РІШЕННЯ

Іменем  України

09 березня 2010 року                                                                                                         м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді Дутчака І.М.,

при секретарі Чуняк Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення суми позики,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому зазначав, що 08 травня 2009 року ОСОБА_4 позичив у нього на власні потреби 10000 грн., які зобов’язувався повернути до 31 травня 2009 року, про що власноручно написав розписку.

До вказаної дати відповідач кошти йому не повернув. Він неодноразово звертався до ОСОБА_4 з проханням повернути зазначені кошти, однак останній гроші не повернув, жодних дій для їх повернення не вчинив, протягом тривалого часу уникає зустрічей з ним.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Згідно із ст. 1046 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві таку ж суму грошей.

Довгий час він не може отримати свої грошові кошти, які йому вкрай необхідні через  скрутне фінансове становище його сім’ї, у зв’язку з чим змушений звернутися до суду.

Просив стягнути з ОСОБА_4 на його користь за договором позики борг в сумі 10000 грн.

Позивач ОСОБА_3 у судовому засіданні, враховуючи, що 09 березня 2010 року         в рахунок погашення боргу він отримав від ОСОБА_4 кошти в сумі 5800 грн., позовні вимоги зменшив.

Просив стягнути з ОСОБА_4 на його користь частину боргу в сумі 4200 грн. та судові витрати.

Відповідач ОСОБА_4 у судовому засіданні позов визнав .

Роз’яснивши сторонам наслідки визнання позову, враховуючи, що визнання позову  відповідачем не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів сторін чи інших осіб, суд вважає можливим ухвалити рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що 08 травня 2009 року між позивачем ОСОБА_3 (далі – Позикодавець) та відповідачем ОСОБА_4 (далі – Позичальник) у письмовій формі був укладений договір позики, згідно з яким Позикодавець передав у власність Позичальнику грошові кошти в сумі 10000 грн., що підтверджується власноручно написаною розпискою ОСОБА_4, які останній зобов’язувався повернути до 31 травня 2009 року, проте своїх зобов’язань не виконав та грошові кошти не повернув.

Із розписки позивача ОСОБА_3, складеної 09 березня 2010 року, видно, що він отримав від відповідача ОСОБА_4 в рахунок часткового погашення вказаного боргу грошову суму в розмірі 5800 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

У ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем), у строк та        в порядку, що встановлені договором.

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_3 про стягнення на його користь з ОСОБА_4 неповернутої частини позики в розмірі 4200 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

При подачі до суду позовної заяви ОСОБА_3 сплатив судовий збір у сумі 100 грн. та оплатив витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. Всього судові витрати у справі становлять 220 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі ст. ст. 526, 610, 611, 625, 1046 – 1050 ЦК України, керуючись ст. ст. 88, 174, 212 – 215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 позику в сумі 4200 (чотири тисячі двісті) грн. та судові витрати в сумі                        220 (двісті двадцять) грн., всього – 4420 (чотири тисячі чотириста двадцять) грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку                 ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у зазначений вище строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                                                                          Дутчак І.М.