Справа № 461/2752/21                                 Головуючий у 1 інстанції: Мисько Х.М.

Провадження № 33/811/704/21                 Доповідач: Романюк М. Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2021 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., за участі представника Галицької митниці Держмитслужби Дунаса Михайла Омеляновича, особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання:  АДРЕСА_1 , на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 22 квітня 2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України,

в с т а н о в и в:

цією постановою ОСОБА_1  визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України та накладено на нього стягнення - 1700,00 грн. штрафу в дохід держави.

Товар, вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №0544/20900/21 від 24.03.2021 року, а саме: жіночі спортивні костюми, з логотипом торгової марки «MONCLER», 20 шт.; чоловічі спортивні костюми, з логотипом торгової марки «PAUL & SHARK», 4 шт.; чоловіча безрукавка, з логотипом торгової марки «DSQUARED2», 14 шт. – постановлено повернути  ОСОБА_1  або уповноваженій ним особі після здійснення митного оформлення зі сплатою відповідних митних платежів, або для повернення вказаного товару на митну територію держави, з якої його було вивезено.

Стягнуто із  ОСОБА_1  на користь Галицької митниці Держмитслужби 273,63 грн. витрат за зберігання товару на складі митниці.

Стягнуто із  ОСОБА_1  на користь Державної судової адміністрації України 454,00 грн. судового збору.

За постановою суду, згідно протоколу про порушення митних правил, 24.03.2021 року, близько 09 год. 30 хв., громадянин України ОСОБА_1 прямував з Туреччини до України рейсом TK0441 «Стамбул-Львів» з приватної поїздки, через митний пост «Львів-аеропорт» Галицької митниці Держмитслужби, обравши формою проходження митного контролю смугу руху спрощеного митного контролю – «Зелений коридор». В ході проведення візуального огляду багажу виникла підозра про наявність товарів, що підлягають митному оформленню, та/або переміщення яких через митний кордон обмежене. Пасажира було переведено до спеціально відведеної кімнати огляду для проведення огляду товарів, де було виявлено товар в обсягах, який згідно п.1 ст.374 МК України, перевищує неоподатковану норму переміщення через митний кордон України, що засвідчується актом огляду товарів та транспортних засобів від 24.03.2021 року, а саме: новий одяг торгівельних марок, зокрема - жіночі спортивні костюми, з логотипом торгової марки «MONCLER», 20 шт. (вартістю 24666,74 грн. за одиницю) ;- чоловічі спортивні костюми, з логотипом торгової марки «PAUL & SHARK», 4 шт. (вартістю 23020,09грн за одиницю); - чоловіча безрукавка, з логотипом торгової марки «DSQUARED2», 14 шт. (вартістю 26346,32 грн. за одиницю). Під час усного опитування гр. ОСОБА_1 повідомив про наявність таких товарів та визнав себе їх власником після митного огляду. Вартість виявленого товару, відповідно до вказаних цінників на одязі становить 954263,7 грн.

Не погоджуючись з даною постановою особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду, визнати протиправними дії окремих посадових осіб Галицької митниці Держмитслужби України щодо: складання акту митного огляду відносно речей ОСОБА_1 ; вилучення, розпорядження та неналежного зберігання рече за протоколом про ПМП №0544/20900/21 від 24.03.2021; визначення митної вартості речей вилучених протоколом про ПМП №0544/20900/21 від 24.03.2021; складання протоколу про порушення митних правил за ст.471 МК України ПМП №0544/20900/21 від 24.03.2021. Скасувати постанову Галицького районного суду м.Львова від 22 квітня 2021 року у справі №461/1577/21 щодо розгляду протоколу про порушення митних правил № 0544/20900/21 від 24.03.2021.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана постанова суду підлягає скасуванню у зв`язку з необ`єктивністю її розгляду, не відповідністю викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи.

Апелянт вказує, що переміщував 24 спортивний костюм та 14 безрукавок, загальна вартість яких складає біля 500 доларів, вказані речі не являються оригінальними виробами торгівельних марок. Зазначає, що надав інспектору митниці відповідні товарні чеки на речі, які були офіційно придбані в ОСОБА_2 та пояснив, що частина вказаних речей, а саме одна з валіз належить його знайомому, про що свідчить багажна бірка на валізі. Апелянт наголошує, що навіть при тому, що у нього був додатковий багаж його знайомого, загальна вартість речей не перевищувала 1000 євро, що відповідно до ст.366 МК України дозволяється переміщувати без подачі письмової декларації та розмитнення.

Наголошує, що інспектор митного поста «Львів аеропорт» не зазначила в акті проведення митного огляду в яких саме валізах знаходились речі, хоча в бланку митного огляду не вказала що ОСОБА_1 надав документи, які підтверджують вартість товарів – товарні чеки.

Наголошує, що інспектор в протоколі про порушення митних правил зазначила, що віддала частину речей, які вона оцінила вартістю 26346,32 грн належних апелянту, ОСОБА_3 . З метою з`ясування вказаних обставин протиправної передачі речей третій особі 09.04.2021 апелянт направив відповідну заяву Галицькій митниці Держмитслужби України, але відповідь досі не отримав.

Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу, пояснення представника Галицької митниці Держмитслужби Дунаса М.О., який заперечив проти апеляційних вимог, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Зі змісту ст. 283 КУпАП вбачається, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.

Відповідно до вимог ст. 489 МК України, ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п.4 ч.1, ч.2 ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Як вбачається із постанови суду першої інстанції, ці вимоги закону були виконані. Суд, визнавши ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, належним чином мотивував своє рішення з цього приводу із зазначенням доказів, якими підтверджується дане адміністративне правопорушення.

Так, факт вчинення адміністративного правопорушення стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення №0544/20900/21 від 24.03.2021 року; актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 24.03.2021 року; фототаблицями; описом предметів від 24.03.2021 року; довідкою про вартість предметів правопорушення тимчасово вилучених протоколом про порушення митних правил від 24.03.2021 року; доповідною запискою головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Львів-аеропорт» Галицької митниці Держмитлсужби Бучинської Р. від 24.03.2021 року та іншими матеріалами справи, які знаходяться у об`єктивному взаємозв`язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.

На підставі наведеного, суддя обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, оскільки ОСОБА_1 не заявив за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування, кількість) про товари, які підлягають оподаткуванню при ввезенні на митну територію України.

Стаття 471 МК України передбачає адміністративну відповідальність за порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Крім цього, ст. 366 МК України встановлено двоканальну систему митного контролю товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України. Канал, позначений символами зеленого кольору («зелений коридор») призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню. Громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю за двоканальною системою. Обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Отже, ОСОБА_1 , самостійно обравши «зелений коридор» для проходження митного контролю, своїми діями заявив, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню і не підпадають під встановлені законодавством обмеження щодо ввезення на митну територію України, а отже порушив порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 471 МК України.

Такі висновки судді першої інстанції ґрунтуються на вимогам митного законодавства, згідно з нормою якого, а саме ч.1 ст.374 МК України , товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об`єктами оподаткування митними платежами.

В силу частини четвертої вказаної статті, товари (крім підакцизних), що ввозяться громадянами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі, сумарна фактурна вартість та/або загальна вага яких перевищують обмеження, встановлені частиною першою цієї статті, але загальна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України, в частині, що перевищує еквівалент 1000 євро (при ввезенні товарів на митну територію України через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення) та еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг (при ввезенні через інші пункти пропуску через державний кордон України). Базою оподаткування таких товарів є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 1000 євро (при ввезенні товарів на митну територію України через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення) та еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг (при ввезенні через інші пункти пропуску через державний кордон України).

Таким чином, ОСОБА_1 здійснив переміщення товарів в обсягах, які перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України, що формує собою склад порушення митних правил, передбаченого ст.471 МК України.

Відтак, районний суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 ознак складу правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, оскільки він вчинив порушення встановленого порядку проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України під час проходження через «зелений коридор» товару, який перевищує неоподатковану норму ввезення громадянами товарів на митну територію України.

Наявний у справі протокол про порушення митних правил відповідає вимогам ч.2 ст. 494 МК України, є належним та допустимим доказом. ОСОБА_1 з його змістом був ознайомлений та жодних зауважень й заперечень до нього не мав, про що розписався у відповідних графах протоколу та вказав, що пояснення надасть в суді при розгляді справи.

Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що вартість товарів, визначену під час здійснення провадження у справі, ОСОБА_1 не спростував, правом на призначення незалежної експертизи, відповідно до ст.515 МК України не скористався.

Крім цього, судя місцевого суду правильно не прийняла до уваги надану ОСОБА_1 копію документу на підтвердження вартості товару, оскільки такий не є належним доказом здійснення оплати ОСОБА_1 за придбання вказаного товару, більше того, такий не перекладений на українську мову (відповідно до ч.1 ст.492 МК України, провадження у справі про порушення митних правил здійснюється державною мовою).

Доводи ж апеляційної скарги про неповноту дослідження обставин справи не ґрунтуються на матеріалах справи, із яких вбачається, що усі істотні для справи обставини з`ясовані всебічно та об`єктивно, встановленим обставинам дана належна юридична оцінка.

Відповідно до вимог ч.3 ст.243 МК України, якщо за рішенням суду по справі до особи, яка вчинила порушення митних правил, не буде застосовано стягнення у вигляді конфіскації товарів, ці товари можуть бути видані власникові або уповноваженій ним особі лише після здійснення їх митного оформлення зі сплатою відповідних платежів, якщо таке оформлення не було попередньо здійснено, а митні платежі не сплачувалися.

Таким чином, за змістом цієї статті, здійснення митного оформлення товару зі сплатою відповідних платежів є обов`язковою умовою для видачі цього товару власникові або його уповноваженій особі.

Порушень норм матеріального чи процесуального права, які б перешкодили судді ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, допущено не було.

Враховуючи наведене, висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, підтверджується належними доказами, а постанова судді є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування суддею апеляційного суду не встановлено, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП суд,

п о с т а н о в и в:

Постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 22 квітня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, залишити без змін, а апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя         М.Ф.Романюк