Провадження № 2-о/760/330/21

Справа № 760/12289/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.05.2021 м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Зуєвич Л.Л.,

за участю секретаря судового засідання - Кушніра Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ), заінтересована особа: Солом`янський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) /далі - Відділ держреєстрації актів цивільного стану/ (код ЄДРПОУ: 26087820; адреса: 03067, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, буд. 1/28), про встановлення факту смерті,

В С Т А Н О В И В:

Заява та її мотиви

13.05.2021 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла вказана заява, датована 13.05.2021, за підписом ОСОБА_1 , в якій ставиться питання про встановлення факту смерті її чоловіка - ОСОБА_2 /далі - ОСОБА_2 / ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), громадянина України, місце народження: м. Донецьк, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Донецьк у віці 63 роки, причина смерті: «отруєння вуглекислим газом».

Заява обґрунтована необхідністю подальшої реєстрації цього факту в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного документа - свідоцтва про смерть згідно законодавства України.

Процесуальні дії у справі

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2021 для розгляду зазначеної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л. Відповідну заяву фактично передано судді по реєстру 17.05.2021.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 17.05.2021 відповідну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, зокрема, для надання доказів сплати судового збору за подання вказаної заяви.

Після усунення заявником недоліків, ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 28.05.2021 вказану заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку окремого провадження.

Щодо явки учасників провадження у судове засідання та процесуальних заяв у справі

Заявниця у судове засідання не з`явилась, проте подала клопотання, в якому ставить питання про розгляд заяви без її участі, при цьому наголошує, що подану заяву підтримує в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи - Солом`янського районного у місті Києві Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи відповідний орган повідомлений належним чином (в порядку, визначеному ч. 9 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України /далі - ЦПК України/), причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 317 ЦПК України, згідно якої справи про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за наявними матеріалами у відсутності осіб, які беруть в ній участь.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є чоловіком заявника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 07.08.2019, повторно виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Калінінського районного управління юстиції у місті Донецьку Донецької області.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) помер в м. Донецьк, що підтверджується: свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 19.03.2021, виданим «Калінінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Донецького міського управління юстиції Донецької Народної Республіки» та довідкою про причини смерті від 19.03.2021 № 1518, за змістом якої ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , причина смерті: «отруєння окисом вуглецю».

За змістом повідомлення від 13.05.2021 № 519/21.11-73, адресованого на ім`я заявника ( ОСОБА_1 ), Солом`янський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) у проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_2 відмовив у зв`язку із поданням документів, виданих на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду

Наразі ОСОБА_1 не може отримати свідоцтво про смерть у Солом`янському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), оскільки факт смерті ОСОБА_2 відбувся на тимчасово окупованій території України.

Встановлення факту смерті потрібно заявниці з метою отримання документа про смерть встановленої форми, оскільки документи, пред`явлені для реєстрації, видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Мотиви суду

За правилами п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно з ч. 2 ст. 317 ЦПК України визначено, що справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Постановою Верховної Ради № 254-VIII від 17.03.2016 «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до ЗУ «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»), тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції України та законів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Частиною 3 даної статті Закону передбачено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Згідно з ст. 18 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Разом з тим, суд враховує, що ч. 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22.10.2018 у справі № 235/2357/17 викладено правову позицію згідно з якою документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

За змістом ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

В рішенні ЄСПЛ від 10.05.2001 у справі «Cyprus v. Turkey» (заява № 25781/94) ЄСПЛ вказав, що «зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів далеке від абсолютного. Для людей, які проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним від влади de facto, включаючи й їхні суди; і саме в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які стосуються сказаного, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, зокрема і цим. Думати інакше означало б зовсім позбавити людей, які проживають на цій території, всіх їхніх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, це також означало б позбавити їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать (§ 96).»

Висновки

Звернення до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення необхідне заявнику для державної реєстрації смерті матері.

Враховуючи, що заявник позбавлений можливості здійснити державну реєстрацію смерті чоловіка ( ОСОБА_2 ) у позасудовому порядку, а встановлення даного факту не порушує прав та інтересів третіх осіб та не пов`язане з подальшим вирішенням спору про право, суд приходить до висновку про можливість встановлення факту смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Донецьк, Донецької області.

Надані суду документи, які видані незаконно створеними органами, хоч і не мають юридичної сили, проте дозволяють встановити фактичні обставини, необхідні для вирішення справи.

З урахуванням викладеного, суд робить висновок, що надані заявником докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують факт смерті її чоловіка на тимчасово окупованій території, у зв`язку із чим вимоги заяви про встановлення факту смерті особи в певний час підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд звертає увагу, що ч. 2 ст. 319 ЦПК України встановлено, що рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

На підставі ч. 4 ст. 317, п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до п. 15 р. 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.10.2000 за № 719/4940, якщо державна реєстрація смерті проводиться на підставі рішення суду про оголошення особи померлою або встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, надісланого судом, свідоцтво про смерть оформлюється та видається заявнику під час його звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 76-81, 263-265, 273, 315, 317, 319, 430 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву громадянки України ОСОБА_1 , заінтересована особа: Солом`янський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті - задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), громадянина України, місце народження: Донецька обл., м. Донецьк, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Донецьк, у віці 63 роки, причина смерті: «отруєння вуглекислим газом».

Допустити негайне виконання рішення (ч. 4 ст. 317 ЦПК України).1

Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) або через відповідний суд (п. 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ст. 354 ЦПК України).

Оскарження рішення не зупиняє його виконання (абз. 2 ч. 4 ст. 317 ЦПК України).

Копію рішення невідкладно надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті особи (ч. 5 ст. 317 ЦПК України).

Суддя Л. Л. Зуєвич