ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"27" травня 2021 р.                                 м. Київ                            Справа № 911/2417/14  

 Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “НІКО-ТАЙС” на бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м.Суми) у виконавчому провадженні № 54727737 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 08.08.2014 року у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “НІКО-ТАЙС” (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд. 40, оф. 315 код ЄДРПОУ: 38039872)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю “ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП” (08633, Київська обл., Васильківський р-н, с. Мархалівка, вул. Комсомольська, буд. 22, код ЄДРПОУ: 38267861)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “ІНТЕР-АГРО” (36020, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Котляревського, буд. 1/27, код ЄДРПОУ: 35796506)

про стягнення 48 565,32 грн.

за участю представників:

позивача – не з`явився;

відповідачів – не з’явилися;

ДВС – не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “НІКО-ТАЙС” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “ІНТЕР-АГРО” про стягнення 48  565,32 грн.

12.05.2021 на адресу Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “НІКО-ТАЙС” надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м.Суми) у виконавчому провадженні № 54727737 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 08.08.2014 року, в якій скаржник просив:

- Визнати за період із 19 квітня 2020 року по 11 травня 2021 року неправомірною бездіяльність державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Полтаві Північно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Суми) у виконавчому провадженні №54727737 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 08 серпня 2014 року по справі №911/2417/14, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №54727737 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 08 серпня 2014 року по справі №911/2417/14 із врахуванням положень Закону України “Про виконавче провадження”.

- Зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу Шевченківського ВДВС у місті Полтаві Північно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Суми) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №54727737 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 08 серпня 2014 року по справі №911/2417/14 із врахуванням норм та положень Закону України “Про виконавче провадження”.

Ухвалою суду від 17.05.2021, зокрема, вищевказану скаргу прийнято та призначено до розгляду у судове засідання на 27.05.2021, запропоновано державному виконавцю надати суду відзив/письмові пояснення щодо скарги ТОВ “Компанія “Ніко-Тайс”.

20.05.2021 через канцелярію суду представник скаржника подав клопотання про розгляд скарги за наявними матеріалами за відсутності представника ТОВ “Компанія “Ніко-Тайс”.

26.05.2021 на електронну адресу Господарського суду Київської області ВДВС надіслав відзив на відповідну скаргу, в якому державний виконавець просив суд відмовити у її задоволенні та проводити судове засідання без участі представника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м.Суми).

У судове засідання представники відповідачів не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені вчасно та належним чином.

Враховуючи те, що, явка вказаних осіб обов`язковою судом не визнавалась, а тому, ураховуючи положення ст. 42, 342 ГПК України, суд визнав за можливе здійснити розгляд скарги без участі зазначених представників.

Розглянувши вказану скаргу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1291 Конституції України судове рішення є обов`язковими до виконання.

Згідно ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу, як суд першої інстанції (абз. 1 ч. 1 ст. 327 ГПК України).

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної  частини рішення  Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

Так, рішенням Господарського суду Київської області від 24.07.2014 у справі №911/2417/14 позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю  “ПК Трейдсервісгруп” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Інтер-Агро” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” 17 078 грн. 04 коп.  3% річних, 1 827 грн. 00 коп. судового збору, 1  054 грн. 95 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

На виконання рішення Господарського суду Київської області від 24.07.2014 року у справі                  № 911/2417/14 судом 08.08.2014 року було видано наказ.

Так, обґрунтовуючи свою скаргу, ТОВ “Компанія “Ніко-Тайс” посилається на те, що ВДВС не вчинено усіх належних, своєчасних та об`єктивних дій у відповідному виконавчому  провадженні із дотриманням строків та порядку, визначених Законом України “Про виконавче провадження”.

Відповідно до змісту ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, – і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до  ч. 1 ст. 13 Закону України “Про виконавче провадження” під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 ст.18 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У ч. 3 ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3)   з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника – фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника – юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7)  накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника – фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника – фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності – суб`єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників – юридичних осіб або боржників – фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника – фізичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21)  отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 36 Закону України “Про виконавче провадження” розшук боржника – юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією. Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку.

При цьому, ч. 8 ст. 48 названого Закону встановлено, що виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Отже, періодичність проведення таких перевірок чітко визначена Законом України “Про виконавче провадження”, тобто, такі перевірки не мають вчинятися державним виконавцем одноразово (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.12.2020 у справі №912/2171/18).

При цьому, сам факт здійснення окремих дії щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення та дослідження обставин, що державним виконавцем проводилась перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, встановленою ч. 8   ст. 48 Закону України “Про виконавче провадження”, не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов`язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення. Висновок щодо безрезультатності або неможливості розшуку боржника, майна боржника може бути обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець повністю реалізував надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021 у справі №905/2488/15).

Заперечуючи проти скарги органом ДВС в письмових запереченнях зазначено, що скарга є необґрунтованою, державним виконавцем здійснюються належні заходи щодо примусового виконання наказу від 08 серпня 2014 року по справі №911/2417/14.

Дослідивши заперечення органу ДВС судом встановлено, що державним виконавцем в порушення ст.  73,  74 ГПК України  не надано доказів на підтвердження викладених в запереченнях обставин, зокрема щодо періодичного направлення (в оскаржуваний період) запитів та вчинення інших дій, передбачених Законом України “Про виконавче провадження”.

При цьому, зважаючи на положення ч. 8 ст. 48 Закону України “Про виконавче провадження”,  дії державного виконавця у межах відповідного виконавчого провадження вчинені із порушенням строків, визначених вказаною імперативною нормою.

Проаналізувавши зазначене та положення ст.ст. 13, 18 Закону України “Про виконавче провадження”, суд дійшов висновку, що ВДВС не вчинено усі передбачені законом заходи, спрямовані на вчасне і повне виконання рішення суду у даній справі.

З огляду на встановлені під час розгляду скарги обставини, враховуючи, що органом державної виконавчої служби не надано доказів вжиття заходів щодо примусового виконання рішення у виконавчому провадженні №54727737 в період із 09 січня 2020 року по 17 квітня 2020 року державним виконавцем Шевченківського ВДВС у місті Полтаві Північно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Суми) не вживалися всі передбачені законом заходи, спрямовані на вчасне і повне виконання рішення суду у даній справі, тобто державний виконавець не організовував виконання судового рішення у порядку, встановленому законом.

Враховуючи викладене, а також те, що державним виконавцем у період з 19 квітня 2020 року по 11 травня 2021 року не здійснено належних заходів щодо виконання наказів Господарського суду Київської області від 08.08.2014 по справі № 911/2417/14, суд дійшов висновку, що дана вимога скаржника є обґрунтованою, доведеною та такою, що підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги про зобов`язання державного виконавця або іншу посадову особу Шевченківського ВДВС у місті Полтаві Північно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Суми) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №54727737 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 08 серпня 2014 року по справі №911/2417/14 із врахуванням норм Закону України “Про виконавче провадження”, та котрі були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану та фактичне примусове виконання наказу Господарського суду Київської області від 08 серпня 2014 року по справі №911/2417/14, суд зазначає наступне.

Пунктами 1, 4 ст. 8 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово. Рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. У разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов`язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи.

Відповідно до п. 10 Розділу І Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 року за №       2432/5 (далі – Положення), система забезпечує інформаційну взаємодію з іншими реєстрами та базами даних державних органів, що містять дані про майно, доходи боржника. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Відповідно до пунктів 2-4 Розділу IV Положення, виконавцем до Системи обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій таї прийняття процесуальних рішень. До Системи в обов`язковому порядку вносяться також відомості про всі: документи, отримані на запит державного виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на. них та їх скановані копії. Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії. У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офіса приватного виконавця) відомості про таку дію вносяться до Системи не пізніше наступного робочого дня після її проведення. Постанови виконавця, а також інші документи виконавчого провадження виготовляються за допомогою Системи. Виготовлення постанов та інших документів виконавчого провадження не в Системі забороняється.

Скарга ТОВ “Компанія “Ніко-Тайс”  в цій частині не містить переліку таких конкретних дій, що їх зобов`язаний вчинити державний виконавець у вказаному виконавчому провадженні, і від вчинення яких він безпідставно ухиляється, а фактично є зазначенням про необхідність дотримання державним виконавцем строків та порядку вчинення будь-яких виконавчих дій, що безпосередньо передбачено положеннями законодавства.

З огляду на наведене, скарга в частині зобов`язання державного виконавця або іншої посадової особи Органу виконавчої служби усунути порушення шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій, задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Керуючись ст. ст. 342-345 Господарського процесуального кодексу України, Законом України “Про виконавче провадження”, суд

постановив:

1.   Скаргу  товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” на бездіяльність державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Полтаві Північно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Суми) у виконавчому провадженні №54727737 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 08.08.2014 року по справі №911/2417/14 задовольнити частково.

2.  Визнати за період із 19 квітня 2020 року по 11 травня 2021 року неправомірною бездіяльність державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Полтаві Північно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Суми) у виконавчому провадженні №54727737 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 08 серпня 2014 року по справі №911/2417/14, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №54727737 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 08 серпня 2014 року по справі №911/2417/14 із врахуванням положень Закону України “Про виконавче провадження”.

3.   В іншій частині скарги відмовити.

4. Копію ухвали надіслати сторонам та до Шевченківського ВДВС у місті Полтаві Північно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Суми).

Ухвалу підписано: 01.06.2021

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 345 Господарського процесуального кодексу України про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Суддя                                        Т.Д. Лилак