Провадження № 2/760/9082/20

Справа № 760/27854/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.05.2021 м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді - Зуєвич Л.Л.,

за участю: секретаря судового засідання - Кушніра Р.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 /далі - ОСОБА_2 / (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Позов та його обґрунтування

17.12.2020 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, датована 17.12.2020, в якій позивач просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), у розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи із дня пред`явлення позову і до досягнення доньки 18 років.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що вже тривалий час позивач та відповідач не проживають разом. Крім того, позивачем додатково буде подано позовну заяву про розірвання шлюбу.

Позивач в усній формі зверталася до відповідача з проханням матеріально підтримувати спільну доньку, сплачуючи аліменти, так як проживають окремо, не ведуть спільного господарства, а донька проживає з позивачем. Відповідач дав усну обіцянку, що він зобов`язується сплачувати аліменти на доньку. Проте ОСОБА_2 ухиляється добровільно щомісячно, систематично сплачувати аліменти, чим не виконує обов`язку щодо утримання батьками неповнолітніх дітей.

Рух справи

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2020 для розгляду зазначеної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 22.12.2020 відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

В матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_2 08.01.2021.

Станом на момент розгляду справи відзив на позовну заяву не надійшов.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надійшло.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України /далі - ЦПК України/).

Фактичні обставини, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини справи, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, який зареєстровано 20.11.2015 виконавчим комітетом Ковалівської сільської ради Васильківського району Київської області, за актовим записом № 116.

Від шлюбу мають дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач разом з малолітньою донькою проживають за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується довідкою виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області № 1232 від 10.12.2020 (а.с. 9).

Матеріалами справи підтверджено, що неповнолітня донька ОСОБА_3 знаходиться на утриманні позивача. Угоди про добровільну сплату аліментів на утримання спільної дитини між позивачем та відповідачем не досягнуто.

Зворотнього відповідачем не доводиться. Доказів на спростування наведеного не надано.

Доказів які б свідчили, що стан здоров`я та матеріальне становище відповідача не дозволяє утримувати свою дитину суду не надано.

Мотиви суду

Відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною першою статті 141 СК України мати та батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 цього Кодексу.

У силу положень ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Крім того, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 184 СК України).

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст. 183, 184 СК України.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для визначення розміру аліментів, але не пов`язує їх виключно зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). З огляду на відсутність імперативної заборони розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач.

Позивач визначила способом стягнення аліментів - їх присудження у частці від доходу батька. Частка від доходу платника аліментів визначається у дробовому або відсотковому співвідношенні до доходу.

За своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні (відповідна правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03.02.2021 у справі № 520/21069/18, провадження № 61-1347св20).

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини (така правова позиція вказана у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19.08.2020 у справі № 2-13112/10, провадження № 61-6385 св 20).

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог ст.ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Матеріали справи не містять доказів матеріального становища відповідача, стану здоров`я чи інших обставин, які б свідчили про те, що останній не має можливості сплачувати аліменти у розмірі, визначеному позивачем, а саме 1/3 частини від усіх видів доходів.

Висновки суду

Виходячи з того, що спільна донька сторін проживає з позивачем та відповідачем не доведено надання матеріальної допомоги на її утримання, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими.

Отже, враховуючи встановлені обставини, право дитини на достатній життєвий рівень, суд приходить до висновку про необхідність стягнення аліментів з відповідача ( ОСОБА_2 ) на користь позивача ( ОСОБА_1 ) на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), у розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи із дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

При цьому суд враховує, що батько дитини зобов`язаний приймати участь в утримані своєї дитини до досягнення нею повноліття, а не перекладати свої обов`язки батька на позивача та/або інших осіб.

Згідно зі ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Вимога про стягнення аліментів на дитину може бути подана до суду протягом усього строку існування права на утримання, тобто до досягнення дитиною повноліття.

За загальним правилом аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову на майбутнє.

Задовольняючи позов та стягуючи аліменти у розмірі 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів, суд вважає за необхідне зазначити про стягнення аліментів у розмірі, не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, як це передбачено ч. 5 ст. 183 СК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень усправах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Щодо судового збору

Приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи викладене, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 840,80 грн на користь держави.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 279, 352, 354-355, 430 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у розмірі 1/3 від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 17.12.2020 і до досягнення дитиною повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_2 ) на користь держави судові витрати, які складаються з суми судового збору - 840,80 грн.

Рішення підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) або через відповідний суд (п. 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).

Суддя Л. Л. Зуєвич