Провадження номер 2/741/214/21

Єдиний унікальний номер 741/17/21

РІШЕННЯ

іменем України

27 травня 2021 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Крупини А.О.,

з участю секретаря судового засідання Качан О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі Носівського районного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Мринської сільської ради Носівського району Чернігівської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, служба у справах дітей Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

УСТАНОВИВ:

У січні 2021 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просить позбавити ОСОБА_1 батьківських прав стосовно малолітніх дочок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та стягнути з відповідача аліменти в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання дітей.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , є матір`ю двох дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У зв`язку з неналежними умовами проживання, невиконанням відповідачем батьківських обов`язків, зловживанням відповідачем алкогольними напоями діти 23 липня 2020 року за заявою матері були поміщені до Ніжинського центру соціально-психологічної реабілітації, де вони знаходяться і зараз. Згідно з рішенням органу опіки та піклування Мринської сільської ради від 24 січня 2018 року сім`я ОСОБА_1 взята на облік та під соціальний супровід як така, що опинилася в складних життєвих обставинах. Діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 30 червня 2020 року перебувають на обліку служби у справах дітей Мринської сільської ради та Носівської РДА як діти, які опинилися в складних життєвих обставинах у зв`язку з ухиленням матері від виконання батьківських обов`язків. Питання неналежного виконання відповідачем батьківських обов`язків неодноразово розглядалося на засіданнях Комісії з питань захисту прав дитини та на засіданнях комісії органу опіки та піклування. Із ОСОБА_1 неодноразово проводилися бесіди та дії щодо належного виконання батьківських обов`язків, аморального способу життя та зловживання алкоголем, проте позитивних результатів не досягнуто. Позивач указує, що відповідач ніколи офіційно не працювала, жила за кошти соціальної допомоги на дітей. Службою у справах дітей Мринської сільської ради 28 вересня 2020 року було складено акт обстеження умов проживання, умови проживання дітей - незадовільні. Умов для повернення дітей немає. ОСОБА_1 не відвідувала своїх дітей в центрі, не телефонувала, не цікавилася життям, здоров`ям, розвитком та подальшою долею дітей, не надавала матеріальної допомоги, на контакт з працівниками закладу не виходила. 26 червня 2020 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП. 29 вересня 2019 року на засіданні органу опіки та піклування Мринської сільської ради всі члени засідання проголосували за направлення до Носівського районного суду позовної заяви про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно її дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 25 січня 2021 року було відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 25 лютого 2021 року закрито підготовче провадження в цивільній справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити, просила позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітніх дочок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки остання жодним чином не виконує своїх батьківських обов`язків, зловживає алкогольними напоями. Представник позивача пояснила, що діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знаходяться в Ніжинському центрі соціально-психологічної реабілітації вже протягом десяти місяців. За час перебування дітей у цьому закладі мати не відвідувала їх, не цікавилася їх долею. Умови проживання в помешканні ОСОБА_1 незадовільні, проживання та виховання дітей у таких умовах недопустиме, нормальний розвиток дітей - неможливий. Представник позивача, крім позбавлення батьківських прав, також просила стягнути з відповідача на користь органу опіки та піклування Мринської сільської ради аліменти на утримання дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини з усіх видів її доходу щомісячно.

Відповідач у судовому засіданні не визнала позовні вимоги, просила не позбавляти її батьківських прав та пояснила, що один раз приблизно шість місяців тому вона відвідувала дітей у центрі реабілітації, більше не відвідувала їх, тому що в неї були відсутні кошти на проїзд до м. Ніжин, матеріальної допомоги дійсно дітям не надавала.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомлено.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Отже, суд розглядає справу за відсутності третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, служби у справах дітей Носівської РДА.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши усі докази по справі та оцінивши їх відповідно до ст. 89 ЦПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні, суд робить нижченаведений висновок.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 малолітня ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Селище Носівського району Чернігівської області, її батьком зазначений ОСОБА_7 , а матір`ю - ОСОБА_1 (а. с. 6).

Згідно з копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 СК України відомості про батька ОСОБА_2 записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (а. с. 9), тобто зі слів матері.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 малолітня ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Селище Носівського району Чернігівської області, її батьком зазначений ОСОБА_7 , а матір`ю - ОСОБА_1 (а. с. 7).

Згідно з копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 СК України відомості про батька ОСОБА_3 записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (а. с. 8), тобто зі слів матері.

Згідно з довідкою виконавчого комітету Мринської сільської ради Носівського району Чернігівської області № 4/149 від 19 травня 2021 року ОСОБА_1 та її діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично проживали в АДРЕСА_2 (а. с. 61).

Також із довідки виконавчого комітету Мринської сільської ради Носівського району Чернігівської області № 4/150 від 19 травня 2021 року убачається, що діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до моменту відібрання до Ніжинського соціально-психологічного центру реабілітації проживали разом із ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 62).

Судом встановлено, що 22 липня 2020 року начальником служби у справах дітей Мринської сільської ради до начальника служби у справах дітей облдержадміністрації подано клопотання про надання дозволу на влаштування дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Ніжинського центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей облдержадміністрації у зв`язку з тим, що мати ОСОБА_1 ухиляється від виконання батьківських обов`язків, занедбала будинок, який сільська рада дала їй для проживання, не приділяє належної уваги догляду та вихованню дітей, вживає алкогольні напої і веде аморальний спосіб життя, діти не раціонально і не вчасно харчуються (а. с. 14).

У судовому засіданні з`ясовано, що з 23 липня 2020 року діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 влаштовані до Ніжинського центру соціально-психологічної реабілітації дітей Служби у справах дітей Чернігівської облдержадміністрації, де знаходяться і наразі.

Згідно з повідомленням Ніжинського центру соціально-психологічної реабілітації дітей Служби у справах дітей Чернігівської облдержадміністрації від 01 жовтня 2020 року № 580/01-13 за період перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у закладі ОСОБА_1 , мати дітей, не відвідувала їх, не телефонувала, не цікавилася життям, здоров`ям, розвитком та подальшою долею дітей, не надавала матеріальної допомоги, на контакт із працівниками закладу не виходила (а. с. 19).

Статтею 150 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

У ч. 2 п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального усвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Так, Конвенцією про права дитини, ратифікованою Постановою Верховної Ради УРСР № 798 від 27.02.1991 року визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дітей та несуть відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

З висновку Мринської сільської ради як органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_1 відносно її дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вбачається, що у зв`язку з неналежними умовами проживання, невиконанням ОСОБА_1 батьківських обов`язків, зловживанням алкогольними напоями її діти 23 липня 2020 року за заявою поміщені до Ніжинського центру соціально-психологічної реабілітації, де вони знаходяться і зараз. Згідно з рішенням органу опіки та піклування Мринської сільської ради від 24 січня 2018 року сім`я ОСОБА_1 взята на облік та під соціальний супровід як така, що опинилася в складних життєвих обставинах. Діти з 30 червня 2020 року перебувають на обліку служби у справах дітей Мринської сільської ради та Носівської РДА як діти, які опинилися в складних життєвих обставинах, причина: ухилення матері від виконання батьківських обов`язків. Питання неналежного виконання батьківських обов`язків неодноразово розглядалося на засіданнях Комісії з питань захисту прав дитини та на засіданнях комісії органу опіки та піклування. З гр. ОСОБА_1 неодноразово проводилися бесіди та дії (кодування від алкогольної залежності) щодо належного виконання батьківських обов`язків, аморального способу життя та зловживання алкогольними напоями, проте позитивних результатів досягнуто не було. ОСОБА_1 ніколи не цікавилася навчанням дітей, не допомагала виконувати домашні завдання, не забезпечувала необхідним приладдям для навчання, не вчасно прала дитячий одяг, не готувала їсти, не приділяла уваги їх здоров`ю, зловживала алкоголем, жила за кошти соціальної допомоги, яку отримувала на дітей. Сусіди скаржаться, що ОСОБА_1 розпиває спиртні напої зі своїм співмешканцем, а потім вони влаштовують бійки та сварки. Висновок комісії: покращень не спостерігається, умови для повернення дітей не створені. Згідно з інформацією Носівського ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області від 07 жовтня 2020 року 24 червня 2020 року ОСОБА_1 була притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання обов`язків по вихованню дітей, не піклується про духовний розвиток, навчання своїх дітей, не спілкується з ними, що порушує нормальне самоусвідомлення дітей, їх внутрішнього світу, на засіданні органу опіки та піклування Мринської сільської ради 29 вересня 2019 року всі члени засідання проголосували про направлення до Носівського районного суду позовної заяви про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно її дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . На підставі вищевикладеного з урахуванням інтересів дітей виконавчий комітет Мринської сільської ради як орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити ОСОБА_1 батьківських прав (а. с. 18-20).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження її належної участі у вихованні дітей, що є елементами протиправного невиконання відповідачем передбачених ст. 150 СК України обов`язків щодо виховання та розвитку дитини, яка визначає обов`язок батьків піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч. 1 ст. 164 СК України.

Зокрема, як зазначалося вище, пунктом 2 частини першої ст. 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Тлумачення пункту 2 частини першої ст. 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України).

Отже, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

Однак, по справі не здобуто доказів, що позбавлення відповідача батьківських прав відносно малолітніх дочок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 буде суперечити інтересам дитини. Відповідачем, яка заперечувала в судовому засіданні проти позбавлення її батьківських прав, не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів того, що вона спроможна забезпечити необхідні умови для розвитку, виховання, навчання, повноцінного харчування дітей.

Натомість докази, надані стороною позивача та безпосередньо досліджені в судовому засіданні, свідчать про те, що поведінка відповідача ОСОБА_1 свідчить про її свідоме ухилення від виконання обов`язків по вихованню дітей, злісне нехтування батьківськими обов`язками.

Ураховуючи вищевикладене, суд уважає, що позовні вимоги про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно дочок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є законними, обґрунтованими, не суперечать закону, не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, обставини, на які посилається позивач, доведені в судовому засіданні, тому ОСОБА_1 слід позбавити батьківських прав відносно її дітей, оскільки зазначена міра є виправданою з огляду на необхідність захистити інтереси дітей та забезпечити якнайкращі умови для їх розвитку, виховання, навчання, нормального самоусвідомлення.

Статтями 180-181 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Отже, суд робить висновок, що позовну вимогу про стягнення з відповідача аліментів на користь органу опіки та піклування Мринської сільської ради Носівського району Чернігівської області на утримання дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 необхідно задовольнити, стягнувши з відповідача аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави необхідно стягнути судові витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 164, 165, 180-182 Сімейного кодексу України, ст. ст. 141, 247, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов органу опіки та піклування Мринської сільської ради Носівського району Чернігівської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, служба у справах дітей Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , батьківських прав відносно її малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , яка фактично проживає в АДРЕСА_2 , на користь органу опіки та піклування Мринської сільської ради Носівського району Чернігівської області аліменти на утримання дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05 січня 2021 року й до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , 1816 (одну тисячу вісімсот шістнадцять) грн. 00 коп. судового збору на користь держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п. п. 15.5, п. п. 15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Носівський районний суд Чернігівської області.

Повний текст судового рішення складено 27 травня 2021 року.

Суддя А.О. Крупина