ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2021 справа № 914/294/21

Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А. за участю секретаря судового засідання Зусько І.С. розглянув в порядку загального позовного провадження справу за позовом Дрогобицької окружної прокуратури, м.Дрогобич Львівської області

до відповідача 1 Дрогобицької міської ради Львівської області, м.Дрогобич Львівської області

до відповідача 2 Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Львівської області, м.Дрогобич Львівської області

та до відповідача 3 ОСОБА_1 , м. Дрогобич Львівської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 3 ОСОБА_2 , м.Дрогобич Львівської області

про визнання недійсним і скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання договору купівлі-продажу недійсним, повернення нежитлового приміщення

За участю представників сторін:

від позивача: прокурор Лука Г.В.

від відповідачів 1,2: Костик Г.С.

від відповідача 3, третьої особи: не з`явилися

Судові процедури

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області Дрогобицької міської ради Львівської області, Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Львівської області та до ОСОБА_1 про визнання недійсним і скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання договору купівлі-продажу недійсним, повернення нежитлового приміщення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 03.02.2021 справу №914/294/21 передано на розгляд судді Кидисюку Р.А.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 03.02.2021 справу №914/294/21 передано на розгляд судді Кидисюку Р.А.

Ухвалою суду від 08.02.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.03.2021.

Крім того, 08.02.2021 було сформовано запит щодо доступу до персональних даних громадянина ОСОБА_1 .

22.02.2021 від відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС у Львівській області на адресу суду надійшла відповідь на вказаний запит (вх.№4081/21).

Ухвалою суду від 02.03.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 3 ОСОБА_2 , підготовче засідання відкладено на 30.03.21.

Судове засідання 30.03.2021 не відбулося через тимчасову втрату працездатності суддею Кидисюком Р.А. в період з 22.03.2021 по 26.03.2021 та подальшим його перебуванням на самоізоляції в період з 29.03.2021 по 02.04.2021.

Ухвалою суду від 05.04.2021 підготовче судове засідання призначено на 20.04.2021.

В судовому засіданні 20.04.2021 суд постановив задовольнити клопотання прокурора про перейменування органу прокуратури, який подав позов, закрити підготовче провадження та призначити розгдяд справи по суті в судовому засіданні на 11.05.2021.

В судовому засіданні 11.05.2021 суд ухвалив відкласти судове засідання з розгляду справи по суті на 25.05.2021.

Прокурор в судове засідання 25.05.2021 з`явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю з підстав, наведених у позовній заяві та відповіді на відзив (вх.№5388/21 від 05.03.2021).

Представник відповідачів1,2 в судове засідання 25.05.2021 з`явився, проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позов (вх.№4776/21 від 01.03.2021).

Відповідач3 явки повноважного представника в судове засідання 25.05.2021 не забезпечив.

Третя особа явки повноважного представника в судове засідання 25.05.2021 не забезпечила.

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що рішення Дрогобицької міської ради прийнято в порушення вимог Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» від 6 березня 1992 року, чинного на момент прийняття рішення, у зв`язку із наступним, оскільки відповідачами не дотримано законодавчо визначеної процедури передбаченої Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», яка передує підписанню договору купівлі- продажу, що є підставою для визнання п.1 рішення Дрогобицької міської ради №1051 від 30.01.2018 та договору купівлі-продажу нежитлового приміщення шляхом викупу від 21.08.2018 недійсними на підставі ст.ст.203,215 ЦК України. Прийняте рішення Дрогобицькою міською радою та укладений договір купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна порушують економічні інтереси держави, що полягає у позбавленні права власності територіальної громади м. Дрогобича на спірне житлове приміщення, а відтак з метою захисту інтересів територіально громади прокурор пред`явив позов до суду. Враховуючи те, що договір купівлі-продажу між виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради та ОСОБА_1 укладено на підставі рішень органу місцевого самоврядування, які прийнято з порушенням вимог чинного приватизаційного законодавства, то вимога про визнання такого договору недійсним є похідною від попередньої, як і повернення будівлі у комунальну власність з володіння ОСОБА_1 .

Звернення прокурора зі позовом до суду обґрунтовується тим, що чинним законодавством України не визначено органу, який наділений повноваженнями щодо звернення до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Дрогобицької міської ради. Звернення місцевої прокуратури з позовом до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільнозначимого питання щодо відчуження нерухомого майна комунальної власності на користь інших осіб та повернення об`єкта нерухомості територіальній громаді, який вибув з її власності незаконно шляхом грубого порушення порядку та умов її відчуження, встановлених чинним законодавством.

Крім того, спір, що виник, зачіпає економічні інтереси держави у сфері комунальної власності, а відсутність належного самоврядного контролю на вказаному напрямі створює сприятливі умови для незаконного використання майна комунальної власності територіальних громад м. Дрогобича. Наведене, узгоджується з позиціями Господарського суду Львівської області у справі №914/1129/18 та №914/1062/20 за позовними заявами Дрогобицької місцевої прокуратури до Дрогобицької міської ради, виконавчого комітету Дрогобицької міської ради та фізичних осіб, яким позовні вимоги прокуратури про визнання недійсними рішень, договору купівлі-продажу об`єкта комунального майна та його повернення у комунальну власність задоволено в повному обсязі.

З урахуванням того, що Дрогобицька міська рада представляє інтереси громади міста Дрогобича, однак у даному випадку вона є відповідачем у справі і саме вона вчинила дії, які негативно впливають на інтереси громади, прокурор самостійно подає вказаний позов.

Заперечення відповідача1,2

Відповідачі1,2 проти задоволення позову заперечили повністю з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву (вх.№4776/21 від 01.03.2021).

Зокрема, зазначили, що в прокуратури не було законних підстав для подання позовної заяви. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист них інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади. В даному випадку прокуратура вимагає скасувати пункти рішень Дрогобицької міської ради, що стосуються приватизації нежитлового приміщення. Приміщення відноситься до комунальної власності, а не до державної власності. Рішення не наносить шкоди загальнодержавним інтересам.

Таким чином, на думку відповідачів1,2, в позовній заяві не обґрунтовано в чому порушено інтереси держави як передбачено ст. 53 ГПК України, а відтак, Дрогобицькою місцевою прокуратурою безпідставно заявлено вимогу щодо скасування рішень Дрогобицької міської ради, посилаючись па порушення ст. 182 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» при здійсненні приватизації певного комунального майна територіальної громади м. Дрогобича шляхом викупу, оскільки, у відповідності до ст. 182 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» передбачено особливості приватизації державного майна та прийняття державним органом приватизації рішення про приватизацію об`єктів групи А.

Як зазначають відповідачі1,3, норма щодо можливості викупу нерухомого майна виключно за умови поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менше як 25 відсотків ринкової вартості майна, не стосується комунального майна територіальної громади м. Дрогобича, так як ст.1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»: «право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, та к і через органи місцевого самоврядування;». В даній справі залучений відповідач3 фізична особа, чиї права будуть порушені. З ним укладено договір купівлі-продажу. На момент укладення договору рішення № 1051 від 30.01.201 8 року Дрогобицької міської ради було чинним.

Станом на час розгляду спору, ОСОБА_1 більше не є власником оспорюваного приміщення. Дане приміщення належить на праві власності ОСОБА_2 , що є добросовісним набувачем. На підтвердження зазначеного, відповідачами1,2 долучено копії Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення №40 від 21.02.2021, Договору купівлі-продажу земельної ділянки №41 від 21.02.2021, та Витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Заперечення відповідача3

Відповідач проти задоволення позову не заперечив, відзиву на позовну заяву чи заяву про продовження строку для подання відзиву у встановлений ухвалою суду від 09.03.2021 п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали не подав, поважності причин пропуску строку для подання відзиву або заяви про продовження встановленого судом строку для подання відзиву не навів.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 8 статті 80 ГПК України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Обставини справи

Дрогобицькою місцевою прокуратурою Львівської області за результатами опрацювання інформації, отриманої в порядку вимог ст.23 Закону України «Про прокуратуру» з Дрогобицької міської ради встановлено порушення вимог законодавства України щодо відчуження майна комунальної власності.

01.10.2017 між виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради (Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар) укладено Договір оренди нежитлових приміщень, будинків та споруд (Договір), відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв відповідно до акту приймання-передачі в оренду нежитлове приміщення загальною площею 20 кв.м на АДРЕСА_1 терміном дії з 05.01.2017 до 30.09.2018.

Згідно п.3.1. Договору орендна плата за перший місяць становить 864,80 грн, в т.ч. ПДВ. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць нараховується відповідно до методики розрахунку орендної плати з урахуванням індексу інфляції.

Факт передачі об`єкта оренди підтверджується долученим до матеріалів справи Актом приймання-передачі від 01.10.2017

Як зазначив прокурор в позовній заяві, в подальшому, на підставі заяв орендаря від 23.10.2017, до яких не було долучено жодних документів, які б надавали право на таку приватизацію, п.1 рішення Дрогобицької міської ради №1051 від 30.01.2018 нежитлове приміщення площею 20 кв.м на АДРЕСА_1 включено в перелік об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу, згідно Додатку. Відповідно до п.3 - дане рішення є доповненням до розділу 2 Програми приватизації комунального майна Дрогобицької міської ради на 2018 рік.

Відповідно до висновку про вартість майна, затвердженого міським головою м.Дрогобича 18.04.2018 грн, вартість нежитлового приміщення становить 26 161,20 грн.

Згідно Звіту про оцінку вартості майна, затвердженого ПП «Т.Е.Д.» 14.03.2018, (ідентифікація об`єкта оцінки) на момент оцінки об`єкт оцінки не використовуються за призначенням, через поганий стан приміщень, що не дозволяє здійснювати господарську діяльність. Для нормальної експлуатації об`єкта в ньому необхідно провести ремонтні роботи по заміні та відновленні конструктивних елементів таких як перекриття, дах, стіни, двері. Необхідно облаштувати підлогу (заливання стяжки та укладення чистової підлоги). Підвести електропостачання. Всі ці роботи потребують значних капіталовкладень, що включають в себе вартість матеріалів, вартість виконаних робіт, а також виготовлення проектних документацій організацій, які здійснюють їх виконання та погодження. Фізичний знос конструктивних елементів складає 60%. Технічний стан приміщень класифікується як поганий (арк.12 Звіту про оцінку майна - долучено до позовної заяви).

21.08.2018 між виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення шляхом викупу, за яким продавець зобов`язується передати у власність нежитлове приміщення гаражу №1 (Літ.-В) за адресою: АДРЕСА_1 площею 20 кв.м вартістю 26 161,2 грн.

Позиція суду

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, ч.3 ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно ч.1 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів держави.

Згідно з п.4.3.9 Договору оренди нежитлових приміщень, будинків та споруд від 01.10.2017 орендар зобов`язаний попередньо погоджувати з Орендодавцем проведення перебудови, прибудови та перепланування об`єкта оренди.

Відповідно до вимог ст.10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» істотними умовами договору оренди є в тому числі об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації). Однак, в порушення вимог зазначеної статті в Договорі не зазначено вартості об`єкта оренди.

Крім цього, в силу вимог ст. 11 вищевказаного Закону оцінка об`єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Оцінка об`єкта оренди передує укладенню договору оренди. У разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об`єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об`єкта оренди.

Відповідно до п.19 Методики оцінки об`єктів оренди, затвердженого постановою КМУ від 10.08.1995 за №629 (у редакції постанови КМУ від 2.01.2003 за №3) у разі оренди нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного майна здійснюється його незалежна оцінка.

Однак, на момент укладення договору оренди, оцінка вартості майна не проводилась, висновку про оцінку органом місцевого самоврядування не надано.

Статтею 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» передбачалось, що покупці подають до відповідного органу приватизації заяву про включення підприємства до одного із зазначених у цій статті переліків об`єктів, що підлягають приватизації: продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), продажу за конкурсом, викупу. Заява повинна містити назву об`єкта малої приватизації, його місцезнаходження, запропоновані умови купівлі та експлуатації об`єкта.

Офіційне тлумачення ч.ч. 1,3,5 ст.7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» надано рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2000 у справі №1-16/2000. Зокрема, положення вищевказаних норм Закону щодо ініціативи покупців про включення відповідного майна до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, треба розуміти як право покупця пропонувати проведення приватизації конкретного об`єкта малої приватизації у вказаний ним спосіб, зокрема шляхом викупу. Пропозиція покупця щодо способу приватизації підлягає розгляду у визначений законом строк, але вона не є обов`язковою для органів, які визначають або затверджують переліки об`єктів малої приватизації, за винятком випадків, передбачених законами України.

В силу норми п.30 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради віднесено вирішення питань затвердження місцевої програми приватизації, переліків об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації, визначення порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності.

Згідно вимог ст.18-2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» приватизація об`єктів групи А здійснюється з урахуванням таких особливостей: у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) орендар одержує право на викуп такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

З наведених положень законодавства, яке діяло на час приватизації, вбачається, що для приватизації комунального майна шляхом викупу необхідна наявність одночасно кількох умов, а саме:

- перебування відповідного майна у особи в оренді;

- здійснення орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

Як встановлено місцевою прокуратурою, заяви від ОСОБА_1 щодо надання згоди на здійснення покращення об`єкта комунальної власності до органу приватизації Дрогобицької міської ради не надходили, погодження орендаря (виконавчого комітету ДМР) на здійснення невід`ємних покращень не надавався, що підтверджено листом виконавчого комітету Дрогобицької міської ради №3-35 від 29.05.2019 та свідчить про недотримання порядку, встановленого чинним законодавством для приватизації об`єктів комунальної власності.

Крім цього, згідно п.п. 1.1 Порядку оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід`ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації (надалі Порядок), затвердженого наказом Фонду державного майна України 27.02.04 №377 невід`ємними поліпшеннями орендованого майна є здійснені орендарем за час оренди заходи, спрямовані на покращання фізичного (технічного) стану орендованого майна та (або) його споживчих якостей, відокремлення яких призведе до зменшення його ринкової вартості; датою оцінки орендованого нерухомого майна є останнє число місяця. Дата оцінки призначається наказом відповідного органу приватизації.

В силу вимог п.2.1 Порядку ідентифікацією поліпшень орендованого нерухомого майна є встановлення суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання факту відповідності підтверджувальних документів, наданих орендарем, про здійснені ним заходи, спрямовані на покращання фізичного (технічного) стану орендованого нерухомого майна та (або) його споживчих якостей, наявним поліпшенням, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди і які здійснені за рахунок коштів орендаря та за згодою орендодавця, ідентифікуються поліпшення, що здійснені протягом строку дії договору оренди та наявні на дату оцінки.

Підтверджувальні документи про здійснені орендарем поліпшення, що подаються ним до відповідного органу приватизації, включають: договір оренди, укладений з дотриманням вимог законодавства; письмову згоду орендодавця на здійснення орендарем поліпшень орендованого нерухомого майна за його кошти; погоджену орендодавцем проектно-кошторисну документацію на проведення поліпшень; підписані замовником і підрядником акти виконаних будівельних робіт, копії документів, що підтверджують проведені орендарем розрахунки за виконані поліпшення орендованого нерухомого майна, у тому числі придбані матеріали, конструкції тощо; аудиторський висновок щодо підтвердження фінансування здійснених поліпшень орендованого нерухомого майна за рахунок коштів орендаря. Аудиторський висновок має містити розшифровку періодів освоєння, напрямів та джерел фінансування поліпшень, у тому числі за рахунок коштів орендаря, з посиланням на підтверджувальні документи; довідку, видану орендарем та завірену аудитором, про суму витрат, понесених орендарем у зв`язку із здійсненням поліпшень, яка віднесена орендарем на збільшення вартості його необоротних активів, у розмірі, який перевищує встановлену законодавством з питань оподаткування частку витрат для включення їх до валових витрат. При визначенні суми зазначених витрат ураховується невідшкодована орендодавцю вартість придатних для подальшого використання будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, устаткування, отриманих орендарем під час здійснення поліпшень; інші документи, необхідні для виконання положень цього Порядку.

Дрогобицькою міською радою, в порушення вищезазначених норм законодавства про приватизацію, прийнято рішення без обґрунтування доцільності відчуження комунального майна шляхом викупу, без підтвердження здійсненого поліпшення орендованого майна у відсотках до вартості майна, про що свідчить як Звіт про оцінку вартості майна, затверджений ПП «Т.Е.Д.» 14.03.2018, так і лист виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, в яких відсутні будь-які відомості про те, що проводились ремонтні роботи у вказаному нежитловому приміщенні, в тому числі невід`ємні поліпшення.

Таким чином, в порушення п.п.3,4 ст.7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» при підготовці та винесенні рішення Дрогобицькою міською радою необґрунтовано причини та доцільність відчуження комунального майна шляхом викупу, а не продажу на аукціоні, чи продажу за конкурсом.

За ст. 11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» викуп застосовується щодо об`єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими актами.

Положеннями ст.ст. 13, 14 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» передбачено, що продаж об`єктів малої приватизації на аукціоні або за конкурсом полягає у передачі права власності покупцю, який запропонував у ході торгів найвищу ціну та взяв зобов`язання виконати умови конкурсу.

З аналізу наведених норм права вбачається, що основною метою приватизації, у тому числі комунального майна, є досягнення максимального економічного ефекту від продажу об`єкта комунальної власності, тобто, отримання найвищої ціни за об`єкти, що підлягають приватизації, та залучення коштів для здійснення структурної перебудови економіки територіальної громади.

Частиною 1 ст. 18-2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» встановлено, зокрема, що приватизація об`єктів малої приватизації здійснюється з урахуванням таких особливостей: у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) орендар одержує право на викуп такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності-суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

Таким чином, органи місцевого самоврядування мають право прийняти рішення про продаж нерухомого майна, що перебуває у власності територіальної громади, а уповноважені органи приватизації укласти відповідний договір купівлі-продажу, як правило, за результатами проведення аукціону або конкурсу (конкурсний продаж).

Лише у виключних випадках такий продаж може бути проведений шляхом викупу орендарем об`єктів, які вже перебувають у нього в оренді, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 % ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

Тобто приватизаційна процедура може бути проведена як в загальному порядку (за конкурсом), так і у спрощеному (шляхом викупу).

При цьому викуп орендарем орендованого ним приміщення з урахуванням ст.ст. 11, 18-2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» може бути лише за умови, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

У протилежному випадку приватизація такого приміщення повинна здійснюватись у загальному порядку за результатами проведення аукціону або конкурсу.

Порушення вказаного порядку приватизації не тільки свідчить про його незаконність, а й суперечить інтересам держави та територіальної громади у зв`язку з тим, що він фактично є умисним уникненням проведення конкурсного продажу цих об`єктів (аукціон або конкурс), що робить неможливим отримати за об`єкт приватизації більше ринкової вартості, адже на аукціон або конкурс він виставляється з початковою вартістю, що дорівнює ринковій, та в ході їх проведення ціна продажу може збільшитись.

Як передбачено частиною 10 статті 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення вимоги про визнання недійсним та скасування п.1 рішення Дрогобицької міської ради №1051 від 30.01.2018 «Про включення в перелік об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу» в частині включення до переліку об`єкта, (згідно додатку до рішення) що підлягає приватизації шляхом викупу нежитлового приміщення площею 20 кв.м (гараж) на вул. Шевченка, 32 в м. Дрогобичі.

Що стосується вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення шляхом викупу від 21.08.2018 загальною площею 20 кв.м (гараж) за адресою: АДРЕСА_1 укладеного між виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради та ОСОБА_1 , то слід зазначити наступне.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.ч. 2, 3 ст. 215 ЦК України).

Підстави визнання правочину недійсним визначено ст.215 ЦК України, відповідно до якої підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч.ч.1, 2, 3, 5,6 ст.203 ЦК України).

Оскільки, дотримання вищезазначених приватизаційних процедур є необхідною передумовою для визнання укладеного договору таким, що відповідає вимогам цивільного законодавства, а встановлене їх порушення є підставою для визнання недійсним укладеного Договору згідно ст. 215, ч. 1 ст. 203 ЦК України.

В даному випадку за результатами спірного рішення Дрогобицької міської ради, прийнято рішення про відчуження майна комунальної власності, наслідком якого стало укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення шляхом викупу від 21.08.2018.

Враховуючи визнання недійсними п.1 рішення Дрогобицької міської ради №1051 від 30.01.2018 «Про включення в перелік об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу» в частині включення до переліку об`єкта, (згідно додатку до рішення) що підлягає приватизації шляхом викупу нежитлового приміщення площею 20 кв.м (гараж) на АДРЕСА_1 , договір купівлі-продажу нежитлового приміщення шляхом викупу від 21.08.2018 загальною площею 20 кв.м (гараж) за адресою: АДРЕСА_1 укладеного між виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради та ОСОБА_1 , підлягає визнанню недійсним, оскільки такий укладений на підставі вказаного рішення Дрогобицької міської ради.

Що стосується вимоги про зобов`язання ОСОБА_1 повернути нежитлове приміщення площею 20 кв.м (гараж), яке розташовано в АДРЕСА_1 (в особі Дрогобицької міської ради Львівської області - 82100, м.Дрогобич, вул.площа Ринок, 1, ЄРДПОУ 04055972), то суд зазначає наступне.

Як вбачається з долучених відповідачем документів (клопотання про долучення доказів до матеріалів справи), відповідач3 - ОСОБА_1 не є власником оспорюваного приміщення. Дане приміщення належить на праві власності Татомиру Олегу Івановичу. На підтвердження зазначеного, відповідачами1,2 долучено копії Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення №40 від 21.02.2021, Договору купівлі-продажу земельної ділянки №41 від 21.02.2021, та Витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №241346506 від 21.01.2021 та №2413493394 від 21.01.2021.

У зв`язку з наведеним, позовна вимога про зобов`язання відповідача3 повернути нежитлове приміщення є неактуальною. Щодо цієї позовної вимоги провадження слід закрити на підставі п.2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки відсутній предмет спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судові витрати

За звернення до суду з позовною заявою немайнового характеру позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6810,00 грн, що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжним дорученням №66 від 21.01.2021.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки спір виник у зв`язку з неправомірними діями відповідачів1,2, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідачів у такій пропорції: з вимог про визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування - на відповідача1, з вимог визнати недійсним Договір - на відповідача2.

Керуючись статтями 2, 12, 20, 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Закрити провадження у справі в частині вимоги про зобов`язання зобов`язання ОСОБА_1 повернути нежитлове приміщення площею 20 кв.м (гараж), яке розташовано в АДРЕСА_1 .

2. Позов задовольнити.

3. Визнати недійсним та скасувати п.1 рішення Дрогобицької міської ради №1051 від 30.01.2018 «Про включення в перелік об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу» в частині включення до переліку об`єкта, (згідно додатку до рішення) що підлягає приватизації шляхом викупу нежитлового приміщення площею 20 кв.м (гараж) на АДРЕСА_1 .

4. Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення шляхом викупу від 21.08.2018 загальною площею 20 кв.м (гараж) за адресою: АДРЕСА_1 укладеного між виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради та ОСОБА_1 .

5. Стягнути з Дрогобицької міської ради Львівської області (82100, Львівська обл., місто Дрогобич, ПЛ. РИНОК, будинок 1; ідентифікаційний код 04055972) на користь прокуратури Львівської області (79000, м. Львів, проспект Шевченка 17/19, ідентифікаційний код 02910031; UA138201720343140001000000774 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - прокуратура Львівської області, код 02910031) 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень) судового збору.

6. Стягнути з Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Львівської області (82100, Львівська обл., місто Дрогобич, ПЛ. РИНОК, будинок 1; ідентифікаційний код 26307196) на користь прокуратури Львівської області (79000, м. Львів, проспект Шевченка 17/19, ідентифікаційний код 02910031; UA138201720343140001000000774 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - прокуратура Львівської області, код 02910031) 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень) судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 27.05.2021.

Суддя Р.А. Кидисюк