ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ-32, вул. Комінтерну, 16
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.03.07 Справа 13/056-07
За позовом Національної Акціонерної Компанії „Украгролізинг” в особі Сумської філії НАК „Украгролізинг”, м. Суми
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Машинно-технологічна станція „Агро Сервіс”, м. Миронівка, Миронівський р-н
про стягнення 149838,10 грн.
Суддя С.Ю. Наріжний
Представники:
від позивача: Мазур О.В. - довіреність;
від відповідача: не з’явився;
суть спору:
Національною акціонерною компанію „Украгролізинг” в особі Суміської філії НАК „Украгролізинг” (далі –позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Машинно-технологічна станція „Агро Сервіс” (далі –відповідач) про стягнення 149838,10 грн., з яких 114438,31 грн. –основний борг, 15231,95 грн. –пеня, 2571,68 грн. - 3% річних, 17596,16 грн. - інфляційні збитки.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не належним чином виконує взяті на себе зобов’язання по договору лізингу №64Л-04 від 13.04.2004 р. щодо сплати лізингових платежів.
Представник позивача позовні вимоги у судовому засіданні підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача в судові засідання не з’явився, відзиву на позов та інших витребуваних судом документів не подав хоча був належним чином повідомлений про місце і час слухання справи в судовому засіданні 05.03.2007 р. Згідно зі ст.75 ГПК України справа розглядається без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для розгляду справи по суті.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача судом встановлено наступне.
13.04.2004 року між Національною акціонерною компанію „Украгролізинг” (Лізингодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Машинно-технологічна станція „Агро Сервіс” (Лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу №64Л-04 (далі –Договір) відповідно до п 1.1 якого Лізингодавець зобов’язався передати у користування Лізингоодержувача Предмет лізингу, визначений додатком до Договору, а Лізингоодержувач сплачувати лізингові платежі, черговість, розмір і строки сплати яких встановлюються графіком сплати лізингових платежів.
Згідно додатків №1 та №2 до Договору сторони погодили передачу відповідачу трактора ХТЗ-17021, трактора ЮМЗ –8271, трактора ЮМЗ - 8270 (предмет лізингу).
Факт передачі відповідачу предмету лізингу загальною вартістю 107410,44 грн. підтверджується актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки №1 від 13.04.2004 р.
Відповідно до умов п.п 4.1, 4.2. договору фінансового лізингу відповідач зобов’язаний здійснювати сплату лізингових платежів, черговість яких кратна шести місяцям та складається із суми, що відшкодовує частину вартості предмету лізингу та суми винагороди в розмірі 10% від ціни предмету лізингу, по якій він передається Лізингоодержувачу. Розмір лізингових платежів та строк їх сплати встановлюється у додатку №1 та №2 до договору „Графік лізингових платежів”.
Відповідно до графіку сплати лізингових платежів (додаток №1 та №2 до Договору) відповідач прострочив сплату за користування предметом лізингу у розмірі 114438,31 грн., що підтверджується розрахунком позовних вимог, що міститься в позовній заяві.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України „Про фінансовий лізинг” лізингоодержувач зобов’язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Таким чином відповідач не виконав свої зобов’язання за договором фінансового лізингу та не сплатив лізингові платежі в порядку і термін зазначений у п.п. 4.1, 4.2 договору, в зв’язку з чим має заборгованість по сплаті лізингових платежів в сумі 114438,31 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом, пенею).
Згідно п 7.1 договору фінансового лізингу у разі порушення відповідачем строків оплати лізингових платежів, він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який виплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Як вбачається з розрахунку, що міститься в матеріалах справи позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 6088,18 грн. та 6750,66 грн. з платежів за 365 днів розрахованої з суми в розмірі 71752,83 грн., пеню з платежу від 13.03.2006 р. по 23.01.2007 р. за 315 днів в сумі 172,72 грн. та 404,99 грн. та пеню з платежу від 11.09.2006 р. по 23.01.2007 р. за 134 дні в сумі 1815,40 грн., що разом складає 15231,95 грн.
Проте зазначена вимога підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Оскільки в розрахунку по вимозі про стягнення з відповідача пені з суми платежів за 365 днів в розмірі 6088,18 грн. та 6750,66 грн. позивачем не надано суду обґрунтований розрахунок з вказівкою з якої дати і по яку розрахована позивачем пеня за 365 днів, не надано розрахунку складової суми 71752,83 грн. на яку нараховувалась пеня та крім того нарахування пені здійснено за період більший ніж встановлений п. 6 ст.232 ГК України, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду в частині стягнення пені в сумі 6088,18 грн. та 6750,66 грн. грн. з суми платежів за 365 днів.
Нарахована позивачем пеня з платежу від 13.03.2006 р. по 23.01.2007 р. за 315 днів в сумі 172,72 грн. та 404,99 грн. підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.
Нарахування за зазначений період обгрунтовано річним строком позовної давності на вимоги про стягнення пені.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Таким чином, позовна давність це категорія, яка визначає протягом якого терміну особа може звернутися за захистом порушеного права до суду і отримати його, а не поняття, яке встановлює тривалість нарахування штрафних санкцій.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення. Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями які учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання ним господарського зобов’язання є, зокрема, пеня.
Пунктом 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
Отже, з урахуванням комплексного аналізу норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України можна зробити висновок, що особа може звернутися до суду з позовом про стягнення пені протягом року (позовна давність) від дня, коли зобов’язання має бути виконано при цьому строк за який буде нарахована дана пеня буде складати шість місяців від дня, коли зобов’язання має бути виконано.
Таким чином, сума пені, що заявлена позивачем до стягнення з 13.03.2006 р. по 23.01.2007 р. підлягає стягненню частково за шість місяців за період з 13.03.2006 р. по 13.09.2006 р., що згідно розрахунку зробленого судом складає 343,24 грн.
Пеня з платежу від 11.09.2006 р. по 23.01.2007 р. за 134 днів в сумі 1815,40 грн. нарахована позивачем правомірно, є обґрунтованою та підлягає стягненню.
Враховуючи вищевикладене позовні вимоги в частині пені підлягають задоволенню в сумі (343,24 грн. + 1815,40 грн.) 2158,64 грн.
Крім того, згідно із ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, розмір 3% річних. складає 2571,68 грн., а інфляційних збитків –17596,16 грн. Розрахунок відповідає законодавству та обставинам справи, а тому вимога про стягнення 3 % річних в сумі 2571,68 грн. та інфляційних збитків в сумі 17596,16 грн. підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
З урахуванням наведеного позов підлягає задоволенню частково в сумі 114438,31 грн. основної заборгованості, 2158,64 грн. пені, 2571,68 грн. 3% річних та 17596,16 грн. інфляційних збитків.
Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Машинно-технологічна станція „Агро Сервіс” (08800, Київська обл., Миронівський р-н, м. Миронівка, вул. Леніна, 137; код ЄДРПОУ 32547069) на користь Національної Акціонерної Компанії „Украгролізинг” Сумської філії НАК „Украгролізинг” (40022, м. Суми., вул. Привокзальна 25; код ЄДРПОУ 24014314) 114438 (сто чотирнадцять тисяч чотириста тридцять вісім) грн. 31 коп. –основного боргу, 2158 (дві тисячі сто п’ятдесят вісім) грн. 64 коп. –пені, 2571 (дві тисячі п’ятсот сімдесят одну) грн. 68 коп. –3% річних, 17596 (сімнадцять тисяч п’ятсот дев’яносто шість) грн. 16 коп. –збитків від інфляції, а також судові витрати: державне мито у розмірі 1367 (тисячу триста шістдесят сім) грн. 65 коп. та 107 (сто сім) грн. 71 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення 234,47 грн. пені відмовити.
4. В частині стягнення 12838,84 грн. пені позов залишити без розгляду.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя