ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/613/21

Провадження №2-з/477/31/21

УХВАЛА

про забезпечення позову

07 травня 2021 року м.Миколаїв

Суддя Жовтневого районного суду Миколаївської області Семенова Л.М., розглянувши матеріали заяви виконувача обов`язків керівника Миколаївської обласної прокуратури про забезпечення позову у справі за позовом, поданим в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Миколаївське лісове господарство» до Мішково – Погорілівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення в частині, повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

08 квітня 2021 року виконувач обов`язків керівника Миколаївської обласної прокуратури звернувся до суду із позовною заявою в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Миколаївське лісове господарство» та ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення в частині, повернення земельної ділянки, в якій просив визнати незаконним та скасувати рішення Мішково-Погорілівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області від 11.09.2020 року №12 в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1206 га (кадастровий номер 4823383000:07:000:0128) для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд, розташованої по АДРЕСА_1 .

Також просить зобов`язати ОСОБА_1 зазначену вище земельну ділянку повернути у власність держави в особі КМУ з правом постійного нею користування державним підприємством «Миколаївське лісове господарство» та стягнути з відповідачів судові витрати.

13 квітня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та розпочато підготовче провадження.

7 травня 2021 року прокурором подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на вище вказану земельну ділянку та забороною органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо спірної земельної ділянки, в тому числі внаслідок її поділу чи об`єднання з іншими ділянками; заборони ОСОБА_1 вчиняти із спірною земельною ділянкою дії, спрямовані на зміну цільового призначення земельної ділянки, її поділу чи об`єднання з іншими ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї.

Мотивами такої заяви прокурор вказує можливість відповідача ОСОБА_1 , у власності якого нині перебуває спірне майно, здійснювати дії щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, ініціювати питання щодо зміни цільового призначення та виду її функціонального використання, що у подальшому призведе до необхідності скасування відповідних рішень органів виконавчої влади шляхом звернення до суду із новим позовом.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Згідно з Конвенцією про захист прав і основних свобод людини (ст.1) високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені у розділі 1 цієї Конвенції.

Стаття 6 Конвенції гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків право на справедливий і відкритий розгляд у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 1, п.2, п.3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту, забороною вчинення певних дій та забороною іншим особам вчиняти дії.

Відповідно до ст.153 ЦПК України  заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно роз`яснень постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 року № 9 (п. 1), забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно до ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.  

З матеріалів справи вбачається, що позивач просить суд зобов`язати ОСОБА_1 повернути у власність держави земельну ділянку у зв`язку з безпідставною передачею її у власність відповідача, та оскільки невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому, просить забезпечити позов саме шляхом накладення арешту з забороною органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки, забороною відповідачу ОСОБА_1 вчиняти із земельною ділянкою дії, спрямовані на зміну цільового призначення, поділу, об`єднання, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї.

Враховуючи, що для вжиття заходів забезпечення позову досить обґрунтованого припущення про реальну та дійсну загрозу невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду, дотримуючись принципів здійснення цивільного судочинства, суд приходить до висновку, що заявлений позивачем вид заходів забезпечення позову є обґрунтованим та доцільним в рамках даної справи та співмірним із заявленими вимогами.

Так, в ухвалі від 17 липня 2013 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ (справа № 6-21250 св 13) дійшов висновку про те, що забезпечення судом позову у виді накладення арешту на об`єкт нерухомого майна означає, що цей об`єкт набуває правового режиму обмеженого в цивільному обороті.

Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 14, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову та покладає на відповідачів обов`язок неухильного виконання даної ухали, а  арешт об`єкта нерухомого майна означає, що цей об`єкт набуває правового режиму обмеженого в цивільному обороті.

Стосовно питання про стягнення судового збору, то останнє, відповідно до ст.141 ЦПК України, вирішуватиметься із прийняттям рішення у справі.

Керуючись ст. ст. 149-153, 157 ЦПК України, -

УХВАЛИЛА :

Заяву виконувача обов`язків керівника Миколаївської обласної прокуратури про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,1206 га з кадастровим номером 4823383000:07:000:0128 для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд, розташовану по АДРЕСА_1 , належну ОСОБА_1 .

Заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки (у тому числі у разі її поділу чи об`єднання з іншими ділянками).

Заборонити   ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , проживає АДРЕСА_2 ) вчиняти із земельною ділянкою з кадастровим номером 4823383000:07:000:0128 дії, спрямовані на зміну її цільового призначення, її поділу чи об`єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї, а також проведення на ній будь-яких будівельних робіт.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайного направити заявнику та для виконання - державному реєстратору Вітовської РДА. Про накладення арешту негайно сповістити суд.

Після отримання даних про накладення арешту на вище вказане майно, копію даної ухвали направити відповідачам.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-ти денний строк з дня винесення ухвали.

Учасник справи, якому копія ухвали суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суд, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала не набрала законної сили.

              Суддя                                                         Л.М.Семенова