Справа № 2а- 26/2010р.
П О С Т А Н О В А
іменем України
16 березня 2010 року. Полтавський районний суд Полтавської області у складі : головуючого – судді - Гальченко О.О.,
при секретарі Баєчко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 Золотонінського ДПС ДАІ ГУМВС у Черкаській області, інспектора Золотонінського взводу ДПС УДАІ ГУМВС України у Черкаській області - Верещаки Івана Івановича про визнання неправомірною постанови від 23.09.2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП, її скасування, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач 02.10.2009 року звернувся до суду до відповідачів із адміністративним позовом про визнання неправомірною постанови від 23.09.2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП, її скасування, посилаючись на те, що він 23.09 2009р. керував автомобілем марки «Шкода Октавія», номерний знак НОМЕР_1, яка належить ТЗОВ «Ріля України», рухався по автомобільній дорозі Бориспіль-Запоріжжя.
На 120 км. вказаної автодороги був зупинений інспектором ДПС Золотоніського взводу ДПС ДАІ старшим прапорщиком Верещакою Іваном Івановичем без будь-яких на те підстав.
Інспектор ДПС вказав йому, що він порушив правила дорожнього руху України : не надав переваги транспортному засобу, що наближався праворуч на перехресті нерівнозначних доріг. Він з цим не погодився та вказав, що автомобіль марки «КАМАЗ», який рухався праворуч на перехресті нерівнозначних доріг був на відстані близько 110 метрів від перехрестя, тому створити перешкоди останньому він не міг та надавати йому перевагу з цих причин не повинен був.
Інспектор ДПС на це відповів, що ніхто міряти відстані на якій був КАМАЗ де буде, він складе протокол про адміністративне правопорушення, а Конарєв в суді буду доводити за скільки метрів знаходився автомобіль КАМАЗ.
Складаючи протокол про адміністративне правопорушення, інспектором ДПС, старшим прапорщиком Верещакою І.І. не було навіть зупинено та не опитано в якості свідка водія вказаного КАМАЗа, хоча він мав можливість це зробити.
Відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення від 23.09 2009р. про порушення ним п. 16.11 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП, винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення від 23.09.2009р. серії СА № 025970, якою накладено на нього штраф у розмірі 510 грн.
Вважаю, що протиправними діями інспектора ДПС Золотоніського взводу ДПС ДАІ старшим прапорщиком Верещакою І.І. порушено права позивача у сфері публічно-правових відносин - винесено неправомірну постанову від 23.09 2009р. про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 16.11 Правил дорожнього руху, на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно він напрямку їх подальшого руху. На мою думку неможливо вважати наближенням автомобіля КАМАЗ до перехрестя, оскільки він був на відстані 110 метрів віл останнього.
Окрім того, позивач не міг не надати перевагу автомобілю КАМАЗ, оскільки рухався на легковому автомобілі, і не міг ризикувати в даному випадку своїм життям, оскільки потерпілим в цій ситуації був би він, а водій КАМАЗу у випадку ДТП отримав би незначні пошкодження автомобіля. Конарєв маючи водійський стаж 9 років (отримав посвідчення водія 15.04 2000р.та постійно керував протягом цього часу різними марками легкових автомобілів ), вибрав безпечну відстань між своїм автомобілем та автомобілем КАМАЗ при здійсненні вказаного маневру, його дії не призвели до створення аварійної ситуації.
Вказана постанова не обґрунтовується жодними об'єктивними доказами. 1 Аби відстань між позивачем та автомобілем КАМАЗ була небезпечною, то він би в такому випадку також мусив би порушити вимоги ПДР України щодо швидкості руху автомобіля на даній ділянці дороги, оскільки побачивши недалеко від себе КАМАЗ реакція будь-якого водія була б збільшувати швидкість, щоб уникнути зіткнення. А перевищення швидкості з його боку зафіксовано не було.
Дії інспектора Золотоніської ДПС ДАІ позивапч не оскаржував його безпосередньому керівництву, оскільки вважає, що звернення безпосередньо до суду є більш ефективним способом захисту моїх порушених прав. Адміністративне судочинство здійснюється на принципах, передбачених ст. 11 КАС України: змагальності сторін, диспозитивності та офіційному з'ясуванні всіх обставин у справі. Цими принципами в своїй роботі органи міліції на даний час нажаль не користуються.
Доказами, які можуть бути використані судом в даному випадку є: дані про номер автомобіля КАМАЗ, якому позивач не надав переваги, дані про власника КАМАЗа, за якими можливо буде встановити водія вантажного автомобіля, який керував ним в цей день та допитати його в якості свідка з приводу відстані між автомобілем позивача та його під час здійснення мною вказаного маневру, копії матеріалів відеозйомки вказаного випадку, які прошу суд витребувати у відповідача. Вказане є необхідними доказами, на підставі них було винесено вказану постанову.
Окрім того, згідно ч.2 ст. 72 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, в його діях відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Просив позовні вимоги задовольнити повністю, поставу від 23 вересня 2009р. серії СА № 025970 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 122 ч. 2 КУпАП визнати неправомірною та скасувати.
Позивач в судове засідання не з»явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що маються підтвердження в матеріалах справи, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, вказав, що позов підтримує та просить задовольнити(а.с.35).
Від відповідачів надійшов факс про неможливість явки за викликом до суду, розгляд справи без їх участі (а.с.31).
Суд, дослідивши зібрані по справі докази, матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 23.09.2009 року інспектором ДПС Золотоніського взводу ДПС ДАІ - Верещака І.І. винесена постанова серії СА № 025970 по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, накладено штраф в сумі 500грн. (а.с.3).
Відповідно до вказаної постанови, 23.09.2009 року ОСОБА_1 на 120км адБориспіль-Запоріжжя о 15.50 год., керуючи автомобілем «Шкода» днз НОМЕР_1, не надав переваги в русі тз, що наближався праворуч на перехресті нерівнозначних доріг, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.
Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, в даному випадку орган ДАЇ.
Між тим, відповідачем не надано суду доказів в спростування обставин, на які посилається позивач.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 49, 50, 51, 69, 70, 128 ч. 4, 158 – 163, 167, 186 КАСУ, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов - задовольнити.
Скасувати постанову серії СА № 025970 від 23.09.2009 року про притягнення адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 2 КУпАП України як неправомірну.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ – з дня складення у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя (підпис)
ВІРНО :