СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2021 р.                                                                         Справа № 922/3742/20  

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Барбашова С.В. , суддя  Пушай В.І.,

за участю секретаря судового засідання Новікової Ю.В.,

позивача (ФО ОСОБА_1 ) - адвокат Чуб С.В., що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДН № 5093 від 25.07.2018 та ордеру серія АХ № 1047393 від 13.04.2021;

1-го відповідача (ТОВ "Агрофірма Престиж") - не з`явився;

2-го відповідача (ПП "Оліяр") - адвокат Кохан А.В., що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЛВ № 000765 від 30.10.2017 та довіреності б/н від 21.09.2020 та Сабан М.Р., що діє на підставі посвідчення № 001179 від 28.09.2018 та довіреності б/н від 31.07.2020 (приймали участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у Восьмому апеляційному адміністративному суді);

третьої особи на боці відповідача (ТОВ "Торговий дім Агродар") - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу 2-го відповідача – ПП "Оліяр" (вх. № 816Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 15 лютого 2021 року  (повний текст складено 24.02.2021) у справі № 922/3742/20

за  позовом  Фізичної особи ОСОБА_1 а, м. Харків;

до відповідачів:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Престиж", с. Веселе Харківського району Харківської області;

2) Приватного підприємства "Оліяр", с. Ставчани Пустомитівського району Львівської області;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агродар", м. Харків;

про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2020 року до Господарського суду Харківської області звернулася фізична особа ОСОБА_1 з позовною заявою до відповідачів ТОВ "Агрофірма Престиж" та ПП "Оліяр" про визнання недійсним укладеного між ними договору поруки від 27.07.2018, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Шафран Р.І. та зареєстрованого за № 3946.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 27.07.2018 між ТОВ "Агрофірма Престиж" (поручителем) та ПП "Оліяр" (кредитором) укладено договір поруки, згідно з умовами якого поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором солідарно з боржником (ТОВ "Торговий дім Агродар") за виконання забезпечених грошових зобов`язань за договором поставки від 07.12.2017 № 71217, зокрема тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов основного договору. Зазначає, що вказаний договір з боку ТОВ "Агрофірма Престиж" підписав ОСОБА_1 , який діяв на підставі довіреності від 26.07.2018 № 1291, виданої директором товариства ОСОБА_2 та посвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гнилицькою Т.В. Вважає, що договір укладено всупереч обмежень, встановлених п. 8.2.3 Статуту ТОВ "Агрофірма Престиж", згідно з якими затвердження договорів, укладених на суму, що перевищує 50 і більше відсотків майна товариства, є виключною компетенцією загальних зборів учасників товариства. Посилається на те, що спірний договір поруки порушує його корпоративні права, як засновника та учасника товариства з часткою 50% у статутному фонді товариства, зокрема щодо права на отримання прибутку та участь в управлінні товариством шляхом прийняття участі в загальних зборах учасників товариства та прийняття рішень, що відносяться до їх виключної компетенції.

В процесі розгляду справи Господарським судом Харківської області ухвалою від 02.12.2020 залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агродар".

Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.02.2021 у справі № 922/3742/20 (суддя Присяжнюк О. О.) позов задоволено повністю. Визнано недійсним договір поруки від 27.07.2018, укладений між ПП "Оліяр" та ТОВ "Агрофірма Престиж". Стягнуто з відповідачів на користь позивача по 1051,0 грн судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що договір поруки був підписаний ОСОБА_1 (позивачем), який діяв під час укладення договору на підставі довіреності серія ННІ № 795044 від 26.07.2018, виданої директором ТОВ “Агрофірма Престиж” ОСОБА_2 з перевищенням своїх повноважень, визначених Статутом товариства, та всупереч обмежень на укладення правочинів щодо прийняття товариством зобов`язань третіх осіб, встановлених рішенням загальних зборів ТОВ “Агрофірма Престиж” від 01.02.2018 № 23. Суд дійшов висновку про відсутність належних доказів надання загальними зборами учасників товариства згоди на укладення договору поруки від 27.07.2018, не прийняв надану 2-м  відповідачем - ПП "Оліяр" копію протоколу загальних зборів ТОВ “Агрофірма Престиж” від 26.07.2018 в якості належного та допустимого доказу в підтвердження отримання згоди загальних зборів товариства на укладення договору поруки.

Повний текст зазначеного рішення складено 24.02.2021.

ПП "Оліяр" (2-й відповідач) звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, розподілити судові витрати.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 діяв по довіреності серія ННІ № 795044 від 26.07.2018, виданої директором ТОВ “Агрофірма Престиж” Богдановичем А.В. як уповноважена особа товариства. Зазначає, що вказана довіреність не скасована, тому судом першої інстанції неправильно застосовано ст. 204 ЦК України, якою встановлено презумпцію правомірності правочину. Не погоджується з висновком суду на недопустимість та недостовірність копії протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Агрофірма Престиж» від 26.07.2018, оскільки позивач не спростував наявність рішення, оформленого протоколом загальних зборів від 26.07.2018. Вважає безпідставним посилання позивача на порушення його корпоративних прав, оскільки за правочином, укладеним товариством, права та обов`язки набуває юридична особа, сторона договору, а стан учасників цього товариства не змінюється.  

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 у справі № 922/3742/20           відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою 2-го відповідача, встановлено строк для подання відзиву по апеляційній скарзі та призначено розгляд справи на 13.04.2021 о 15:00.

На виконання зазначеної ухвали фізична особа ОСОБА_1 (позивач) надав відзив на апеляційну скаргу, в якому не погоджується з доводами скаржника, викладеними в апеляційній скарзі, просить залишити без змін рішення місцевого господарського суду, відмовити  в задоволенні апеляційної скарги. Посилається на те, що довіреність серія ННІ № 795044 від 26.07.2018, якою директором Богдановичем А.В. уповноважено ОСОБА_1 на укладення договору поруки від 27.07.2018, видана з перевищенням повноважень директора, оскільки рішенням загальних зборів товариства від 01.02.2018, оформленим протоколом загальних зборів товариства № 23, визначено обмеження директора на укладення будь-яких правочинів щодо приймання товариством обов`язків третіх осіб без попереднього погодження на укладення таких правочинів загальними зборами учасників товариства. Зазначає, що ОСОБА_1 на момент вчинення договору поруки від 27.07.2018 був засновником ТОВ «Агрофірма Престиж», не надавав згоди на укладення цього договору та не був попереджений про намір укладення договору. Посилається на порушення своїх корпоративних прав, вважає, що він, як учасник ТОВ «Агрофірма Престиж», має право на участь в управлінні товариством шляхом прийняття участі в загальних зборах учасників, а отже має право й на оскарження договору, вчиненого за відсутності згоди загальних зборій учасників товариства на його укладення.

Скаржник надав відповідь на відзив, в якій не погоджується з доводами позивача, просить задовольнити апеляційну скаргу, рішення місцевого господарського суду залишити без змін. Посилається на те, що позивач як фізична особа не є стороною договору поруки від 27.07.2018, не набув прав та обов`язків за цим договором, тому його права та інтереси не могли бути порушені укладенням цього договору, що в силу ст. 2 ГПК України унеможливлює задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору поруки від 27.07.2018.

ТОВ "Агрофірма Престиж" (1-й відповідач) та  ТОВ "Торговий дім Агродар" (третя особа) правом щодо надання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, відзиви не надали, що у відповідності до з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У судовому засіданні 13.04.2021 оголошено перерву до 19.05.2021 об 11:30.

Представники ПП "Оліяр" (2-го відповідача) в судовому засіданні 19.05.2021 підтримали доводи апеляційної скарги у повному обсязі.

Представник Фізичної особи ОСОБА_1 (позивача) в судовому засіданні 19.05.2021 підтримав відзив на апеляційну скаргу.

Представник ТОВ "Агрофірма Престиж" (1-го відповідач) в судове засідання 19.05.2021 не прибув, про день та час розгляду справи був належно повідомлений, що підтверджується наявним у справі зворотним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 6102255174583.

Представник ТОВ "Торговий дім Агродар" (третьої особи) в судове засідання 19.05.2021 не прибув, про день та час розгляду справи був належно повідомлений, що підтверджується наявним у справі зворотним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 6102255174567.

У відповідності до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка в судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи позивача та 2-го відповідача, викладені в письмовому вигляді та вислухавши пояснення їх представників в судових засіданнях, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги 2-го відповідача та скасування рішення місцевого господарського суду, зважаючи на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.07.2018 між ТОВ "Агрофірма Престиж" (поручителем) та ПП "Оліяр" (кредитором) укладено договір поруки, який  посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу    Шафран Р.І. та зареєстрований за № 3946 (том 1 а.с. 100-106).

З тексту договору поруки від 27.07.2018 № 3946 вбачається, що цим договором  забезпечені зобов`язання – всі та окремі грошові зобов`язання боржника ТОВ "Торговий дім Агродар" перед кредитором ПП "Оліяр", що випливають з умов договору поставки від 07.12.2017 № 71217, в тому числі грошові зобов`язання, що виникають внаслідок порушення боржником не грошових зобов`язань за основним договором, а саме: щодо сплати коштів, процентів, комісій, пені, штрафів та інших платежів, у т.ч. відшкодування витрат, збитків кредитора, пов`язаних з належним та неналежним виконанням боржником вказаного договору поставки.

За умовами п. 1.1 договору поруки від 27.07.2018 № 3946, поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором солідарно з боржником за виконання забезпечених зобов`язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов основного договору.

Згідно з п. 7.2 договору поруки від 27.07.2018 № 3946, договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами. Порука, встановлена договором, припиняється через 3 роки від дня закінчення строку/настання терміну виконання забезпеченого ним зобов`язання.

Вказаний договір з боку поручителя (ТОВ "Агрофірма Престиж") підписав ОСОБА_1 , який діє на підставі довіреності від 26.07.2018 № 1291, посвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гнилицькою Т.В., та з боку кредитора (ПП "Оліяр") підписав ОСОБА_3 , який діяв на підставі довіреності від 02.03.2018 № 293, посвідченої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Сагайдак О.П.

Позивач ( ОСОБА_1 ) в позовній заяві заперечує недійсність договору поруки від 27.07.2018 № 3946 з посиланням на те, що загальними зборами ТОВ "Агрофірма Престиж" не надавалось директору ОСОБА_2 згоди на укладення договору поруки від 27.07.2018 № 3946, а тому, як вважає позивач, довіреність від 26.07.2018 № 1291, якою уповноважено його - ОСОБА_1 підписувати від імені товариства договори поруки, видана директором ТОВ "Агрофірма Престиж" ОСОБА_2 з перевищенням своїх повноважень.   

Відповідно до чч. 1 та 2 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

За приписами чч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Агрофірма Престиж" від 01.02.2018, оформленим протоколом № 23 від 01.02.2018 (том 1 а.с. 142-143), на яких були присутні учасники товариства, що володіють 100% голосів, а саме: ОСОБА_1 з  часткою в статутному капіталі товариства 50% та ОСОБА_4 з часткою в статутному капіталі товариства 50%.

Зазначеними зборами на підставі пп. 8.2.3 п. 8.2 ст. 8 Статуту ТОВ "Агрофірма Престиж" одноголосно вирішено обмежити повноваження директора товариства шляхом заборони від імені товариства укладати будь-які правочини щодо приймання товариством обов`язків виконати зобов`язання третіх осіб без попереднього погодження укладення таких правочинів загальними зборами учасників товариства (питання 2 порядку денного).

Загальними зборами учасників ТОВ «Агрофірма Престиж» від 26.07.2018 розглянуті питання, зокрема щодо укладення ТОВ "Агрофірма Престиж" з ПП «Оліяр» договору поруки (питання 2 порядку денного) та надання повноважень          ОСОБА_1 на підписання від імені ТОВ "Агрофірма Престиж" з ПП «Оліяр» договору поруки (питання 3 порядку денного), що підтверджується копією протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Агрофірма Престиж» від 26.07.2018, яку надано 2-м відповідачем до відзиву на позовну заяву (том 1 а.с. 227-228).

З копії протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Агрофірма Престиж» від 26.07.2018 вбачається, що на зазначених зборах були присутні учасники товариства, які володіють 100% голосів, а саме: ОСОБА_1 з  часткою в статутному капіталі товариства 50% та ОСОБА_4 з часткою в статутному капіталі товариства 50%. Зазначеними зборами одноголосно вирішено:

-          по другому питанню порядку денного: укласти між ТОВ "Агрофірма Престиж" та ПП «Оліяр» договір поруки на забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «Торговий дім Агродар» перед ПП «Оліяр» за договором поставки № 71217 від 07.12.2017;

-          по третьому питанню порядку денного: надати ОСОБА_1 повноваження на укладення та підписання від імені ТОВ "Агрофірма Престиж" з ПП «Оліяр» договору поруки на забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «Торговий дім Агродар» перед ПП «Оліяр» за договором поставки № 71217 від 07.12.2017; зобов`язати директора ТОВ "Агрофірма Престиж" ОСОБА_2 надати відповідну довіреність ОСОБА_1 на виконання наданих повноважень.

Рішення загальних зборів учасників ТОВ «Агрофірма Престиж» від 26.07.2018, оформлене протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Агрофірма Престиж» від 26.07.2018, в установленому законом порядку не було визано недійсним.  

На виконання рішення загальних зборів учасників ТОВ «Агрофірма Престиж» від 26.07.2018 директором ТОВ "Агрофірма Престиж" ОСОБА_2 , що діє на підставі Статуту, зареєстрованого у виконкомі Харківської міської ради 23.03.2011 за № 14801020000049716 зі змінами, зареєстрованими у виконкомі Харківської міської ради 08.10.2014 за № 14711050006027094, видано довіреність від 26.07.2018 № 1291 (том 1 а.с. 225), якою  уповноважено ОСОБА_1 а бути представником товариства в усіх державних, громадських, господарських та інших підприємствах, установах, організаціях (в т.ч. перед фізичними та юридичними особами) з питання укладення та підписання від імені товариства, зокрема договорів поруки та додаткових угод до них за суму та на умовах на свій розсуд, для чого йому надається право, зокрема підписувати від імені товариства договори поруки та додаткових угод до них. Зазначена довіреність видана строком на 3 роки та дійсна до 26.07.2021.

У матеріалах справи відсутні докази скасування довіреності від 26.07.2018 № 1291 або визнання її недійсною.

Судова колегія не погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що надана 2-м відповідачем копія протоколу загальних зборів від 26.07.2018 не є належним доказом. Позивач - ОСОБА_1 у відповідності до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК не спростував наявність рішення загальних зборів від 26.07.2018, оформленого протоколом загальних зборів від 26.07.2018 та не надав доказів скасування або визнання недійсною виданої йому довіреності від 26.07.2018 № 1291. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання позивача про витребування оригіналу протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Агрофірма Престиж» від 26.07.2018, не витребував у 1-го відповідача - ТОВ «Агрофірма Престиж» оригінал протоколу. 1-й відповідач під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції не повідомив про наявність сумнівів щодо наданої 2-м відповідача копії протоколу.

Таким чином матеріалами справи не доведено відсутність у директора ТОВ "Агрофірма Престиж" ОСОБА_2 дозволу на право підписання спірного договору поруки та не спростовано наявність довіреності від 26.07.2018 № 1291, виданої зазначеною посадовою особою ОСОБА_1 (позивачу) на право підписання вказаного договору.

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 27.07.2018 (том 1 а.с. 229-231), тобто на момент укладення спірного договору поруки від 27.07.2018 № 3946, в розділі, де зазначається інформація щодо особи, яку обрано (призначено) до органу управління, уповноваженою представляти зазначену юридичну особу в правовідносинах з третіми особами, в тому числі підписувати договори від імені вказаної юридичної особи, а також щодо наявності обмежень щодо представництва від імені юридичної особи, - зазначено, що ОСОБА_2 є керівником та підписантом юридичної особи - ТОВ "Агрофірма Престиж". Будь яких відомостей про наявності обмежень щодо представництва від імені юридичної особи в зазначеному розділі Витягу та в інших розділах не значиться.

У розділі, де зазначається інформація щодо засновників (учасників) юридичної особи, вказано, що ОСОБА_1 є засновником ТОВ "Агрофірма Престиж" з розміром внеску до статутного фонду товариства  - 500 грн, що складає частку 50% статутного фонду товариства та кінцевим бенефіціарним власником (контролером), а також ОСОБА_4 є засновником ТОВ "Агрофірма Престиж" з розміром внеску до статутного фонду товариства  - 500 грн, що складає частку 50% статутного фонду товариства та кінцевим бенефіціарним власником (контролером).

У розділі «Відомості про орган управління юридичної особи» зазначеного Витягу вказано, що такі відомості відсутні.

Згідно з пп. 8.2.3 п. 8.2 ст. 8 Статуту ТОВ "Агрофірма Престиж", затвердженого Протоколом загальних зборів ТОВ "Агрофірма Престиж" № 1 від 21.03.2011 зі змінами, та зареєстрованого у виконкомі Харківської міської ради 23.03.2011 за № 14801020000049716 зі змінами, зареєстрованими у виконкомі Харківської міської ради 08.10.2014 за № 14711050006027094 (том 1 а.с. 217-223), до виключної компетенції Загальних зборів учасників Товариства належить, зокрема затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує 50 і більше відсотків майна товариства, % вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу.  

У відповідності до пп. 8.4.2, 8.4.3 п. 8.4 ст. 8 вищезазначеного Статуту, компетенція директора Товариства, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюється цим статутом та діючим законодавством України. Директор вирішує всі питання діяльності товариства, за винятком тих, які згідно цього статуту та вимог чинного законодавства належать до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства. Рішення директора можуть бути скасовані або змінені зборами учасників товариства.

Пунктом 7.1 договору поруки від 27.07.2018 № 3946 сторони засвідчили однакове розуміння ними умов цього договору та його правових наслідків, підтвердили дійсність їх намірів при укладенні цього договору, а також те, що договір не містить ознак фіктивного чи удаваного правочину, що він не укладений під впливом помилки щодо його природи, прав та обов`язків сторін, а також під впливом обману чи збігу тяжких обставин.

За приписами ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Поняття "презумпція правочину" полягає в тому, що будь-які сумніви з приводу дійсності правочину повинні трактуватись на користь його правомірності, з метою недопущення порушення прав інших сторін такого правочину та забезпечення стабільності цивільних правовідносин.

У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2018  у справі № 203/2612/13-ц.

Посилання позивача на наявність у директора ОСОБА_2 станом на момент укладення договору поруки від 27.07.2018 № 3946 будь-яких обмежень щодо представництва від імені юридичної особи - ТОВ «Агрофірма Престиж», зокрема щодо видачі довіреності на укладення договорів, не знайшло свого підтвердження в матеріалах справи.

За таких обставин, довіреність від 26.07.2018 № 1291, якою уповноважено Супруненка А.В. підписувати від імені ТОВ "Агрофірма Престиж" договори поруки видана директором Богдановичем А.В. в межах наявних у нього повноважень, тому відсутні підстави для визнання недійсним договору поруки від 27.07.2018 № 3946 з підстав, визначених ст. 203 Цивільного кодексу України.

З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору поруки від 27.07.2018, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Шафран Р.І. та зареєстрованого за № 3946.

Стосовно посилання позивача на порушення його корпоративних прав, колегія суддів зазначає таке.

У відповідності до ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

На підставі ст. 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи, якими є загальні збори учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

У частині 1 ст. 98 ЦК України передбачено, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і тих, що належать до компетенції інших органів товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 ЦК України виконавчий орган створюють загальні збори товариства.

Згідно зі ст. 116 ЦК України, учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, зокрема брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків встановлених законом; брати участь у розподілі прибутку і одержувати  його частину (дивіденди).

Разом з тим, за змістом ч. 1 ст. 167 ГК України, корпоративні права визначаються як права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи у управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з ч. 3 ст. 167 ГК України, корпоративні відносини визначаються як відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Тобто, за змістом ст. 167 ГК України, правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацією, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав. Відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг узяти участі у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, у зв`язку з чим не зміг належним чином реалізувати свої права учасника (акціонера, члена).

З наведених норм права вбачається, що повноваження загальних зборів товариства, які діють від імені товариства (зокрема на надання згоди щодо укладення договору від імені цього товариства), не можна ототожнювати з корпоративними правами його учасників, які діяли від імені товариства не мають права. За договором, укладеним товариством, права та обов`язки набуває таке товариство як сторона договору. При цьому, правовий стан (сукупність прав та обов`язків) безпосередньо учасників цього товариства жодним чином не змінюється.

Підписання директором товариства або уповноваженою ним особою договору навіть за відсутності передбаченої статутом згоди загальних зборів цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав його учасника, оскільки директор або уповноважена ним особа діяли саме від імені товариства, а не його учасників.

Повноваження діяти від імені юридичної особи є можливістю створювати, змінювати, припиняти цивільні права та обов`язки юридичної особи (стаття 239 ЦК України). Таке повноваження не належить до корпоративних прав учасника юридичної особи.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного суду від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18, від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16, від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17, від 15.10.2019 у справі № 905/2559/17.

Враховуючи викладене, укладення ТОВ "Агрофірма Престиж" договору поруки від 27.07.2018 № 3946 є наслідком господарської діяльності товариства й результатом розпорядження юридичною особою власним майном та не може бути прямим порушенням прав позивача на участь у товаристві та управлінні ним, тому посилання позивача на порушення його корпоративних прав як засновника та учасника товариства щодо права на отримання прибутку та участь в управлінні товариством є необґрунтованим та не може бути підставою для визнання недійсним оспорюваного ним договору поруки від 27.07.2018 № 3946.  

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 76, ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України,      суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, наведені скаржником в апеляційній скарзі аргументи підтверджуються матеріалами справи, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, тому зазначена апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Харківської області від 15.02.2021 у справі № 922/3742/20 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.   

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених  вимог.

За приписами ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу, у разі ухвалення судом апеляційної інстанції нового рішення у справі, цей суд змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що судом апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги рішення суду першої інстанції скасовано та відмовлено у задоволенні позовних вимог, сплачений позивачем за подання позову судовий збір відшкодуванню не підлягає, а судовий збір, сплачений 2-м відповідачем за подання апеляційної скарги, відшкодовується скаржнику за рахунок позивача.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, п. 2 ч. 1 та ч. 14 ст. 129, ч. 1 ст. 254, ст.ст. 269,  270, ч. 1 ст. 273, п. 2 ч. 1 ст. 275, пп. 1, 4 ч. 1  ст. 277, ст.ст. 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу 2-го відповідача – ПП "Оліяр" задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 15 лютого 2021 року  у справі № 922/3742/20 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.   

Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Приватного підприємства "Оліяр" (81118, Львівська область, Пустомитівський район, село Ставчани, код ЄДРПОУ 32461721) судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 3153,0 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з ч. 1 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 27.05.2021 у відповідності до вимог ч. 6 ст. 233      Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя                                                                    Н.М. Пелипенко

Суддя                                                                                           С.В. Барбашова  

Суддя                                                                                           В.І. Пушай