Справа № 2-а-8/10
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
9 квітня 2010 року м. Ульяновка
Ульяновський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді: Бондаренка А.А.,
при секретарі: Вовк М.В.,
за участю адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до інспектора ДПС Комінтерновського взводу ДПС старшого прапорщика міліції Сосновського Олександра Миколайовича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до інспектора ДПС Комінтерновського взводу ДПС старшого прапорщика міліції Сосновського О.М. про поновлення строку на оскарження винесеної тим 19.02.2009 року постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП у розмірі 255 грн., про визнання незаконною та скасування названої постанови, а також про закриття провадження у справі про адмінправопорушення відповідно до п.1 ст.247 КУпАП - у зв’язку з відсутністю у діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Позов мотивовано тим, що 19.02.2010 року відповідачем на позивача накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП у розмірі 255 грн. Відповідно до постанови позивач 19.02.2010 року, керуючи автомобілем „В-093” д/н НОМЕР_1 на ділянці дороги 448 км. Київ-Одеса перевищив швидкість руху на 30 км./год. Позивач оскаржив постанову як таку, що не відповідає вимогам закону. Позовні вимоги обґрунтував такими обставинами:
При винесенні постанови було порушено вимоги ст.33 КУпАП щодо накладення стягнення у межах, установлених цим кодексом та іншими законами України.
Як зазначив позивач, при накладенні стягнення відповідачем не було враховано характер вчиненого адмінправопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність. Відповідно до позову, всупереч вимог ст.268 КУпАП при винесенні постанови були порушені права позивача: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням. Крім того, як зазначає позивач, йому не був вручений протокол та постанова про адміністративне правопорушення. Постанову він отримав 03.03.2010 року.
Також позивач зазначив, що у протоколі та постанові відсутні дані про місце та час розгляду справи і, незважаючи на це, справа розглянута у його відсутності.
Крім цього, розглянувши справу у день складання протоколу, відповідач, на думку позивача, порушив вимоги ст.277 КУпАП, відповідно до якої справа розглядається в п’ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Також позивач вказав, що прилад „Іскра”, яким вимірювалась швидкість руху автомобіля при фіксації правопорушення не є автоматичним засобом фото – чи відео фіксації, крім того він знаходився у співробітника ДАІ, крім того, приладом безпосередньо не визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, об’єм зйомки, її режим, кут огляду приладу тощо. Як вказав позивач, стаття 14-1 КупАП передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото-, кіно- або відео-зйомки, які працюють в автоматичному режимі. За вказаних умов, як вважає позивач, фіксація не відповідає вимогам закону. У позові також зазначено про відсутність об’єктивних даних, які б могли підтвердити географічну локацію автомобіля.
У якості обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фіксацію швидкості руху.
З огляду на наведені обставини позивач просить суд визнати незаконною та скасувати постанову про адмінправопорушення та закрити провадження по адміністративній справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адмінправопорушення.
Посилаючись на отримання протоколу та постанови про адмінправопорушння лише 03.03.2010 року як на поважну причину пропуску встановленого статтею 289 КУпАП строку на оскарження постанови по справі про адмінправопорушення, позивач просить суд поновити цей строк.
Позивач та відповідач в судове засідання не з’явились. Про час та місце розгляду справи повідомлені в установленому порядку. Відповідач копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів отримав, пояснень чи заперечень на позов не надав. Про причини своєї неявки в судове засідання суду не повідомив.
Відповідач клопотань про відмову у задоволенні адміністративного позову у зв’язку з пропущенням позивачем строків звернення до адміністративного суду не направив, тому суд вважає за можливе розглянути і вирішити справу.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши та проаналізувавши надані ним докази, суд встановив:
19.02.2010 року відповідачем на позивача накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП у розмірі 255 грн. Відповідно до постанови, позивач 19.02.2010 року, керуючи автомобілем „В-093” д/н НОМЕР_1 на ділянці дороги 448 км. Київ-Одеса в зоні обмеження швидкості до 70 км./год. керував зі швидкістю 100 км./год. і перевищив швидкість руху на 30 км./год. Інспектором ДПС Комінтерновського взводу ДПС старшим сержантом міліції Самарським І.О. був складений протокол про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано, що ОСОБА_2 здійснив перевищення встановленої швидкості руху на 30 км./год., чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Постановою серії ВН № 465613, винесеної відповідачем 19.02.10 на місці вчинення правопорушення одразу після складання протоколу, ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.
Санкція ч.1 ст.122 КУпАП передбачає стягнення у вигляді штрафу у розмірі від п'ятнадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Розмір накладеного на порушника стягнення становить п'ятнадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - тобто накладене в межах санкції ч.1 ст.122 КУпАП. Таким чином посилання позивача на порушення відповідачем вимог ст.33 КУпАП щодо накладення стягнення у межах, установлених КУпАП та іншими законами України не відповідає дійсності.
В протоколі про адміністративне правопорушення наявні пояснення позивача. Тому вказівка у протоколі про порушення права позивача дават пояснення не відповідає дійсності.
Враховуючи те, що у постанові стоїть підпис позивача про отримання копії постанови, суд критично сприймає наведені у позові дані про порушення прав позивача знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення та того, що позивачеві не був вручений протокол та постанова про адміністративне правопорушення.
В матеріалах справи, наданих суду поясненнях відсутні дані про те, що позивач висловлював бажання подати додаткові докази, користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права. Тому вказівка позивачем про порушення цих його прав при притягненні до адмінвідповідальності є необґрунтованою.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що у протоколі наявні дані про місце та час розгляду справи, справа розглянута на місці складання протоколу одразу ж після його складення. Тому вказівка у позові по неповідомлення позивача про час і місце розгляду справи та розгляд справи у його відсутності не відповідає дійсності.
Позов у частині порушення строків розгляду справи про адмінправопорушення не відповідає дійсності, оскільки справа розглянута в межах строків розгляду справи, наведених у ст.277 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адмінправопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів.
Протоколом про адмінправопорушення зафіксовано факт перевищення позивачем швидкості руху на 30 км./год. Будь яких заперечень позивача з цього приводу у протоколі про адмінправопорушення позивачем не заявлено, на докази протилежного в протоколі посилань не зроблено. Доказів протилежного суду не надано.
Посилання позивача на те, що прилад „Іскра”, яким вимірювалась швидкість руху автомобіля при фіксації правопорушення не є автоматичним засобом фото – чи відео фіксації не заслуговують на увагу по такій причині: Провадження у справі про адміністративне правопорушення здійснювалось не у порядку, передбаченому ст.14-1, ч.6 ст. 258 КУпАП, а у звичайному порядку, тобто зі складанням протоколу про адмінправопорушення. Посилання позивача на те, що у постанові відсутні вказівки про те, хто саме проводив фіксацію швидкості руху не заслуговують на увагу, оскільки ст.256, 283 КУпАП не містять вимоги наведення таких даних. Наведені у позові дані щодо відсутності об’єктивних даних, які б могли підтвердити географічну локацію автомобіля не відповідають дійсності, оскільки у постанові вказано, що порушення вчинене на ділянці дороги 448 км. Київ-Одеса.
При цьому відповідно до ст..251 КупАП показання технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, є доказами по справі.
Разом з цим, дослідженням матеріалів справи суд встановив, що при накладенні стягнення на позивача не було враховано даних про особу порушника – те, що він протягом року не притягався до адмінвідповідальності, даних про його майновий стан – те, що він не працює, має малолітніх дітей, обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність. З огляду на це, суд вважає, що відповідачем було порушено порядок накладення стягнень за адміністративні правопорушення, передбачений ст. 33 КУпАП, та при винесенні постанови не була дотримана вимога обґрунтованості – тобто урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення по справі.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що постанова інспектора ДПС Комінтерновського взводу ДПС старшого прапорщика міліції Сосновського Олександра Миколайовича від 19.02.2010 року, якою позивача притягнуто до адмінвідповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП і накладено штраф в розмірі 255 грн. є незаконною, оскільки винесена з порушенням порядку, визначеного КУпАП і підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Враховуючи вищевикладене, на підставі ч.1 ст.122, ст.ст. 258, 287-289 КУпАП, керуючись ст.ст.2, 6-12, 69,70,71,100, 158-163 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати незаконною та скасувати постанову інспектора ДПС Комінтерновського взводу ДПС старшого прапорщика міліції Сосновського Олександра Миколайовича ВА № 073821 від 19.02.2010 р. про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за ч. 1 ст.122 КупАП.
Скасувати постанову ВН № 465613 від 19.02.2010 р. про накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. на ОСОБА_2.
Провадження у справі закрити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Ульяновський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя А.Бондаренко