Судове рішення #9428096

                                                                                                                                                 Справа № 2 - 740/10 р.

                                                                                                                               

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем    України

           

7 квітня 2010 р.         Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

            головуючого  - судді Спінчевської Н.А.,

            при секретарі  -          Ковальової С.В.,

                  за участю  позивачки ОСОБА_1, відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, представник позивача ОСОБА_1 -  ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання свідоцтва про право на спадщину за  законом недійсним та  визнання права власності в порядку спадкування за законом та зустрічним позовом  ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про визнання свідоцтва про право на спадщину за  законом недійсним та  визнання права власності в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

               

В квітні 2009 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання свідоцтва про право на спадщину за  законом недійсним та  визнання права власності в порядку спадкування за законом.

В березні 2010 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про визнання свідоцтва про право на спадщину за  законом недійсним та  визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Свої вимоги позивачі мотивують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_6, після смерті якої відкрилася спадщина в вигляді 55/100 частин житлового  будинку АДРЕСА_1.

45/100 частин зазначеного житлового  будинку з відповідною частиною господарських і побутових будівель і споруд на підставі договору купівлі-продажу від 9 жовтня 1995 року, нотаріально  посвідченого та зареєстрованого за № 1-2976, належить ОСОБА_4.

Спадкоємцями по  закону першої черги є ОСОБА_7, ОСОБА_4 і ОСОБА_3, які є дітьми померлої. Фактично  вони прийняли спадщину.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла мати ОСОБА_1 – ОСОБА_7, спадкоємцями якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_2

21 жовтня 2008 року на ім’я ОСОБА_4  видано  свідоцтво  про право  на спадщину після смерті  ОСОБА_8 на 55/100 частин спірного  житлового  будинку.

    Посилаючись на вищезазначене та положення ст..ст. 1258, 1261, 1266 ЦК України, просили суд  задовольнити  позов  та визнати недійсним свідоцтво про право  на спадщину від 21 жовтня 2008 року та визнати за ОСОБА_1 право  власності на 55/600 частин спірного  будинку, за ОСОБА_2 – на 55/600 частин, за ОСОБА_3 – на 55/300 частин після смерті ОСОБА_8

            У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник вимоги позову підтримали, просили позов задовольнити, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 визнали в повному обсязі.

             ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вимоги зустрічного  позову підтримали, просили зустрічний позов задовольнити. Позовні вимоги ОСОБА_1 визнали в повному обсязі.

             Відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги ОСОБА_1 та вимоги зустрічного  позову ОСОБА_3 і ОСОБА_2 визнав в повному обсязі.

 Заслухавши пояснення сторін, вивчивши і оцінивши в сукупності матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає  задоволенню із таких підстав.

ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право  власності 13 червня 1995 року на праві власності належав цілий житловий будинок  АДРЕСА_1 з відповідними  господарськими і побутовими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1, виданого на підставі рішення виконкому Ленінської районної ради народних  депутатів № 97.

9 жовтня 1995 року  між ОСОБА_6 та відповідачем ОСОБА_4 укладено  договір-купівлі продажу нерухомого  майна, за яким ОСОБА_6 продала, а ОСОБА_4 купив 45/100 частин житлового  будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною  господарських  та побутових  будівель і споруд, розташованих по  АДРЕСА_1. Договір купівлі-продажу нотаріально  посвідчений та зареєстрований за № 1-2976.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 померла. Після її смерті відкрилася спадина у вигляді 55/100 частини спірного житлового  будинку та відповідної частини господарських і побутових споруд та будівель. Спадкоємцями померлої за законом першої черги є її діти: ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_3, які  відповідно  до ст.. 549 ЦК УРСР (1963 року) фактично  вступили в управління та володіння спадковим майном.

4 жовтня 2005 року померла ОСОБА_7 – мати ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Відповідно  ч.1 ст.1266 ЦК України (в редакції 2004 року) внуки, правнуки спадкодавця  спадкують ту частку  спадщини, яка належала б  за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони  були живими на час відкриття спадщини.

Таким чином, спадкоємцями померлої ОСОБА_6 є ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 987/2008 року до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6, ОСОБА_4 звернувся до Другої Миколаївської державної нотаріальної контори із  заявою про прийняття спадщини, у якій він повідомив про відсутність інших, окрім нього, спадкоємців після смерті матері – ОСОБА_6.

21 жовтня 2008 року на ім’я ОСОБА_4  видано  свідоцтво  про право  на спадщину після смерті  ОСОБА_8 на 55/100 частин спірного  житлового  будинку, нотаріально  посвідчене та зареєстроване реєстрі за № 5-1552.

Відповідно  до ст..1301 ЦК України  свідоцтво про право  на спадщину  визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Ч.3 п. 27 Постанови Пленуму Верховного  суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику  у справах  про спадкування» визначено, що однією з підстав, за якими свідоцтво  про право  на спадщину може бути  визнано недійсним, є порушення у зв’язку з видачею такого  свідоцтва прав інших осіб (у даному випадку – інших  спадкоємців померлої ОСОБА_3.).  

         Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання свідоцтва про право на спадщину за  законом недійсним та  визнання права власності в порядку спадкування за законом та зустрічний позов ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про визнання свідоцтва про право на спадщину за  законом недійсним та  визнання права власності в порядку спадкування за законом підлягає задоволенню на підставі ст..1216, 1218, 1258, 1261, 1266, 1268-1270, 1272 ЦК України.

         Відповідно до ст.. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, на 55/100 частин житлового  будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною господарських та побутових споруд та будівель, що знаходяться по  АДРЕСА_1, видане 21 жовтня 2008 року державним нотаріусом Другої Миколаївської державної нотаріальної контори  ОСОБА_9 на ім’я ОСОБА_4, і зареєстроване в реєстрі за № 5-1552, слід визнати недійсним,  визнавши право  власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, яка померла  ІНФОРМАЦІЯ_1  року,  на спадкове майно: за ОСОБА_4 - на 55/300  частин житлового  будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною господарських і побутових будівель та споруд, розташованих по АДРЕСА_1; за ОСОБА_1 - на 55/600  частин спірного  житлового  будинку; за  ОСОБА_2 - на 55/600  частин; за ОСОБА_3 - на 55/300  частин спірного житлового  будинку.

 .       Керуючись ст.ст.14, 209, 212-215 ЦПК України, суд

                                     

В И Р І Ш И В:

 

         Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання свідоцтва про право на спадщину по  закону недійсним та  визнання права власності в порядку спадкування за законом та зустрічний позов  ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про визнання свідоцтва про право на спадщину по  закону недійсним та  визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

         Визнати недійсним свідоцтво  про  право  на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, на 55/100 частин житлового  будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною господарських та побутових споруд та будівель, що знаходяться по  АДРЕСА_1, видане 21 жовтня 2008 року державним нотаріусом Другої Миколаївської державної нотаріальної контори  ОСОБА_9 на ім’я ОСОБА_4, і зареєстроване в реєстрі за № 5-1552.

         Визнати за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за законом на 55/300  частин житлового  будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною господарських і побутових будівель та споруд, розташованих по АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_6, яка померла  ІНФОРМАЦІЯ_1  року.

         Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 55/600  частин житлового  будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною господарських і побутових будівель та споруд, розташованих по АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_6, яка померла  ІНФОРМАЦІЯ_1  року.

    Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на 55/600  частин житлового  будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною господарських і побутових будівель та споруд, розташованих по АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_6, яка померла  ІНФОРМАЦІЯ_1  року.

    Визнати за ОСОБА_3  право власності в порядку спадкування за законом на 55/300  частин житлового  будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною господарських і побутових будівель та споруд, розташованих по АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_6, яка померла  ІНФОРМАЦІЯ_1  року.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

            Суддя:          підпис

            Рішення набрало законної сили «___» _______ 2010 року. Оригінал рішення зберігається в архіві Ленінського районного суду м. Миколаєва в цивільній справі № 2-740/2010 р.

            Згідно з оригіналом:

           

             Суддя:

             

       Секретар:  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація