УХВАЛА

31 травня 2021 року

м. Київ

Справа № 5023/5722/11 (922/3331/20)

Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Огороднік К.М.

перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 року

у справі №5023/5722/11 (922/3331/20)

за позовом фізичної особи-підприємця Співака Владислава Вячеславовича

до 1. ОСОБА_1

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт"

про визнання недійсними договорів,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.01.2021 позов залишено без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 року апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Співака Владислава Вячеславовича задоволено. Ухвалу господарського суду Харківської області від 26.01.2021 у справі №5023/5722/11 (922/3331/20), скасовано. Справу №5023/5722/11 (922/3331/20) передано на розгляд господарського суду Харківської області.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 (надіслана 06.05.2021 року, що підтверджується конвертом з штрих кодом 6102409195503) на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 року у справі №5023/5722/11 (922/3331/20), в якій просить суд поновити строк на касаційне оскарження; звільнити від сплати судового збору; скасувати оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції; залишити в силі ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.01.2021 року.

Клопотання про поновлення строку подання касаційної скарги мотивовано тим, що постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 року, скаржниця отримала 06.05.2021 року.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суддею-доповідачем встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 287-291 ГПК України, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Предметом касаційного оскарження є постанова Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 року повний текст якої складено 26.03.2021 року тобто останнім днем подання касаційної скарги є 15.04.2021 року.

Однак, касаційну скаргу надіслано до Верховного Суду 06.05.2021 року, що підтверджується конвертом з штрих кодом 6102409195503 та свідчить про пропуск процесуального строку.

Відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 288 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

При цьому згідно із пунктом 7 частини другої, пунктом 1 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, яке оскаржується. Крім того, до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.

В прохальній частині касаційної скарги ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження, однак не надає доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідним доказом, що підтверджує дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції є копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, що підлягає поверненню відправнику або копія конверту з трек-номером, яким Східний апеляційний господарський суд відправив копію оскаржуваного рішення скаржнику.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду, касаційних скарг у справі про банкрутство становить 200 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

При цьому Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що при вирішенні питання про можливість касаційного оскарження процесуального документа суду апеляційної інстанції визначальним є саме судовий акт суду першої інстанції, а не результат його перегляду в апеляційному порядку, та відповідно, зміст резолютивної частини процесуального документа суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 року становить 2 270 грн.

Таким чином, за подання до Верховного Суду касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 року скаржник мала сплатити судовий збір в сумі 4 540 грн. (2 270 * 200%).

Проте до матеріалів касаційної скарги ОСОБА_1 не долучено доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, натомість заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Клопотання мотивоване тим, що скаржниця не має заробітку, оскільки не працює, а перебуває у відпустці по догляду за дитиною ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення нею трирічного віку.

Відповідно до частини першої ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача -фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до частини другої ст. 8 Закону України "Про судовий збір", Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.

Касаційний господарський суд, зауважує, що «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі»).

Суд зазначає, що ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише посилання заявника касаційної скарги на відсутність у нього коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною підставою для звільнення від такої сплати.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Проте, на підтвердження того, що майновий стан унеможливлює сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, скаржницею як доказ надано до Верховного Суду лише Свідоцтво про народження дитини, яке саме по собі не може достовірно та беззаперечно свідчити про важкий (скрутний) матеріальний стан скаржника.

Судом відмічається, що зокрема загальна сума отриманих доходів та/або відсутності отриманих доходів фізичною особою може бути підтверджена довідкою про доходи фізичної особи за попередній рік виданою органом Державної податкової служби України, інформацією із Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, а також довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7.

Отже, скаржницею до касаційної скарги не додано доказів, які б підтверджували, що на момент подання касаційної скарги, її майновий стан перешкоджав сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 статті 292 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 288, 290, 291, 292 ГПК України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1.Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

2.Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 року у справі №5023/5722/11 (922/3331/20) - залишити без руху.

3.Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: надати суду докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваної постанови Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 року у справі №5023/5722/11 (922/3331/20) з відміткою про отримання; сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 4 540 грн. і надати Суду відповідні докази здійснення такої оплати.

4.Роз`яснити скаржнику, що невиконання вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Касаційного господарського суду

у складі Верховного Суду Огороднік К.М.