Р І Ш Е Н Н Я                            Справа № 2-1176/10

                                                               Ім’ям України                                                                          

                                                                    (заочне)

    26 травня 2010 року                                                                                              м. Полтава

         Октябрський районний суд м. Полтави, у складі:

головуючого – судді                                          Литвиненка І.Ю.

при секретарі -                                                    Севідовій Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Полтаві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

 В С Т А Н О В И В:

Позивач  ПАТ «Сведбанк» звернувся до суду із позовною заявою до відповідача – ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1606/0607/50-12496 від 08 червня 2007 року у сумі 9769 гривень 39 копійок та судових витрат у розмірі 217 гривень 39 копійок.

 В обґрунтування позовних вимог вказав, що 08 червня 2007 року між банком та відповідачем укладено кредитний договір № 1606/0607/50-12496, згідно з яким йому надано кредит у сумі 5000 гривень, строком користування до 08 червня 2010 року під 4 % на місяць. Відповідач зобов’язувався погашати кредит, сплачувати відсотки за його користуванням і комісію у терміни і на умовах, передбачених  кредитним договором – шляхом здійснення фіксованих платежів у сумі 264 гривні до 08 числа кожного місяця. Позивач свої зобов’язання виконав, видавши відповідачу кошти у сумі 5000 гривень. Своїх обов’язків відповідач не виконує, так як кошти за користування кредитом не сплачує. На письмове звернення банку про виконання зобов’язань, у зв’язку з порушенням ним умов договору, належним чином не відреагував. Внаслідок цього, станом на 29 вересня 2009 року за ним утворилася заборгованість у сумі 9769 гривень 39 копійок.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, звернувся до суду із письмовою заявою про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі (а.с. 21).

Відповідач належним чином, шляхом направлення судової повістки рекомендованим поштовим повідомленням, викликався до суду, однак поштові конверти разом з судовими повістками повернуто до суду за закінченням терміну зберігання (а.с. 16, 20). Неотримання відповідачем двічі поспіль конвертів із судовими повістками, розцінюється судом як відмова від отримання судової повістки. Згідно з вимогами ч. 8 ст. 76 ЦПК України, особа, яка відмовилася отримати судову повістку, вважається повідомленою. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, то може вирішувати справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановлювати заочне рішення). З цих підстав суд, спираючись на норми ст.ст. 169, 224 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку та ухвалив рішення.

Перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 08 червня 2007 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір № 1606/0607/50-12496, відповідно до умов якого останньому надано кредит в сумі 5000 гривень (а.с. 5-7). Вказану суму відповідач отримав у повному розмірі, що підтверджується видатковим ордером (а.с. 8). Згідно з п. 1.3 договору, строк користування кредитом встановлено до 08 червня 2010 року включно (а.с. 5). Відповідно до п. 2.1.1 кредитного договору, позичальник зобов’язувався здійснювати погашення кредиту, сплачувати проценти за його користуванням, шляхом здійснення фіксованих (ануїтентних) платежів у сумі 264 гривні до 08 числа кожного місяця (а.с. 5). Згідно із п. 7.1, 7.2 кредитного договору, за порушення строків здійснення платежів позичальник сплачує банку пеню та штраф на умовах договору (а.с. 6). Відповідно до вимог п. 5.2 цього договору, у випадку невиконання позичальником вимог п.п. 2.4, 2.5, 5.1.2, 5.1 банк має право вимагати виконання договірних зобов’язань у судовому порядку (а.с. 6). Оскільки відповідач ці умови договору не виконував, позивач 12 лютого 2009 року надіслав йому повідомлення про порушення умов кредитного договору, запропонувавши сплатити заборгованість, яка утворилася станом на 22 лютого 2009 року (а.с. 9). Згідно із наданим суду розрахунком заборгованості, станом на 29 вересня 2009 року за відповідачем утворилася заборгованість в розмірі 9769 гривень 39 копійок, яка складається з боргу за кредитом у сумі 4800 гривень 30 копійок, відсотків за кредитом у сумі 4141 гривня 96 копійок та пені у сумі 827 гривень 13 копійок (а.с. 10). Судові витрати по справі складають 217 гривень 69 копійок (а.с. 2-3).

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Відповідно до вимог ч. 1 ст. 623 ЦК України, боржник, що порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Згідно з вимогами ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів. Відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України, банк зобов’язується надати грошові кошти позивальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

З наведених норм чинного законодавства України та фактичних обставин справи випливає наступне. Банк уклав з відповідачем кредитний договір, умови якого той належним чином не виконує. На повідомлення банку про погашення боргу не реагує, заборгованість по кредиту на погашає. Банк має право вимагати стягнення заборгованості з відповідача та реалізував це право, звернувшись до суду. З цих підстав суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 623, 625, 1050, 1054 ЦК України,  ст.ст. 15, 30, 60, 75, 76, 88, 169, 208, 212-215, 218, 224, 226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

              Позов публічного акціонерного товариства «Сведбанк» - задовольнити у повному обсязі.

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Сведбанк» заборгованість за кредитним договором № 1606/0607/50-12496  від 08 червня 2007 року, яка склалася станом на 29 вересня 2009 року, у сумі 9769 гривень 39 копійок, судові витрати по справі у сумі 217 гривень 69 копійок, а всього стягнути грошових коштів на загальну суму 9987 гривень 08 копійок.

              Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів зо дня його проголошення та наступною подачею апеляційної скарги, яку може бути подано протягом 20 днів зо дня подачі заяви про апеляційне оскарження, через суд першої інстанції.

              Рішення суду набирає законної сили протягом 10 днів зо дня його проголошення, якщо не буде оскаржено у установленому законом порядку.

              Заочне рішення суду може бути переглянуто Октябрським районним судом м. Полтави за заявою відповідача, яку може бути подано до суду протягом 10 днів зо дня отримання ним копії рішення.

         Суддя                                                                                                    І.Ю. Литвиненко