ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2021 року                                                                         м. Одеса

Єдиний унікальний номер справи: 521/16587/18

Апеляційне провадження №22-ц/813/7457/21

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого -Колеснікова Г.Я.(суддя-доповідач),

суддів –Сєвєрової Є.С., Ващенко Л.Г.,

за участю секретаря Кузьмук А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Малиновського районного суду м.Одеси від 17 лютого 2021 року, постановлену під головуванням судді Маркарової С.В.,

ВСТАНОВИВ:

Рух справи

02 жовтня 2018 року ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини та стягнення витрат на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання (т.1 а.с.1-8).

Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_4  та ОСОБА_2   з 12 серпня 1998 року по 25 травня 2005 року перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина  ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв`язку з навчанням  ОСОБА_3  в Економічному університету в м.Ворцлав (Польща) на платній основі, він потребує матеріальної допомоги, яку йому надає лише мати ОСОБА_4 . Так, до досягнення сином повноліття ОСОБА_4 на утримання дитини витрачено 117 108,54 грн., а після досягнення повноліття ще 445 344,90 грн. 

Уточнивши позовні вимоги, позивачі просили суд стягнути з ОСОБА_2 на користь:

- ОСОБА_3 аліменти на його утримання, як повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, у розмірі 25% від розміру отриманого доходу до закінчення навчання чи до досягнення нею 23 років, а саме: до 24 лютого 2022 року (включно) – залежно від того, яка з цих обставин настане першою;

- ОСОБА_4 в якості відшкодування Ѕ додаткових витрат, що були витрачені нею на утримання ОСОБА_3 до досягнення ним повноліття, у розмірі 58 554,27 грн. на підставі ст.185 СК України;

- ОСОБА_4 в якості відшкодування Ѕ вже понесених нею витрат на утримання ОСОБА_3 як дитини, яка продовжує навчання у розмірі 222 672,45 грн. на підставі ст.199 СК України (т.1 а.с. 67-74).

Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 09 липня 2019 року позов задоволений частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/6 від усіх видів заробітку (доходу) до закінчення навчання чи досягнення ним 23 років, а саме: до 24 лютого 2022 року включно, залежно від того, яка з цих обставин настане першою. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн. (т.1 а.с.124-127).

Постановою Одеського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 09 липня 2019 року залишено без змін (т.1 а.с.214-218).

01 липня 2019 року та 13 березня 2020 року Малиновським районним судом м.Одеси видано виконавчі листи (т.2 а.с.2,42).

18 вересня 2020 року представник ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулась до суду із заявою, в якій просила ухвалити додаткове рішення у справі, яким визначити дату, з якої розпочинається стягнення аліментів у відповідності до вимог ст.79 СК України (т.2 а.с.4-5).

Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 04 листопада 2020 року заяву повернуто заявникам без розгляду та роз`яснено позивачам, що вони не позбавлені права подачі в порядку ст.271 ЦПК України заяви про роз`яснення судового рішення. В обґрунтування судового рішення суд зазначив, що вимога заявників не підлягає розгляду в порядку ст.270 ЦПК України (т.2 а.с.20-21).

18 листопада 2020 року представник ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулась до суду із заявою про роз`яснення рішення, в якій просила суд роз`яснити рішення у справі щодо дати, з якої розпочинається стягнення аліментів у відповідності до вимог ст.79 СК України (т.2 а.с.25-27,30-31).

Представник ОСОБА_1 в інтересах відповідача ОСОБА_2 заперечував проти роз`яснення судового рішення (т.2 а.с.38-41).

Короткий зміст судового рішення, що оскаржується

Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 17 лютого 2021 року роз`яснено рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 09 липня 2019 року шляхом зазначення, що: «аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в розмірі 1/6 від усіх видів заробітку (доходу) відповідача підлягають стягненню щомісячно, починаючи з 02 жовтня 2018 року до закінчення навчання чи до досягнення ОСОБА_3 23 років, а саме: до 24 лютого 2022 року включно, залежно від того, яка з цих обставин настане першою» (т.2 а.с.52-54).

Задовольняючи заяву про роз`яснення рішення, суд виходив з того, що за загальними вимогами СК України, а саме: ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. У зв`язку з відсутністю в резолютивній частині рішення суду чіткої дати, з якої підлягають стягненню аліменти, як і у виконавчому листі, суд погодився із думкою позивачів про незрозумілість резолютивної частини рішення, що ускладнює його реалізацію відповідно до вимог СК України про порядок стягнення аліментів. Заява не суперечить вимогам процесуального закону, питання було предметом розгляду, роз`яснення рішення не вносить змін у суть рішення.

Доводи апеляційної скарги та відзиву на неї

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 в інтересах відповідача ОСОБА_2 , посилаючись на невідповідність оскаржуваного судового рішення вимогам матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Малиновського районного суду м.Одеси від 17 лютого 2021 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви представника ОСОБА_5 в інтересах позивачів про роз`яснення рішення суду від 09 липня 2019 року (т.2 а.с.56-64).

В обґрунтування скарги представник послався на те, що суд першої інстанції не врахував, що:

-сторона позивачів не надіслала стороні відповідача копію заяви про роз`яснення судового рішення, тому відповідно до вимог ч.4 ст.183 ЦПК України заява підлягала поверненню заявнику без розгляду;

-17 лютого 2021 року судове засідання реально не проводилось, а судового рішення у період з 17 лютого 2021 року по 16 березня 2021 року фактично не існувало, в ЄДРСР судове рішення направлено лише 16 березня 2021 року;

-рішення суду 09 липня 2019 року ні є нечітким або незрозумілим, тому підстав для роз`яснення рішення немає, про що свідчить постанова ДВС про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 05 жовтня 2020 року, в якій державним виконавцем було постановлено здійснювати відрахування із доходів боржника у відповідності до чинного законодавства на користь стягувача у розмірі 50% до виплати загальної суми боргу, починаючи з дня подачі виконавчого листа на виконання, а саме: з 30 березня 2020 року, а потім 1/6 частину від заробітної плати до 24 лютого 2022 року;

-вимога представника позивачів про роз`яснення рішення суду щодо дати, з якої розпочинається стягнення аліментів у відповідності до вимог ст.79 СК України, фактично направлена на зміну резолютивної частини рішення суду від 09 липня 2019 року. Крім того, ст.79 СК України не регулює аліментні взаємовідносини між батьком та повнолітньою дитиною, яка продовжує навчання, а регулює відносини між подружжям;

-за загальним правилом рішення суду від 09 липня 2019 року в частині присудження аліментів підлягає виконанню з моменту набрання ним законної сили, тобто з 12 лютого 2020 року. Задоволення заяви про роз`яснення рішення фактично призвело до зміни суті та змісту резолютивної частини, адже у такому випадку аліменти будуть стягуватись з моменту подання позовної заяви – 02 жовтня 2018 року;

-у позовній заяві позивач ОСОБА_3 не зазначив дату, починаючи з якої він просив стягнути аліменти на своє утримання, а відтак суд ухвалив рішення в межах заявленої позовної вимоги;

-в мотивувальній частині рішення суду від 09 липня 2019 року відсутні посилання як щодо визначення моменту присудження аліментів, так і на ч.1 ст.191 СК України;

-позивачі не оскаржили судове рішення від 09 липня 2019 року, більш того представник ОСОБА_5 в запереченнях на апеляційну скаргу просила залишити рішення суду без змін, отже сторона позивачів погодилась з резолютивною частиною рішення суду;

-в ухвалі суду від 04 листопада 2020 року суд незаконно роз`яснив стороні позивачів право подачі в порядку ст.271 ЦПК України заяви про роз`яснення судового рішення;

- безпідставні послання суду щодо виконання рішення суду з моменту набрання ним законної сили та видання виконавчого листа 01 серпня 2019 року (01 серпня 2019 року видано виконавчий лист на негайне виконання рішення в межах платежу за один місяць, 13 березня 2020 року –виконавчий лист на виконання рішення в цілому).

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_5 в інтересах позивачів, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити ухвалу суду від 17 лютого 2021 року без змін. Зазначала, що з огляду на норми ст.191 СК України оскаржувана ухвала суду не змінює раніше ухваленого судового рішення, а лише дає судове тлумачення правил та процесу його виконання (т.1 а.с.81-84).

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, представника ОСОБА_6 в інтересах позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відповідача ОСОБА_2 та в його інтересах представника ОСОБА_7 , дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість заяви про роз`яснення рішення, з чим не може погодитись колегія суддів.

Мотиви, з яких виходив апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.  Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового документа, який полягає в усуненні неясності судового акта. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Роз`яснюючи судове рішення, суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до суті рішення та не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових відомостей, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу та порядку його виконання, суд відмовляє у роз`ясненні рішення (ухвали Великої Палати Верховного Суду від 9 липня 2018 року у справі № 911/2050/16, від 29 серпня 2018 року у справі № 911/2050/16, від 14 травня 2019 року у справі № 904/2529/18, від 22 вересня 2020 року у справі № 372/51/16-ц).

Роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. 

В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

Конкретного та вичерпного переліку критеріїв для визнання судового рішення незрозумілим процесуальний закон не визначає, але з його змісту слідує, що обґрунтування щодо незрозумілості має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

В заяві про роз`яснення рішення представник позивача, посилаючись на вимоги ст.ст.79,191 СК України, зазначала, що в рішенні суду не зазначено моменту, з якого слід розпочати стягнення аліментів з відповідача (т.2 а.с.26-27, 30-31).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що резолютивна частина рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 09 липня 2019 року є незрозумілою в частині початку присудження аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання, тому задовольнив заяву про роз`яснення рішення, зазначивши другий абзац резолютивної частини судового рішення фактично в новій редакції, з чим не може погодитись колегія суддів.

Аналіз заяви про роз`яснення рішення свідчить про те, що в ній порушується питання про зміну рішення в резолютивній частині та про внесення до нього нових відомостей.

Положеннями ч.1 ст.191 СК України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

З матеріалів справи вбачається, що позивачі звернулись до суду з позовною заявою до відповідача: 02 жовтня 2018 року (т.1 а.с.1-8).

Однак, ні в позовних вимогах, ні в резолютивній частині рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 09 липня 2019 року, залишеного без змін постановою Одеського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року, не зазначено часу, з якого присуджуються аліменти на дитину.

Отже, ухвалою суду від 17 лютого 2021 року суд фактично виправив недолік рішення суду від 09 липня 2019 року, зазначивши термін, з якого присуджуються аліменти на позивача ОСОБА_3 , чим змінив зміст існуючого судового рішення, за яким вже відкрито виконавче провадження.

Проаналізувавши зміст рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 09 липня 2019 року, про роз`яснення якої подано заяву, колегія суддів дійшла висновку, що воно не допускає кількох варіантів тлумачення. Воно є мотивованим і зрозумілим, висновки суду є однозначними, резолютивна частина викладена чітко, доступно і не є суперечливою, тому не підлягає роз`ясненню в порядку ст.271 ЦПК України.

За таких обставин у задоволенні заяви необхідно відмовити.

Інші доводи апеляційної скарги при встановлених обставинах не мають правового значення.

З огляду на допущення судом порушення норм процесуального права, ухвала Малиновського районного суду м.Одеси від 17 лютого 2021 року підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Малиновського районного суду м.Одеси від 17 лютого 2021 року скасувати.

Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про роз`яснення рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 09 липня 2019 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27 травня 2021 року.

Головуючий:

Судді: