П О С Т А Н О В А

Іменем України

15.06.06                                                                                 Справа № 9/342

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод сталевої дробі», м. Алчевськ Луганської області

до  1. Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області,

     2. Відділення Державного казначейства у м. Алчевськ.

про стягнення 100 000 грн. 00 коп.

в присутності представників:

від позивача –Роднянська Л.І., дов. № 1005/06-2 від 10.05.06, Маіор М.В., юрисконсульт, дов. № 1005/06-1 від 10.05.05, Меженська Н.І. –гол. бух., дов. №1005/06 –4 від 10.05.06.

від І –го  відповідача –Коваленко Л.І., нач.юрид.відділу, дов. № 499/10 від 19.04.06., Терещенко І. Л. –ст. опероуповноваж. сектору, дов. №15238/10 від 05.06.06, Мельник Ю.П., гол.держ.под.інсп. ДПА в Луг.обл., дов. № 13276/10 від 18.05.06, Осипова С.В., заст.нач.відділу обліку дов.№б/н, від 15.06.06.

від ІІ –го відповідача –не прибув

          Згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили  з 1 вересня 2005 року, до початку  діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України,  вирішуються відповідним господарським  судом  за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.

Тому,  та з урахуванням рекомендацій Верховного суду України, провадження у даній справі у судовому засіданні 19.05.2006р. продовжено за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Суть спору: позивачем заявлена позовна вимога про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача 100000,0 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за жовтень 2004 року.

1-й відповідач, Алчевська ОДПІ, у відзиві на позов від 18.05.06р. № 13301/10 вважає вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно особового рахунку позивачу станом на 19.05.06р. із суми, заявленої до відшкодування в декларації за звітний період –жовтень 2004р. (№ 21043 від 22.11.04р.) фактично відшкодована вся заявлена сума, з яких 164128 грн. відшкодовано на поточний рахунок, а 100000 грн. згідно уточнюючого розрахунку № 32513 від 20.12.05р. у зв’язку з виправленням позивачем самостійно виявлених помилок зараховано у рахунок поточних зобов’язань. 1-й відповідач посилається на п. 1.6 Інструкції «Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України»№ 276 від 18.07.05р.

2-й відповідач, ВДК у м. Алчевську, у відзиві на позов від 02.06.06р. № 371 просить розглянути справу без участі його представника та пояснює, що відповідно до наказу Держказначейства України від 10.12.02р. № 226, держказначейством відшкодування сум ПДВ здійснюється шляхом оформлення платіжних доручень на підставі відповідних документів у т.ч. податкових, яким відповідно до Закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів та інших надходжень.

ВДК відшкодувало позивачу за декларацією за жовтень 2004 року згідно висновку Алчевської ОДПІ в сумі 164128,0 грн. Оскільки з податкового органу документів по поверненню грошових коштів за жовтень 2004 року в сумі 100000,0 грн. ВДК не було отримано, підстави для проведення такої операції не було.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників позивача та 1-го відповідача, суд

в с т а н о в и в:

Позивач, ТОВ «ЗСД», зареєстрований як платник ПДВ в Алчевський ОДПІ, свідоцтво про реєстрацію № 16275796.

Протягом жовтня 2004 року позивач здійснював оподатковані операції, у т.ч. операції з вивозу (експортуванню) товарів за межі митної території України.

У жовтні 2004 року сума ПДВ, що підлягала відшкодуванню позивачеві з державного бюджету шляхом перерахування на рахунок позивача в установі банку, склала 264128,0 грн. відповідно до податкової декларації за жовтень 2004 року (рядки 25 та 25.2), поданій Алчевський ОДПІ 22.11.04р., вх. № 21043).

Довідкою від 20.01.05р. за № 37/234-32804063 «Про результати документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення в бюджет сум ПДВ»складеною податковим органом було встановлено що розбіжностей за даними платника і за даними перевірки за жовтень 2004 року не існує, сума ПДВ, що підлягає  відшкодуванню за жовтень 2004 року склала 264128,0 грн.

Із зазначеної суми було відшкодовано 164128,0 грн. відповідно до платіжних доручень № 533 від 23.05.05р. на суму 55203,0 грн. та № 593 від 10.08.05р. на суму 50448,0 грн.

Позивач стверджує, що станом на дату подачі позову (26.04.06р.) заборгованість з відшкодування ПДВ за жовтень 2004 року складає 100000,0 грн.

1-й відповідач у судовому засіданні додатково пояснив, що відділом ОВД та ОП СУ УМВД України в Донецькій області у карній справі № 80-1667 були виділені в окреме провадження матеріали справи відносно посадових осіб у тому числі ТОВ «Доноптторг», ТОВ «Доноптзбут», ТОВ «Ремметбуд», ТОВ «Сервісдонторг», ТОВ «Домініка». Слідчим відділом ПМ ДПА в Донецькій області порушене провадження у карній справі за ст. 358 КК України відносно посадових осіб ТОВ «Домініка».

Крім того, 1-й відповідач надав суду листи підрозділу УМВС у Донецькій області від 14.06.06р. № 3281 та ДПІ у Куйбишевському р-ні м. Донецька від 14.06.06р. № 3875/7, в яких підтверджуються пояснення податкового органу м. Алчевськ та зазначається, що досудове слідство за виділеним провадженням у відношенні до вищеназваних підприємств зупинено у зв’язку з не встановленням осіб, причетних до незаконної діяльності.

Податковий орган стверджує, що ненадходження ПДВ (що є предметом позову) до бюджету є наслідком того, що відносно контрагентів позивача, з якими він мав фінансово-господарські відносини з придбання товарів, робіт, послуг, а саме ТОВ «Доноптторг», ТОВ «Доноптзбут», ТОВ «Ремметбуд», ТОВ «Сервісдонторг», ТОВ «Домініка»м. Донецька, порушена кримінальна справа за ознаками злочину фіктивного підприємництва, за матеріалами якої встановити осіб, які зареєстрували вищевказані підприємства і здійснювали від їх імені фінансово-господарську діяльність, не надалося можливим. На підставі цього Алчевськ ОДПІ вважає, що у зв’язку з не підтвердженням факту надмірної сплати ПДВ законних підстав для задоволення позову не має.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності доводи сторін, на які вони посилаються як на підстави своїх вимог та заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

1. У відповідності з п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.97р. № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” із подальшими змінами і доповненнями (далі –Закон 168) у разі, коли за результатами звітного періоду сума визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від’ємне значення, така сума підлягає  відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

          Згідно п. п. 7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону  суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету.

Згідно з п.4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України 02.07.97р. № 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001р. № 200/86) і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.06.2001р. за № 489/5680, (далі –Порядок 209) відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Згідно зі ст. 48 Бюджетного кодексу України  в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України, у тому числі операцій з коштами державного бюджету та розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті  зобов’язань та проведенні платежів.

          Статтею 32 Закону України “Про Державний бюджет України на 2003 рік” від 26.12.2002р. № 380-ІУ, який затверджує повноваження органам державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду, передбачено, що виконання рішення, яке прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування, про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету, здійснюється Державним казначейством України.

          Рішення про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету, передаються до органів Державного казначейства України.

          Пунктом 7 Положення про Державне казначейство, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 липня 1995р. № 590, встановлені функції відділення Державного казначейства до яких віднесено здійснення за поданням державних податкових інспекцій повернення за рахунок державного бюджету зайво сплачених або стягнення податків, зборів та обов’язкових платежів та інші.

Таким чином, органи Державного казначейства здійснюють операції з перерахування коштів держбюджету з податку на додану вартість за висновками податкових органів або за рішенням суду, у зв’язку з чим ВДК у м. Стаханові правомірно залучено в якості ІІ відповідача.

          Статтею 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. № 509-ХІІ із змінами, внесеними згідно із Законом України № 203/96-ВР від 16.05.96р., в редакції Закону № 83/98-ВР від 05.02.98р. на органи податкової служби покладено обов’язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів  податків і зборів.

          Статтею 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. № 509-ХІІ із змінами, внесеними згідно із Законом України № 203/96-ВР від 16.05.96р., в редакції Закону № 83/98-ВР від 05.02.98р., встановлені функції державних податкових інспекцій, у тому числі:

-          здійснення контролю за додержанням законодавства про податки, інші платежі, забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірки достовірності цих документів щодо правильності визначення об’єктів оподаткування і обчислення податків інших платежів.

Згідно з п.4 Порядку 209, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Згідно зі ст. 48 Бюджетного кодексу України  в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України, у тому числі операцій з коштами державного бюджету та розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті  зобов’язань та проведенні платежів.

          Рішення про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету, передаються до органів Державного казначейства України.

          Пунктом 7 Положення про Державне казначейство, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 липня 1995р. № 590, встановлені функції відділення Державного казначейства до яких віднесено здійснення за поданням державних податкових інспекцій повернення за рахунок державного бюджету зайво сплачених або стягнення податків, зборів та обов’язкових платежів та інші.

Таким чином, органи Державного казначейства здійснюють операції з перерахування коштів держбюджету з податку на додану вартість за висновками податкових органів або за рішенням суду, у зв’язку з чим ВДК у м. Алчевську правомірно залучено в якості ІІ відповідача.

          Статтею 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. № 509-ХІІ із змінами, внесеними згідно із Законом України № 203/96-ВР від 16.05.96р., в редакції Закону № 83/98-ВР від 05.02.98р. на органи податкової служби покладено обов’язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів  податків і зборів.

          Статтею 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. № 509-ХІІ із змінами, внесеними згідно із Законом України № 203/96-ВР від 16.05.96р., в редакції Закону № 83/98-ВР від 05.02.98р., встановлені функції державних податкових інспекцій, у тому числі:

          - здійснення контролю за додержанням законодавства про податки, інші платежі, забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірки достовірності цих документів щодо правильності визначення об’єктів оподаткування і обчислення податків інших платежів.

2. Податковий орган посилається на уточнюючий розрахунок № 32513 від 20.12.05р., який змінює напрямок відшкодування ПДВ у рахунок поточних зобов’язань, на підставі чого стверджує про відсутність заборгованості з ПДВ за жовтень 2004 року в сумі 100000,0 грн., однак вказаний розрахунок є уточнюючим розрахунком за вересень 2005 року, та не має відношення до коригування сум за жовтень 2004 року. Це підтверджується строками 02 та 03 уточнюючого розрахунку № 3756, які відображають відповідно звітний (податковий) період, за який виправляються помилки.

Суд також погоджується з доводами позивача щодо безпідставності посилання 1-го відповідача на п. 1.6 Інструкції, оскільки позивач не здійснював самостійно донарахування суми ПДВ, бо не мав законних підстав на це у зв’язку з відсутністю операцій, за якими таке нарахування проводиться.

3. Відповідно до п. 8.1 Порядку 209 позивач листом на адресу податкового органу від 18.11.05р. за № 189 здійснив зміну напрямку відшкодування ПДВ на відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов’язань з ПДВ майбутніх періодів. Пунктом 8.2 цього Порядку встановлено, що у разі, якщо у платника податку на протязі трьох звітних періодів після дати відшкодування суми ПДВ в рахунок платежів з цього податку відшкодовані суми повністю або частково не були використані платником в погашення податкових зобов’язань у разі їх відсутності, платник податку має право звернутися до податкового органу із заявою про повернення таких сум на поточний рахунок. Позивач листом від 29.03.06р. № 77 змінив напрямок відшкодування ПДВ за жовтень 2004 року на перерахування на рахунок позивача в банківській установі.

4. Посилання 1-го відповідача на те, що п. 7.7 Закону 168 не передбачені зміни напрямку відшкодування ПДВ суд також вважає безпідставним, оскільки цей Закон не регулює питання щодо механізму, підстав та порядку відшкодування ПДВ. Таким нормативним актом є Порядок 209.

5. В процесі звірення розрахунків позивач та 1-й відповідач підтвердили загальну суму бюджетної заборгованості з ПДВ станом на 15.05.06р. у розмірі 2391636,0 грн, яка підтверджується витягом з особового рахунку позивача, сформованого 1-м відповідачем 15.05.06р. При проведенні звірення розрахунків за декларацією за жовтень 2004 року було встановлено, що 1-й відповідач переніс існуючу заборгованість з ПДВ за цей період на інші податкові періоди. Суд погоджується з позивачем, що така операція не відповідає даним податкової декларації за жовтень 2004 року та фактичному стану розрахунків за відповідний податковий період та положенням Інструкції 276.

6. Щодо контрагентів позивача, з якими він мав фінансово-господарські відносини з придбання товарів, робіт, послуг, а саме ТОВ «Доноптторг», ТОВ «Доноптзбут», ТОВ «Ремметбуд», ТОВ «Сервісдонторг», ТОВ «Домініка»м. Донецька, які на думку 1-го відповідача мають ознаки фіктивності, суд зазначає, що це твердження ніяким чином не підтверджене, оскільки з цього приводу відсутні судові рішення в адміністративній, цивільній або господарській справі, які б встановили факт фіктивності цих контрагентів.

Відповідно до п. 1 ст. 94 КАС України з Державного бюджету України стягуються судові витрати на користь позивача.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в  якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,   суд

п о с т а н о в и в:

1.    Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного бюджету України з рахунку 31111030600027, ВДК у м. Алчевськ, код 24046768, МФО 804013, банк –УДК в Луганській області, КБК 14010200 на користь позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод сталевої дробі», код ЄДРПОУ 32804063, 94202, Луганська обл., м. Алчевськ, вул. Московська, 4а, на рахунок 26000301181787 у філії відділення Промінвестбанку в м. Алчевськ, МФО 304342, бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за жовтень 2004 року у розмірі 100000,0 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України з рахунку 31111095600006, банк –УДК в Луганській області, одержувач –ВДК Ленінського р-ну м. Луганська, МФО 804013, код 24046582, КБК 22090200, символ звітності 095, на користь позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод сталевої дробі», код ЄДРПОУ 32804063, 94202, Луганська обл., м. Алчевськ, вул. Московська, 4а, на рахунок 26000301181787 у філії відділення Промінвестбанку в м. Алчевськ, МФО 304342, судові витрати у розмірі 1000,0 грн.

4. Повернути позивачу зайво сплачену суму за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн., оскільки це не передбачено  КАС України, видавши з матеріалів справи відповідне платіжне доручення.

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 20.06.2006р.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                               А.Г.Ворожцов