Справа № 450/1572/19                                Головуючий у 1 інстанції: Данилів Є.О.

Провадження № 22-ц/811/2786/20                 Доповідач в 2 інстанції: Шеремета Н.О.

Категорія:84

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Шеремети Н.О.

суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.

секретаря: Симець В.І.

з участю: Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області – Баірової Н.М., її представника – ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 , представника ПАФ «Нива» – Васіва Ю.М., ОСОБА_3 , його представника – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та представника Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Наталії Михайлівни – ОСОБА_1 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 червня 2020 року, -

ВСТАНОВИВ:

у травні 2019 року Приватна агрофірма «Нива» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Наталії Михайлівні, Державного підприємства «Сетам», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про визнання електронних торгів з реалізації арештованого майна недійсними, визнання недійним акту про проведені електронні торги.

В обґрунтування позовних вимог, покликається на те, що 10 квітня 2018 року відбулися електронні торги з продажу об`єктів нерухомого майна, а саме: будівлі механічної майтерні літ. «Б-1», загальною площею 781,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оформлені протоколом проведення електронних торгів № 326005 від 10.04.2018 року по лоту №270653 та будівлі приміщення котельні літ. «Г-1», загальною площею 116.9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оформлені протоколом проведення електронних торгів № 326006 від 10.04.2018 року по лоту №270658. Стверджує, що електронні торги було проведено незаконно, оскільки ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 04 квітня 2018 року зупинено передачу майна на реалізацію до надання висновку експерта щодо визначення вартості вищезазначеного нерухомого майна, однак Приватним виконавцем Баіровою Н.М. не було виконано вимоги ухвали та продовжено реалізацію майна ПАФ «Нива». Зазначає, що вартість майна є суттєво заниженою, оскільки згідно з висновком суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 вартість механічної майстерні становить 3 282 000,00 грн., а не 994 400,00 грн. як визначено висновком суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_6 , що брався до уваги при визначенні вартості нерухомого майна на електронних торгах, а вартість приміщення котельні – 483 000,00 грн., а не 153 000,00 грн. відповідно. Вважає, що торги відбувалися з порушеннями, оскільки проводилися за вартістю, яка визначена звітом, що визнаний судом неправомірним, а також на сайті ДП «Сетам» не було змінено вартості майна ПАФ «Нива» відповідно до останньої проведеної оцінки. Звертає увагу, що на день проведення торгів майно ПАФ «Нива» було визнано речовим доказом у кримінальній справі та на яке було накладено арешт, однак ні Приватний виконавець Баірова Н.М., ні ДП «Сетам» не вчинили жодних дій на припинення реалізації майна.

З наведених підстав просить:

-визнати недійсними електронні торги з реалізації нерухомого майна, а саме:

1)будівлі механічної майтерні літ. «Б-1», загальною площею 781,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оформлені протоколом проведення електронних торгів № 326005 від 10.04.2018 року по лоту №270653;

2) будівлі приміщення котельні літ. «Г-1», загальною площею 116.9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оформлені протоколом проведення електронних торгів № 326006 від 10.04.2018 року по лоту №270658;

-визнати недійним Акт про проведені електронні торги від 16.04.2018 року, виданий Баіровою Н.М. у виконавчому провадженні № 55756171;

-визнати недійним Акт про проведені електронні торги від 16.04.2018 року, виданий Баіровою Н.М. у виконавчому провадженні № 55756171;

-стягнути на користь позивача судові витрати.

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 червня 2020 року позовні вимоги Приватної агрофірми «Нива» задоволено частково.

Визнано недійсними електронні торги з реалізації нерухомого майна, а саме: будівлі механічної майстерні літ. «Б-1», загальною площею 781,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що продана згідно протоколу проведення електронних торгів № 326005 від 10.04.2018 року по лоту №270653; будівлі, приміщення котельні літ. «Г-1» загальною площею 116.9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що продана згідно протоколу проведення електронних торгів №326006 від 10.04.2018 року по лоту №270658.

Визнано недійсним Акт про проведені електронні торги від 16.04.2018 року виданий ОСОБА_7 у виконавчому провадженні № 55756171.

Визнано недійсним Акт про проведені електронні торги від 16.04.2018 року виданий ОСОБА_7 у виконавчому провадженні № 55756171.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Приватної агрофірми «Нива» 3524,00 грн. понесених позивачем судових витрат на сплату судового збору.

Стягнуто з Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Наталії Михайлівни Михайлівни на користь Приватної агрофірми «Нива» 3524,00 грн. понесених позивачем судових витрат на сплату судового збору.

У задоволенні позовних вимог Приватної агрофірми «Нива» до Державного підприємства «СЕТАМ», - відмовлено.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_2 та представник приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Наталії Михайлівни – ОСОБА_1 , які в апеляційних скаргах покликаються на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Апелянт ОСОБА_2 в апеляційній скарзі покликається на те, що відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, а відтак така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених ч.ч. 1-3 та 6 ст. 203 ЦК України, однак судом не встановлено, яку саме вимогу ЦК України було порушено при проведенні електронних торгів 10 квітня 2018 року. Зазначає, що ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 04 квітня 2018 року було визначено конкретний спосіб дій щодо зупинення стягнення, а саме шляхом зупинення передачі майна на реалізацію до надання висновку експерта, однак не було визнано висновок суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_6 неправомірним як і не було визнано неправомірними дії Приватного виконавця Баірової Н.М. Вказує, що приватним виконавцем передано на реалізацію майно ще 16 березня 2018 року, тобто за 16 календарних днів до постановлення ухвали слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 02 квітня 2018 року про накладення арешту на спірне майно. З наведених підстав просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Апелянт, представник приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Н.М. – ОСОБА_1 в апеляційній скарзі покликається на те, що приватним виконавцем сформовано витяг з Державного реєстру обтяжень нерухомого майна, відповідно до якого інформація про обтяження, що є перешкодою для передачі майна на торги відсутня. Зазначає, що жодного разу дії приватного виконавця не визнавалися протиправними чи такими, що порушують права боржника у виконавчому провадженні, крім того не було скасовано звіти про оцінку арештованого майна в ході виконавчого провадження. Вказує, що після передачі майна на реалізацію судовими органами рішення про зупинення реалізації арештованого майна не приймалося. З наведених підстав просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення приватного виконавця виконавчого округу Львівської області – Баірової Н.М. та її представника – Тимащук В.А., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та його представника – ОСОБА_4 на підтримання доводів апеляційних скарг, заперечення представника ПАФ «Нива» – ОСОБА_8 щодо задоволення апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч.1 ст. 89 ЦПК України).

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Наталії Михайлівни перебував виконавчий лист № 450/1858/15-ц (ВП № 55758171), виданий Пустомитівським районним судом Львівської області 30.01.2018 року в частині стягнення з Приватної агрофірми «Нива» на користь ОСОБА_3 852 262, 00 грн. боргу та 8395, 80 грн. судових витрат.

05.03.2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Баіровою Н.М. винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні СОД Машталір А.І., яким складено висновки експерта від 06.03.2018 року, з яких убачається, що вартість майна боржника, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: механічної майстерні літ. Б-1, становить 904 400,00 грн. без ПДВ, а будівлі, приміщення котельні літ. «Г-1» 153 000,00 грн. без ПДВ.

12.03.2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Баіровою Н.М. повідомлено боржника про результати визначення вартості арештованого майна, що ним не заперечується.

Не погодившись з вищевказаною оцінкою, вважаючи її значно заниженою та такою, що проведена з порушенням вимог чинного законодавства, ПАФ «Нива» було замовлено проведення оцінки нерухомого майна та дачі висновку про вартість об`єктів нерухомого майна іншим експертом ФОП ОСОБА_5 , яким складено звіт про оцінку нерухомого майна та висновок про вартість об`єктів оцінки, згідно з якими ринкова вартість майна боржника станом на 22.03.2018 року, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: механічної майстерні літ. Б-1, становить 3282000.00 грн. без ПДВ, а будівлі, приміщення котельні літ. «Г-1» 483000.00 грн. без ПДВ.

Дана оцінка відрізняється від оцінки цих же об`єктів нерухомості, проведеної суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_6 , вартість об`єктів нерухомого майна, виставленого на торги, є значно більшою, а саме, механічної майстерні на 2377600.00 грн., котельні на 330000.00 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що 10.04.2018 року відбулися електронні торги з продажу об`єктів нерухомого майна, а саме: будівлі механічної майстерні літ. «Б-1», загальною площею 781,7 кв.м. (лот №270653) та будівлі, приміщення котельні літ. «Г-1» загальною площею 116,9 кв.м. (лот № 270658), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами яких складено протоколи проведення електронних торгів №326005 та №326006 від 10.04.2018 року. Переможцем торгів стала ОСОБА_2 .

Судом першої інстанції також встановлено, що ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 04.04.2018 року у справі № 450/1858/15-ц, постановленою за результатами розгляду скарги ПАФ «Нива» на дії приватного виконавця щодо оцінки майна боржника, яка в апеляційному порядку не оскаржувалась, зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірову Н.М. призначити експертизу щодо визначення вартості майна, а саме: механічної майстерні літ. Б-1 за адресою: АДРЕСА_1 та будівлі, приміщення котельні літ. «Г-1» за адресою: АДРЕСА_1 . Попередити суб`єкта оціночної діяльності про кримінальну відповідальність відповідно до ст. 384, 385 КК України. В задоволенні іншої частини скарги Приватної агрофірми «Нива» відмовлено. Зупинено стягнення на підставі виконавчого документу виконавчого листа № 450/1858/15-ц, виданий Пустомитівським районним судом Львівської області 30.01.2018 року у виконавчому провадженні ВП № 55756171 шляхом зупинення передачі майна на реалізацію до надання висновку експерта в межах виконавчого провадження ВП № 55758171, щодо визначення вартості майна, а саме : механічної майстерні літ. Б-1 за адресою: АДРЕСА_1 та будівлі, приміщення котельні літ. «Г-1» за адресою: АДРЕСА_1 .

Як убачається з мотивувальної частини ухвали суду, приватною агрофірмою «Нива» в порядку та у відповідності до ч. 3 ст. 102, ч. 1 ст. 106 ЦПК України надано суду висновок про вартість об`єкта оцінки, складений 22.03.2018 року суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 , згідно якого ринкова вартість: механічної майстерні літ. Б-1, без врахування ПДВ становить 3 282 000, 00 грн., а будівлі, приміщення котельні літ. «Г-1», без врахування ПДВ становить 483 000, 00 грн.

05.04.2018 року приватним виконавцем Баіровою Н.М. призначено у виконавчому провадженні № 55756171 суб`єкта оціночної діяльності СОД ОСОБА_9 , який цього ж дня надав приватному виконавцю на її замовлення звіт про оцінку майна ПАФ «Нива», згідно з яким вартість нерухомого майна боржника, а саме: механічної майстерні літ. Б-1, без врахування ПДВ становить 965000, 00 грн.; будівлі, приміщення котельні літ. «Г-1», без врахування ПДВ становить 165000,00 грн.

Як убачається з матеріалів справи, в подальшому, вже після проведення торгів, за результатами оскарження вказаного звіту, ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області 03.04.2019 року по справі № 450/1858/15-ц, скаргу ПАФ «Нива» задоволено частково: зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірову Наталію Михайлівну призначити експертизу щодо визначення вартості майна, а саме: механічної майстерні літ.Б-1 та будівлі, приміщення котельні літ. «Г-1». Зобов`язано попередити суб`єкта оціночної діяльності про кримінальну відповідальність відповідно до ст.384, 385 КК України.

Станом на 10.05.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Баіровою Н.М. ухвала суду не виконана.

02.04.2018 року слідчим суддею Пустомитівського районного суду Львівської області Мельничук І.І. постановлено ухвалу про застосування заходу забезпечення кримінального провадження, якою приміщення механічної майстерні та котельні, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 визнані речовим доказом в кримінальному провадженні № 12018140270000620 від 26.03.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 15, ч.4 ст. 190 КК України та накладено арешт на вказані приміщення.

Ухвала слідчого судді була зареєстровано старшим слідчим СВ Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області Захарчуком Я.В. в ДП «СЕТАМ» та в приватного виконавця Баірової Н.М., яка не заперечувала, що їй було відомо про ухвалу – слідчого судді про накладення в кримінальному провадженні арешту на спірне нерухоме майно, виставлене на торги ще до проведення торгів.

06.04.2018 року Приватною агрофірмою «Нива» зареєстровано в ДП «СЕТАМ» звернення (долучено ухвалу Пустомитівського районного суду від 04.04.2018 року) із вимогою зупинити реалізацію та зняти із реалізації нерухоме майно, що належить позивачу, а саме: механічну майстерню літ. Б-1 та будівлю, приміщення котельні літ. «Г-1».

Верховний Суд в постанові від 18.11.2020 року у справі №369/4856/19, провадження №61-3127 св20 зазначив наступне.

«Згідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого – судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав і розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту є майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Згідно ст. 533 КПК України вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов`язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних чи юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.»

Ухвала слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 02.04.2018 року про застосування заходу забезпечення кримінального провадження на момент проведення торгів була чинною, в установленому Законом порядку не скасована та була обов`язковою для виконання в силу статті 533 КПК України та статті 129-1 Конституції України.

Старший слідчий СВ Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області Захарчук Я.В. листом від 05.04.2018 року, який ОСОБА_7 отримала 06.04.2018 року, повідомив приватного виконавця Баірову Н.М. про наявність ухвали слідчого судді від 02.04.2018 року та про те, що відомості про обтяження вищевказаного майна внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зазначивши про те, що у відповідності до ст. 170 КПК України під час дії ухвали про арешт майна заборонено вчиняти будь-які правочини, пов`язані із його відчуженням.

Вищенаведене безспірно доводить, що приватному виконавцю виконавчого округу Львівської області Баіровій Н.М. про наявність ухвали слідчого судді від 02.04.2018 року про накладення в межах кримінального провадження арешту на приміщення механічної майстерні літ. Б-1 за адресою: АДРЕСА_1 та приміщення котельні літ. «Г-1» за адресою: АДРЕСА_1 було відомо до проведення 10.04.2018 року торгів та під час складання 16.04.2018 року акту приватного виконавця про проведені торги.

Предметом позову у цій справі є позовні вимоги про визнання недійсними електронних торгів та актів приватного виконавця про проведені торги.

Як закріплено в частині першій статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016року (який набрав чинності з 05 жовтня 2016 року) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Тобто, виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов`язки суб`єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.

Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 50 мінімальних розмірів заробітної плати. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України (частина перша та друга статті 61 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до частини першої статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

З аналізу змісту частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами договору купівлі-продажу є продавець і покупець.

Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини третьої статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином, який може визнаватися недійсним у судовому порядку.

Наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 , який діяв на час проведення оспорюваних електронних торгів, затверджено Порядком реалізації арештованого майна (далі - Порядок).

Згідно із Порядком, електронні торги це продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року в справі № 761/26815/17 (провадження № 61-16353сво18) зроблено висновок, що «недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим».

У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року по справі № 3-242гс16 зроблено висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

Згідно із усталеним підходом суду касаційної інстанції, для визнання судом електронних торгів недійсним необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду (постанови Верховного суду від 12 вересня 2018 року у справі № 336/198/16-ц (провадження № 61-1185св18) та від 24 вересня 2020 року у справі № 372/3161/18 (провадження № 61-86св20).

У пунктах 45-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 367/6231/16-ц (провадження № 14-529цс19) зазначено, що «відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу і така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами 1-3 та частинами 5, 6 статті 203 ЦК, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина 1 статті 215 цього Кодексу). Для застосування наслідків недотримання вказаних вимог, при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів. Апеляційний суд вірно вказував, що до предмета доказування в даній справі належало дотримання порядку проведення прилюдних торгів, а саме встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим порядком, а саме: правил які визначають процедуру підготовки, проведення електронних торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувану та боржнику про дату, час та місце проведення електронних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо) (розділ 3); правил, які регулюють сам порядок проведення електронних торгів (розділ 5); правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 7)». Разом із тим порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом про ВП 1999, до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (ст. ст. 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону), підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, частиною сьомою статті 24, частиною четвертою статті 26, частиною третьою статті 32, частиною третьою статті 36, частиною другою статті 57, статей 55, 85 цього Закону)».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що «стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року в справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19) зроблено висновок, що «право на звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця пов`язане з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, вчинених на виконання судових рішень, ухвалених у порядку цивільного судочинства, передбачено у ЦПК України, у таких випадках виключається адміністративна юрисдикція. На думку Великої Палати Верховного Суду, визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців. Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16 (провадження № 11-1200апп18)».

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з пунктом 1 розділу ІI Порядку реалізації арештованого майна, реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Встановивши, що ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 04.04.2018 року в справі № 450/1858/15-ц, по якій оскаржено оцінку майна, проведену СОД ОСОБА_6 (висновок від 06.03.2018 року), і таку визнано незаконною, а реалізація описаного й арештованого майна за заниженою ціною може завдати суттєвих збитків стягувачу у вигляді неотриманого доходу, а боржнику - у вигляді передачі майна на реалізацію за суттєво нижчою від ринкової вартості, що узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц, а також те, що ухвалою слідчого судді описане майно боржника, яке виставлене на торги, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та на нього накладено арешт, і про ці факти, до дати проведення торгів було достеменно відомо, як приватному виконавцю, так і ДП «Сетам», однак такі торги не були зупинено, а майно не знято з торгів, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про наявність підстав для визнання оспорюваних електронних торгів недійсними, а також для визнання недійсними актів приватного виконавця про проведення торгів, як похідних позовних вимог, адже торги проведені на підставі оцінки майна, скасованої судом, тому процедуру реалізації належного боржнику майна у примусовому порядку не можна вважати такою, що відповідає вимогам закону, а також порушує права боржника.

Доводи апеляційних скарг не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Стаття 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржуване рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційні скарги не підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційні скарги ОСОБА_2 та представника приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Наталії Михайлівни – ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 червня 2020 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 27.05.2021 року.

Головуючий: Шеремета Н. О.

Судді: Ванівський О.М.

Цяцяк Р.П.