.2020р. м. Харків Справа № 905/361/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,

при секретарі судового засідання Ісаковій А.В.,

розглянувши скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля» за вх. №15472/20 від 18.08.2020р. в порядку ст. 339 Господарського процесуального кодексу України

у справі №905/361/19

за позовом Державного підприємства «Енергоринок»

до відповідача Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля»

про стягнення 940 526 172,53 грн.,

за участю представників:

від позивача (стягувача): Деревинська О.М., адвокат

від відповідача (боржника, скаржника): Єжова А.О., адвокат

приватного виконавця: не з`явився

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.06.2019р. у справі №905/361/19 позов ДП «Енергоринок» задоволено частково. Зменшено розмір пені до 10 518 429,33 грн. та штрафу до 72 511,37 грн. Стягнуто з ПрАТ «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля» на користь ДП «Енергоринок» 845 207 706,21 грн., у т. ч.: 790 238 816,29 грн. - основного боргу, 10 518 429,33 грн. - пені, 72 511,37 грн. - штрафу, 32 249 056,17 грн. - інфляційних нарахувань, 12 128 893,05 грн. - 3% річних, та витрати по сплаті судового збору у розмірі 672 350 грн.

15.07.2019р. на виконання вказаного рішення суду господарським судом виданий відповідний наказ.

18.08.2020р. за вх. №15472/20 господарський суд одержав скаргу ПрАТ «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля», в якій останнє просить суд:

- визнати незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Іванова А.В. щодо винесення постанови від 03.08.2020р. у ВП №62715521 про арешт майна ПрАТ «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля»;

- визнати незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Іванова А.В. щодо винесення постанови від 04.08.2020р. у ВП №62715521 про арешт майна ПрАТ «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля»;

- визнати незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Іванова А.В. щодо винесення постанови від 04.08.2020р. у ВП №62715521 про розшук майна ПрАТ «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля»;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Іванова А.В, вжити заходів щодо зняття арешту, накладеного постановою від 03.08.2020р. у ВП №62715521 про арешт майна ПрАТ «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля» винесенням відповідної постанови;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Іванова А.В. вжити заходів щодо зняття арешту, накладеного постановою від 04.08.2020р. у ВП №62715521 про арешт майна ПрАТ «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля» винесенням відповідної постанови;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Іванова А.В. вжити заходів щодо зняття майна з розшуку, накладеного постановою від 03.08.2020р. у ВП №62715521 про арешт майна ПрАТ «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля» винесенням відповідної постанови.

В обґрунтування скарги відповідач (боржник, скаржник) посилається на те, що:

- приватним виконавцем не винесено постанову про звернення стягнення на майно боржника, чим порушено вимоги ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» та послідовність вчинення виконавчих дій при накладенні арешту на майно боржника;

- приватним виконавцем порушено визначену законом процедуру черговості звернення стягнення на майно боржника - юридичної особи, відповідно до якої в першу чергу звернення стягнення відбувається на кошти боржника;

- накладення приватним виконавцем арешту на все рухоме та нерухоме майно боржника здійснено з порушенням вимог ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» щодо співмірності заходів примусового виконання та обсягу вимог за рішенням суду, оскільки вартість активів боржника складає 1 106 719 млн. грн., що значно перевищує розмір боргу за виконавчим провадженням;

- приватним виконавцем порушено вимоги ст. 36 ЗУ «Про виконавче провадження» щодо винесення постанови про розшук майна (транспортних засобів) без жодних доказів неможливості встановлення місцезнаходження такого майна (транспортних засобів);

- накладення арешту на майно боржника, зокрема, на трансформаторні підстанції, може призвести до неможливості здійснення боржником своєї господарської діяльності у вигляді розподілу електричної енергії;

- винесення постанови про розшук майна (транспортних засобів) призведе до затримання транспортних засобів боржника з подальшим зберіганням на спеціальних майданчиках чи стоянках, що, по - перше, унеможливить їх використання для ремонтно-відновлювальних робіт у випадках виникнення аварійних ситуацій та пошкоджень ліній електропередачі, що, в свою чергу, може спричинити незворотні екологічні, санітарно - епідеміологічні наслідки у вигляді затоплення шахт та відключення водоочисних станцій, по - друге, зумовить понесення боржником необґрунтованих матеріальних збитків, оскільки відповідні витрати на транспортування та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках чи стоянках покладаються на боржника.

Ухвалою суду від 18.08.2020р. розгляд скарги призначено на 27.08.2020р.

20.08.2020р. за вх. №15622/20 господарський суд одержав клопотання відповідача (боржника, скаржника) з обґрунтуванням подання скарги на дії приватного виконавця з додержанням встановленого ст. 341 ГПК України строку. Також відповідачем (боржником, скаржником) заявлено клопотання про поновлення строку на подачу даної скарги на дії приватного виконавця, яке в судовому засіданні 27.08.2020р. відкликано заявником.

27.08.2020р. за вх. №16016/20 господарський суд одержав пояснення ДП «Енергоринок» на скаргу, якими проти задоволення останньої заперечив, з огляду на те, що:

- приватним виконавцем не допущено жодного порушення щодо послідовності вчинення виконавчих дій та співмірності здійсненого арешту сумі заборгованості, оскільки, по - перше, на кожну передбачену ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчу дію (арешт, вилучення, реалізація) виконавець зобов`язаний винести окрему постанову, а тому твердження відповідача (боржника, скаржника) про те, що виконавець мав винести виключно постанову про звернення стягнення на майно боржника є помилковими, по - друге, приватним виконавцем накладено арешт на майно боржника в порядку ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» як превентивний захід, спрямований на збереження такого майна (коштів), а не як захід, спрямований на його реалізацію, по - третє, приватним виконавцем в першу чергу накладено арешт на кошти та у подальшому на майно боржника в межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, що узгоджується з вимогами ст. ст. 48, 56 ЗУ «Про виконавче провадження»;

- більше року відповідачем (боржником, скаржником) не вчинено жодних дій щодо виконання наказу господарського суду Донецької області від 15.07.2019р. №905/361/19 та всі виконавчі дії з його примусового виконання блокуються шляхом їх оскарження до судових та контролюючих органів;

- приватним виконавцем винесено постанову про розшук майна (транспортних засобів) боржника після отримання від органів МВС інформації щодо належних боржнику транспортних засобів, що відповідає вимогам ст. 36 ЗУ «Про виконавче провадження».

27.08.2020р. за вх. №04-18/3849 на електронну пошту господарського суду надійшли пояснення приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Іванова А.В. на скаргу, якими проти її задоволення заперечив, з огляду на наступне:

- під час винесення постанов від 03.08.2020р. та від 04.08.2020р. приватним виконавцем не було порушено вимоги щодо співмірності стягнення та обсягу вимог за рішенням суду, оскільки звернення стягнення на майно боржника не відбувалось, такі дії приватного виконавця не передбачали вилучення майна боржника та його примусову реалізацію, а здійснені в порядку ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» для забезпечення реального виконання рішення;

- черговість звернення стягнення на майно боржника також порушено не було, оскільки в першу чергу 03.08.2020р. приватним виконавцем виставлено платіжні вимоги про списання коштів боржника на рахунках в банківських установах та направлено вимоги про розкриття банківської таємниці до банківських установ, в результаті чого списано 55 005,46 грн. та встановлено відсутність у боржника коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, а у подальшому, з метою виявлення майна боржника - здійснено запити до боржника та відповідних органів, після чого буде вжито заходи щодо звернення стягнення на виявлене майно з урахуванням черговості та співмірності;

- посилання відповідача (боржника, скаржника) на те, що приватним виконавцем накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника, в той час як вартість його активів складає 1 106 719 млн. грн., що значно перевищує розмір боргу за виконавчим провадженням, є безпідставними, оскільки у матеріалах виконавчого провадження відсутні жодні документи, які підтверджують визначену сторонами виконавчого провадження за взаємною згодою або приватним виконавцем вартість майна боржника відповідно до вимог ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження»; одночасно, наведене вказує на спроможність боржника виконати рішення суду в повному обсязі, але останнім самостійно не вчинено такі дії;

- необхідність винесення постанови про розшук майна боржника від 04.08.2020р. обґрунтована тим, що на момент виявлення факту реєстрації за боржником на праві власності транспортних засобів у приватного виконавця була відсутня інформація про їх місцезнаходження, при цьому, відповідно до декларації про доходи та майно боржника юридичної особи від 20.08.2020р., поданої боржником приватному виконавцю, з 76 арештованих та оголошених в розшук транспортних засобів 74 - перебувають у розшуку, а 2 - знаходяться у м. Вугледар та м. Маріуполь, тобто доводи боржника щодо можливого знаходження таких транспортних засобів за місцем його реєстрації у м. Краматорськ є суперечливими.

27.08.2020р. за вх. №04-18/3843 на електронну пошту господарський суд одержав клопотання про долучення до матеріалів справи копій матеріалів виконавчого провадження.

Представник відповідача (боржника, скаржника) у судовому засіданні 27.08.2020р. вимоги за скаргою підтримав в повному обсязі.

Представник позивача (стягувача), приватний виконавець та його представник (в режимі відеоконференції) у судовому засіданні 27.08.2020р. заперечували проти задоволення скарги.

У судовому засіданні 27.08.2020р. господарським судом оголошено перерву до 17:30 год. того ж дня.

Після перерви у судове засідання 27.08.2020р. приватний виконавець та його представник не з`явились (в режимі відеоконференції та безпосередньо до суду), а тому господарським судом продовжено розгляд скарги за участю представників позивача (стягувача), відповідача (боржника, скаржника), за результатами якого оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Дослідивши наявні у справі матеріали, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 339, ч. 1 ст. 340 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з приписами ч. 1 ст.18, ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 ГПК України)

Спеціальним нормативним актом з питань виконання судових рішень є ЗУ «Про виконавче провадження», яким врегульовані питання щодо порядку, умов та підстав здійснення виконавчого провадження з примусового виконання рішень.

Статтею 1 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно зі ст.10 ЗУ «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (ч.1, п. 1 ч. 2 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону. Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках. Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна (ч.ч.1- 4 ст.13 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону. У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати. У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Статтею 56 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються: 1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо; 2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди; 3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об`єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо. Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження. Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але не раніше ніж через п`ять робочих днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту. Виявлені під час опису цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів, на які накладено арешт, підлягають обов`язковому вилученню і не пізніше наступного робочого дня передаються на зберігання банкам України відповідно до умов договорів, укладених з органами державної виконавчої служби або приватними виконавцями. Арешт на цінні папери накладається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України. Під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку.

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця (ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження»).

В силу приписів ст. 52 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи. У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно. У разі якщо на зазначене у частині п`ятій цієї статті майно накладається арешт, воно реалізується в такій черговості: 1) майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (предмети інтер`єру офісів, готова продукція та товари тощо); 2) об`єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві.

Частинами 2,3 ст. 36 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією. Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку.

Аналіз наведених положень законодавства свідчить про те, що арешт може бути накладений одночасно на кошти, що містяться на рахунках боржника, і на майно, що належить боржнику, як під час відкриття виконавчого провадження, так і після виявлення майна (коштів). При цьому, якщо у заяві про примусове виконання рішення зазначено конкретне майно, то арешт накладається на таке конкретне майно. У разі, якщо таке майно не зазначено, то арешт накладається на все майно в межах суми стягнення за виконавчим документом із врахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця.

Висновки щодо можливості накладення виконавцем арешту одночасно на грошові кошти та інше майно боржника також викладені у постанові Верховного Суду від 10.04.2018р. у справі № 904/9386/14.

Накладення арешту може здійснюватися двома способами: шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або шляхом винесення постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника. Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 18.06.2018р. у справі №910/15141/16.

В першому випадку арешт майна (коштів) боржника застосовується як превентивний захід, спрямований на забезпечення реального виконання рішення суду, та є способом збереження майна боржника для подальшого звернення на нього стягнення (ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження»). В другому ж випадку опис та арешт майна (коштів) боржника є частиною (стадією) процедури звернення стягнення на майно, яке проводиться після виявлення конкретного майна (ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 13.03.2018р. у справі №910/18299/16, накладення арешту на майно (кошти) боржника з метою забезпечення реального виконання рішення та звернення стягнення на майно боржника є різними виконавчими діями та мають різні правові наслідки.

Саме при вчиненні такої виконавчої дії, як звернення стягнення на майно боржника (ст. ст. 48, 52 ЗУ «Про виконавче провадження»), визначається черговість такого звернення: у першу чергу здійснюється примусове списання грошових коштів, а у другу чергу, за відсутності грошових коштів у достатньому для виконання рішення обсязі - відбувається вилучення та примусова реалізація виявленого майна боржника.

З матеріалів скарги вбачається, що 03.08.2020р. ДП «Енергоринок» звернулось до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Іванова А.В. із заявою від 31.07.2020р. № 01/22-3704/1 про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області від 13.06.2019р. у справі № 905/361/19. У цій заяві стягувач також просив накласти арешт на кошти боржника, що знаходяться на рахунках в банківських установах згідно переліку.

Того ж дня приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62715521 за наказом господарського суду Донецької області від 15.07.2019р. у справі № 905/361/19, якою в т.ч. зобов`язано боржника протягом 5 робочих днів подати декларацію про доходи та майно боржника.

В процесі примусового виконання вказаного рішення суду приватним виконавцем вчинено наступні дії:

- винесено постанову від 03.08.2020р. про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця у розмірі 84 570 028,02 грн.;

- винесено постанову від 03.08.2020р. про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою визначено для боржника розмір таких витрат - 147,88 грн.;

- винесено постанову від 03.08.2020р. про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках: № НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк», МФО 300465; № НОМЕР_2 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528; № НОМЕР_3 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478; №№ НОМЕР_4 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 в АТ «ПУМБ»,МФО334851;№ НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , НОМЕР_16 в Філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 335106; № НОМЕР_17 в АТ «Таксобанк», МФО 339500, та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 930 270 456,13 грн.;

- винесено постанову від 03.08.2020р. про арешт майна, якою накладено арешт на все нерухоме та рухоме майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, в т.ч. цінні папери, акції, майнові права, частки у статутних капіталах господарських товариств, грошові кошти в межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження у розмірі 930 270 456,13 грн.;

- направлено на адресу АТ «ОТП Банк», АБ «Укргазбанк», АТ «Ощадбанк», АТ «Таскомбанк», АТ «ПУМБ» вимогу про розкриття банківської таємниці № 62715521/20 від 03.08.2020р., якою зобов`язано вказані банківські установи надати інформацію про перелік та стан відкритих банківських рахунків боржника, про арешт коштів, про зупинення видаткових операцій по вказаним рахункам, дати відкриття рахунків, рух коштів та операцій на рахунках боржника за період з 11.07.2019р. по 03.08.2020р. з зазначенням дати та часу проведення операцій, інформації щодо договорів боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;

- складено платіжні вимоги №№62715521/20-1, 62715521/20-2, 62715521/20-3, 62715521/20-4, 62715521/20-5, 62715521/20-6, 62715521/20-7, 62715521/20-8, 62715521/20-9, 62715521/20-10 від 03.08.2020р. на примусове списання 930 270 456,13 грн., 33 608 279,45 дол. США, 28 378 169,69 євро та направлено їх 04.08.2020р. на адресу АТ «ОТП Банк», АБ «Укргазбанк», АТ «Таскомбанк», АТ «Ощадбанк», АТ «ПУМБ»;

- направлено 03.08.2020р. до МВС України запит щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів;

- винесено постанову від 04.08.2020р. про арешт майна боржника, якою накладено арешт на транспортні засоби згідно переліку у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 930 270 456,13 грн.;

- винесено постанову від 04.08.2020р. про розшук майна боржника, якою оголошено в розшук транспортні засоби згідно переліку, на які постановою від 04.08.2020р. накладено арешт;

-винесено постанову від 06.08.2020р. про визначення розміру та стягнення з боржника додаткових витрат виконавчого провадження, якою визначено та стягнуто з боржника витрати у розмірі 3 469,33 грн.

З 03.08.2020р. по 10.08.2020р. з рахунків боржника в АТ «ПУМБ» приватним виконавцем списано грошові кошти у розмірі 55 005,46 грн., які розподілено в рахунок погашення боргу за рішенням суду, основної винагороди приватного виконавця, мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.

03.08.2020р. приватним виконавцем зареєстровано обтяження майна боржника, про що свідчать витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 67290717 та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження № 218856222.

03.08.2020р. приватним виконавцем одержано відповідь МВС України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів у кількості 76 од.

11.08.2020р. та 17.08.2020р. приватним виконавцем одержано відповіді АТ «Таскомбанк» від 07.08.2020р. № 3726/47-бт, від 10.08.2020р. № 3741/47-бт, в яких повідомлено в т.ч. про те, що залишок грошових коштів боржника на рахунку НОМЕР_17 становить 68 грн.

12.08.2020р. приватним виконавцем одержано відповіді АТ «Ощадбанк», АТ «ОТП Банк», АТ «ПУМБ» від 07.08.2020р. № 46-13/6748/8905-бт, від 06.08.2020р. № 25-4/12264-бт, від 06.08.2020р. № 12-4-13/12300-бт, від 06.08.2020р. № КНО-07.8.3/3311, в яких повідомлено в т.ч. про те, що залишок коштів боржника на рахунках в цих банках становить:

- № НОМЕР_14 - 155,21 грн. (АТ «Ощадбанк»);

- № НОМЕР_15 - 0 грн. (АТ «Ощадбанк»);

- № НОМЕР_16 - 0 грн. (АТ «Ощадбанк»);

- № НОМЕР_2 - 0 грн. (АТ «ОТП Банк»);

-по рахункам НОМЕР_4 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , відкритим у АТ «ПУМБ», рух коштів за період з 11.07.2019р. по 03.08.2020р. відсутній.

20.08.2020р. приватним виконавцем одержано відповідь АТ «Укргазбанк», якою повідомлено, що залишок коштів на рахунку № НОМЕР_3 складає 0 грн.

25.08.2020р. на вимогу приватного виконавця боржником надано в т.ч. декларацію про доходи та майно боржника юридичної особи, в якій зазначено відомості щодо наявності у боржника 76 транспортних засобів, з яких 73 - перебувають у розшуку, а 3 - знаходяться у м. Вугледар та м. Маріуполь.

З наведеного вбачається, що під час відкриття виконавчого провадження та на наступний день після того, як майно (транспортні засоби) було виявлено, постановами приватного виконавця від 03.08.2020р. та від 04.08.2020р. накладено арешт на майно боржника в порядку ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження», як превентивний захід, спрямований на забезпечення в майбутньому реального виконання рішення.

Арешт накладено на все майно боржника (з огляду на те, що у заяві про примусове виконання рішення суду стягувачем не визначено конкретне майно боржника), але в межах суми стягнення за виконавчим документом, із врахуванням витрат виконавчого провадження та основної винагороди приватного виконавця.

При цьому, ЗУ «Про виконавче провадження» не встановлено вимоги щодо черговості накладення арешту на майно боржника (у першу чергу - на кошти, у другу чергу - на майно, чи навпаки) (таку черговість встановлено у процедурі звернення стягнення на майно боржника).

Накладення арешту на майно боржника в порядку ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» фактично передує процедурі звернення стягнення на майно боржника в порядку ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження», яка у даному випадку не розпочиналась (дії приватного виконавця не передбачали вилучення майна боржника та його примусову реалізацію).

Посилання відповідача (боржника, скаржника) на порушення приватним виконавцем вимог щодо співмірності заходів примусового виконання рішення та обсягу вимог за рішенням, оскільки вартість його майна, на яке накладено арешт, значно перевищує суму заборгованості за виконавчим провадженням, не прийняті судом до уваги з огляду на те, що, по - перше, звернення стягнення на майно боржника, як захід примусового виконання рішення, приватним виконавцем ще не здійснювалось, а тому і надання оцінки співмірності такого заходу є передчасним, по - друге, постановами від 03.08.2020р. та від 04.08.2020р. арешт на майно боржника накладено виключно в межах суми звернення стягнення (а не із перевищенням) за виконавчим провадженням.

Посилання відповідача (боржника, скаржника) на неможливість здійснення ним господарської діяльності у зв`язку з накладенням арешту на його майно, зокрема, на трансформаторні підстанції, не прийняті судом до уваги, оскільки сам по собі арешт такого майно не обмежує право користування ним.

Отже, відповідачем (боржником, скаржником) не доведено, а судом не встановлено порушення приватним виконавцем порядку накладення арешту на майно боржника, встановленого ЗУ «Про виконавче провадження», зокрема, щодо послідовності та черговості вчинення виконавчих дій, а також їх співмірності.

За таких обставин, вимоги відповідача (боржника, скаржника) про визнання незаконними дій приватного виконавця щодо винесення постанов від 03.08.2020р. та від 04.08.2020р. про арешт майна боржника, як і похідні від них вимоги про зобов`язання приватного виконавця вжити заходів щодо зняття арешту, накладеного цими постановами, є необґрунтованими.

Одночасно, після отримання інформації МВС України щодо зареєстрованих за боржником 76 транспортних засобів приватним виконавцем винесено постанову про розшук майна (транспортних засобів) боржника від 04.08.2020р. в порядку ст. 36 ЗУ «Про виконавче провадження». При цьому, необхідність вжиття таких заходів з розшуку транспортних засобів пов`язана з відсутністю у приватного виконавця відомостей щодо місцезнаходження цих транспортних засобів.

Посилання відповідача (боржника, скаржника) на можливе знаходження транспортних засобів за його місцем реєстрації, яке відомо приватному виконавцю та за яким ним не здійснено вихід з метою встановлення місцезнаходження транспортних засобів, не прийняті судом до уваги з огляду на відомості декларації про доходи та майно боржника, які зазначені самим відповідачем (боржником, скаржником) та з яких вбачається, що 73 зареєстровані за боржником транспортні засоби перебувають у розшуку, а лише 3 транспортні засоби знаходяться у м. Вугледар та м. Маріуполь (без конкретної адреси).

На момент розгляду даної скарги у суду відсутні відомості щодо фактичного виявлення транспортних засобів боржника, що є підставою для припинення їх розшуку (абз. 3 ч. 3 ст. 36 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Посилання відповідача (боржника, скаржника) на те, що винесення постанови про розшук майна призведе до затримання транспортних засобів боржника з подальшим їх зберіганням на спеціальних майданчиках чи стоянках, що, у свою чергу, унеможливить здійснення своєчасних ремонтно-відновлювальних робіт у випадках виникнення аварійних ситуацій та пошкоджень ліній електропередачі за їх участю, а також зумовить понесення боржником необґрунтованих матеріальних збитків у зв`язку із покладенням відповідних витрат на нього, судом до уваги не прийняті, оскільки обмеження користування транспортними засобами за результатами їх розшуку є одним з наслідків проведення виконавчих дій, спрямованих на виконання рішення суду. Забезпечення безпечної, надійної та ефективної експлуатації, технічного обслуговування та розвитку системи розподілу є виключно власною господарською діяльністю відповідача (боржника, скаржника), яка з огляду на приписи ст. ст. 42, 44 ГК України здійснюється за принципами, зокрема, самостійності, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику, та не надає жодних переваг у виконавчому провадженні і не звільняє від наслідків процесу примусового виконання судового рішення.

Отже, відповідачем (боржником, скаржником) не доведено, а судом не встановлено порушення приватним виконавцем вимог ЗУ «Про виконавче провадження» при винесенні постанови про розшук майна (транспортних засобів) боржника.

За таких обставин, вимога відповідача (боржника, скаржника) про визнання незаконними дій приватного виконавця щодо винесення постанови від 04.08.2020р. про розшук майна (транспортних засобів) боржника, як і вимога про зобов`язання приватного виконавця вжити заходів щодо зняття майна (транспортних засобів) з розшуку, є необґрунтованою.

Відповідно до ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги ПрАТ «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля» за вх. №15472/20 від 18.08.2020р.

Керуючись ст. ст. 234, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК «ПЕМ - Енерговугілля» за вх. №15472/20 від 18.08.2020р.

Згідно із ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повна ухвала складена 01.09.2020р.

Суддя Л.В. Ніколаєва