Справа № 1-207/

2010 рік

В И Р О К

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

29 квітня 2010 року  

Шевченківський районний суд м. Львова

В складі:  головуючого-судді                                  Єзерського Р.Б.

                   при секретарі                                       Коваль Я.І.

                   з участю прокурора                             Мота Р.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львова, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, раніше судимий а саме:  14.08.2006 року Шевченківським районним судом м. Львова по ст. 185 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі, -

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України, -

У С Т А Н О В И В:

28.01.2010 року приблизно о 10:30 год. ОСОБА_1, знаходячись в загальному коридорі будинку за місцем свого проживання по АДРЕСА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна з корисливих спонукань, в стані алкогольного сп"яніння таємно викрав з приміщення даного коридору дитячі зимові санчата, котрі належали потерпілій ОСОБА_3, чим завдав останній матеріальної шкоди на суму 320 грн., після чого дані санки збув на ринку «Добробут» невстановленій досудовим слідством особі за 25 грн.

В судовому засіданні підсудний  ОСОБА_1  свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся та пояснив, що він 28.01.2010 року протягом першої половини дня знаходився вдома. Близько 10:00 год. він вийшов із своєї квартири в загальний коридор помітив, що під стіною з правої сторони неподалік від дверей квартири НОМЕР_1 стоять дитячі санки. ОСОБА_1  вирішив викрасти дані санки, для того щоб в подальшому їх продати. Продати санки він вирішив на ринку «Добробут», оскільки знав, що там постійно багато людей і їх хтось може у нього там купити. Переконавшись, що в коридорі та в під’їзді будинку нікого немає і що його ніхто не бачить він взяв дані санки в ліву руку та виніс їх із під’їзду. Увійшовши на ринок «Добробут» він пішов праворуч від себе до продуктових лотків. Йдучи між торгівельними рядам він помітив жінку, котра йшла йому на зустріч. Призупинивши дану жінку він запропонував їй придбати у нього санки. Він сказав їй, що за санки хоче 25 грн., після чого вона одразу дістала із своєї сумочки чорного кольору гроші в сумі 25 грн. Давши їй санки він взяв у неї гроші, після чого вона пішла у невідомому йому напрямку. Що це за санки, кому вони належать та звідки вони у нього, він їй не повідомляв. Після цього він даної жінки більше не бачив. Через декілька днів після цього він випадково перестрів сусідку ОСОБА_3 на сходах їхнього будинку де повідомив їй, що дані санки вкрав він і що він поверне за них гроші на, що вона відповіла, що зачекає деякий час бо інакше повідомить про даний факт працівників міліції. Гроші за викрадені ним санки він сусідці ОСОБА_3 не повернув по теперішній час. Після цього вона з письмовою заявою звернулась в Шевченківський РВ м. Львова. ОСОБА_1  у вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати.

Крім повного визнання підсудним  ОСОБА_1 . своєї вини, його винуватість у вчинені злочину повністю і об’єктивно стверджується зібраними в ході досудового слідства доказами, які зазначені в обвинувальному висновку. Фактичні обставини справи, які підтверджуються цими доказами не оспорювались в судовому засіданні ні підсудним  ОСОБА_1 ., ні іншими учасниками судового розгляду.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість підсудного  ОСОБА_1 . у вчиненні злочину повністю та об’єктивно доведена,  його дії органом досудового слідства вірно кваліфіковані за ст. 185 ч.2 КК України, оскільки своїми умисними діями він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) повторно.

    Призначаючи підсудному міру покарання, суд враховує характер і тяжкість вчиненого ним злочину, особу підсудного, його характеристику з місця проживання, щире каяття, що є обставиною, яка пом’якшує покарання, обставиною, яка обтяжує покаранняє алкогольне сп"яніння, вважає, що міру покарання слід обрати в межах санкції статті, за якою кваліфіковано злочин, у вигляді обмеження волі.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

Раніше обраний ОСОБА_1 запобіжний захід – підписку про невиїзд – залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.

Суддя                                                                                       Р.Б.Єзерський