26.05.21

22-ц/812/1061/21

Єдиний унікальний номер справи 490/2561/21

Провадження № 22-ц/812/1061/21 Доповідач в апеляційній інстанції Лисенко П.П.

П О С Т А Н О В А

іменем України

26 травня 2021 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого - Лисенка П.П.,

суддів - Самчишиної Н.В. та Серебрякової Т.В.,

переглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану її представником ОСОБА_2 ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва, яка постановлена 21 квітня 2021 року про повернення позовної заяви, як неподаної,у приміщенні того ж суду, під головуванням судді Гуденко О.А., за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг», державного реєстратора виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області Брагар Геннадія Йосиповича, державного реєстратора Баштанської районної державної адміністрації Миколаївської області Білик Наталії Степанівні, третя особа - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішень та записів державних реєстраторів,

в с т а н о в и л а :

06 квітня 2021 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника - адвоката Трубу К.Б.подала до Центрального районного суду м. Миколаєва позовну заяву, з вимогами до ТОВ «Олком-Лізинг», державного реєстратора виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області Брагар Г.Й., державного реєстратора Баштанської районної державної адміністрації Миколаївської області Білик Н.С., третя особа - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та просила визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області Брагар Г.Й. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 56598918 від 12.02.2021 та відповідний запис про іпотеку 40534904; визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Баштанської районної державної адміністрації Миколаївської області Білик Н.С. про державну реєстрацію права власності індексний номер 57220089 від 22.03.2021 року та відповідний запис №41108072 про право власності на 830/1000 частин нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , за ТОВ «Олком - Лізинг».

Разом з позовною заявою було подано заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту та заборону оголошення відчуження на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . Заборонити ТОВ «Олком-Лізинг», державним реєстраторам, державним та приватним нотаріусам та будь-яким іншим особам вносити відомості до ЄДРРП на нерухоме майно та їх обтяжень з відчуження нежитлових приміщень за зазначеною адресою.

Зазначену позовну заяву ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 08 квітня 2021 року, залишено без руху з підстав, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України та надано строк 10 днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків.

19 квітня 2021 року на виконання вимог вказаної ухвали, адвокат Труба К.Б. надала нову заяву про забезпечення позову та повідомила, що в позовній заяві вже визначений процесуальний статус інших співвласників за адресою: АДРЕСА_1 , на права та обов`язки яких може вплинути рішення суду.

Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 квітня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 , визнано неподаною та повернуто позивачу. Також повернута заява про забезпечення позову.

ОСОБА_1 , діючи через свого представника - адвоката Трубу К.Б.,подала на цю ухвалу апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що зазначені суддею недоліки є формальними, та врегульовуються під час підготовчого судового засідання, просить її скасувати, а позовну заяву разом з доданими до неї матеріалами, повернути до того ж суду 1 інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37- 40 ч.1 ст.353 ЦПК України розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У зв`язку з із цим, розгляд зазначеної справи у суді апеляційної інстанції здійснюється в порядку письмового провадження без виклику сторін.

Вивчивши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів Миколаївського апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню, оскільки районний суд постановив її з порушенням норм процесуального права.

Повертаючи дану позовну заяву, суд І інстанції виходив з того, що вона не відповідає положенням чинного законодавства, передбачених цивільно-процесуальним кодексом, а тому по ній не може бути відкрито провадження, оскільки позивач не виконала вимоги ухвали суду від 08 квітня 2021 року, а саме не усунула недоліки позовної заяви.

Як наслідок, відповідно до положень ч. 10 ст.ст. 153 ЦПК України суд повернув заявнику і заяву про забезпечення позову.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Миколаївського апеляційного суду з таким не погоджується, вважає названі висновки суду помилковими, необґрунтованими та незаконними, оскільки вони ґрунтуються на неправильному сприйнятті суддею положень цивільного процесуального законодавства.

За Конституцією України, ст.ст. 4, 43 ЦПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожній особі, як фізичній так і юридичній, а також державі гарантовано судовий захист їх інтересів.

Кожна особа при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Суд зобов`язаний поважати честь і гідність усіх учасників цивільного процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості (ст.ст.5,6,12 ЦПК України).

В світлі виписаного, колегія суддів вважає, що по даній заяві суд першої інстанції не виконав вимог процесуального законодавства та порушив право позивача на захист її інтересів.

Пред`явлення позову (заяви) - це процесуальна дія, яка має здійснюватися у порядку, передбаченому ЦПК України.

В силу ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Проте, на думку суду 1 інстанції, вказані вимоги позивачем не виконані, з огляду на те, що позивач не є власником усіх 830/1000 частин спірних приміщень, а лише 495/1000 часток вказаного приміщення - тоді як не визначено процесуальний статус інших співвласників за адресою: АДРЕСА_1 , на права та обов`язки, яких може вплинути рішення у справі.

Також, суд І інстанції зауважив, що в матеріалах справи наявна заява про забезпечення позову, в якій позивачка просить суд накласти арешт на 830/1000 частин нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , тоді як позивачка не є власником цих часток в цілому.

Оскільки на виконання вказаної ухвали, адвокатом Трубою К.Б. була подана лише заява про забезпечення позову в новій редакції та повідомлено, що первинно подана нею позовна заява має всі необхідні відомості, передбачені процесуальним законодавством, суддя повернула позовну заяву, вважаючи що не всі недоліки усунуті.

Проте, колегія суддів з таким висновком суду І інстанції не погоджується, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 та ч.4 ст. 53 ЦПК України, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Таким чином, обґрунтованими є посилання апеляційної скарги, що дані обставини врегульовується під час підготовчого судового засідання. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності третіх осіб й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Підсумовуючи наведене, не можна визнати обґрунтованою ухвалу суду І інстанції про повернення позовної заяви із зазначених судом підстав.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що судом І інстанції безпідставно визнано неподаною та повернуто позовну заяву позивачу.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права на доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Водночас, встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Суд наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Європейський суд з прав людини надаючи тлумачення принципу верховенства права в світлістатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзазначав, що формальності не можуть бути підставами для виправдання несправедливості.

Суд першої інстанції на зазначені обставини і вимоги закону уваги не звернув та всупереч вимогам частини 5 статті 12 ЦПК України, яка зобов`язує суд зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, підійшов до вирішення цього питання формально та передчасно повернув позовну заяву.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом І інстанції було порушено право позивача на вільний доступ до правосуддя та постановлено оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права, а тому ухвала суду підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 квітня 2021 року скасувати.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг», державного реєстратора виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області Брагар Геннадія Йосиповича, державного реєстратора Баштанської районної державної адміністрації Миколаївської області Білик Наталії Степанівні, третя особа - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішень та записів державних реєстраторів, повернути до того ж суду 1 інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий П.П.Лисенко

Судді: Т.В. Серебрякова

Н.В. Самчишина

Повний текст постанови складено 26 травня 2021 року.