Дата документу 28.05.2021 Справа № 554/4804/21 

Провадження №1-кс/554/8848/2021

У Х В А Л А

Іменем України

28 травня 2021 року                              м. Полтава 

Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 підозрюваного ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави клопотання прокурора у кримінальному провадженні  прокурора відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020171010000217 від 24.09.2020 за ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, раніше не судимого, тимчасово не працюючого, адвоката, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-

В С Т А Н О В И В:

Прокурор звернувся до суду із зазначеним клопотанням, в обґрунтування якого зазначив, що Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Полтаві) територіального управління Державного бюро розслідувань, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадження № 42020171010000217 від 24.09.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що приблизно у серпні 2020, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, у групи осіб, до складу якої входив ОСОБА_5 та інші на даний час невстановлені особи, виник злочинний умисел щодо заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 в особливо великому розмірі шляхом обману.

Діючи за попередньою змовою з іншими невстановленими на даний час особами, ОСОБА_5 вживав заходів спрямованих на протиправне заволодіння коштами ОСОБА_7 . З метою створення уяви щодо просування процедури працевлаштування ОСОБА_7 , так під час неодноразових телефонних розмов останньому повідомлялось про необхідність надання резюме, тривання процедури погодження його кандидатури та необхідності за вказівкою прибути до м. Києва для проведення зустрічі з приводу обумовлення деталей його призначення на керівну посаду.

21.04.2021 ОСОБА_8 , прибув до м. Києва на зустріч, де мав розмову з ОСОБА_5 та іншими, на даний час не встановленими особами. У ході бесіди ОСОБА_5 та двоє не встановлених осіб, діючи умисно, протиправно, достовірно знаючи, що вчиняють злочин, запевнили ОСОБА_7 , що питання його призначення вирішено позитивно і буде реалізовано у два етапи за умови надання останнім 200 000 тисяч доларів США за їх послуги.

З метою доведення до кінця свого злочинного умислу, направленого на шахрайське заволодіння грошовими коштами в особливо великому розмірі, за попередньою домовленістю з ОСОБА_7 , 26.05.2021 року близько 12 год. 00 хв., перебуваючи в відокремленій від основної зали кімнаті ресторану «Криниця» за адресою: вул. Соборності, 4, в м. Полтаві, ОСОБА_5 , діючи в інтересах групи осіб, до складу якої він входив, в черговий раз гарантував ОСОБА_7 призначення на керівну посаду у Північно-Східному міжрегіональному головному управлінні Державної інспекції містобудування України. Однак, повідомив про необхідність у наданні йому під час даної зустрічі коштів у сумі 20 000 доларів США, що становить 10% від загальної суми вартості послуг з працевлаштування. У подальшому, по завершенню зустрічі, вийшовши з приміщення ресторану та сівши до салону автомобіля марки «Range Rover», що був припаркований неподалік по вул. Соборності в м. Полтава, ОСОБА_7 , на виконання вимоги ОСОБА_5 , передав останньому грошові кошти у розмірі 20 000 доларів США.

Після отримання вказаних грошових коштів у сумі 20 000 доларів США ОСОБА_5 з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочинного умислу на вчинення кримінального правопорушення до кінця у зв`язку з тим, що його злочинна діяльність була припинена працівниками правоохоронних органів.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст.190 КК України - незакінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою в особливо великому розмірі, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

26.05.2021 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

27.05.2021 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190КК України, а саме у незакінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою в особливо великому розмірі, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Підозра ОСОБА_5 обґрунтовується наступними доказами у їх сукупності: заявою ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення; протоколами допиту потерпілого ОСОБА_7 від 19.05.2021, 26.05.2021 та від 27.05.2021; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у кримінальному провадженні №42020171010000217 від 18.05.2021; протоколом затримання ОСОБА_5 від 26.05.2021; протоколом огляду від 26.05.2021, повідомленням про підозру ОСОБА_5 від 27.05.2021; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 27.05.2021, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 26.05.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 27.05.2021, протоколом огляду та вручення зазделегідь ідентифікованих засобів-грошових купюр та спеціальних імітаційних (несправжніх) засобів, іншими доказами у кримінальному провадженні у їх сукупності. 

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до ст. 177 КПК України підстави застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтовуються можливістю настання таких ризиків: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, що обґрунтовується тяжкістю вчиненого злочину, покаранням за його вчинення, так злочин, вчинення якого йому інкримінується, є особливо тяжким і за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років; підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. На цей час досудове розслідування кримінального провадження триває, проводяться та заплановане проведення низки слідчих дій з метою отримання доказів, які підозрювана може знищити, сховати або спотворити; особисто незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів у вказаному кримінальному провадженні, у т.ч. через свої зв`язки у правоохоронних органах. У слідства є підстави вважати, що ОСОБА_11 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, будучи колишнім працівником правоохоронного органу та особою, що займає керівні посади в органах прокуратури, обізнаний про особливості оперативної роботи та досудового розслідування, у зв`язку із чим може використовувати свої знання та навички для перешкоджання кримінальному провадженню. З метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків та потерпілого у даному провадженні.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 , відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, уникати слідства і суду у кримінальному провадженні, шляхом використання сталих зв`язків, які наявні у останнього за часи роботи в правоохоронному органі і які, у свою чергу, мають змогу використовувати службове становище, інформаційні бази, реєстри, тощо, з метою впливу на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні.

З урахуванням доведеності обґрунтованої підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості та особистої ситуації підозрюваного, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Тобто інші, більш м`які запобіжні заходи, неможливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 з наступних причин: особисте зобов`язання - не можливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, що може виразитися у перешкоджанні встановленню об`єктивної істини по даному кримінальному провадженні, повного, всебічного розслідування шляхом знищення та спотворення ним речей (доказів), які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення з метою уникнення кримінального покарання, незаконно впливати на свідків, потерпілих, експертів; особиста порука  на адресу ТУ ДБР у м. Полтаві та Полтавської обласної прокуратури не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_5 , оскільки ніхто не наважується поручитися за нього, що негативно характеризує його особистість, але навіть у тому разі, якщо у суді під час розгляду даного клопотання буду такі звернення, на думку слідства такий запобіжний захід не є достатнім для запобігання зазначеним вище ризикам; домашній арешт  не можливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_5 підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від З0.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5&1(с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007). 

Матеріали кримінального провадження, які додаються до даного клопотання підтверджують обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення та обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його причетності до інкримінованого злочину потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. 

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14.03.1984 Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України свідчать про його підвищену суспільну небезпеку. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у сукупності із даними про особу підозрюваного та з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, унеможливлюють застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

За викладених обставин у сукупності, сторона обвинувачення вважає, що застосування запобіжного заходу у виді тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування  забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а застосування більш м`яких запобіжних заходів до ОСОБА_5 , є недостатніми.

Також, на підставі ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом. 

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, враховуючи позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання сховатися,, та, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Враховуючи майновий стан підозрюваного, тяжкість інкримінованого йому злочину, та, що кінцевий умисел протиправної діяльності групи осіб, до якої входить ОСОБА_5 , спрямований на заволодіння шахрайським шляхом грошовими коштами у сумі 200000 доларів США (станом на 26.05.2021 зігдно облікової ставки НБУ еквівалентно 549160), наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважали за необхідне, у разі визначення судом ОСОБА_5 як альтернативного запобіжного заходу застави, визначати її у розмірі 881 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.

Підозрюваний таадвокат проти задоволення клопотання заперечували, просили обрати запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі, також наголошували на непричетності підозрюваного до інкримінованого йому правопорушення. 

Заслухавши пояснення прокурора, слідчого, адвоката та підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків , а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому же кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. 

27.05.2021 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.

За вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, який є особливо тяжким злочином, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років позбавлення волі.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу. 

При цьому, згідно ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного.

У обґрунтування клопотання, як на підставу застосування вказаного запобіжного заходу, прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Проаналізувавши доводи прокурора в обґрунтування обрання такого запобіжного заходу, як тримання під вартою відносно ОСОБА_5 слідчий суддя вважає, що ризики, визначені п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а саме: через усвідомлення втрати свободи, за скоєння ним особливо тяжкого злочину підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; може незаконно впливати на свідків, потерпілого кримінального правопорушення; може вчинити інше кримінальне правопорушення. 

Відповідно до п.3 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Беручи до уваги дані про особу підозрюваного, стан його здоров`я, наявність повідомлення про підозру, інші обставини справи, та з урахуванням тяжкості вчиненого правопорушення, наявності ризиків, визначених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними прокурором, слідчий суддя дійшов до висновку про неможливість застосувати більш м`який запобіжний захід.

Відповідно до ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом. 

З урахуванням особи підозрюваного, його віку, стану здоров`я, економічно-соціального становища, та того факту, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, існують вищезазначені ризики передбачені ч.1ст.177 КПК України, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що в даному конкретному випадку необхідно визначити заставу в розмірі 881 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Визначаючи відповідно до вимог ч. 4ст. 182 КПК Українирозмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_5 слід визначити заставу у співставленні з існуючими ризиками.

Враховуючи викладене, розмір застави, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та має бути призначений у розмірі, що становить 881 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного.

В разі внесення застави суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 193-194, 196, 197, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора у кримінальному провадженні  прокурора відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020171010000217 від 24.09.2020 за ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, раніше не судимого, тимчасово не працюючого, адвоката, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб в Державній установі Полтавська установа виконання покарань №23.

Строк тримання під вартою рахувати з 12 год. 34 хв. 26 травня 2021 року.

Строк діїухвали до 12 год. 34 хв. 25 липня 2021 року.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_5 визначених КПК України обов`язків. 

Призначитизаставу врозмірі 1999870 грн. 00 коп., після внесення якої підозрюваний ОСОБА_5 звільняється з-під варти під заставу.

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок: UA 398201720355289002000015950, В ДКСУ м. Київ, МФО 820172, Отримувач: ТУ ДСА України в Полтавській області, ЗКПО 26304855. 

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вищедепозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особівДержавній установі Полтавська установа виконання покарань №23.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа в Державній установі Полтавська установа виконання покарань №23 негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити письмово прокурора, що звернувся з клопотанням та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_5 зобов`язаний виконувати покладені на ньогообов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави,та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Уповноваженаслужбова особав Державнійустанові Полтавськаустанова виконанняпокарань №23 у разі внесення застави при звільненні ОСОБА_5 зобов`язанароз`яснятийого обов`язкиі наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину та іншими особами визначеними слідчим чи прокурором; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому, прокурору свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання ним покладених обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у виді тримання під вартою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Слідчий суддя : ОСОБА_1