Справа № 2- 241/2010
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2010 року Миронівський районний суд Київської області
в складі : головуючого судді-Пархоменко В.М.
при секретарі- Овчаренко В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миронівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди
в с т а н о в и в:
У березні 2010року позивачка звернулась до суду з названим позовом,посилаючись на те,що 11.10.2009року вона уклала договір з відповідачем про встановлення металопластикових вікон у квартирі та сплатила аванс у розмірі 1500грн. Згідно умов договору відповідач повинен був виконати роботи по встановленню вікон до 24 10.2009року.Проте до даного часу відповідач умов договору не виконав,вікна не встановив,чим заподіяв їй майнової шкоди на суму 1500грн. та моральної шкоди,яку вона оцінює у розмірі 2000грн.,оскільки внаслідок невиконання відповідачем свого зобовязання вона перенесла сильні душевні та моральні страждання,відповідач гроші відмовляється повернути,на дзвінки не відповідає,із-за чого вона втратила душевний спокій.
У судовому засіданні позивачка свої позовні вимоги підтримала,посилаючись на обставини,викладені у позовній заяві,просить укладений договір розірвати та стягнути з відповідача на її користь 1500грн. майнової шкоди та 2000грн. моральної шкоди.
Відповідач у судове засідання не зявився,про день і час розгляду справи повідомлений належним чином,суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши позивачку,вивчивши письмові матеріали справи,суд прийшов до висновку,що позов підлягає задоволенню частково.
Згідно ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу,інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання,то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст.599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням,проведеним належним чином.
За ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов,визначених змістом зобовязання(неналежне виконання)
Згідно ст.865 ЦК України за договором побутового підряду підрядник,який здійснює підприємницьку діяльність,зобовязується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу,призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб,а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.
Судом встановлено,що 11.10.2009року між позивачкою ОСОБА_3 та приватним підприємцем ОСОБА_2 був укладений договір побутового підряду, згідно якого останній зобовязувався у строк до 24.10.2009року встановити металопластикові вікна у квартирі позивачки. На виконання вказаного зобовязання позивачка сплатила відповідачеві аванс у розмірі 1500грн.,що не суперечить вимогам ст.873ч2 ЦК України. Отже,укладаючи та підписуючи договір,сторони дійшли згоди щодо зобовязань позивача та відповідача.
Проте, у зазначений у договорі строк,ні до даного часу відповаідач умови договору на виконав, вікна не встановив.
Постановою від 04.12.2009року у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 відмовлено за відсутністю в його діях складу злочину,передбаченого ст.190 КК України.
Таким чином, з наданих позивачкою та досліджених у судовому засіданні доказів достовірно встановлено,що відповідач належним чином не виконав свого зобовязання,передбаченого договором від 11.10.2009року.
Відповідно до ст.651 ЦК України договір може бути змінено чи розірвано за рішенням суду на вимогу однієї сторони у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках,встановлених договором або законом.Істотними є порушення стороною договору,коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того,на що вона розраховувала при укладенні договору.
Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності,суд прийшов до висновку,що вимоги позивача щодо розірання договору та відшкодування їй майнової шкоди є доведеними,грунтуються на вимогаю діючого законодавства, а тому підлягають задоволенню.
Разом з тим,не підлягають задоволенню вимоги позивачка щодо відшкодування їй моральної шкоди,оскільки моральна шкода відшкодовується тоді,коли це прямо передбачено законом.
Щодо договірних зобовязань,то ст.611 ЦК України визначає правовим наслідком порушення зобовязання відшкодування моральної (немайнової) шкоди,якщо це встановлено законом або договором.
Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні,на користь якої ухвалено рішення,суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати,а тому з відповідача на користь позивачки слід стягнути 120грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору,то з відповідача судовий збір слід стягнути у дохід держави у розмірі 51грн.
На підставі ст.ст.526,530,599,610,611,651,865 ЦК України,
Керуючись ст.ст.10,11,60,209,212-215,218 ЦПК України,суд
Вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1500грн.(одна тисяча пятсот грн.) у рахунок відшкодування майнової шкоди,120грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи,а всього стягнути 1620грн.(одна тисяча шістсот двадцять грн.).
Стягнути з ОСОБА_2 51грн. судового збору у дохід держави.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції,або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя В.М.Пархоменко