Справа № 357/15281/18

2-п/357/5/21

Категорія

У Х В А Л А

іменем України

27 травня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді –        Орєхова О. І. ,

за участі секретаря -        Сокур О. В.,

        представника заявника ОСОБА_1 – адвоката Марценюк Л.А.

     розглянувши у  відкритому судовому  засіданні в залі суду № 2 в  м. Біла Церква  заяву відповідача  ОСОБА_1    про  перегляд заочного рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у  справі 357/15281/18  від 10.01.2020 року, -

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2020   року  до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області  поштовим  відправленням  надійшла  заява відповідача ОСОБА_1    про  поновлення  пропущеного  строку  звернення до  суду  з  заявою про перегляд заочного рішення  та   перегляд  заочного  рішення  від 10.01.2020 року  у  справі  № 357/15281/18   за  позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», державного реєстратора комунального підприємства «Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу» Гузь Андрія Григоровича про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та користування та внесення змін до договору оренди.

В  обґрунтування поданої заяви заявник зазначила, що заочним  рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської  області  від 10.01.2020 року по  цивільній справі  № 357/15281/18 було   задоволено   позов   товариства   з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», державного реєстратора комунального підприємства «Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу» Гузь Андрія Григоровича про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та користування та внесення змін до договору оренди.

Копія  вказаного заочного   рішення їй  не вручалася  та  нею не  отримувалась,   оскільки в матеріалах справи відсутня розписка про отримання нею   зазначеного  судового рішення судута також відсутня розписка про  його отримання, так як  суд  повинен був направити   його  копію на її адресу. Про існування  зазначеного заочного рішення суду  вона дізналася після отримання матеріалів апеляційної скарги Відповідача 2 - ТОВ Агрокомплекс «Узин» з Київського апеляційного суду.

Знаючи встановлений законом порядок оскарження заочного рішення її представник адвокат Миколюк М.Д. подав апеляційну скаргу на заочне рішення, а не заяву про перегляд заочного рішення, як це передбачено статтею 284 ЦПК України. Наслідком цього стала відмова у прийнятті та повернення апеляційної скарги на заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10.01.2020 року. Ухвалу Київського апеляційного суду вона отримала 03.09.2020, і 03.09.2020 року була госпіталізована до КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня№2», де їй було проведено оперативне хірургічне втручання, що підтверджується Випискою (ЕПІКРИЗ) із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №7424.

Зі змістом заочного рішення  вона  особисто ознайомилася в Єдиному державному реєстрі судових рішень 20.11.2020 року. Того ж дня,  розірвала договір з своїм представником та забрала у нього матеріали справи.

Постановою КМУ №  211 від 11.03.2020 року з метою запобігання поширенню на території України світової пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19 на всій території України запроваджено карантин,  який   збільшує ризик захворіти на COVID- 19 та ризик ускладнень від цієї хвороби.

Вважає, що причини пропуску процесуальних строків на подання заяви про перегляд заочного рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі №357/15281/18 від 10.01.2020 року   зумовлені її хворобою та обмеженнями впровадженими у зв`язку з карантином, тому є поважними і підлягають поновленню.

Заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10.01.2020 року на її  думку є не обґрунтованим, прийнятим з порушення норм процесуального та матеріального права, на підставі неналежних та недопустимих доказів з неповним з`ясуванням всіх обставин справи, що призвело до встановлення судом першої інстанції хибних фактів, які мають значення для об`єктивного вирішення справи з  наступних   підстав.

Вона  не укладала з позивачем жодних договорів оренди землі. Дізнавшись про існування договору оренди землі,  звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ТОВ «Олійникова Слобода» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 17.06.2013 року - справа №357/4555/20.Тому копія договору оренди землі від 17 червня 2013 року який нібито укладений між нею та ТОВ «ім. Котовського», доданий позивачем у додатку до позовної заяви є неналежним та недостовірним доказом, оскільки даний договір оспорюється в судовому порядку  та відповідно до статті 77, 79 ЦПК України не може підтверджувати заявлені вимоги та дійсні обставини справі яка була розглянута та за результатами розгляду якої було прийнято заочне рішення.

Пунктом 31 договору оренди землі від 17 червня 2013 року передбачено, що договір припиняється в інших випадках передбачених законом. Отже, договір допускає його припинення як з підстав передбаченим самим договором так із підстав передбачених законом.

Стаття 615 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється. В розвиток вказаної норми стаття 782 ЦК України встановлює право наймодавця відмовитися від договору найму, яким по суті є договір оренди землі і пов`язує це право з настанням певної події - не внесення плати за користування - Орендної плати. Наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Законодавець не встановлює вимог до форми та змісту повідомлення наймодавця про відмову від договору, тому воно може вичинятися в довільній формі.

Таким чином,вона  має право односторонньої відмови від договору оренди, яким і скористалася  13 серпня 2018 року, направивши відповідне повідомлення позивачу.   Тому   згідно  ч. 2  ст. 782 ЦК  України  договір  оренди  від 17.06.2013  року  є  розірваним,  а  зобов`язання  за  ним    припинено.

Також, зазначила, що суд   не дослідив та не надав належної оцінки доказам сплати Позивачем і орендної плати за користування земельною ділянкою.  Накладні та відомості, які були надані до суду як доказ, не відповідають відомостям, які застосовуються при відображенні в обліку операцій, в тому числі, розрахунків щодо нарахування та виплати орендної плати за орендоване майно та землю відповідно до методичних рекомендацій. Інформацію щодо  предмету  доказування  не  містять, оскільки  не  підтверджують   здійснення   господарської   операції  із  виплати орендної  плати.

Відомості на видачу готівки та накладні на реалізацію зерна не можуть бути належними та допустимими доказами в розумінні статей 77 та 78 ЦПК України. Не виконання додаткових умов передбачених пунктом 6 договору оренди землі від 17.06.2013 року, а саме: безкоштовна оранка, культивація, обмолот на присадибних ділянках 0,30 га позивач у своєму позові навіть не намагається спростувати, проте суд робить висновок про належне виконання умов договору.

Позивач не довів належними та допустимими доказами факт добросовісного виконання умов договору якого вона не підписувала, зокрема щодо сплати орендної плати передбаченої пунктом 6 договору оренди від 17.06.2013 року.

Реалізуючи своє право на мирне володіння майном  вона  як власник земельної ділянки у спосіб передбачений національним законодавством, 20 вересня 2018 року зробила заяву про розподіл власної земельної ділянки.

13 серпня 2018 року вона   скористалась правом односторонньої відмови від договору і направила відповідне повідомлення позивачу. Факт отримання повідомлення позивачем не заперечується, тому згідно частини 2 статті 782 ЦК України договір оренди від 17.06.2013 року на момент розподілу земельної ділянки був розірваний і обтяжень щодо володіння користування та розпорядження належною позивачу земельною ділянкою не створював.

Відповідно до статті 641 ЦК України пропозиція укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Пропозиція (оферту) копія якої додана позивачем у додатку  до позовної заяви за своїм змістом є претензією, а не пропозицією в розумінні 641 ЦК України.

Пропозиція (оферту) копія якої додана позивачем у додатку до позовної заяви вонане отримувала про, що свідчить відсутність її  підпису на повідомленні про вручення, копія якого додається разом з пропозицією в додатку до позову. Підпис який проставлено на повідомленні їй не належить. Неотримання нею пропозиції також підтверджується позивачем у позовній заяві.

Крім того, станом на час складання та підписання пропозиції (оферту) - претензії нею правомірно було укладено договори оренди землі з Відповідачем 2 і тому навіть в разі її отримання вона  не могла її прийняти.

Вносячи зміни до договору оренди землі б/н від 17.06.2013 року, ніби то укладеного між нею  та ТОВ «ім. Котовського», правонаступником якого є ТОВ «Олійникова Слобода»/Позивач, (правонаступництво не підтверджено належним доказом - Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) та викладення його в новій редакції в частині умов, які ідентифікують об`єкт оренди (підстави набуття права власності Орендодавця на об`єкт оренди, кадастрові номери та загальну площу Земельних ділянок: 3220484400:01:011:0035, загальною площею 1,2025 га та 3220484400:01:011:0036, загальною площею 1,2025 га відповідно, сформованих внаслідок поділу, нормативно-грошової оцінки Земельних ділянок: 3220484400:01:011:0035, загальною площею 1,2025 га та  3220484400:01:011:0036, загальною площею 1,2025 га ) суд першої інстанції допустив порушення земельного законодавства та існуючої судової практики в аналогічних спорах.

Земельної ділянки як об`єкту цивільних прав 3220484400:01:011:0030 площею 2,4050 га, що була предметом припиненого договору оренди землі від 17.06.2013 року в законний спосіб не існує і відновити його не можливо. Існують інші об`єкти цивільних прав щодо яких бажання позивача ними користуватися не кореспондується в обов`язок нею  підписати договір оренди на ці об`єкти.

Враховуючи, що заходи щодо поділу земельної ділянки із кадастровим номером 3220484400:01:011:0030 є чинними, висновки суду першої інстанцій про те, що позивач обрав ефективний спосіб захисту своїх порушених прав, є помилковим, оскільки йому треба було оскаржувати/скасовувати запис про поділ земельної ділянки, потребувати об`єднання земельних ділянок, утворених за наслідками поділу, та створення земельної ділянки зі складу існуючих ділянок, які вже сформовані як об`єкти цивільних прав, оскільки у зв`язку з поділом земельних ділянок, які були предметом договору оренди, та формуванням інших земельних ділянок, яким присвоєно кадастрові номери, об`єктивно відбулась зміна меж земельних ділянок та їх площі, припинилось існування цих земельних ділянок у дійсних межах, що унеможливлює ефективних захист прав позивача шляхом внесення змін до Договору оренди б/н від 17.06.2013 року та викладення його в новій редакції в частині умов, які ідентифікують дві новостворені земельні ділянки, замість земельної ділянки яка припинила своє існування.

Таким чином, постановляючи заочне рішення суд порушив її право на доступ до правосуддя, право на захист, право на справедливий суд, процесуальні права визначені статтями 43 та 49 ЦПК України. В результаті порушень процесуальних прав, вона не мала змоги спростувати обставини на які посилався позивач. ( а.с. 204-217 том 3).

Згідно ч. 2 ст. 14 ЦПК України, подана заява  була зареєстрована в Єдиній автоматизованій  системі документообігу Білоцерківського міськрайонного суду.

Згідно    протоколу  передачі  судової справи  раніше визначеному   складу  суду від   03 грудня   2020  року  головуючим   суддею по    справі  було визначено суддю  Орєхова О.І. ( а.с. 225-227 том 3).

Заява   була  передана  на  розгляд судді 12 травня   2021 року, оскільки  на  день  звернення  заявника  з  заявою  про    перегляд   заочного рішення   цивільній   справі  № 357/15218/18,  остання  перебувала у  Київському апеляційному  суді, який  розглядав     заяву  товариства  з обмеженою відповідальністю  «Олійникова Слобода»  про ухвалення  додаткового  рішення.

Ухвалою судді від 14 травня   2021 року постановлено поновити ОСОБА_1   строк звернення  до суду із  заявою   про перегляд  заочного рішення. Прийнято заяву про    перегляд заочного рішення  у  справі 357/15281/18 № провадження  2/357/858/20  від 10 січня  2021 року та призначено в судове засідання до розгляду заяви про перегляд заочного рішення на 27  травня  2021 року о 16 годині 00 хвилин (  а.с. 228-229 том 3).

27 травня 2021 року за вх. № 24564 судом отримано від ТОВ «Олійникова Слобода» заперечення на заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10.01.2020 року, в яких просили розглядати заяву ОСОБА_1 за відсутності ТОВ «Олійникова Слобода» та його представника, заяву про перегляд заочного рішення залишити без задоволення, так як всі твердження ОСОБА_1 в заяві про перегляд заочного рішення є безпідставними, необґрунтованими, такими що не відповідають дійсності  та не підтвердженими жодними належними та допустимими доказами.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 – адвокат Марценюк Л.А. підтримала заяву ОСОБА_1 та просила її задовольнити.

Учасники  справи в  судове  засідання  не з`явились, про  день, час та  місце  розгляду  справи  повідомлялися  належним   чином в законному порядку.

Відповідно до ч.1 ст. 287 ЦПК Українизаява про перегляд заочного рішеннярозглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місцезасідання, не перешкоджаєрозгляду заяви.

  Суд, вислухавши пояснення представника ОСОБА_1 – адвоката Марценюк Л.А., дослідивши матеріали  цивільної справи № 357/15281/18 № провадження  2/357/858/20, заяву про перегляд судового рішення разом з додатками,  дійшов  висновку, що заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

26 грудня  2018 року позивач  ТОВ «Олійникова Слобода» звернулося до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», державного реєстратора комунального підприємства «Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу» Гузь Андрія Григоровича про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та користування та внесення змін до договору оренди  ( а.с. 3-20 том 1).

Ухвалою судді 28 січня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у вищезазначеній цивільній справі. Постановлено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 12 годину 30 хвилин 11 березня 2019 року ( а. с. 105-106 том 1 ).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно  відомостей Відділу  обліку   та  моніторингу   інформації про  реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві  та  Київській  області   від 18 січня  2019  року,   ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,  зареєстрована за  адресою: АДРЕСА_1   (а.с. 104 том 1).    На  вказану  адресу,  відповідачу   ОСОБА_1 28 січня 2019  року   було  направлено  ухвалу про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками   поштовим  відправленням з  рекомендованим  повідомленням  (а.с.108 том 1).  Поштове  відправлення  було  отримано  відповідачем  ОСОБА_1 01.02.2019  року особисто, що  підтверджується  її    підписом в  рекомендованому  повідомленні (а.с. 113 том 1).

11 березня 2019  року  справу  було  знято з розгляду, оскільки   матеріали даної цивільної справи були направленні до апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 січня 2019 року, якою було  прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у вищезазначеній цивільній справі.

Підготовче  засідання  неодноразово    відкладалось, в  зв`язку    із   надходженням апеляційних скарг  від відповідачів  на ухвалу  суду про відкриття провадження у  справі.

Після  повернення    матеріалів  цивільної справи  з   Київського апеляційного  суду,  підготовче засідання  по  справі  було  призначено  на  12 листопада 2019  року,   про що на  адресу  місця  реєстрації  відповідача  ОСОБА_1   було направлено    судову  повістку  поштовим  відправленням  з   рекомендованим   повідомленням   про    вручення (а.с. 31 том 2).   Судову  повістку  відповідач  ОСОБА_1   отримала  особисто 24 жовтня 2019  року,  що  підтверджується    відміткою  у  відстеженні  поштового відправлення (а.с. 41-42 том 2)  та  її  особистим підписом  в  рекомендованому  повідомленні  про  вручення  поштового відправлення  (а.с. 52 том 2).

В  підготовче  засідання    належним  чином  повідомлені   відповідачі, зокрема,  відповідач  ОСОБА_1   не  з`явилися, причини  неявки суду  не  повідомили.

Ухвалою суду від 12 листопада 2019 року постановлено закрити підготовче засідання у вищевказаній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 15 годину 30 хвилин 10 грудня 2019 року ( а. с. 49-50 том 2 ).

Про  дату, час  та  місце    судового засідання   по справі   відповідач  ОСОБА_1    була   повідомлена  шляхом  направлення  поштовим   відправленням з  рекомендованим    повідомленням  на  адресу  місця  її   реєстрації    копії ухвали суду від  12  листопада  2019  року (а.с. 51 том 2).

Відповідач  ОСОБА_1   копію ухвали   суду від  12  листопада 2019  року про   закриття  підготовчого засідання  по  справі    отримала  21  листопада 2019  року, що  підтверджується її  підписом  в    рекомендованому  повідомленні про вручення  поштового відправлення (а.с.  56 том 2).

10 грудня 2019  року    справу було знято з розгляду, в  зв`язку з направленням    матеріалів  справи   до Київського  апеляційного  суду.

Після повернення  матеріалів  цивільної справи  до  Білоцерківського  міськрайонного  суду  Київської  області,   розгляд справи було  призначено  на   10 січня 2020 року  о  08  год. 30  хв.

Про  дату, час  та  місце    судового засідання   по справі   відповідач  ОСОБА_1    була   повідомлена  шляхом  направлення  судової  повістки   поштовим   відправленням з  рекомендованим    повідомленням  на  адресу  місця  її   реєстрації     (а.с. 64 том 2).

Судову  повістку  відповідач ОСОБА_1   отримала   особисто 02 січня 2020  року, що  підтверджується її  підписом  в  рекомендованому  повідомленні про вручення  поштового відправлення (а.с.  66   том 2).

10 січня 2020 року відповідачі  в судове  засідання не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, причини неявки суду не повідомили, жодних заяв та клопотань з боку відповідачів на адресу суду не надходило, як не надходило і відзиву на позовну заяву позивача.

Враховуючи  вищевикладене,  ухвалою суду від 10січня 2020 року було  ухвалено  провести  розгляд вищевказаної цивільної справи  в  заочному  порядку.

Заочним  рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської  області  від 10 січня 2020   року по  цивільній справі  № 357/15281/18   № провадження  2/357/858/20  було   задоволено позов  товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», державного реєстратора комунального підприємства «Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу» Гузь Андрія Григоровича про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та користування та внесення змін до договору оренди. 

Ухвалено визнати недійсним договір оренди землі № б/н від 13.09.2018 року, укладений між ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та товариством з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс "Узин" (код ЄДРПОУ 32638214) щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0035, загальною площею 1,2025 га. Визнати недійсним договір оренди землі № б/н від 13.09.2018 року, укладений між ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та товариством з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс "Узин" (код ЄДРПОУ 32638214) щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0036, загальною площею 1,2025 га.Скасувати  рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу» Гузь Андрія Григоровича про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0035, загальною площею 1,2025 га, індексний номер: 43017386 від 14.09.2018 16:32:21.Скасувати  рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу» Гузь Андрія Григоровича про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди, з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0036, загальною площею 1,2025 га індексний номер: 43017587 від 14.09.2018 16:39:31.Витребувати із незаконного володіння та користування у товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин» (код ЄДРПОУ 32638214) на користь товариства з обмеженою відповідальністю  «Олійникова Слобода» (код ЄДРПОУ 03755360) земельну ділянку, кадастровий номер: 3220484400:01:011:0035, загальною площею 1,2025 га, розташовану на території Олійниково-Слобідської сільської ради, Білоцерківського району, Київської області, яка належить на праві власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).Витребувати  із незаконного володіння та користування у товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин» (код ЄДРПОУ 32638214) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» (код ЄДРПОУ 03755360) земельну ділянку, кадастровий номер: 3220484400:01:011:0036, загальною площею 1,2025 га, розташовану на території Олійниково-Слобідської сільської ради, Білоцерківського району, Київської області, яка належить на праві власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).Внести зміни до Договору оренди землі б/н від 17.06.2013, укладеного між ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та товариством з обмеженою відповідальністю «їм. Котовського», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» (код ЄДРПОУ 03755360) та викладення його в новій редакції в частині умов, які ідентифікують об`єкт оренди (підстави набуття права власності Орендодавця на об`єкт оренди, кадастрові номери та загальну площу Земельних ділянок: 3220484400:01:011:0035, загальною площею 1,2025 га та 3220484400:01:011:0036, загальною площею 1,2025 га відповідно, сформованих внаслідок поділу, нормативно-грошової оцінки Земельних ділянок: 3220484400:01:011:0035, загальною площею 1,2025 га та 3220484400:01:011:0036, загальною площею 1,2025 га  ).Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», комунального підприємства «Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу» на користь позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» судові витрати по справі судового збору у сумі 12334 гривень та витрати понесені за юридичні послуги у сумі 38789,71 гривень, загалом 51 123,71 гривень ( п`ятдесят одна тисяча сто двадцять три гривні сімдесят одна копійка   (а.с. 75-94 том. 2).

12  січня 2020   року  копію  вищевказаного   заочного  рішення  суду  по справі  було  направлено    відповідачу  ОСОБА_1 на  адресу  її  місця  реєстрації  поштовим  відправленням з  рекомендованим  повідомленням  про вручення   (а.с.95  том 2).

Зазначене   заочне   рішення  суду  було  оскаржено  відповідачем   товариством з обмеженою   відповідальністю  Агрокомплекс «Узин» до   Київського   апеляційного суду.

Постановою Київського  апеляційного суду   від 12 листопада 2020  року   апеляційну скаргу  товариства  з обмеженою відповідальністю    Агрокомплекс «Узин» було    задоволено  частково.   Заочне  рішення   Білоцерківського міськрайонного суду  Київської області   від  10 січня 2020 року   в частині  розподілу судових витрат змінено.

Рішення суду набрало  законної сили   12 листопада 2020  року.

У відповідності до ч. 3ст. 287 ЦПК Україниу результатірозгляду заяви про перегляд заочного рішення суд можесвоєюухвалою залишити  заяву без  задоволення  або скасуватизаочнерішення і призначити справу до розгляду за правилами загальногочиспрощеногопозовногопровадження.

Відповідно до ст.288 ЦПК Українизаочнерішенняпідлягаєскасуванню, якщо судом буде встановлено, щовідповідач не з`явився в судовезасідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовнузаяву з поважнихпричин, і докази, на яківінпосилається, маютьістотнезначення для правильного вирішеннясправи.

Частина 1 статті 81ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, підставами для перегляду заочного рішення є одночасно наявність доказів, що мають істотне значення для справи та відсутність відповідача в судовому засіданні з поважних причин.

При  розгляді заяви, встановлено, що всі  відповідачі в судове засідання не з`явилися, про день, час  та  місце  розгляду  справи  були повідомлені належним чином, причини  неявки суду  не  повідомили, зокрема, і відповідач ОСОБА_1 .

З  огляду на  викладене, вбачається, що   відповідач  ОСОБА_1   не  довела   поважності    причин не подання  відзиву на  позов та   неявки   в судове засідання 10 січня  2020 року.

З матеріалів справи вбачається, що повний   текст  заочного рішення суду  було виготовлено судом  10 січня 2020 року, а  відповідач    ОСОБА_1 копію   зазначеного   рішення  суду  отримала  особисто 23  січня 2020   року,  що  підтверджується її   підписом в  рекомендованому  повідомленні про вручення (а.с. 123 том 2).

Крім того, в заяві про перегляд заочного рішення заявник не наводить посилань на докази, що мають, істотне значення для правильного вирішення справи, і які не досліджувались судом при розгляді справи у зв`язку із неявкою відповідачів. Жодних  належних  доказів, що б підтверджували необґрунтованість вимог позивача до заяви не додано.

Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що справу було розглянуто у відсутності відповідачів, які були належним чином повідомлені про розгляд справи, зокрема, відповідач ОСОБА_1 та на підставі наявних у справі доказів.

Варто зазначити, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

Відповідно  до ч. 4  ст. 12 ЦПК  України  кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею  процесуальних дій.

Згідно ч.3  ст.287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення, та у такому випадку згідно ч.4 цієї статті у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Враховуючи  вищевикладене, суд прийшов до висновку, що  заява  про  перегляд заочного рішення  не  підлягає задоволенню. 

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.284,287,288, 353  ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Заяву   ОСОБА_1      про    перегляд заочного рішення  Білоцерківського  міськрайонного суду  Київської області   у  справі 357/15281/18 від  10  січня  2020   року, - залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до пункту 4 статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяО. І. Орєхов