- Представник позивача: Лопатка Володимир Миколайович
- Відповідач (Боржник): Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради
- Позивач (Заявник): Василяко Сергій Володимирович
Ім`я | Замінене і`мя | Особа |
---|
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 травня 2021 року Чернігів Справа № 620/2497/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради (далі Департамент, відповідач), про визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня 2020 року у меншому розмірі, ніж п`ять мінімальних пенсій за віком, зобов`язання відповідача перерахувати вказані виплати та стягнути з відповідача на користь позивача щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік, з урахуванням раніше виплачених коштів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, як учасник бойових дій, має право на отримання щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком у відповідності до ст. 12 Закону України №3551-XII (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року №367-XIV). Однак, у 2020 році відповідачем виплачено допомогу у меншому розмірі, ніж передбачено вказаною нормою. При цьому позивач звертає увагу, що з прийняттям рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 чинною є норма ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", за змістом якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.
30.03.2021 ухвалою суду провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику)сторін.
Відповідачем подано відзив, в якому позов не визнав та зазначив, шо грошова допомога у 2020 році позивачу нарахована і виплачена у розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 року №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", тому вимоги вважає безпідставними. Також просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу посилаючись на те, що справа є зразковою, а текст позовної заяви є у вільному доступі у Інтернет мережі.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується копією посвідчення наявною в матеріалах справи, та на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.
У квітні 2020 року позивач отримав вказану допомогу в розмірі 1390,00 грн, що підтверджується матеріалами справи.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся за їх захистом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Статтю 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року №367-XIV), доповнено ч. 4 наступного змісту: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.
Згідно з частиною третьою статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Як зазначено в постанові Великої палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі №440/2722/20, правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон № 3551-XII. Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Конституційний Суд України Рішенням від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 відновлено дію ч.4 ст. 12 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.
Водночас Кабінет Міністрів України у Постанові № 112 установив, що у 2020 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня передбачена Законом № 3551-XII та учасникам бойових дій здійснюється в розмірі 1390,00 грн, тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено ст. 12 цього Закону.
На час виплати позивачу у 2020 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон № 3551-XII і Постанова № 112.
Виходячи із визначених у ч.4 ст.7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру спірної разової грошової допомоги у 2020 році слід застосовувати не Постанову № 112, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу.
Відтак, із урахуванням встановлених обставин та висновків Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд доходить висновку, що виплачуючи позивачу оспорювану допомогу за 2020 рік у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 112, відповідач допустив порушення норм ст. 12 Закону від 22.10.1993 № 3551-XII у редакції Закону від 25.12.1998 № 367-XIV, яка передбачала виплату учасникам бойових дій допомоги до 5 травня в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Департаменту щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік в розмірі меншому, ніж п`ять мінімальних пенсій за віком та зобов`язати Департамент нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, із урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.
Від сплати судового збору позивач звільнений.
Щодо клопотання позивача про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 1500,00 грн, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 4 та ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В силу ч. 6 та ч. 7 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
За приписами ч. 9 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом даної справи, у розмірі 1500,00 грн суду надано договір про надання правової (правничої) допомоги від 16.03.2021, ордер на надання правничої (правової) допомоги, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат (а.с. 10-12).
За умовами зазначеного вище договору, розмір гонорару адвоката за надання правової допомоги складає 1500,00 грн, які сплачуються клієнтом протягом 10 робочих днів після отримання ним відповідних виплат.
Отже, розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі про надання правової (правничої) допомоги у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.
Суд зазначає, що дана справа є типовою, відповідає ознакам, викладеним у рішеннях Верховного Суду від 29.09.2020 за результатами розгляду зразкової справи № 440/2722/20, цей спір не потребував значних затрат часу, а підготовка цієї справи до розгляду у суді не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи для адвоката, зокрема, в частині ознайомлення з документами та підготовки позовної заяви до суду.
Дослідивши документи та враховуючи предмет спору, суд дійшов висновку, що вартість витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн, що заявлена до стягнення з відповідача, є завищеною. Вказані витрати не можна вважати такими, що є «неминучими».
За таких обставин справи, суд вважає обґрунтованим та об`єктивним, і таким, що підпадає під критерій розумності, розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у сумі 750,00 грн.
Підстави для повернення судового збору відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік в меншому розмірі, ніж п`ять мінімальних пенсій за віком.
Зобов`язати Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених суми.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 750,00грн (сімсот п`ятдесят гривень).
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач: Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради вул.Івана Мазепи, 19,м.Чернігів,14000 код ЄДРПОУ 43649464.
Повний текст рішення виготовлено 28 травня 2021 року.
Суддя І.І. Соломко
- Номер: П/620/2535/21
- Опис: про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
- Тип справи: Адміністративний позов
- Номер справи: 620/2497/21
- Суд: Чернігівський окружний адміністративний суд
- Суддя: Соломко І.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 23.03.2021
- Дата етапу: 28.05.2021
- Номер: П/620/2535/21
- Опис: про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
- Тип справи: Адміністративний позов
- Номер справи: 620/2497/21
- Суд: Чернігівський окружний адміністративний суд
- Суддя: Соломко І.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Виконання рішення
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 23.03.2021
- Дата етапу: 09.08.2021