Справа № 2 - 2132/10 р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем    України

    12 травня  2010 р.         Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

            головуючого  - судді Спінчевської Н.А.,

            при секретарі  -          Ковальової С.В.,

            розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Миколаєві  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2   про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

В січні 2010 р. ОСОБА_1 звернувся  до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позивач  вказує на те, що  5 серпня 2006  року вони з відповідачкою зареєстрував шлюб. Від шлюбу мають малолітню   доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сімейне життя між ними не склалось через несумісність характерів, різні погляди на сімейне життя. Спільного господарства не ведуть та не проживають разом. Спору  стосовно  спільного  майна та місця проживання дитини немає.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив про розірвання їх шлюбу з відповідачкою.

В судове засідання сторони не з’явилися. До суду надійшли заяви позивача та відповідачки  про розгляд  цивільної справи у їх  відсутність. Позивач позовні вимоги  підтримав, провив позов задовольнити. Відповідачка позов визнала в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

5 серпня 2006 року Міськім відділом реєстрації актів цивільного стану  Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області, актовий запис № 785, зареєстровано  шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Від шлюбу сторони мають малолітню   доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з відповідачкою. Сімейне життя між сторонами не склалось через несумісність характерів, різні погляди на сімейне життя, втрату почуття любові. Спільного господарства не ведуть та не проживають разом. Спору  стосовно  спільного  майна та місця проживання дитини не мають.

На підставі викладеного та у відповідності до ч.2 ст.112 СК України суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам кожного з них, а тому позов підлягає задоволенню.

Державне мито у розмірі 17 грн., що підлягає стягненню в дохід держави за реєстрацію розірвання шлюбу,  суд вважає за необхідне покласти на позивача.

            На підставі викладеного, керуючись ст.ст.14, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

            Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який зареєстрований 5 серпня 2006 року Міськім відділом реєстрації актів цивільного стану  Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області, актовий запис № 785.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави державне мито за реєстрацію розірвання шлюбу у розмірі 17 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

            Суддя:               підпис

            Рішення набрало законної сили «___» __________ 20__ року. Оригінал рішення зберігається в архіві Ленінського районного суду м. Миколаєва в цивільній справі № 2-2132/2010 р.

            Згідно з оригіналом:

             Суддя:

       Секретар: