УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

____________________________________________________________________

                                                                               Справа № 686/19958/19

Провадження № 22-ц/4820/562/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2021 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.

секретар судового засідання Гриньова А.М.

за участю: представників учасників справи

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/19958/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Хмельницька міська рада, про визнання права власності на будівельні матеріали об`єкта незавершеного будівництва, за апеляційними скаргами Хмельницької міської ради та ОСОБА_1 , яка подана її представником ОСОБА_3 , на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 січня 2021 року (суддя Козак О.В.).

Заслухавши доповідача, пояснення представників учасників справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційних скарг, суд

в с т а н о в и в:

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Хмельницька міська рада, про визнання права власності на будівельні матеріали об`єкта незавершеного будівництва.

В обґрунтування позову зазначала, що вона проживає у АДРЕСА_1 . За вказаною адресою також проживав її співмешканець ОСОБА_4 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

Приміщення по АДРЕСА_1 було придбано у липні 2001 року у ДП «Західвійськбуд» Міністерства Оборони України як тимчасова цегляна споруда «ленінська кімната» нею та ОСОБА_4 за особисті кошти кожного з них, та за вказане приміщення особисто нею було сплачено 4783,80 грн.

Посилається на те, що вони спільно з ОСОБА_4 переобладнали тимчасову споруду «ленінська кімната» у повноцінний житловий будинок, за особисті кошти кожного з них були придбані необхідні будівельні матеріали, меблі та предмети домашнього вжитку. Також особистими коштами кожного з них та спільними зусиллями вони проводили реконструкцію прибудов до будинку, зокрема розпочали будівництво іншого житлового приміщення орієнтовно у 2007 році. Загальна вартість будівельних матеріалів, враховуючи кошти витрачені позивачем на придбання «ленінської кімнати» становить 38311 грн.

Звертаючись до суду, позивач просила визнати за нею право власності на будівельні матеріали об`єкту незавершеного будівництва, який знаходиться у АДРЕСА_1 , який було куплено у ДП «Західвійськбуд» Міністерства Оборони України як тимчасова цегляна споруда «ленінська кімната» нею та ОСОБА_4 , загальною вартістю 38311 грн.

В ході розгляду справи позивач збільшила позовні вимоги та просила визнати за нею право власності на будівельні матеріали об`єкту незавершеного будівництва, який знаходиться у АДРЕСА_1 , який було куплено у ДП «Західвійськбуд» Міністерства Оборони України як тимчасова цегляна споруда «ленінська кімната» нею та ОСОБА_4 , загальною вартістю 46143 грн.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 січня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі Хмельницька міська рада не погоджується з рішенням суду першої інстанції, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що оскаржуване рішення суду не містить чітких обґрунтувань відмови у задоволенні позову, а лише містить перерахунок судових справ, які перебували в провадженні при вирішенні спорів між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Хмельницькою міською радою, Управлінням земельних ресурсів та земельної реформи Хмельницької міської ради. При ухваленні даного рішення судом безпідставно були застосовані норми законодавства, які регулюють право спільної часткової власності на майно, враховуючи ті обставини, що спірна будівля нікому не належить на праві власності. Крім того, суд безпідставно при ухваленні рішення апелює нормами, які стосуються самочинного будівництва та спадкування. Судом не в повній мірі досліджено докази та безпідставно відхилено квитанції, чеки, покази свідків та висновок експерта № 58/19 від 23.01.2020, які підтверджують факт набуття «ленінської кімнати» та будівельних матеріалів позивачем.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Зазначає, що судом в оскаржуваному рішенні зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, встановленим під час судового розгляду на підставі належних доказів поданих позивачем. Вказує, що позивачем було надано достатню кількість належних та допустимих доказів (договори, акти виконаних робіт, квитанції до прибуткових ордерів, чеки, накладні) на підтвердження проведення поліпшень в спірній будівлі, однак дані докази не були взяті до уваги судом. Апелянт зазначає, що використання будівельних матеріалів на поліпшення спірного будинку підтверджено висновком експерта № 58/19 від 23.01.2020, який також не був взятий до уваги судом. На думку заявника, зроблені судом висновки стосовно неможливості визначення загальної суми коштів витрачених позивачем на придбання будівельних матеріалів для поліпшення частини спірного житлового будинку, яку вона займала, не відповідають обставинам справи та наявним у справі доказам.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 , представник третьої особи Смередчук Ю.С. підтримали апеляційні скарги.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні просила апеляційні скарги залишити без задоволення.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив та виходив з того, що згідно з квитанцією до прибуткового касового ордеру № 85 від 13.07.2001 ОСОБА_1 було сплачено 4783,80 грн. ДП «Західвійськбуд» Міністерства Оборони України за матеріали ленінської кімнати. З рахунку № 102 від 28.06.2001 вбачається, що він був виписаний на тимчасову споруду «ленінська кімната» під розборку, на суму 4783 грн (а.с. 8 т. 1).

З долучених ОСОБА_1 до позовної заяви від 26.01.2018 (справа № 686/2227/18) копій квитанцій до прибуткового ордеру № 77 та № 81 вбачається, що ОСОБА_4 було проведено оплату 02.07.2001 в сумі 2000 грн та 09.07.2001 в сумі 2804,80 грн за матеріали ленінської кімнати (а.с. 81 т. 1).

Згідно з технічним паспортом на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , який виготовлений 19.06.2013 ПП «АРХІ-ТЕХ» на замовлення ОСОБА_4 , житловий будинок А-1 побудований 1989 року побудови, загальною площею 99,4 м.кв., прибудова А 1-1 1989 року побудови, гараж 1993 року побудови (наявні електрика, газопровід, вид опалення котел) (а.с. 88-90 т. 1).

Згідно з технічним паспортом на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який виготовлений 05.09.2014 ПП «Поділляінвентарбюро» на замовлення ОСОБА_1 , житловий будинок А-1 1989 року побудови, загальною площею 46,2 м.кв., прибудова А 1-1 1989 року побудови, гараж 1993 року побудови (наявні електрика, газопровід, вид опалення водяне) (а.с 25-30 т. 1).

Згідно з технічним паспортом на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , виготовленого 08.09.2015 ТОВ «Добробут-проект» на замовлення ОСОБА_1 , житловий будинок А-1 побудований 1989, загальною площею 46,2 м.кв., гараж 1993 року побудови (наявні у техпаспорті виправлення належним чином не завірено) (а.с. 31-36 т. 1).

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12.12.2019 в справі № 686/16301/18 задоволено позов ОСОБА_2 до Хмельницької міської ради, з участю третіх осіб Управління земельних ресурсів та земельної реформи Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради, ОСОБА_6 , ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішень Хмельницької міської ради; визнано недійсним та скасовано рішення 21 сесії Хмельницької міської ради № 87 від 11.04.2018, яким надано дозвіл Управлінню земельних ресурсів на поділ земельної ділянки площею 0,0891 га з кадастровим номером 6810100000:07:005:0115 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована по АДРЕСА_1 на дві ділянки 0,0628 га та 0,0263 га.; визнано недійсним та скасовано рішення двадцять другої сесії Хмельницької міської ради № 80 від 04.07.2018, яким погоджено Хмельницькій міській раді технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:07:005:0115, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована по АДРЕСА_1 на дві ділянки 0,0628 га та 0,0263 га. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 27.02.2019 рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12.12.2019 вказане рішення залишено без змін.

Згідно з даним рішенням встановлені обставини про те, що 03.10.2013 засіданням постійно діючої комісії з питань самочинного будівництва було розглянуто заяву ОСОБА_4 щодо самовільного будівництва житлового будинку площею 99,4 кв.м. та гаража по АДРЕСА_1 . За наслідками розгляду заяви ОСОБА_4 було надано дозвіл на збереження самовільного будівництва житлового будинку та гаража. Комісією було рекомендовано управлінню архітектури та містобудування видати містобудівні умови та обмеження. Замовнику рекомендовано звернутися до Хмельницької міської ради з проханням про збереження об`єкту будівництва та надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки під самовільне будівництво.

Згідно з виготовленим технічним паспортом на одноквартирний житловий будинок на земельній ділянці було збудовано будинок А1, площею 101,4 кв.м., прибудова, площею 26,5 кв.м., 1989 року побудови, гараж, площею 39 кв.м., 1993 року побудови.

17 жовтня 2013 року ОСОБА_4 звернувся до Хмельницької міської ради із заявою про передачу у власність у межах норм безоплатної приватизації земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та (присадибна ділянка).

25 грудня 2013 року рішенням 32 сесії Хмельницької міської ради Мамчуру А.І. надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд площею 891 кв.м. Підставою прийняття рішення був витяг з протоколу засідання постійно діючої комісії від 03 жовтня 2013 року.

ОСОБА_4 було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка була погоджена Управлінням Держземагентства у Хмельницькому районі, управлінням архітектури, містобудування та земельних ресурсів Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Після його смерті єдиним спадкоємцем за законом є ОСОБА_2 , яка успадкувала усе майно.

27.07.2015 за зверненням ОСОБА_1 рішенням постійної комісії з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища було призупинено розгляд заяви ОСОБА_2 про передачу їй у власність земельної ділянки, постійно діючою комісією з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього середовища до вирішення судом щодо оформлення частки домоволодіння

31.05.2017 ОСОБА_2 звернулася до Хмельницької міської ради із заявою про передачу їй у власність земельної ділянки площею 891 кв.м. по АДРЕСА_1 .

14.06.2017 Управлінням земельних ресурсів та земельної реформи Хмельницької міської ради повідомлено про те, що відсутнє рішення суду щодо оформлення домоволодіння АДРЕСА_1 , у зв`язку із чим технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі були повернуті ліцензійній організації ПП «Діоріт Плюс 1».

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 11.06.2018 в задоволенні позову ОСОБА_1 до Хмельницької міської ради про скасування рішення постійно діючої комісії самочинного будівництва від 03.10.2013 № 13, яким ОСОБА_4 було надано дозвіл на збереження самочинного будівництва (житлового будинку та гаража) було відмовлено з підстав відсутності доказів того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 спільно проживали, придбали житловий будинок, переобладнали його.

Рішенням 21 сесії Хмельницької міської ради від 11.04.2018 № 87 Управлінню земельних ресурсів та земельної реформи Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів було надано дозвіл на поділ земельних ділянок, а саме: земельної ділянки площею 0,0891 га з кадастровим номером 6810100000:07:005:0115, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована по АДРЕСА_1 на дві ділянки 0,0628 га та 0,0263 га.

Рішенням 22 сесії Хмельницької міської ради від 04.07.2018 погоджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельних ділянок кадастровий номер 6810100000:07:005:0115 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована по АДРЕСА_1 на дві ділянки 0,0628 га та 0,0263 га.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 у зазначеній справі № 686/16301/18, суд виходив з того, що права ОСОБА_2 , як спадкоємця ОСОБА_4 , порушені, оскільки оскаржуваними рішеннями Хмельницької міської ради про поділ земельної ділянки площею 891 кв.м. на дві окремі земельні ділянки, на кожній з яких відповідно до технічної документації із землеустрою розташовано по частині житлового будинку по АДРЕСА_1 , дозвіл на збереження якого надано ОСОБА_4 (рішення постійно діючої комісії з питань самочинного будівництва від 03.10.2013 № 13) унеможливлює завершення процедури безоплатного набуття у власність спадкоємцем сформованої земельної ділянки площею 891 кв.м. Тому Хмельницька міська рада, володіючи відомостями про те, що спадкоємцю ОСОБА_4 належать будівельні матеріали і обладнання, які вкладені у будівництво житлового будинку, розташованого на спірній земельній ділянці, що у ОСОБА_1 та ОСОБА_6 відсутнє право власності та будь-які майнові права на житловий будинок і гараж по АДРЕСА_1 , ухиляється від надання позивачці дозволу на завершення процедури приватизації земельної ділянки та створює перешкоди прийняттям рішень про поділ сформованої земельної ділянки площею 891 кв.м.

Крім того, рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11.06.2018 у справі № 686/2227/18 (постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 10.09.2018 залишено без змін) відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Хмельницької міської ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування рішення постійно діючої комісії з питань самочинного будівництва Хмельницької міської ради № 13 від 03.10.2013 про надання дозволу ОСОБА_4 на збереження самовільного будівництва житлового будинку та гаража, визнання незаконним та скасування п. 2 рішення Хмельницької міської ради № 35 від 25.12.2013 про надання ОСОБА_4 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону.

У розумінні ч.ч.1-3 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Відповідно до ч.ч. 1,6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивачем не надано суду належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів на підтвердження заявлених нею позовних вимог.

Зокрема, не доведено того, що нею згідно з квитанцією до прибуткового касового ордеру № 85 від 13.07.2001 на 4783,80 грн та рахунку № 102 від 28.06.2001 було придбано саме приміщення, що розташоване по АДРЕСА_1 , в т.ч. із зазначенням його загальної площі та стану.

Наданий позивачкою договір від 28.11.2002, укладений між ОСОБА_1 «Замовник» та ПП ОСОБА_7 «Виконавець», згідно з яким виконавець протягом 10 днів вимурує простінок у приміщенні по АДРЕСА_1 довжиною 5,65 м висота 2,75 м, в пів-цегли з дверним отвором, цегла замовника, привозить матеріали: цемент, пісок та виконує роботу, а замовник за виконану роботу виплачує виконавцю 520 грн, включно з транспортними витратами, також не містить інформацію щодо предмета доказування: зокрема факту виконання таких робіт та їх оплату (а.с. 9 т. 1).

Крім того, копії квитанцій, товарних чеків, видаткових накладних на придбання будівельних матеріалів, встановлення вікон, надані позивачкою суду (а.с.10-23 т. 1) не містять відомостей щодо їх використання та встановлення саме в житловому будинку по АДРЕСА_1 , в т.ч. і у частині приміщень вказаного житлового будинку, як об`єкту незавершеного будівництва, якими користується ОСОБА_1 , загальною площею 46,2 кв.м. (коридор -1 площею 4 кв.м., житлова кімната - 2 площею 15,5 кв.м., коридор - 1 площею 9,6 кв.м., кухня - 4 площею 13 кв.м., топочна - 5 площею 4.1 кв.м.). Враховуючи, що в судовому засіданні позивач пояснила, що іншу частину приміщення займає син ОСОБА_4 , який і проводив ремонт тієї частини. А в позовній заяві позивач зазначила, що вони спільно з ОСОБА_4 переобладнали тимчасову споруду в житловий будинок.

Відповідно до висновку експерта № 58/19 від 23.01.2020, кошторисна вартість будівельних матеріалів відповідно до витрат матеріалів, передбачених Ресурсними елементними кошторисними нормами на ремонтно-будівельні роботи, згідно поліпшень конструктивних елементів житлового будинку, що були доступні до візуального огляду та обмірів на дату огляду у частині приміщень житлового будинку, як об`єкту незавершеного будівництва, та якими користується ОСОБА_1 , на час проведення дослідження з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу будівельних матеріалів становить - 46143 грн. Визначення вартості закуплених витратних та супутніх матеріалів (електричні лампи, патрони, розетки, пакети для сміття, диски, стільці, кісточки, шпателя та інше будівельне знаряддя) відповідно до п. 1.2 та п. 1.2.4. «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 зі змінами відноситься до судової товарознавчої експертизи, тому надати відповідь на поставлене питання експерту даної спеціалізації, не вбачається можливим (а.с. 103-128 т. 1).

Оцінюючи вказаний висновок експерта відповідно до положень ст. 110 ЦПК України, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що висновок не містить даних щодо дати проведення поліпшення конструктивних елементів житлового будинку у частині приміщень житлового будинку, як об`єкту незавершеного будівництва, якими користується ОСОБА_1 загальною площею 46,2 кв.м; стану приміщення на час його придбання, переліку поліпшень проведених за життя ОСОБА_4 та за рахунок останнього. З врахуванням того, що рішенням постійно діючої комісії з питань самочинного будівництва від 03.10.2013 ОСОБА_4 було надано дозвіл на збереження самочинного будівництва (житлового будинку та гаража) по АДРЕСА_1 .

Крім того, покази свідків, які були допитані в суді першої інстанції, також достовірно не підтверджують позовних вимог, оскільки на підставі них неможливо суду встановити дійсні обставини справи щодо суми коштів, витрачених саме позивачкою на придбання будівельних матеріалів для поліпшення частини житлового будинку по АДРЕСА_1 , площею 46,2 кв.м.

З урахуванням викладеного вище, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови в задоволенні позову за недоведеністю позовних вимог.

Разом з тим, зайвим є посилання суду на положення цивільного законодавства, що регулюють право спільної часткової власності та спадкування, і з цього приводу заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги Хмельницької міської ради, проте це не призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Безпідставним є посилання в апеляційних скаргах на подання позивачем достатньої кількості документів, які підтверджують факт придбання позивачем будівельних матеріалів, оскільки, як встановлено судом першої інстанції, вони не містять відомостей щодо їх використання та встановлення саме в житловому будинку по АДРЕСА_1 , в т.ч. і у частині приміщень вказаного житлового будинку, як об`єкту незавершеного будівництва, якими користується ОСОБА_1 , загальною площею 46,2 кв.м. Крім того, у товарних чеках, квитанціях та накладних, видаткових накладних, які містяться на а.с. 11-12, 16-23, не зазначено покупця, а тому такі документи не підтверджують факту придбання таких матеріалів саме ОСОБА_1 .

Також в переліку придбаних товарів у товарних чеках, квитанціях, накладних та видаткових накладних вказані електричні лампи, патрони, розетки, пакети для сміття, диски, скоби, стільці, пензлики, шпателя, ручки, валик, саморіз, крани, унітаз, рушникосушка, гачок подвійний, твердопаливний котел, які не є будівельними матеріалами (за змістом позовних вимог саме на будівельні матеріали позивач просила визнати за нею право власності). З огляду на те, що будівельні матеріали – це різні за складом, структурою, формою та властивостями речовини, застосовувані безпосередньо для будівництва споруд або для виготовлення з них збірних елементів.

Інші доводи апеляційних скарг не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявників з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом у даній справі.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційних скарг не вбачається.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги Хмельницької міської ради та ОСОБА_1 , яка подана її представником ОСОБА_3 , залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 січня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26 травня 2021 року.

Суддя-доповідач                                                І.В. П`єнта

Судді:                                                                А.П. Корніюк

       О.І. Талалай