Дата документу 12.05.2021

Справа № 334/7307/20

Провадження № 2/334/1169/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2021 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Фетісова М.В., за участю секретаря судового засідання Боднар А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у праві володіння та користування майном (квартирою) шляхом вселення,

за участю: позивача ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Завгородньої В.В., представника відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - ОСОБА_5

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,в якому просить усунути йому перешкоди в здійсненні права володіння та користування майном (квартирою) шляхом вселення до квартири АДРЕСА_1 та зобов`язати відповідачів надати йому комплект ключів від вхідних дверей.

Позов обґрунтовує тим, що йому на праві власності належить 1/4 частка вказаної квартири, відповідачі є співвласниками квартири, кожному з них належить по 1/4 частці. Квартирою користуються лише відповідачі, які не визнають його співвласником та перешкоджають у володінні та користуванні житлом: не допускають до квартири, не дають можливості заселитися в ній, відмовляються надати комплект ключів від вхідних дверей та визначитися з порядком користування її житловим приміщенням, у зв`язку з чим вів позбавлений можливості належним чином здійснювати обслуговування приміщення, не має можливості провести його технічну інвентаризацію, обстежити, замінити, відремонтувати (у разі необхідності) відповідні мережі водо-, тепло -, газо -, електропостачання, після чого укласти відповідні договори з підприємствами, що надають відповідні послуги, та не має можливості користуватися зазначеними послугами, не має доступу до лічильників в квартирі. У зв`язку з тим, що відповідачами чиняться перешкоди у вільному володінні і користувач належним йому майном, позивач для відновлення своїх прав вимушений був неодноразово звертатися до Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області з відповідними заявами. У зв`язку з тим, що поліція вбачає у виниклій ситуації ознаки цивільно-правових відносин, позивач вимушений звернутись з відповідним позовом до суду.

01.02.2021 відповідачкою ОСОБА_4 був наданий відзив на позов, у якому вона просила відмовити в задоволенні позову, виходячи з того, що вона є донькою ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді спірної квартири та земельних ділянок АДРЕСА_2 та № НОМЕР_1 , розташованих на території Миколай-Пільської сільської ради Запорізького району, Запорізької області. Спадкоємцями померлого за законом в рівних частках по 1/4 були діти: вона - ОСОБА_4 та сини - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а також мати померлого - ОСОБА_7 . Всі спадкоємці прийняли спадщину та 09.12.2016 державний нотаріус Запорізької районної державної нотаріальної контори Кравцова Л.М. видала всім спадкоємцям Свідоцтва про право власності на спадщину за законом, які в подальшому були зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 померла, але за життя склала заповіт на користь ОСОБА_1 , який у законному порядку прийняв спадщину. На підставі рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 24.05.2019 у справі № 334/2792/18 за ОСОБА_1 було визнане право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7 на 1/4 частину спірної квартири. Також, за позивачем на підставі Свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом було зареєстровано право власності на 1/4 частини вищевказаних земельних ділянок. Таким чином, на теперішній час спадкове майно після смерті ОСОБА_6 у вигляді квартири АДРЕСА_1 , земельні ділянки № НОМЕР_2 площею 5,02 гектарів з кадастровим №:2322187200:01:003:0008 та № НОМЕР_1 площею 5,02 гектарів з кадастровим №:2322187200:01:003:0007), які розташовані на території Миколай-Пільської сільської ради Запорізького району, Запорізької області,належать на праві спільної часткової власності (кожному 1/4) позивачу та відповідачам. Відповідачі після придбання ОСОБА_6 22.11.2000 спірної квартири, постійно в ній проживали та несуть витрати щодо утримання спірного майна. Спірна квартира складається з двох кімнат та має загальну площу 40,72 кв.м., в тому числі житловою площею 25,9 кв.м. Після смерті ОСОБА_7 між позивачем та відповідачами була досягнена домовленість щодо поділу спадкового майна, а саме: ОСОБА_1 прийняв на себе зобов`язання передати у власність ОСОБА_4 належну йому 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 , а ОСОБА_4 прийняла на себе зобов`язання передати у власність ОСОБА_1 право власності на 1/4 частку земельної ділянки № НОМЕР_2 площею 5,02 гектарів з кадастровим № 2322187200:01:003:0008. Проте, позивач ухиляється від виконання вказаних домовленостей між сторонами щодо порядку поділу спадкового майна. Крім того, за життя ОСОБА_6 15.05.2006 уклав з ОСОБА_8 договір оренди вищевказаних земельних ділянок № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 . Після смерті ОСОБА_6 позивач ОСОБА_1 отримував від ОСОБА_8 орендну плату по вказаному договору, але їй як співвласниці 1/4 частки вказаних земельних ділянок частину орендної плати не передавав. За наявними в ОСОБА_4 копіями розписок, складених ОСОБА_1 , останній отримав від ОСОБА_9 18000 гривень. За вказаним фактом ОСОБА_4 подана заява до Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області. Крім цього, на теперішній час в провадженні Ленінського районного суду м. Запоріжжя знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно. За вказаним позовом ОСОБА_4 просить визнати за нею право власності на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 , а за ОСОБА_1 визнати право власності на 1/4 частку земельної ділянки № НОМЕР_2 , площею 5,02 гектарів з кадастровим № 2322187200:01:003:0008, яка розташована на території Миколай-Пільської сільської ради Запорізького району, Запорізької області.

07.05.2021 відповідачами шляхом надіслання на електронну адресу суду були надані заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо позову, в яких просили відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, посилаючись на те, що спірна квартира, до якої останній має намір вселитись має досить малу житлову площу, а тому мешкати у ній усім співвласникам разом з членами їх родин буде досить тісно. Відповідач має право стати на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов. До того ж, відповідно до законодавства, відповідач для вселення у спірну квартиру повинен мати згоду на це всіх проживаючих у ній осіб, а це не є можливим, оскільки відповідачі категорично проти вселення ОСОБА_1 у спірну квартиру. До того ж, позивач успадкував від ОСОБА_7 будинок АДРЕСА_3 , де постійно мешкає та користується ним. Відповідачами жодним чином не чинилися ОСОБА_1 перешкоди у вільному володінні належної йому частки спільної квартири, а навпаки пропонувалися різні варіанти вирішення спору, а саме: шляхом дарування, купівлі-продажу, міни матеріальної компенсації або стати на облік для отримання житла. Позивачем не надано жодного доказу того, що відповідачами чинилися йому будь-які перешкоди, а також доказів обґрунтованості звернення до суду з відповідним позовом.

Ухвалою суду від 23.12.2020 було відкрите провадження у справі. Ухвалою суду від 04.02.2021 провадження у справі було зупинено до проведення процедури врегулювання спору за участю судді за клопотанням представника позивача - адвоката Завгородньої В.В. Ухвалою суду від 04.03.2021 процедуру врегулювання спору за участю судді по вказаній справі було припинено, провадження по справі поновлено. Розпорядженням керівника апарата Ленінського районного суду м. Запоріжжя № 28 від 04.03.2021, матеріали справи відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи, матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у праві володіння та користування майном шляхом вселення у квартиру було передано на розгляд судді Фетісова М.В. Ухвалою суду від 09.03.2021 цивільну справу було призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін. Ухвалою суду від 09.03.2021 позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: Державна Запорізька районна нотаріальна контора Запорізької області , приватний нотаріус Карташова Тамара Михайлівна про стягнення боргу за невиплачені аліменти, стягнення пені (неустойки) за невиплачені аліменти на утримання дітей, про пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців, накладення стягнення на майно, що спадкоємцям було передано в натурі, про призначення ідеальних долей кредитора і кожного із спадкоємців у спірній квартирі, про визнання права власності на частку спадкового майна - долю кредитора у спільній квартирі було повернуто заявниці.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Завгородня В.В. підтримали позов та обставини, якими він обґрунтований. ОСОБА_1 також пояснив, що відповідачі не проживають у спірній квартирі, оскільки там проживає лише ОСОБА_5 . З відповідачами він не мав можливості поспілкуватись з приводу його вселення до спірної квартири, оскільки вони уникають будь-яких контактів з ним. В свою чергу, ОСОБА_5 не допускає його до спірної квартири, обґрунтовуючи це тим, що для цього необхідне рішення суду. Право власності на частку спірної квартири він набув в порядку спадкування за законом після смерті його та померлого батька відповідачів матері.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили. Клопотання про розгляд справи без їх участі не надали.

Представник відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - ОСОБА_5 позов не визнала та просила відмовити в його задоволенні, на обставини, викладені у відзиві та запереченнях на позов. Пояснила, що фактично у квартирі проживає сім осіб - вона, відповідачі , дружина ОСОБА_2 та їх діти. Два роки тому вони пропонували позивачу компенсацію за квартиру, але той відмовився. До квартири його вона не впускала, оскільки після смерті її колишнього чоловіка ОСОБА_6 залишився борг по сплаті аліментів, які позивач повинен був їй сплатити, оскільки прийняв спадщину після смерті їх матері ОСОБА_7 . Позивач дійсно декілька разів приходив до неї з питанням вселення, про що ОСОБА_5 повідомила дітям, але ті заперечили проти його вселення, оскільки квартира замала для усіх співвласників та їх родин.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_1 . Його частка у праві спільної часткової власності у спірній квартирі складає 1/4. Вказані обставини підтверджуються інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 182473795 від 26.09.2019, технічним паспортом на спірну квартиру, виданим ТОВ «ЗМБТІ» станом на 10.09.2019.

Право спільної часткової власності на спірну квартиру позивач ОСОБА_1 набув на підставі рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 24.05.2019 у справі № 334/2792/18.

Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Іншими співвласниками спірної квартири є відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 103478410 від 13.11.2017.

Право спільної часткової власності на спірну квартиру відповідачі набули на підставі свідоцтв про право на спадщину, виданих 09.12.2016 Запорізькою районною державною нотаріальною конторою.

Згідно з довідками Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 22.12.2020 відповідачі мають зареєстровані місця проживання за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідачі чинять перешкоди в користуванні спірною квартирою, що підтверджується їх заявами по суті спору та поясненнями представника відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - ОСОБА_5 .

Відповідно до глави 23 ЦК України громадянин, який став власником житла, має право розпоряджатися ним на свій розсуд.

Статтею 383 ЦК України передбачено, що власник квартири має право використовувати помешкання для власного проживання та проживання членів своєї сім`ї.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним, що визначено у ст. 41 Конституції України.

Згідно зі ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном, як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

У ч. 1 ст. 321 ЦК України зазначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Згідно з ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ч. 1, 2 с. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності (ст. 361 ЦК України).

Власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (ч. 2 ст. 386 ЦК України).

У даному випадку право власності на спірну квартиру виникло і зареєстровано у встановленому законом порядку. Позивач є співвласником спірної квартири та має право користуватись житловим приміщенням та проживати в ньому.

Незважаючи на відсутність законних правових підстав, відповідачі не допускають у спірну квартиру позивача.

Будь-яких конкретних доказів про повне або часткове спростування позовних вимог та які б свідчили про дотримання ними зазначених норм права відповідачі не надали і судом таких доказів не здобуто.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованими.

Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 24.05.2017 у справі №6- 951цс, суд повинен встановити, чи буди порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси осіб (позивача у даному випадку), і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права га інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Оскільки позивачу на підставі рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 24.05.2019 у цивільній справі № 334/2792/18 належить 1/4 частка квартири АДРЕСА_1 , а відповідачі чинять йому перешкоди в користуванні спірною квартирою, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову. Запропоновані позивачем способи захисту його порушеного права шляхом вселення та зобов`язання відповідачів передати йому комплект ключів від вхідних дверей спірної квартири є такими, що в повній мірі забезпечать захист його порушеного права.

Суд відхиляє аргументи відповідача ОСОБА_4 та про те, що між нею та позивачем ОСОБА_1 існує домовленість про обмін частки спірної квартири, що належить позивачу, на частку земельної ділянки № НОМЕР_2 площею 5,02 гектарів з кадастровим № 2322187200:01:003:0008, що належить їй, від виконання якої позивач ухиляється. Відповідний правочин (договір обміну тощо) відповідач суду не надала, а отже вказані аргументи є необґрунтованими, що передбачено ст. 81 ЦПК України). Не є належними доказами у справі надані нею договір про право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 15.05.2006, розписки про отримання грошових коштів за користування землею, копія позовної заяви від 10.08.2020, оскільки вони не стосуються предмета доказування в цій справі.

Також суд відхиляє аргументи відповідачів та представника відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про те, що вселення у спірну квартиру позивача є неможливим через заперечення проти цього всіх відповідачів та через невелику житлову площу квартири. Вказані аргументи суперечать вимогам ст. 41 Конституції України та ст. 317 ЦК України.

Крім цього, судом відхиляються аргументи та представника відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про те, що вона має право обмежити право власності позивача через те, що він має перед нею заборгованість, яка виникла у її колишнього чоловіка ОСОБА_10 , який помер і яку позивач прийняв у спадщину. Суд зауважує, що вказані аргументи суперечать встановленим судом обставинами справи, оскільки позивач набув право власності на частку спірної квартири в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , а не ОСОБА_6 , а отже ним не успадковані борги спадкодавця ОСОБА_6 . Також, вказані представником відповідачів обставини суперечать вимогам ст. 41 Конституції України та ст. 317 ЦК України.

Аргументи відповідачів про те, що ними не чиняться позивачу перешкоди у користуванні спірною квартирою спростовуються їх заявами по суті спору та поясненнями представника відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - ОСОБА_5 .

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення суд має зазначити розподіл судових витрат.

В позовній заяві позивач просив стягнути з відповідачів на його користь його судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 гривень та на професійну правничу допомогу в сумі 1500 гривень.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що зазначено у ч. 1 ст. 141 ЦПК України. Оскільки позов задоволений повністю, то судовий збір покладається на відповідачів.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: (1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; (2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; (3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Приписами ч. 1 ст. 26 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно зі ст. 30 Закону № 5076-VІ, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як передбачено у ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України) та становлять одну із складових судових витрат (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 135 ЦПК України сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів ч. 4 ст. 137, ч. 7 ст. 139 та ч. 3 ст. 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: (1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; (2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати позивача на професійну правничу допомогу підтверджуються договором про надання правової допомоги від 27.11.2020, актом виконання робіт за договором про надання правової допомоги від 27.11.2020, довідкою про оплату виконаних робіт за договором про надання правової допомоги від 27.11.2020.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: (1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); (2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); (3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; (4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 4-6 ст. 137 ЦПК України).

Відповідачами та представником відповідачів співмірність витрат позивача на професійну правничу допомогу не заперечувалась.

З огляду на вищевказане, суд приходить до висновку про стягнення з відповідачів на користь позивача судового збору в сумі 840,80 гривень та його витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1500 гривень, всього в сумі 2340,80 гривень.

Керуючись ст. 3, 4, 10, 11, 76-81, 89, 263-266, 268 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у праві володіння та користування майном (квартирою) шляхом вселення - задовольнити.

Усунути ОСОБА_1 перешкоди у праві володіння та користування майном (квартирою) шляхом вселення до квартири АДРЕСА_1 . Зобов`язати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 надати ОСОБА_1 комплект ключів від вхідних дверей квартири АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору та на правничу (правову) допомогу в сумі 2340 (дві тисячі триста сорок) гривень 80 копійок в рівних частинах - по 780 (сімсот вісімдесят) гривень 27 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 17.05.2021.

Реквізити учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідачі:

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ,

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_4 , паспорт серії НОМЕР_5 від 12.12.2020.

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Суддя: