Ухвала

27 травня 2021 року

м. Київ

справа № 199/5979/19

провадження № 61-8051ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 серпня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Заверуха Наталія Іванівна про визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів, свідоцтва про придбання нерухомого майна з торгів, витребування майна, скасування запису про реєстрацію права власності, поновлення права власності

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 11 травня 2021 року звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 серпня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 квітня 2021 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

У касаційній скарзі заявник зазначає клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 серпня 2020 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 07 квітня 2021 року, яке обґрунтовує тим, що повний текст постанови апеляційного суду станом на момент подачі касаційної скарги не отримано, про її існування заявникові стало відомо 30 квітня 2021 року з Єдиного державного реєстру судових рішень. Просить врахувати вказані обставини, як поважні та поновити строк на касаційне оскарження.

Відповідно до частин першої та другої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

З наведеної норми статті убачається, що строк на подання касаційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення, а не з дня оприлюднення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Разом із цим, з копії оскаржуваної постанови не убачається дати складання її повного тексту.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 272 ЦПК України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення. У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса в особи відсутня. За заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді.

Вищезазначені доводи заявника щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження не можна визнати поважними, оскільки не надано доказів того, що суд апеляційної інстанції у порядку статті 272 ЦПК України не надсилав копію повного тексту судового рішення на адресу заявника.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, заявнику необхідно подати до суду касаційної інстанції заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести інші підстави для його поновлення та надати відповідні докази, оскільки безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент подання позову) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на момент звернення з позовом) ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзаци перший, другий частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Таким чином, сума судового збору, яка підлягає сплаті за подання касаційної скарги становить 16 982,56 грн (1921,00 грн х 0,4 х 7) + (311 248,00 грн х 1 %) х 200 %).

У касаційній скарзі заявник викладає клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі статті 8 Закону України «Про судовий збір» та 136 ЦПК України, за змістом яких ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

На підтвердження скрутного майнового стану та неможливості сплати судового збору за подання касаційної скарги заявник надав виписку з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування від 07 травня 2021 року, згідно з якою сумарний дохід ОСОБА_1 за 2020 рік склав 57 720,85 грн, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за якими дохід ОСОБА_1 за 2020 рік склав 58 161,85 грн, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та свідоцтво про народження сина ОСОБА_5 .

Згідно з частиною першою статті 136 ЦПК України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справах за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці, батьки які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитинну віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї, особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, який вирішуючи це питання враховує майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Суд касаційної інстанції, урахувавши наведені у клопотанні доводи та вивчивши додані до нього докази, дійшов висновку про часткове задоволення клопотання заявника та зменшення суми судового збору, яка підлягає сплаті за подання касаційної скарги з 16 982,56 грн до 2 908,09 грн, що відповідає 5 відсоткам розміру його річного доходу за попередній календарний рік.

Судовий збір має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; символ звітності банку - 207.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 136, 185, 390, 392, 393 ЦПК України, статтею 8 Закону України «Про судовий збір»,

УХВАЛИВ:

Визнати підстави для поновлення строку на касаційне оскарження рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 серпня 2020 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 07 квітня 2021 року, наведені у касаційній скарзі представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 неповажними.

Клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору задовольнити частково.

Зменшити ОСОБА_1 суму судового збору, яка підлягає сплаті за подання касаційної скарги з 16 982,56 грн до 2 908,09 грн.

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 серпня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 квітня 2021 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 29 червня 2021 року, але не більше десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Якщо заяву про поновлення строку касаційного оскарження не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для його поновлення визнані неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в іншій частині касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. Ю. Гулейков