Справа № 2 - 1785 /10 р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем    України

12 травня 2010 р.      Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

      головуючого  - судді Спінчевської Н.А.,

      при секретарі  -           Ковальовій С.В.,

      за участю позивачки ОСОБА_1, представника позивача – ОСОБА_2,  представника відповідача Сергеєвої К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного  товариства Комерційного  банку «Надра»  про повернення банківського  вкладу та процентів за його користування,

В С Т А Н О В И В:

В жовтні  2009 р. ОСОБА_1  звернулася до суду з позовом до Відкритого акціонерного  товариства Комерційного  банку «Надра»  про повернення банківського  вкладу та процентів за його користування.

Позивач вказує на те, що 23 листопада 2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 укладено договір № 793374/04-Д. Згідно п.п. 2.1 – 2.4 договору позивачка передала, а відповідач прийняв 1010 грам золота 999,9 проби, що складає 32,47 тройських  унцій  з відсотковою ставкою 5 %  річних строком дії вкладу 18 місяців.

Всупереч взятих  на себе зобов’язань відповідач станом на 1 жовтня 2009 року вклад  позивачці не повернув, проценти за  користування вкладом після закінчення строку дії договору не виплатив.

Посилаючись на  викладене, а також на положення ст. 1060 ЦК України, позивачка просила зобов’язати ВАТ КБ «Надра» повернути їй вклад, а саме: 1010 грам золота 999,9 проби, що складає 32,47 тройських  унцій, стягнути на користь позивачки з відповідача 101370 грн. 35 коп. – пеню у розмірі 3 % за кожний день прострочення, 4631 грн. 30 коп. – 5 % річних за користування вкладом, а також стягнути на її користь понесені нею судові витрати.

            У судовому позивачка та її представник заявлені вимоги уточнили, просили суд зобов’язати ВАТ КБ «Надра» повернути їй вклад, а саме: 1010 грам золота 999,9 проби, що складає 32,47 тройських  унцій, стягнути на користь позивачки проценти за користування банківським вкладом, а саме, 40 грам золота 999,9 проби, що складає 1,286 тройських унцій,  залишок процентів у розмірі 2652 грн. 71 коп., а також судові витрати.

    Представник  відповідача, посилаючись на Постанову Правління Національного банку України щодо введення мораторію на задоволення вимог кредиторів Банку, просила в позові відмовити.

            Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.

 З матеріалів справи вбачається, що 23 листопада 2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 укладено договір № 793374/04-Д.

Згідно п.п. 2.1 – 2.4 договору позивачка передала, а відповідач прийняв 1010 грам золота 999,9 проби, що складає 32,47 тройських  унцій  з відсотковою ставкою 5 %  річних строком дії вкладу 18 місяців..

      Як слідує з матеріалів справи термін дії  депозитного договору  закінчився 23 травня  2009 р. Позивачка неодноразово зверталася до Банку з заявою про повернення депозитних коштів.

      Проте відповідач  порушив умови договору, внесені кошти позивачці не повернув, проценти за користування банківським вкладом після закінчення строку дії  договору не сплачував.

      Як вбачається з матеріалів справи, за період з 23 травня 2009 року по  12 травня 2010 року сума несплачених  процентів за користування вкладом складає 48,70 грам (1,565 тройських  унцій, або відповідно до п.п. 2.4, 4.4 договору  40 грам  999,9 проби, що складає 1,286 тройських  унцій; залишок процентів – 2652 грн. 71 коп.

      Вимогами ст.526 та ст.610 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

      Враховуючи викладене, вимоги позивачки щодо стягнення з відповідача суми вкладу, а саме: золото 999,9 проби загальною вагою 1010, 00 гр. або 32,47 тройських унцій, процентів за користування банківським вкладом, а саме, 20 грам золота 999,9 проби, що складає 1,286 тройських унцій,  залишку процентів у розмірі 2652 грн. 71 коп.,  є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

      При цьому  посилання представника відповідача на наявність рішення Національного Банку України про введення тимчасової адміністрації та мораторію на задоволення вимог кредиторів Банку, суд вважає безпідставним. Так постановою Правління Національного Банку України від 10 лютого 2009 р. №59 «Про призначення тимчасової адміністрації» в Банку було призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік та мораторій на задоволення вимог кредиторів з 10 лютого 2009 р. по 10 серпня 2009 р. В силу ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (далі-Закон), в редакції, що діяла до 6 серпня 2009 р., мораторій - зупинення виконання банком майнових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Частиною 2 ст.85 Закону передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов’язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації. Враховуючи, що строк виконання Банком зобов’язань за даним договором настав 23 травня  2009 р., (тобто після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів), його дія не розповсюджується на спірні правовідносини. Більш того, згідно ч.3 ст.85 Закону у названій редакції, протягом дії мораторію: 1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України; 2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові санкції (економічні), санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).  Таким чином, законом не передбачена заборона на звернення до суду з позовом про стягнення неповернених вкладів та про задоволення таких вимог.

       Відповідно зі ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача  підлягають стягненню сплачені при подачі позову інформаційно-технічних витрати у розмірі 120 грн. та на користь держава - судові витрати у розмірі 1700 грн.

            Керуючись ст.ст.14, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

            Позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного  товариства Комерційного  банку «Надра»  про повернення банківського  вкладу  - задовольнити.

            Зобов’язати Відкрите акціонерне  товариство Комерційний  банк «Надра»  повернути ОСОБА_1 вклад в банківських  металах, а саме: 1010 грам золота 999,9 проби, що складає 32,47 тройських  унцій, а також  40 грам золота 999,9 проби, що складає 1,286 тройських унцій.

    Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Надра» на користь  ОСОБА_1 залишок процентів у розмірі 2652  (двох тисяч шістсот п’ятдесят двох) грн. 71 коп.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Надра» на користь  ОСОБА_1  120 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

    Стягнути з Відкритого акціонерного  товариства Комерційного  банку «Надра»  на користь держави судовий збір в сумі 1700 грн.00 коп.

            Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

            Суддя:      підпис

            Рішення набрало законної сили  «___» ____________ 2010 р. Оригінал рішення зберігається в архіві Ленінського районного суду м. Миколаєва в цивільній справі № 2- 1516/2010 р.

            Згідно з оригіналом:

            Суддя:

            Секретар: