465/317/21

2/465/2007/21

РІШЕННЯ

Іменем України

14.05.2021 року                                                                         м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Величка О.В.

при секретарі Беркій Т.М.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

відповідача ОСОБА_4 ,

представника третьої особи Андрусишина Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_1 ), законним представником якого є ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ), з участю третьої особи – органу опіки і піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради (79057, м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 85), про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до Франківського районного суду м. Львова із позовом до відповідачів про визнання права власності. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що 20 січня 1997 року матері позивача ОСОБА_4 видано ордер № 153 на право заселення в квартиру АДРЕСА_4 . Відповідно до витягу із розпорядження № 667 від 03 липня 2008 року на вказану квартиру у зв`язку зі зміною статусу гуртожитку в житловий будинок оформлено договір житлового найму ОСОБА_4 із сім`єю - дочкою ОСОБА_5 . ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідно до Списку від 08 жовтня 2008 року мали право на отримання приватизаційних паперів для приватизації квартири АДРЕСА_4 , яку і приватизували згідно із Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду». Свідоцтвом про право власності № НОМЕР_1 від 16 жовтня 2008 року та Витягом від 23 грудня 2008 року підтверджується право спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на вищевказану квартиру. Батькові позивача ОСОБА_8 на праві власності належала квартира АДРЕСА_5 : 1/2 частка квартири набута внаслідок приватизації , 1/2 частка - на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його матері ОСОБА_9 . Батьками позивача було прийнято рішення про продаж квартири АДРЕСА_4 . Оскільки квартира належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 та позивачу, яка на момент відчуження квартири була малолітньою особою, то необхідно було отримати дозвіл на укладення договору купівлі-продажу квартири від органу опіки та піклування. Розпорядженням Франківської районної адміністрації Львівської міської ради № 191 від 21 травня 2013 року дозволено ОСОБА_8 та ОСОБА_4 від імені малолітньої дочки ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у встановленому законом порядку укласти договір купівлі - продажу належної їй на праві власності частки квартири АДРЕСА_4 . Згідно з п. 2 Розпорядження дозволено ОСОБА_8 та ОСОБА_4 від імені малолітньої дочки ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у встановленому законом порядку укласти договір дарування 1/4 частки квартири АДРЕСА_5 , яка належить на праві власності ОСОБА_8 , шляхом прийняття в дар цієї частки квартири малолітньою дочкою ОСОБА_5 . Пунктом 3 Розпорядження зобов`язано ОСОБА_8 та ОСОБА_4 до 20 серпня 2013 року подати у відділ у справах дітей Франківської районної адміністрації ЛМР документ, що підтверджує право власності малолітньої ОСОБА_5 на 1/4 частки квартири АДРЕСА_5 . На підставі Договору купівлі-продажу квартири від 28 травня 2013 року було відчужено квартиру АДРЕСА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 батько позивача ОСОБА_8 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть від 24 серпня 2020 року. 04 вересня 2020 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лаврик Т.Я. відкрито спадкову справу № 07/2020 після смерті батька позивача - ОСОБА_8 22 вересня 2020 року позивачем подано заяву про прийняття спадщини. Розпорядження Франківської районної адміністрації Львівської міської ради № 191 від 21 травня 2013 року щодо дарування позивачу 1/4 частки квартири АДРЕСА_5 не виконане. Зважаючи на вищевикладене, просить суд визнати право власності на 1/4 частки квартири АДРЕСА_5 за ОСОБА_5 .

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 16.01.2021 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове зсідання.

Відповідачем ОСОБА_2 подано до суду відзив на позовну заяву. В зазначеному відзиві відповідач пояснює, що її батькові – ОСОБА_8 належала квартири АДРЕСА_5 . За життя останній не укладав жодних договорів на відчуження квартири. Відтак, ніколи не виникало правовідносин в площині договору дарування і в дар позивач квартири ніколи не приймала. Розпорядженння Органу опіки і піклування Франківської районної адміністрації м. Львова № 191 від 21.05.2021 року не є правовстановлюючим документом, яке встановлює право власності. Орган опіки і піклування Франківської районної адміністрації м. Львова у випадку виявлення невиконання розпорядження № 191 від 21.05.2013 року та порушення майнових прав неповнолітньої повинен був оскаржити в суді договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 від 28.05.2013 року. Окрім того, кошти від продажу квартири АДРЕСА_4 залишилися в позивача та її матері. Розпорядження Франківської районної адміністрації м. Львова № 191 від 21.05.2013 року передбачає два автономних, незалежних один від одного, дозволи на вчинення цивільно-правових правочинів від імені малолітньої дитини, та взаємозалежність між двома дозволами відсутня. Зважаючи на вищевикладене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 01.03.2021 року залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Франківську районну адміністрацію Львівської міської ради, як орган опіки та піклування.

Представником позивача – адвокатом Кравчуком П.І. подано до суду відповідь на відзив, в якій останній пояснює, що неприпустимим є зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень, а орган опіки та піклування самостійно визначає, яким способом забезпечуються майнові права дитини при укладенні правочинів щодо майна, яким вона володіє на праві власності чи користується. Оскільки ОСОБА_5 володіла на праві власності часткою у квартирі, яку відчужували її батьки, то орган опіки та піклування, з метою захисту інтересів малолітньої дитини, вибрав спосіб збереження її майнових прав саме як дарування батьком позивача частки у квартирі, власником якої він був. Окрім того, оскільки органом опіки та піклування не було вчинено жодних дій, спрямованих на захист майнових прав дитини – ОСОБА_5 , то вона після досягнення повноліття самостійно звернулася до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 18.03.2021 року закінчено підготовче судове засідання у справі та призначено судове засідання.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги, викладені в позовній заяві, надав пояснення, аналогічні викладеним в такій, просить позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечили з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_4 при розгляді справи позов визнала, вважає, що права малолітньої на час виникнення спірних правовідносин ОСОБА_5 підлягають захисту судом. Відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , законним представником якого є ОСОБА_4 , подали до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позов визнають.

Представник третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, щодо задоволення таких не заперечував.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_8 та ОСОБА_4 уклали шлюб 17.05.1997 року, актовий запис № 214 (свідоцтво серії НОМЕР_2 ).

Відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_3 ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком зазначений ОСОБА_8 , матір`ю – ОСОБА_4 .

Згідно із свідоцтвом про право власності № НОМЕР_1 від 16.10.2008 року квартира за адресою АДРЕСА_6 належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

У відповідності до розпорядження Франківської районної адміністрації Львівської міської ради № 191 від 21.05.2013 року дозволено ОСОБА_8 та ОСОБА_4 від імені малолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у встановленому законом порядку укласти договір купівлі-продажу належної їй на праві власності частки квартири АДРЕСА_4 . Дозволено ОСОБА_8 та ОСОБА_4 від імені малолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у встановленому законом порядку укласти договір дарування 1/4 частки квартири АДРЕСА_5 , яка належить на праві власності ОСОБА_8 , шляхом прийняття в дар цієї частки квартири малолітньою дочкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вказаній квартирі зареєстровані: неповнолітній син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та малолітній син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно договору купівлі-продажу квартири від 28.05.2013 року ОСОБА_4 , яка діяла від свого імені та від імені малолітньої доньки ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , який діяв від імені своєї малолітньої доньки ОСОБА_5 , продали квартиру АДРЕСА_4 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

22.09.2013 року ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , малолітній ОСОБА_7 , ОСОБА_6 подали заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 .

Статтею 47 Конституції України визначено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, в тому числі визнання права власності.

В силу ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Можливість широкого застосування судової форми захисту ґрунтується, насамперед, на положеннях ст. ст. 55, 124 Конституції України, рішенні Конституційного Суду України щодо тлумачення ч. 1 та ч. 2 ст. 55 Конституції України та Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01.11.1996р. №9. Відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція суду поширюється на усі правовідносини, які виникають в державі. В силу положень цивільного законодавства предметом судового розгляду та вирішення можуть бути будь-які правовідносини, включаючи як ті правовідносини, підстави виникнення, зміни та припинення яких передбачені правовими нормами, так і не передбачені ними, але в силу загально-дозвільного принципу регулювання приватноправових відносин породжують правові наслідки. Тобто будь-які цивільні права та інтереси, які охороняються законом, можуть заслуговувати на судовий захист.

Визнання права - спосіб захисту, який застосовується у випадку спору між суб`єктами цивільного права з приводу наявності чи відсутності правовідносин між сторонами і, відповідно, наявності чи відсутності цивільного права та цивільного обов`язку. Однак, слід зазначити, що в силу ст. ст. 8, 55, 124 Конституції України цей спосіб захисту може застосовуватись не тільки за наявності спору, але й при невизначеності правового стану майна. Такий спосіб захисту здійснюється на підставі пред`явлення позову про визнання права власності, який може поєднувати не тільки правову вимогу визначення наявності чи відсутності правовідносин, а ще й вимогу про наявність чи відсутність цивільних прав та обов`язків щодо майна.

Отже, за таких умов, вимоги про визнання права власності є лише передумовою для досягнення позивачем кінцевої мети, якою, в даному випадку, є набуття права володіння, користування та розпорядження майном.

Разом із тим, як вбачається із розпорядження Франківської районної адміністрації Львівської міської ради № 191 від 21.05.2013 року, пунктом 1 дозволено ОСОБА_8 та ОСОБА_4 від імені малолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у встановленому законом порядку укласти договір купівлі-продажу належної їй на праві власності частки квартири АДРЕСА_4 . Пунктом 2 вказаного розпорядження дозволено ОСОБА_8 та ОСОБА_4 від імені малолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у встановленому законом порядку укласти договір дарування 1/4 частки квартири АДРЕСА_5 яка належить на праві власності ОСОБА_8 , шляхом прийняття в дар цієї частки квартири малолітньою дочкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вказаній квартирі зареєстровані: неповнолітній син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та малолітній син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відтак, зазначене розпорядження містить лише дозвіл ОСОБА_8 та ОСОБА_4 від імені малолітньої дочки ОСОБА_5 укласти договір дарування частки квартири АДРЕСА_5 , водночас не містить зобов`язання до укладення такого договору.

Більше того, суд враховує положення ст. 627 ЦК України, відповідно до якого сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зважаючи на вищевикладене, суд доходить до висновку про те, що за життя ОСОБА_8  не висловив своє волевиявлення до укладення договору, відтак у позивача відсутні підстави для визнання права власності на квартиру АДРЕСА_5 .

Окрім того, суд зазначає, що згідно з положеннями статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав i обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять всі права i обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав i обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України.

Згідно ч. 1ст. 608 ЦК України зобов`язання припиняються смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Крім цього, відповідно до ст. 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця.

Обов`язок про укладення договору дарування є таким, що нерозривно пов`язаний з особою, яка на час звернення до суду із позовом померла, а тому, відповідно до вимог чинного ЦК України з його смертю цей обов`язок припинився.

Разом із тим, проаналізувавши розпорядження Франківської районної адміністрації Львівської міської ради № 191 від 21.05.2013 року, суд зазначає, що положення п.1 та п.2 вказаного розпорядження не є взаємозалежними, а лише надають дозвіл на укладення окремих договорів та містять незалежні між собою положення про вчинення таких.

Враховуючи наведене та на підставі ст.ст. 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_1 ), законним представником якого є ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ), з участю третьої особи – органу опіки і піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради (79057, м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 85), про визнання права власності – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Франківський районний суд м. Львова. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний тест рішення виготовлено 24.05.2021 року.

Позивач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 ).

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_6 ).

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_7 ).

Відповідач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_8 ).

Відповідач: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_9 ), законним представником якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_7 ).

Третя особа: орган опіки і піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради (79057, м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 85).

Суддя  Величко О.В.