ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

____________________________________________________________________

                                                                               Справа № 688/716/15-ц

Провадження № 22-ц/4820/18/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2021 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Янчук Т.О. (суддя-доповідач),

Купельського А.В., Ярмолюка О.І.,

секретаря: Філіпчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 червня 2020 року (суддя Березюк О.Г.) за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про заміну стягувача його правонаступником у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заява мотивована тим, що рішенням Шепетівського міськрайонного суду від 06 липня 2018 року по справі №688/716/15-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором від 28.08.2008 року, яка виникла станом на 30.01.2015 року в сумі 69 278,61 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ 1 831 033,66 грн., з яких: 60 294,27 доларів США – заборгованість за кредитом, що еквівалентно за курсом НБУ 1 593 577,56 грн., 8984,34 доларів США – відсотки, що еквівалентно за курсом НБУ 237456,11 грн. та 181 293,05 грн. – пеня за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків, а також судовий збір у розмірі 1790,46 грн. з кожної.

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до органів виконавчої служби про примусове виконанням вказаного рішення не звертався, разом з тим, прийняв рішення про відступлення права вимоги за кредитним договором, про яке повідомив боржника ОСОБА_2 шляхом направлення на її адресу повідомлення. На підставі договорів відступлення права вимоги від 01 серпня 2018 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» за плату відступило право вимоги за кредитним договором АТ «Оксі Банк», а те, у свою чергу, – відступило це право ТОВ «ФК «УКРФІНАНС ГРУП».

01 серпня 2018 року між ТОВ «Фінансова компанія «УКРФІНАНС ГРУП» та фізичною особою ОСОБА_1 був укладений договір відступлення прав вимоги №01-08/18. За умовами вказаного договору ТОВ «ФК «УКРФІНАНС ГРУП» відступило на користь ОСОБА_1 право вимоги за кредитним договором №014/1322/82/1612 від 28.08.2008 року та за договором поруки №014/1322/82/1612/1 від 28.08.2008 року.

Посилаючись на наведене, заявник просив замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника – ОСОБА_1 .

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 червня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну стягувача (кредитора) відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що договір відступлення прав вимоги містить ознаки договору факторингу, крім того, право вимоги за кредитним договором у даній справі перейшло до фізичної особи, яка не має статусу фізичної особи-підприємця та не має повноважень на здійснення фінансових операцій, як кредитор.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та задовольнити заяву про заміну стягувача.

Апелянт вказував, що розгляд його заяви відбувся з порушенням строків передбачених ст.442 ЦПК України, разом з тим, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі відійшов від дослідження предмету заяви і самостійно розглянув питання правомірності укладання договору про відступлення прав вимоги. Вважає, що його заява про заміну стягувача підлягає задоволенню, при цьому вказував, що між ним та ТОВ «ФК «УКРФІНАНС ГРУП» був укладений договір про відступлення права вимоги за кредитним договором, у той час коли ліцензія на здійснення фінансової діяльності необхідна лише при безпосередньому укладенні кредитного валютного договору.

Відзивів на апеляційну скаргу не надходило.

В судове засідання апелянт ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надійшла заява про розгляд справи без його участі.

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судових повісток.

Інші учасники справи в судове засідання теж не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог п.3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Оскаржувана ухвала таким вимогам закону не відповідає.

Судом встановлено, що заочним рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 липня 2018 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором від 28 серпня 2008 року, яка виникла станом на 30 січня 2015 року в сумі 69278,61 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ 1 831 033,66 грн., а також по 1790,46 грн. судового збору з кожної. В задоволенні решти позову відмовлено. У задоволенні позову ОСОБА_3 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання поруки припиненою відмовлено.

На підставі договорів відступлення права вимоги від 01 серпня 2018 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» за плату відступило право вимоги за кредитним договором АТ «Оксі Банк», а те, у свою чергу, – відступило це право ТОВ «ФК «УКРФІНАНС ГРУП».

01 серпня 2018 року між ТОВ «Фінансова компанія «УКРФІНАНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено договір відступлення права вимоги №01-08/18. Відповідно до умов указаного договору до ОСОБА_1 перейшли всі права вимоги за кредитним договором №014/1322/82/1612 від 28 серпня 2008 року, укладеним між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 . Також, банком відступлені права за договором поруки № 014/1322/82/1612/1 від 28 серпня 2008 року, укладеним між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 та договором майнової поруки б/н від 02 вересня 2008 року, укладеним між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 .

Згідно листа №114-39/11-4447 від 30.05.2018 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» повідомив ОСОБА_2 про розмір її заборгованості а також про прийняте рішення щодо відступлення права вимоги за кредитним договором №014/1322/82/1612 від 28 серпня 2008 року.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 07 квітня 2021 року скасовано рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 15 січня 2021 року та ухвалено нове рішення. В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ТОВ «Фінансова компанія «УКРФІНАНС ГРУП» про визнання договору відступлення права вимоги недійсним відмовлено.

Відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до частини 1,2,5 статті 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

За наведених обставин, ухвала суду першої інстанції постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню, з ухваленням нової постанови про задоволення заяви про заміну стягувача Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» його правонаступником ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки заяву ОСОБА_1 задоволено, судовий збір сплачений за подання апеляційної скарги в розмірі 420,40 грн., підлягає стягненню на користь заявника з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в розмірі по 210,20 грн. з кожної.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 червня 2020 року скасувати.

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» на ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) у справі № 688/716/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір по 210,20 грн. з кожної.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 31 травня 2021 року.

Судді:                                                                        Т.О. Янчук

                                                                               А.В. Купельський

                                                                               О.І. Ярмолюк