28.05.2021 Справа № 756/1659/21

Справа пр. № 2-др/756/39/21

ун. № 756/1659/21

ДОДАТКОВЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2021 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Андрейчука Т.В.,

за участю секретаря судового засідання - Шлапака Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 756/1659/21, мотивуючи це тим, що судом не вирішено питання про судові витрати, понесені відповідачем у зв`язку з розглядом справи, а саме: не стягнуто з позивача на користь відповідача судові витрати у розмірі 3000,00 грн, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги.

З цих підстав заявник просив суд ухвалити додаткове рішення у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України учасники справи про день, час та місце розгляду питання про ухвалення додаткового судового рішення не повідомлялись.

Суд, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 25 травня 2021 року у справі

№ 756/1659/21 позов ОСОБА_1 задоволено, розірвано шлюб, укладений між

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований в Оболонському районному у м. Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1426, стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 908,00 грн.

За положеннями абз. абз. 1-2 ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У судовому засіданні 25 травня 2021 року представником позивача ОСОБА_1 зроблено заяву про те, що протягом п`яти днів з дня ухвалення судового рішення ним буде подано докази на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 270 цього Кодексу.

За положеннями ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст. 430 цього Кодексу.

Рішенням суду від 25 травня 2021 року вирішено усі вимоги, з приводу яких сторони подавали докази і давали пояснення, однак судом не вирішено питання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, оскільки позивачем не було надано суду з поважних причин доказів на підтвердження указаних витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи, позивачем було надано договір про надання правової допомоги

від 13 січня 2020 року № 01-2021, укладений між ОСОБА_1 та адвокатським бюро "Зарубайко і партнери", акт приймання-передачі наданих послуг від 26 травня 2021 року

№ 01-2021/1-07 та квитанцію від 15 січня 2021 року № 0.0.1976684322.1, платіжне доручення від 26 травня 2021 року № 241760.

Водночас за змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. ч. 3, 5, 9 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 3, 5, 9 ст. 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року справі № 922/445/19,

від 22 листопада 2019 року у справі № 910/906/18 та від 06 грудня 2019 року у справі

№ 910/353/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (п. 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (п. п. 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України"(п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В акті приймання-передачі наданих послуг від 26 травня 2021 року № 01-2021/1-07 зазначено у переліку наданих послуг, зокрема складання адвокатського запиту на ім`я директора ТОВ "Епіцентр К" задля з`ясування питання розміру заробітної плати відповідача, складання клопотання до суду про надання інформації, аналіз та повідомлення клієнта про зміст відповіді, тощо. Однак ці послуги адвоката жодним чином не пов`язані з наданням правової допомоги у справі про розірвання шлюбу між сторонами, отже такі витрати не можуть вважатися фактичним і неминучими.

Верховний Суд у постанові від 23 листопада 2020 року у справі № 638/7748/18 зазначив, що інформація, яка міститься в акті приймання правничої допомоги, зокрема перелік наданих послуг та фіксований розмір гонорару, не може вважатись тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

В акті приймання-передачі наданих послуг від 26 травня 2021 року № 01-2021/1-07 не зазначено вартість години послуг адвоката, не визначена вона і у договорі про надання правової допомоги від 13 лютого 2020 року № 1-105. Таким чином, суд позбавлений можливості перевірити обґрунтованість витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних зі підготовкою та пред`явленням позову (такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, сформульованій у постанові від 24 березня 2020 року у справі № 1740/2428/18).

Ураховуючи викладене вище, суд зважаючи на те, що адвокат Зарубайко П.І. брав участь у судовому засіданні 25 травня 2021 року при розгляді цивільної справи

№ 756/1659/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 500,00 грн, пов`язані з участю адвоката у судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 141, 246, 270 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити частково.

Ухвалити у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу додаткове рішення.

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання:

АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання:

АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 500 (п`ятсот) гривень 00 (нуль) копійок.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення додаткового рішення суду апеляційної скарги.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Андрейчук