П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2020 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Балацька Г.О. за участю:

особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності,

- ОСОБА_1 ,

захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - адвоката Вознюка В.А.,

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 23 липня 2020 року стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , -

В С Т А Н О В И Л А:

Цією постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та на неї за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 170,00 (сто сімдесят) гривень.

Ухвалено направити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Центру у справах сім`ї та жінок Оболонського району, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Мате Залки, б. 5-Б, для проходження корекційної програми для кривдників, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" на строк 3 (три) місяці.

Постановою суду визнано доведеним те, що 14.07.2020 протягом дня ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство відносно своєї доньки ОСОБА_2 , 2002 року народження, психологічного характеру, під час якого висловлювалась нецензурною лайкою.

Крім того, 16.07.2020 протягом дня ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство відносно своєї доньки ОСОБА_2 , 2002 року народження, психологічного характеру, під час якого висловлювалась нецензурною лайкою.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати постанову Оболонського районного суду м. Києва від 23.07.2020 як таку, що ухвалена з порушенням матеріального і процесуального права та прийняти нову, якою закрити провадження в справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про вчинення нею адміністративного правопорушення.

Крім того, ОСОБА_1 звертає увагу, що з фабули оскаржуваної постанови не зрозуміло, хто винен та скоїв адміністративне правопорушення, а в постанові неправильно зазначені прізвища осіб.

Особа, за заявою якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, її неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду провадження.

29.09.2020 до Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_2 , в якій вона зазначила, що не заперечує проти задоволення апеляційної скарги її матері - ОСОБА_1 , просить постанову скасувати, провадження стосовно ОСОБА_1 закрити, а судове засідання, призначене на 30.09.2020 проводити без її участі (а.с. 64).

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та в її інтересах захисника Вознюка В.А., які наполягали на задоволенні апеляційної скарги щодо скасування постанови Оболонського районного суду м. Києва від 23.07.2020 та прийняття нової, якою закрити провадження за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, опитавши у справі свідків, дослідивши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення та додатково надані суду апеляційної інстанції дані, перевіривши доводи апеляційної скарги, слід дійти наступного.

Апеляційний суд переглядає справу в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, визнаних судом доведеними, за досліджуваними вимогами апеляційної скарги на виконання вимог ст. 294 КУпАП.

Згідно норми ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об?єктивне з?ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Суд, у відповідності з положеннями ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дані вимоги закону судом першої інстанції в повній мірі не дотримані, оскільки постанова суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства невмотивована, а викладені в ній висновки - не відповідають фактичним обставинам справи.

Так, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення, визначеного приписами ч. 1 ст. 9 КУпАП.

А саме, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07.12.2017 № 2229-VІІІ зі змінами (в подальшому Закон), під домашнім насильством визнається діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

За вчинення домашнього насильства, що за своїм характером не тягне за собою відповідно до закону кримінальну відповідальність, передбачена відповідальність за ст. 173-2 КУпАП, ч. 1 якої в редакції станом на 14 та 16 липня 2020 року регламентує відповідальність за умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Тобто, обов?язковими елементами складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, - є умисні дії//бездіяльність та наявність наслідків їх вчинення, зокрема у виді завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, або ж за наявності реальної можливості завдання такої шкоди.

Згідно ст. 3 Закону, дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється, зокрема, на мати і дитину.

Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 357972 від 22.07.2020, громадянка ОСОБА_1 14.07.2020 протягом дня за адресою реєстрації та мешкання: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство відносно ОСОБА_2 , а саме нецензурно виражалась в її сторону, чим причинила психологічне насильство, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (а.с. 12).

Крім того, відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 357971 від 22.07.2020, громадянка ОСОБА_1 16.07.2020 протягом дня вчинила домашнє насильство за адресою проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 , відносно своєї доньки ОСОБА_2 , а саме нецензурно виражалась в її сторону, чим причинила психологічне насильство, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (а.с. 13).

Тобто, у протоколах про адміністративне правопорушення вказані умисні дії ОСОБА_1 , які полягають у тому, що вона 14 та 17 липня 2020 року висловлювалася на адресу доньки ОСОБА_2 нецензурно, чим причинила психологічне насильство.

Під психологічним насильством, відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону, слід розуміти форму домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Між тим, і судом першої інстанції визнано доведеним те, що ОСОБА_1 14 та 16 липня 2020 року, вчинила домашнє насильство стосовно своєї доньки ОСОБА_2 , психологічного характеру, під час якого висловлювалася нецензурною лайкою, проте, що такі дії викликали у її доньки побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи ні особою, що уповноважена на складання протоколу про адміністративне правопорушення, ні судом - не встановлено, а тому такий опис обставин адміністративних правопорушень не може тягнути за собою відповідальність, що передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що тягне за собою безумовне скасування постанови суду першої інстанції з прийняттям нової постанови.

Приймаючи вказане рішення, суд апеляційної інстанції бере до уваги і зміст постанови суду першої інстанції щодо того, що хоча протоколи про адміністративні правопорушення складені на ОСОБА_1 у судовому рішенні вказано, що ОСОБА_2 , яка у даній справі є потерпілою, свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнала повністю, у вчиненому розкаялась і її винуватість підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та поясненнями про притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, - що взагалі не узгоджується з матеріалами досліджуваної справи (а.с. 23-24).

За досліджуваними матеріалами справи за протоколами про адміністративні правопорушення випливає таке.

Так, згідно рапортів ДОП Оболонського УП ГУ Національної поліції в м. Києві ст. лейтенанта поліції Літовка О. від 17.07.2020, того ж дня до нього звернулась ОСОБА_2 з повідомленням про те, що за адресою проживання: АДРЕСА_1 , протягом дня 14.07.2020 та 16.07.2020 її мама - ОСОБА_1 вчиняла домашнє насильство, в ході якого висловлювалась нецензурною лайкою на зауваження не реагувала, чим спричинила психологічне насильство в сім??? ї.

У подальшому відносно ОСОБА_1 , було складено адміністративні протоколи за ст. 173-2 КУпАП та направлено до Оболонського районного суду (а.с. 4, 13).

Згідно пояснень ОСОБА_2 від 20.07.2020, які є фотокопіями одне одного, жодним чином не згадуються обставини, що виникли між мамою і донькою 14 чи 16 липня 2020 року, а зазначено про те, що вона проживає зі своєю матір`ю ОСОБА_1 протягом 18 років.

Повідомляє, що зі сторони її матері виникають всі види домашнього насильства останні 10 років.

Також її мати- ОСОБА_5 є співучасницею насилля, з дитинства вона терпить тілесні ушкодження, примушує до поїздок у село, де над нею знущаються.

Зараз мати залякує її розправою зі сторони ОСОБА_5 та кожного дня називає її психічно хворою, якою вона, як на її думку, сама являється, адже здорова людина не буде бити свою дитину та погрожувати їй вбивством.

Мати довела її до спроби самогубства, вона думає про самогубство щодня, тому не може більше терпіти свою маму.

З 16 років мати її фінансово не утримує, вона жила на аліменти від батька.

Вона має шрами та синці після конфліктів.

Вважає обвинувачення абсурдним, бо вона не може фізично нашкодити їй у зв`язку зі станом здоров`я (а.с. 6, 14).

Згідно ж пояснень ОСОБА_1 від 20.07.2020, протягом дня 14.07.2020 та 16.07.2020 її донька ОСОБА_2 вчиняла домашнє насильство саме стосовно неї- ОСОБА_1 , а саме протягом цих днів вона вживає щодо неї нецензурну лайку, ображає, б`є посуд, виганяє з дому, штовхає, перешкоджає працювати.

Такі ж обставини мали місце - 12.07.2020, 11.07.2020, 09.07.2020, 08.07.2020 (а.с. 5, 15).

Також матеріали справи містять доповнення ОСОБА_1 до заяви від 17.07.2020 т.в.о. начальника Оболонського РУ ГУ НП у м. Києві, хоча сама заява відсутня, в якій вона просить негайно вжити необхідні заходи для усунення перешкод користування власною квартирою та захистити її життя, оскільки її донька ОСОБА_2 погрожує її вбити, кидається усім, що попадає під руку, перешкоджає приготуванню та прийманню їжі, не дає можливості користуватися ванною та туалетною кімнатою, перешкоджає пересуванню по квартирі, не працює та не вчиться, комунальні платежі за квартиру не сплачує, хоча навмисно своїми діями по вмиканню світла та спуску води їх підвищує, навмисно в житловій кімнаті сина, балконі, кухні, спільному коридорі з сусідами складує сміття, псує техніку, перешкоджає їй працювати в період карантину, постійно нападає на неї.

ОСОБА_2 відмовляється йти до лікаря та приймати ліки, у зв?язку з чим у неї підвищена агресія, яка більше проявляється пізно увечері та вночі, під час якої вона стукає у стіни до сусідів, вибиває двері ногами у її кімнату, кидає важкі предмети, із-за чого з сусідами наявний конфлікт (а.с. 18-20).

У суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 зазначила, що протягом 10 років виховує дітей сама, старший син ОСОБА_6 , якому 23 років, живе окремо.

Після винесення постанови від 23.07.2020 вона- ОСОБА_1 з`їхала з квартири, оскільки життя з донькою неможливе, так як вона влаштовувала безлад у домі, не дає можливості повноцінно користуватися квартирою і навіть вибила їй- ОСОБА_1 суглоби пальців рук.

Завжди вона- ОСОБА_1 захищається від своєї доньки, яка постійно провокує конфлікти та погрожує вбивством.

Психологи пояснили їй- ОСОБА_1 поведінку її доньки- ОСОБА_2 тим, що донька дуже прив`язана до батька і звинувачує її- ОСОБА_1 у їх розлученні.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції зазначив, що він є син ОСОБА_1 та брат ОСОБА_2 , з якими не проживає вже 6 років, але спілкується з ними обома і намагається їх постійно примирити.

Ініціатором конфліктів завжди є його сестра- ОСОБА_2 , яка явно проявляє нелюбов, оскільки на її- ОСОБА_2 переконання всі в цьому житті їй щось зобов`язані та винні, особливо мама- ОСОБА_1 , яка була ініціатором розлучення.

Сестра не ходила до школи, вигадували різні причини, щоб не йти в школу.

Конфлікти з сестрою були і у нього-свідка, оскільки він захищав маму.

Він навіть у своїй кімнаті поставив звукоізоляційні двері.

Того дня йому написала сестра- ОСОБА_2 , що її ображає мама, на що він одразу зателефонував мамі, яка була спокійна.

Останні місяці мама- ОСОБА_1 перебувала вдома рідко, через конфлікти з ОСОБА_2 , зараз він допомагає мамі знімати житло.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції вказала, що вона є сусідкою (по одному стояку) ОСОБА_1 , знає їхню сім`ю з 2009 року.

На її переконання все мало бути навпаки, протокол про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП мав бути складений не на ОСОБА_1 , а на її доньку - ОСОБА_2 , оскільки саме вона агресивно себе поводить по відношенню до матері.

ОСОБА_1 забезпечувала фінансово всю сім?ю, відмовляючи собі у всьому.

ОСОБА_2 в школу не ходила.

Била матір ззаду. Склала графік користування холодильником.

Якось вона-свідок особисто чула, як ОСОБА_2 говорила своїй матері- ОСОБА_1 , що ?ти здохнеш, в будинок не зайдеш".

Також вона- ОСОБА_7 неодноразово бачила опухлі руки та синці на тілі ОСОБА_1 , які за словами останньої, завдала її донька.

ОСОБА_2 завжди сидить вдома, зазвичай вдень спить, а вночі гуляє.

На її думку, події, які зазначені в протоколах стосовно ОСОБА_1 не відповідають дійсності, оскільки вона знає ОСОБА_1 як ввічливу, чуйну, товариську і добру людину, яка підтримує з усіма сусідами добрі товариські стосунки та активно приймає участь у громадському житті будинку і жодного разу вона-свідок не чула від ОСОБА_1 нецензурної лайки ні стосовно сусідів, ні своїх рідних.

Зараз ОСОБА_1 знімає житло, а донька і не сумує, проживаючи в квартирі одна.

Щодо подій 14.07.2020 вона-свідок нічого не знає, а щодо подій 16.07.2020, то саме ОСОБА_2 кидалася на маму, вони з сусідами ОСОБА_1 відпаювала корвалолом, радили їй викликати працівників поліції, чого ОСОБА_1 не зробила.

Охарактеризувала ОСОБА_2 , як таку, що може сказати неправду, наприклад вона накидається на ОСОБА_1 з ножем, а ОСОБА_1 захищається, а всередині конфлікту викривляє так, що ніби мама накинулася на доньку.

У письмових поясненнях від 29.08.2020 ОСОБА_12 вказав, що він є батьком ОСОБА_2 та колишнім чоловіком ОСОБА_1 , з якою він спілкується виключно на теми, що стосуються їх спільних дітей.

Дійсно після розлучення ОСОБА_2 на нього та дружину ОСОБА_1 сильно образилася, дорікала тим, що вони не врахували її думки, яка була проти розлучення, а потім і про те, що вони повинні разом піклуватися про неї, а не кожний окремо.

Він звернувся за психологічною допомогою і ОСОБА_2 на теперішній час спілкується з психотерапевтом.

ОСОБА_2 не працює, перебуває на його та ОСОБА_1 утриманні.

Про конфлікти між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 йому відомо і він з сином ОСОБА_16 весь час намагається їх примирити.

Вважає, що у виникненні конфліктів винні обоє, проте виказав своє бачення що постанова суду має бути скасована, а справа закрита (а.с. 64, 65).

Згідно характеристики ТОВ ?Житлобуд-1" № 328 від 29.07.2020 на ОСОБА_1 , яка проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованості по сплаті комунальних послуг немає, скарг від сусідів та мешканців будинку не надходила, схильності до шкідливих звичок не помічено (а.с. 42).

Як вбачається з довідки ПАТ ?Укртелеком" № 80Д611-522 від 25.08.2020, ОСОБА_1 дійсно з 01.08.2014, згідно наказу № 1351-к від 01.08.2014, працює у Публічному акціонерному товаристві ?Укртелеком" на посаді спеціаліста із планування проектів відділу управління проектами (а.с. 43).

З характеристики директора департаменту управління проектами та бізнес-процесами дирекції інформаційних технологій ПАТ ?Укртелеком" ОСОБА_22 від 31.07.2020 на ОСОБА_1 , спеціаліста із планування проектів відділу управління проектами департаменту управління проектами та бізнес-процесами дирекції інформаційних технологій ПАТ ?Укртелеком" вбачається, що ОСОБА_1 має 2 вищі освіти - інженер електрозв`язку та інженер-економіст у зв`язку. Загальний стаж роботи складає 32 років. Працює у ПАТ ?Укртелеком" м. Києва з березня 2007 року .

За час роботи зарекомендувала себе як ініціативний, компетентний, грамотний, дисциплінований та працелюбний спеціаліст. До виконання посадових обов`язків відноситься сумлінно.

Працюючи спеціалістом із планування проектів відділу управління проектами проявляє високу відповідальність при розробці та підготовці звітів з напрямку управління проектами ІТ, займається проектами напрямку ІТ, систематизує інформаційні матеріали та документацію, надає організаційну та методичну допомогу при підготовці та проведенні заходів різного рівня, розміщує документи на корпоративному порталі дирекції ІТ та департаменту.

ОСОБА_1 чітко дотримується правил внутрішнього розпорядку, посадові обов`язки виконує якісно та в повному обсязі. Легко сприймає нову інформацію, наполеглива у досягненні мети, має авторитет у колективі, з колегами - чутлива, доброзичлива (а.с. 44).

Також в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, яке відбулося 02.09.2020 до матеріалів справи захисником Вознюком В.А. було долучено характеристики на ОСОБА_1 від її сусідів, а саме: ОСОБА_17 , ОСОБА_7 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , згідно яких ніхто жодного разу не чув з вуст ОСОБА_1 ні одного слова нецензурної лайки, яку знають її як ввічливу, чуйну, добру людину (а.с. 45-46, 49, 51, 53, 55, 57).

Отже, підводячи підсумки за дослідженими доказами, слід дійти висновку про відсутність будь-яких фактичних даних, які б свідчили про завдання ОСОБА_1 шкоди психологічного характеру ОСОБА_2 14.07.2020 чи 16.07.2020, на що вказала суду апеляційної інстанції і потерпіла ОСОБА_2 , яка не заперечувала щодо задоволення апеляційних вимог, викладених в апеляційній скарзі ОСОБА_1 про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

За викладеним, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 23 липня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та на неї за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 170,00 (сто сімдесят) гривень - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати невинуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та провадження в справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Київського апеляційного суду Г.О.Балацька