Справа № 2-4578/10

ЗАОЧНЕЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2010 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

     головуючого – судді Дрішлюка А.І.,

     секретаря судового засідання – Алманової І.Г.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа – Одеська товарна біржа про визнання договору купівлі-продажу дійсним, -  

В С Т А Н О В И В:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернулись ОСОБА_1, ОСОБА_2 з позовною заявою до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа – Одеська товарна біржа, про визнання договору купівлі–продажу нерухомого майна  дійсним та визнання права власності на квартиру. Позивачі обґрунтували свої позовні вимоги тим, що 21.03.1998 року на Одеській товарній біржі між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_4 був укладений договір купівлі – продажу нерухомого майна. Всі істотні умови угоди  були дотримані, право власності за договором купівлі – продажу позивачка зареєструвала в КП «ОМБТІ та РОН», відповідачі квартиру звільнили і були зняті з реєстраційного обліку за адресою АДРЕСА_1  як такі, що право власності на квартиру. Позивачі мають намір розпорядитися належною їм квартирою, але зробити цього не можуть, оскільки укладений договір купівлі – продажу не був нотаріально посвідчений (а.с.5) .

В процесі розгляду справи позивачі 21.04.2010 р. подали уточнену позовну заяву, в якій просили суд визнати договір купівлі-продажу дійсним (а.с. 17).

Відповідачі надали суду заяву, в якій визнали позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 та висловили прохання розглядати справу без їх участі (а.с. 20).  Суд, у зв’язку з вищевказаними обставинами в порядку статті 169 ЦПК України, зі згоди представника позивача, ухвалює заочне рішення по справі, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.  

У судовому засіданні встановлено, що 21.03.1998 року на Одеській товарній біржі між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ОСОБА_4 був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна – квартири АДРЕСА_1. Договір було зареєстровано в Одеській товарній біржі, реєстраційний № 22635 від 21.03.1998 р.

Підтвердженням наміру сторін, досягнення домовленості щодо всіх істотних умов договору, а також змісту умов домовленості про передачу права власності на спірну квартиру є договір купівлі-продажу нерухомого майна № 22635 від 21.03.1998 р., укладений на Одеській товарній біржі, без наступного нотаріального посвідчення угоди.

Після укладання зазначеного договору сторони повністю виконали його умови. Відповідачі виселилися зі спірної квартири, а також були зняті з реєстраційного обліку за вказаною адресою. Факт реєстрації та проживання позивача у вказаній квартирі підтверджується копіями паспорту позивачів із відповідними відмітками про місце реєстрації (а.с.13) .

До укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна № 22635 від 21 березня  1998 року ця квартира належала на праві власності відповідачам в рівних частках на підставі свідоцтва про право власності на майно, виданого УЖКГ виконкому Одеської міської ради народних депутатів від 04.07.1994 року за № 3 – 4764, зареєстрованого ОМБТІ та РОН в реєстровій книзі № 30 пр. стр. 148 реєстр. 266 від 07.07.1994 р.  тому згідно ст. 225 ЦК УРСР, який був чинний на момент укладання правочину, відповідачі вправі були здійснювати її відчуження.

На сьогоднішній момент нотаріально посвідчити договір, вчинений на товарній біржі, сторони не можуть, оскільки згідно зі ст. 15  Закону України „Про товарну біржу” угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Згідно з ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов  договору, що  підтверджується  письмовими  доказами,  і  відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У  цьому  разі  наступне  нотаріальне  посвідчення   договору  не вимагається.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.  Таким чином, суд  вважає, що зібрані по справі докази та встановлені судом фактичні обставини справи, дозволяють задовольнити позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа – Одеська товарна біржа про визнання договору купівлі-продажу дійсним в повному обсязі.  

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Таким чином, суд  вважає, що зібрані по справі докази та встановлені судом фактичні обставини справи, дозволяють задовольнити позов в повному обсязі.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 220 ЦК України, ст. 225 ЦК УРСР, ст.ст. 10, 60, 61, 130, 208, 209, 212-215, 224-226   ЦПК України, СУД –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа – Одеська товарна біржа про визнання договору купівлі-продажу дійсним, -  задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу № 22635 від 21.03.1998 року укладений на Центральній Одеській біржі, квартири АДРЕСА_1 – дійсним.    

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, позивачем в загальному порядку, тобто рішення суду позивачем може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Відповідно до статей 231, 232 ЦПК України оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції.

Строк, протягом якого розглядалася заява про скасування заочного рішення, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ                           А.І.  ДРІШЛЮК