Справа № 191/1242/19

Провадження № 3-в/191/15/21

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2021 року                                                                м. Синельникове

Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Кухар Д.О., розглянувши подання начальника Синельниківського МРВ філії ДУ «Центр пробації» у Дніпропетровській області Савенко Є.В. про вирішення питань, пов`язаних з виконанням постанови відносно ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , який  зареєстрований за адресою:  АДРЕСА_1  та проживаючого за адресою:  АДРЕСА_2  та якого притягнутого до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

Начальник Синельниківського МРВ філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області звернувся до суду з поданням про вирішення питань, пов`язаних з виконання постанови, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що постановою Синельниківського міськрайонного суду від 07.05.2019 року на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт. Постанова чинна з 18.05.2019 року та прийнята до виконання Синельниківським МРВ з питань пробації 29.05.2019 року.

ОСОБА_1 частково виконав постанову Синельниківського міськрайонного суду від 07.05.2019 року в КП «Іларіонівський комунгосп» Іларіонівської селищної ради, станом на 18.05.2021 року невідбута частина адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт становить 16 годин.

Згідно повідомлень КП «Іларіонівський комунгосп» Іларіонівської селищної ради, останні просять в зв`язку з впровадженням карантину, відкласти відбування стягнення правопорушнику на час його дії.

Отже, правопорушник ОСОБА_1 на даний час не відбуває призначене йому стягнення з незалежних від нього причин.

Уповноваженим органом з питань пробації вжито всіх можливих заходів, спрямованих на виконання рішення суду відносно ОСОБА_1 , в межах своєї компетенції та передбачених чинним законодавством.

       Посилаючись, на норми ст.ст. 304, 305 КУпАП, ст. 80 КК України просить звільнити ОСОБА_1 від адміністративного стягнення у виді суспільно-корисних робіт за постановою Синельниківського міськрайонного суду від 07 травня 2019 року за порушення передбачене ст. 183-1 ч.1 КУпАП узв`язку із закінченням строків давності виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

Суддя, дослідивши та проаналізувавши наявні у справі докази, вважає подання таким, що підлягає задоволенню.

Постановою Синельниківського міськрайонного суду від 07 травня 2019 року ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за порушення, передбачене ч. 1 ст. 183-1 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді суспільно корисних робітна строк 120 години.

Постанова прийнята до виконання Синельниківським МРВ з питань пробації 29.05.2019 року.

ОСОБА_1 частково виконав постанову Синельниківського міськрайонного суду від 07.05.2019 року в КП «Іларіонівський комунгосп» Іларіонівської селищної ради, станом на 18.05.2021 року невідбута частина адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт становить 16 годин.

Згідно повідомлень КП «Іларіонівський комунгосп» Іларіонівської селищної ради, останні просять в зв`язку з впровадженням карантину, перенести відбування стягнення правопорушнику на час його дії.

Отже, правопорушник ОСОБА_1 на даний час не відбуває призначене йому стягнення з незалежних від нього причин.

Уповноваженим органом з питань пробації вжито всіх можливих заходів, спрямованих на виконання рішення суду відносно ОСОБА_1 , в межах своєї компетенції та передбачених чинним законодавством.

Так, згідно ч.1 ст. 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Відповідно ст. 304 КУпАП питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (зокрема, mutatis mutandis рішення у справі Озтюрк проти Германії 21 лютого 1984 року, пункт 53), справи про адміністративні правопорушення, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з Кодексу та інших законів України, а згідно з положеннями ст. 9 Конституції України,ст. 19 Закону України Про міжнародні договори України та ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов`язкова для застосування судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини, надаючи автономного значення поняттям, які застосовуються в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), часто розцінює справи про адміністративні правопорушення саме як «кримінальні» у розумінні норм Конвенції.

Так, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі Надточий проти України від 15.05.2008 року зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Положення Кодексу України про адміністративні правопорушення, не містить поняття строки давності виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення, тобто законодавцем залишено поза сферою свого регулювання питання щодо строків виконання таких постанов, створивши при цьому ситуацію безстрокового виконання такого рішення суду. Фактична безстроковість виконання таких постанов суперечить принципу правової визначеності, що є складовою принципу верховенства права і широко застосовується ЄСПЛ при оцінці порушень державами-членами Конвенції, а необмежений строк виконання своєчасно надісланої постанови суперечить принципу 4 Рекомендації №R(91)1Комітету міністрів Ради Європи державам-членам стосовно адміністративних санкцій, згідно якого, якщо адміністративний орган влади розпочав адміністративне провадження із застосування санкції, він зобов`язаний діяти залежно від обставин справи з розумною швидкістю. Натомість, дані строки, передбачені в Кримінальному кодексі України, а саме, ст. 80, яка розташована у розділі ХІІ Звільнення від покарання та його відбування і регламентує звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку. Таким чином, порушено інший фундаментальний із принципів права принцип справедливості, оскільки засуджені, які вчинили кримінальне правопорушення, в порівнянні з адміністративним правопорушенням на підставі ст. 80 КК України звільняються судом від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання вироку суду.

Крім того, КСУ у п. 3.4 і 3.6 свого рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям правопорушення, а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому рішенні Суд поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Таким чином, суд вважає за можливе до виниклих правовідносин застосувати аналогію закону, а саме норми ст. 80 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, яка передбачає звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (особа звільняється від відбування покарання,якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки, зокрема, два роки у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі).

Дослідивши матеріали подання, проаналізувавши доводи Центру пробації, встановлено, що з часу набрання законної сили постановою суду про призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт минуло більше ніж два роки, ОСОБА_1 не ухилявся від виконання суспільно корисних робіт, і не міг їх виконати з незалежних від нього причин.

На підставі викладеного, виходячи із неможливості виконання постанови про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 відповідно до ст. ст. 303, 304 КУпАП, його слід звільнити від відбування покарання у виді суспільно-корисних робіт у зв`язку із закінченням строків давності виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст.ст. 7, 251, 256, 268, 277, 278, 280 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від адміністративного стягнення у виді суспільно-корисних робіт за постановою Синельниківського міськрайонного суду від 07 травня 2019 року за порушення передбачене ст. 183-1 ч.1 КУпАП узв`язку із закінченням строків давності виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Суддя: Д. О. Кухар