ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2021 року м.Дніпро

Справа № 401/525/17

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Кузнецова В.О., Чередка А.Є.

при секретарі судового засідання: Михайловій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 09.12.2020 (прийняте суддею Глушковим М.С., повне судове рішення складено 21.12.2020) у справі № 401/525/17

за позовом ОСОБА_1

до Спільного підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут"

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

ОСОБА_2

ОСОБА_3

Товариства з обмеженою відповідальністю "Політрейд"

Світловодської міської ради Кіровоградської області

про поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст заявлених вимог.

Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати недійсним Протокол № 04-11-2016 Загальних зборів учасників Спільного підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" (далі СП ТОВ "Світловодськпобут") від 04.11.2016 з моменту його підписання учасниками, визнати незаконним та скасувати розпорядження Генерального директора СП ТОВ "Світловодськпобут" № 29 від 16.11.2016, зобов`язавши останнього протягом 3-х календарних днів з дня набрання рішення суду законної сили, скасувати запис № 28 від 26.11.2016 "Запис за № 27 від 20.04.2015 є недійсним. Вважати відсутніми (припиненими) повноваження як Генерального директора" в його трудовій книжці. Поновити на посаді генерального директора СП ТОВ "Світловодськпобут" з 16.11.2016. Стягнути з СП ТОВ "Світловодськпобут" на його користь заборгованість по заробітній платі, компенсацію за невикористані дні відпустки, грошову допомогу по тимчасовій непрацездатності, вихідну допомогу у розмірі не менш ніж шестимісячний середній заробіток, середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16.11.2016 по день постановлення рішення суду та допустити негайне виконання рішення в частині поновлення його на роботі і стягнення заробітної плати за один місяць.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 20.04.2015 він працював у СП ТОВ "Світловодськпобут" та обіймав посаду генерального директора даного підприємства. 04.11.2016 відбулися загальні збори учасників цього товариства. В порядок денний входили питання, які безпосередньо стосувалися його, а саме: "Вирішення питання щодо припинення повноважень генерального директора Товариства, призначення нового генерального директора Товариства та встановлення граничної суми на укладення ним договорів. За результатами зборів складено протокол № 04-11-2016. На збори, які відбувалися в м. Києві, його не запрошували. Учасники вирішили "вважати відсутніми (припиненими) повноваження ОСОБА_1 , як генерального директора зазначеного підприємства". На момент підписання Протоколу, він перебував на лікарняному з 01.11.2016 по 25.11.2016. Далі, 28.11.2016 він намагався потрапити на своє робоче місце, але його не пропустили на контрольно-пропускному пункті підприємства. Цього ж дня він мав здати до відділу кадрів підприємства листки непрацездатності. Оскільки потрапити на територію підприємства у нього не було можливості листки непрацездатності направив на адресу підприємства поштою.

Позивач вважає, що протокол № 04-11-2016 загальних зборів учасників СП ТОВ "Світловодськпобут" від 04.11.2016 є недійсним та таким, що грубо порушує його трудові права, а збори відбулися із значними порушеннями чинного законодавства України, а саме порушений п. 8.6.22 Статуту СП ТОВ "Світловодськпобут", яким визначено, що "Про проведення зборів повідомляють письмово із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного". Порушений п. 8.6.24 вищевказаного Статуту, яким визначено, що "Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання зборів. Будь-хто з учасників вправі вимагати розгляду питання на зборах за умови, що воно було ним поставлене не пізніше як за 25 днів до початку зборів".

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 09.12.2020 у цій справі, в позові відмовлено.

Приймаючи вказане рішення, місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що посилання позивача на порушення процедури проведення зборів засновників, які відбулись 04.11.2016 в м. Києві не є предметом даного судового розгляду, оскільки рішення зборів учасників не оскаржується, тому позивачем невірно обрано спосіб захисту своїх інтересів, а суд при вирішенні даної справи, позбавлений можливості виходити за межі позовних вимог. Отже, вимога про визнання недійсним Протоколу № 04-11-2016 Загальних зборів учасників СП ТОВ "Світловодськпобут" від 04.11.2016 з моменту його підписання учасниками задоволенню не підлягає.

Враховуючи, що подальше звільнення позивача з посади відбулося на виконання рішення зборів учасників 04.11.2016, яке ОСОБА_1 не оскаржує, інші позовні вимоги також задоволенню не підлягають.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що на посаду Генерального директора СП ТОВ "Світловодськпобут" він був призначений цілком на законних підставах. Так згідно рішення зборів учасників СП ТОВ "Світловодськпобут" від 03.04.2015, яке оформлене протоколом зборів учасників СП ТОВ "Світловодськпобут" № 03/04-15 від 03 квітня 2015 року позивача було призначено на посаду генерального директора СП ТОВ "Світловодськпобут". 20 квітня 2015 року позивач приступив до виконання своїх обов`язків про що було видано відповідний наказ.

Так дійсно у подальшому відповідно до рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.11.2015, постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 та постанови Вищого господарського суду України від 16 березня 2015 року, рішення зборів учасників СП ТОВ "Світловодськпобут" від 03.04.2015, яке оформлене протоколом зборів учасників СП ТОВ "Світловодськпобут" № 03/04-15 від 03 квітня 2015 року яким позивача було призначено на посаду генерального директора СП ТОВ "Світловодськпобут" було визнано недійсним з моменту його прийняття.

Позивач звертає увагу на те, що підставою для визнання недійсним вищезазначеного рішення зборів було те, що співзасновники не дотрималися порядку скликання загальних зборів.

Однак скаржник вказує, що немає його вини в тому, що між двома засновниками СП ТОВ "Світловодськпобут", а саме Світловодською міською радою та ТОВ "Політрейд" виник корпоративний спір щодо рішення зборів учасників СП ТОВ "Світловодськпобут" від 03.04.2015, яке оформлене протоколом зборів учасників СП ТОВ "Світловодськпобут" № 03/04-15 від 03 квітня 2015 року, відповідно до якого позивача і було призначено генеральним директором СП ТОВ "Світловодськпобут".

Апелянт вважає, що оскільки рішення загальних зборів учасників СП ТОВ "Світловодськпобут" від 03.04.2015, яке оформлене протоколом зборів учасників СП ТОВ "Світловодськпобут" № 03/04-15 від 03 квітня 2015 року було визнано судом недійсним з моменту його прийняття то повинні були настати відповідні правові наслідки визнання недійсності такого рішення.

У зв`язку з чим, апелянт вважає, що засновники СП ТОВ "Світловодськпобут" повинні були своїм рішенням поновити попереднього генерального директора СП ТОВ "Світловодськпобут" ОСОБА_4 на його посаді, а позивача звільнити з займаної посади відповідно до п.6 ст. 40 КЗпП України "поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу". А як вбачається з матеріалів справи будь - які рішення з питання поновлення ОСОБА_4 на посаді генерального директора СП ТОВ "Світловодськпобут" засновниками не приймалося, крім того станом на момент розгляду справи рішення суду про поновлення ОСОБА_4 на посаді Генерального директора СП ТОВ "Світловодськпобут" також відсутні.

Скаржник вважає, що виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника, після чого державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Тому, на думку скаржника, до нього не підлягає застосування п.6 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв`язку з відсутністю рішення суду та рішення зборів засновників СП ТОВ "Світловодськпобут" про поновлення ОСОБА_4 на посаді генерального директора СП ТОВ "Світловодськпобут", а відтак його неможливо звільнити за цією статтею закону.

За доводами апелянта, логічно було б при вирішенні питання, щодо призначення генеральним директором СП ТОВ "Світловодськпобут" ОСОБА_2 звільнити апелянта з займаної посади по п.5 ст. 41 КЗпП України, припинення повноважень посадових осіб з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Цього також зроблено не було.

Також скаржник вказує, що Статутом СП ТОВ "Світловодськпобут", а саме п. 8.7.2 виключно визначено, що генеральний директор підприємства призначається та звільняється з посади зборами засновників.

А відтак, оскільки на даний час відсутнє будь - яке рішення зборів засновників Товариства про звільнення скаржника з посади генерального директора СП ТОВ "Світловодськпобут" з посиланням на відповідну статтю, пункт закону, апелянт вважає, що рішення загальних зборів учасників СП ТОВ "Світловодськпобут" від 04.11.2016, яке оформлене протоколом зборів учасників СП ТОВ "Світловодськпобут" № 04-11- 2016 щодо "вважати відсутніми (припиненими) повноваження позивача як генерального директора Товариства", не відповідає вимогам чинного законодавства, тобто є незаконним. Крім того скаржник вважає, що оскільки відсутнє рішення про його звільнення позивач продовжує обіймати посаду генерального директора СП ТОВ "Світловодськпобут", а відтак має право на стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 16.11.2016 по день постановлення рішення суду.

Скаржник вважає, що неправильне тлумачення судом першої інстанції статті 16 ЦК України суперечить зазначеним положенням і призвело до неправомірної відмови позивачу в реалізації його права на судовий захист, при цьому суд належним чином не перевірив доводи позивача, не встановив фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, не навів мотивів відхилення доводів, зокрема, щодо права позивача обирати спосіб судового захисту.

Крім того згідно з рішенням Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 233 КЗпП України, ст. ст. 1, 12 Закону України "Про оплату праці" (справа № 1-13/2013), аналізуючи положення трудового законодавства в контексті конституційного звернення, Конституційний Суд України виходив з того, що поняття "заробітна плата" і "оплата праці", які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків.

У частині другій статті 2 Закону України від 24 березня 1995 № 108/95-ВР "Про оплату праці" передбачено, що додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

У структуру заробітної плати входять інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік. премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (частина третя статті 2 Закону України "Про оплату праці").

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мали бути виплачені позивачу у день його звільнення.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Відповідач згідно до поданого відзиву на апеляційну скаргу просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі, а оскаржуване рішення залишити без змін. В обґрунтування вказує, що рішення учасники СП ТОВ "Світловодськпобут" щодо призначення генеральним директором підприємства ОСОБА_1 не приймали.

14.04.2015 на територію СП ТОВ "Світловодськпобут" з`явився ОСОБА_1 , який поставив до відома працівників підприємства про те, що ОСОБА_4 звільнено з посади генерального директора СП ТОВ "Світловодськпобут", а його призначено на дану посаду. На підтвердження цього позивач надав копію документу, яким таке призначення було здійснене, а саме рішення загальних зборів учасників СП ТОВ "Світловодськпобут", що оформлене протоколом № 03/04-15 від 03.04.2015, де одним з пунктів нібито було вирішено звільнити ОСОБА_4 з посади генерального директора СП ТОВ "Світловодськпобут", а призначити генеральним директором СП ТОВ "Світловодськпобут" - ОСОБА_1 .

Відповідач зазначає, що копія названого протоколу була подана позивачем державному реєстратору реєстраційної служби Світловодського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області Пустовойтенко Н.О., якою на підставі цієї копії 14.04.2015 були внесені до ЄДР відомості про зміну керівника та зміну складу підписантів юридичної особи - СП ТОВ "Світловодськпобут", а саме - ОСОБА_4 було виключено як керівника та підписанта, а ОСОБА_1 - включено (запис № 14461070020000407).

При цьому, оригіналу названого протоколу позивачем нікому не подавалося, всі дії вчинялись ним виключно з посиланням на копію протоколу.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 03.11.2015 по справі № 912/1381/15 позов задоволено, назване рішення зборів учасників визнане недійсним з моменту його прийняття. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 та постановою Вищого Господарського Суду України від 16.03.2016 назване судове рішення залишене без змін.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.06.2016 у справі № П/811/279/16 за позовом ТОВ "Політрейд" визнано протиправним та скасовано запис №14461070020000407 від 14.04.2015 в Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про зміну керівника та про зміну складу підписантів СП ТОВ "Світловодськпобут", який внесено державним реєстратором реєстраційної служби Світловодського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області Пустовойтенко Н.О. на підставі копії протоколу № 03/04-15 від 03.04.2015. Назване судове рішення набрало законної сили 08.12.2016 на підставі ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, якою залишені без задоволення апеляційні скарги на названу постанову.

За доводами відповідача, вищевказані рішення судів є доказами, які мають преюдиційне значення та не потребують додаткового доказування. Таким чином, в період з 14.04.2015 по 04.11.2016 ОСОБА_1 безпідставно та протизаконно користувався повноваженнями генерального директора СП ТОВ "Світловодськпобут", оскільки рішення про його призначення на названу посаду уповноваженим на те органом не приймалося (таке рішення взагалі відсутнє), а трудовий договір з позивачем не укладався.

Рішенням загальних зборів СП ТОВ "Світловодськпобут", яке оформлено протоколом № 04-11-2016 від 04.11.2016 визнані відсутніми повноваження ОСОБА_1 як генерального директора СП ТОВ "Світловодськпобут", звільнено ОСОБА_4 з посади генерального директора підприємства, призначено генеральним директором підприємства Московського С.В. Зазначене рішення було прийнято 100 % учасників СП ТОВ "Світловодськпобут", підписано ними та зазначені питання не виходили за межі порядку денного.

Відповідач наголошує на тому, що з огляду на те, що рішення учасників підприємства про призначення ОСОБА_1 генеральним директором не приймалося, трудовий договір (контракт) не укладався тому вимога позивача про поновлення на посаді є безпідставною, так як не можливо поновити на роботі особу, яка не призначалася на таку посаду взагалі.

Товариство вважає, що наказ № 53/к від 20.04.2015 "Про призначення на посаду генерального директора ОСОБА_1 ", яким позивач сам себе призначив на посаду генерального директора є нікчемним, оскільки ОСОБА_1 не є власником СП ТОВ "Світловодськпобут" та не має повноважень призначати себе директором.

На думку відповідача, наведене свідчить про відсутність трудових правовідносин у ОСОБА_1 з СП ТОВ "Світловодськпобут".

Стосовно позовної вимоги позивача про визнання недійсним проколу № 04-11- 2016 від 04.11.2016 з моменту його підписання, відповідач зазначає, що при вирішенні питання про те, чи є спір, що виник між господарським товариством та посадовими особами товариства, які входять до складу виконавчого органу товариства або наглядової ради товариства, трудовим чи корпоративним, судам необхідно керуватися положеннями глави XV Кодексу законів про працю України.

Також відповідач звертає увагу, що всі учасники (засновники) СП ТОВ "Світловодськпобут" були присутні на загальних зборах, що відбулися 04.11.2016 та бажали розгляду зазначених у протоколі питань. Тому в даному випадку порушень чинного законодавства не вбачається.

Щодо невірного посилання позивача на результати перевірки Управління Держпраці у Кіровоградській області щодо дотримання норм законодавства про працю СП ТОВ "Світловодськпобут", як на підставу поновлення останнього на посаді, відповідач вказує, що Управління Держпраці у Кіровоградській області не є компетентним органом вирішувати питання правильності звільнення керівника і законності оскаржуваного протоколу від 04.11.2016 № 04-11-2016 та розпорядження генерального директора ОСОБА_2 № 29 від 16.11.2016, а також зазначені питання не були предметом перевірки.

Крім того, відповідач зазначає, що докази виплати позивачу заробітної плати за вересень місяць 2016 року, жовтень місяць 2016 року та листопад місяць 2016 року були надані суду.

З огляду на розрахунковий лист за вересень 2016 року борг за підприємством на кінець місяця складав 40 493,19 грн, згідно розрахункового листа за жовтень 2016 року борг за підприємством на кінець місяця складав 40 493,19 грн, а відповідно до розрахункового листа за листопад 2016 року підприємство здійснило виплату заробітної плати у сумі 36 610,68 грн, а залишок боргу на кінець місяця складав 4 918,51 грн.

08.12.2016 СП-ТОВ "Світловодськпобут" звернулося до приватної аудиторської фірми "Олена" з заявою про проведення незалежного аудиту фінансово- господарської діяльності підприємства, в тому числі і правомірність нарахування заробітної плати в період з 09 грудня 2016 року по 15 грудня 2016 року.

За результатами проведення аудиторської перевірки було виявлено неправомірне нарахування заробітної плати працівникам підприємства в зазначений період, зокрема позивачу у сумі 225 075,66 грн, у зв`язку з чим був винесений наказ по підприємству "Про утримання з осіб неправомірно виплачених сум під виглядом заробітної плати" від 20 грудня 2016 року № 134.

З огляду на результати аудиторської перевірки та наказ "Про утримання з осіб неправомірно виплачених сум під виглядом заробітної плати" від 20 грудня 2016 року № 134, підприємством було здійснено утримання частини заробітної плати у сумі 4 918,51 грн з позивача в рахунок погашення визначеної аудиторською перевіркою суми, а на решту було проведено позовну роботу. Про результати проведення аудиторської перевірки та винесення наказу від 20 грудня 2016 року № 134 позивачу було відомо і ним не оскаржено.

На думку відповідача, у СП ТОВ "Світловодськпобут" відсутня заборгованість по заробітній платі перед позивачем.

6. Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.03.2021 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 09.12.2020 у справі № 401/525/17; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 20.04.2021 о 16:30 год.

У судовому засіданні 20.04.2021 колегією суддів відкладено розгляд апеляційної скарги у справі № 401/525/17 в судове засідання до 25.05.2021 о 15:30 год., про що постановлено ухвалу.

У судовому засіданні 25.05.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

7. Встановлені судом обставини справи.

Рішенням загальних зборів учасників СП ТОВ "Світловодськпобут", яке було оформлене протоколом №03/04-15 від 03.04.2015 зокрема, звільнено ОСОБА_4 з посади генерального директора СП ТОВ "Світловодськпобут" у зв`язку із припиненням повноважень посадових осіб на підставі п. 5 ст. 41 КЗпП, призначено генеральним директором СП ТОВ "Світловодськпобут" ОСОБА_1 .

15.04.2015 учасник СП ТОВ "Світловодськпобут" - ТОВ "Політрейд" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом про визнання недійсним з моменту прийняття рішення зборів учасників СП ТОВ "Світловодськпобут" від 03.04.2015, яке оформлене протоколом №03/04-15.

Господарський суд Кіровоградської області, рішенням від 03.11.2015 у справі №912/1381/15, яке набрало законної сили, визнав недійсним з моменту прийняття рішення зборів учасників СП ТОВ "Світловодськпобут" від 03.04.2015, яке оформлено протоколом зборів учасників СП ТОВ "Світловодськпобут" №03/04-15 від 03.04.2015.

Судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні було зазначено, що встановлені обставини свідчать, що Господарський суд Кіровоградської області рішенням від 03.11.2015 визнав недійсним призначення генеральним директором СП ТОВ "Світловодськпобут" - ОСОБА_1 .

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.06.2016 у справі №11/811/279/16 за позовом ТОВ "Політрейд" визнано протиправним та скасовано запис №14461070020000407 від 14.04.2015 в Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про зміну керівника та про зміну складу підписантів СП ТОВ "Світловодськпобут"(т. 1 а.с.162-163).

04.11.2016 року в м. Києві відбулися загальні збори Учасників СП ТОВ "Світловодськпобут". Присутні учасники Товариства: ТОВ "Політрейд", Світловодська міська рада в особі міського голови Козярчука В.В., запрошені: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 . На загальних зборах учасників Товариства присутні були учасники, що володіють у сукупності 100% від загальної кількості голосів учасників Товариства. Відповідно до ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" та Статуту Товариства загальні збори учасників товариства є повноважними та можуть приймати рішення з усіх питань порядку денного. На порядку денному питанням під №2 визначено: вирішення питання щодо припинення повноважень Генерального директора Товариства; під №3 призначення Генерального директора Товариства та встановлення граничної суми на укладання ним договорів (т. 1 а.с.7-8).

З Протоколу за №04-11-2016 загальних зборів учасників СП ТОВ "Світловодськпобут" від 04.11.2016 слідує, що учасники вищевказаних зборів одноголосно проголосували за те, щоб вважати припиненими повноваження ОСОБА_1 , як генерального директора СП ТОВ "Світловодськпобут" та припинення повноважень генерального директора СП ТОВ "Світловодськпобут" Михайлика В.А. та його звільнення з посади на підставі п. 5 ст. 41 КЗпП України 04.11.2016. Одноголосно учасники зборів проголосували за обрання новим Генеральним директором даного підприємства ОСОБА_2 . Одночасно по другому питанню порядку денного зборів, учасники проголосували одноголосно за рішення вважати відсутніми (припиненими) повноваження ОСОБА_1 як Генерального директора ТОВ "Світловодськпобут" (т. 1 а.с.7-8).

За розпорядженням №29 від 16.11.2016 Генерального директора СП ТОВ "Світловодськпобут" в трудову книжку ОСОБА_1 внесено запис наступного змісту "№ запису 28 дата: 16.11.2016 року - Запис за номером 27 від 20.04.2015 є недійсним". Вважати відсутніми (припиненими) повноваження як генерального директора; підстава: протокол № 04-11-2016 від 04.11.2016 року Загальних зборів Учасників спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" (т. 1 а.с.201).

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 20 ГК України права та законні інтереси суб`єктів господарювання захищаються шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Частиною 1 статті 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з частинами 1 і 3 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Рішення загальних зборів та інших органів управління господарського товариства, що за своєю правовою природою є актами, дійсні, якщо у судовому порядку не буде встановлено інше.

При цьому, рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. При цьому в судовому порядку недійсним може бути визнано рішення загальних зборів учасників товариства, а не протокол загальних зборів. Протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами, і не є актом за змістом статті 20 ГК України.

Проте, позивачем у позовній заяві було заявлено вимогу про визнання недійсним саме Протоколу № 04-11-2016 Загальних зборів учасників СП ТОВ "Світловодськпобут" від 04.11.2016 з моменту його підписання учасниками.

За наведеного, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції стосовно того, що вказана вимога не підлягає задоволенню, оскільки позивачем обрано не належний спосіб захисту своїх прав та інтересів.

При цьому, апеляційний суд погоджується із доводами скаржника стосовно права позивача обирати спосіб судового захисту, проте в даному випадку обраний позивачем спосіб захисту не призведе до поновлення порушеного права позивача.

Крім того, апеляційний суд зважає на доводи скаржника стосовно порядку проведення зборів учасників товариства, проте в даному випадку саме рішення учасників товариства від 04.11.2016 ОСОБА_1 не оскаржується, а отже вказані доводи не приймаються судом до уваги.

Також не підлягають задоволенню вимоги позивача стосовно визнання незаконним та скасування розпорядження Генерального директора СП ТОВ "Світловодськпобут" № 29 від 16.11.2016, зобов`язання Генерального директора СП ТОВ "Світловодськпобут" скасувати запис № 28 від 26.11.2016, поновлення позивача на посаді Генерального директора СП ТОВ "Світловодськпобут", стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 16.11.2016 по день постановлення рішення, оскільки вказані вимоги мають похідний характер від заявлених вимог щодо визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників, проте як зазначено вище, позивачем невірно обрано спосіб захисту своїх прав та інтересів, а суд при вирішенні даної справи, позбавлений можливості виходити за межі позовних вимог.

Разом з тим, із трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що останній з 20.04.2015 по 16.11.2016 працював генеральним директором СП ТОВ "Світловодськпобут".

СП ТОВ "Світловодськпобут" звернулось до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів, у зв`язку з тим, що Господарський суд Кіровоградської області, рішенням від 03.11.2015 у справі №912/1381/15, яке набрало законної сили, визнав недійсним з моменту прийняття рішення зборів учасників СП ТОВ "Світловодськпобут" від 03.04.2015, яке оформлено протоколом зборів учасників СП ТОВ "Світловодськпобут" №03/04-15 від 03.04.2015, відповідно, визнав недійсним призначення генеральним директором СП ТОВ "Світловодськпобут" - ОСОБА_1 .

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19.10.2017 по справі № 401/723/17 в задоволенні позовних вимог СП ТОВ "Світловодськпобут" до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів відмовлено.

У вказаному рішенні судом було встановлено, що ОСОБА_1 , як найманий працівник наказом № 53/К від 20 квітня 2015 року був прийнятий на роботу на посаду генерального директора СП ТОВ "Світловодськпобут" на підставі рішення загальних зборів учасників СП ТОВ "Світловодськпобут" 03.04.2015, оформленого протоколом № 03/04-15, відповідно з ним був укладений трудовий договір.

Підстави припинення трудового договору передбачені ст.36 КЗпП України і, як зазначено судом вище, в силу п. 8.7.2 Статуту СП ТОВ "Світловодськпобут" рішення про звільнення з посади генерального директора приймається Зборами, відтак, до прийняття відповідного рішення уповноваженим органом, ОСОБА_1 перебував з СП ТОВ "Світловодськпобут" у трудових відносинах і мав право на оплату праці згідно ст. 21 Закону України "Про оплату праці", ст. 94 КЗпП України.

Виникнення між учасниками товариства корпоративного спору та визнання в подальшому судом рішення зборів учасників СП ТОВ "Світловодськпобут" від 03 квітня 2015 року, оформленого протоколом № 03/04-15, недійсним з огляду на недотримання передбаченого Статутом порядку підготовки та проведення таких зборів, не створює підстав для застосування до правовідносин, що існували між сторонами положень ст.ст. 1212, 1213 ЦК України.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, у вказаному рішенні судом було встановлено, що ОСОБА_1 перебував з СП ТОВ "Світловодськпобут" у трудових відносинах і мав право на оплату праці згідно ст. 21 Закону України "Про оплату праці", ст. 94 КЗпП України

Відповідно до частини 1 статті 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Із довідки СП ТОВ "Світловодськпобут" про суму виплаченого доходу і утриманих податків за місцем основної роботи від 07.04.2017 № СП000000025 ОСОБА_1 у вересні 2016 було нараховано заробітну плату у сумі 8 884, 10 грн, з них 1 732, 40 грн утриманих податків та 7 151, 70 грн сума виплаченого доходу, за жовтень 2016 було нараховано 8 989, 37 грн, з них 1 752, 93 грн сума нарахованих податків, 7 236, 44 грн сума виплаченого доходу.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частинами 1 та 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За приписами частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України).

Матеріали справи не містять доказів виплати ОСОБА_1 заробітної плати за вересень та жовтень 2016 року, відтак позовні вимоги стосовно стягнення невиплаченої заробітної плати підлягають задоволенню у сумі 14 388, 14 грн без врахування суми нарахованих обов`язкових платежів (податків).

Відповідно до абзацу 1 пункту 2 Розділу II Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок обчислення середньої заробітної плати), обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки (абзац 1 пункту 7 Розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати).

Згідно інформації СП ТОВ "Світловодськпобут" по невикористаним щорічним відпусткам ОСОБА_1 за період роботи з 20.04.2015 по 20.04.2016 не використано в з`язку з хворобою 7 календарних днів щорічної відпустки. За період роботи з 20.04.2016 по 16.11.2016 не використано 18 календарних днів щорічної відпустки. Всього не використано 25 календарних днів щорічної відпустки.

Середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 304, 07 грн (107 034, 22 грн (заробітна плата за останні 12 календарних місяців): 352 днів (кількість робочих днів за 12 місяців).

Таким чином, розмір компенсації за невикористану відпустку позивача, який підлягає стягненню з відповідача становить 304, 07 коп. х 25 днів = 7 601, 75 грн

Статтею 19 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон) встановлено право застрахованих осіб на матеріальне забезпечення за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення).

Відповідно до статті 22 Закону допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком па виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом соціального страхування України (далі - Фонд) застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Перші п`ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються за рахунок коштів роботодавця відповідно до Порядку оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 № 440 (далі - Порядок).

Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності (стаття 31 Закону та пункт З Порядку).

Матеріали справи свідчать, що в період з 01.11.2016 по 18.11.2016 ОСОБА_1 перебував на лікарняному (т. 1 а.с. 9).

За наведеного, СП ТОВ "Світловодськпобут" повинно було сплатити позивачу допомогу по тимчасовій непрацездатності за перших 5 календарних днів.

Згідно довідки СП ТОВ "Світловодськпобут" про середньоденну та середньомісячну заробітну плату ОСОБА_1 , середньоденна заробітна плата позивача складає 423, 05 грн.

Отже, компенсація грошової допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 2 115, 25 грн.

Відповідно до ст. 44 КЗпП України, при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6статті 36 та пунктах 1, 2 і 6статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

З огляду на те, що згідно рішення загальних зборів учасників СП ТОВ "Світловодськпобут" позивача було звільнено із посади Генерального директора СП ТОВ "Світловодськпобут" апеляційний суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача вихідну допомогу у розмірі шестимісячного заробітку у сумі 53 304, 30 грн.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За встановлених вище обставин, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, а оскаржуване рішення скасуванню та прийняттю нового рішення.

Керуючись статтями 269, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 09.12.2020 у справі № 401/525/17 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 09.12.2020 у справі № 401/525/17 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Стягнути з Спільного підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 14 388 (чотирнадцять тисяч триста вісімдесят вісім) грн 14 коп, компенсацію невикористаної відпустки у сумі 7 601 (сім тисяч шістсот одна) грн 75 коп, компенсацію лікарняного у сумі 2 115 (дві тисячі сто п`ятнадцять) грн 25 коп, вихідну допомогу при звільненні у сумі 53 304 (п`ятдесят три тисячі триста чотири) грн 30 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на ОСОБА_1 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 31.05.2021.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя В.О. Кузнецов

Суддя А.Є. Чередко