ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

02 серпня 2007 р.

№ 18/53

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів:

Першикова Є.В.

Савенко Г.В., Ходаківської І.П.

розглянувши матеріали касаційної скарги

Відкритого акціонерного товариства “Павлоградвугілля”

на постанову

Дніпропетровського  апеляційного господарського суду від 08.06.2005 року

у справі

№ 18/53 господарського суду Дніпропетровської області

за позовом

Відкритого акціонерного товариства “Павлоградвугілля”

до	Державного управління екології та природних ресурсів у Дніпропетровській області

про	визнання акту перевірки недійсним

за участю представників сторін:

позивача : не з’явились

відповідача: не з’явились

До Вищого господарського суду України надійшло клопотання Державного управління екології та природних ресурсів у Дніпропетровській області про перенесення розгляду справи за № 18/53, яку  призначено на 02.08.2007 року, однак зазначене клопотання не може бути задоволено, оскільки надійшло на адресу Вищого господарського суду України 06.08.2007 року про що свідчить відбиток штемпеля суду.

Відкрите акціонерне товариство “Павлоградвугілля” звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного управління екології та природних ресурсів у Дніпропетровській області про визнання недійсним акту перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства від 11.02.-31.03.2003 року, складеного відповідачем.                                                                                               Відповідач проти позову заперечує, оскільки вважає, що вказаний акт складений відповідно до діючого законодавства.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської  області від 14.03.2005 року в позові відмовлено з огляду на те, що відповідно до положення про державне управління екології та природних ресурсів в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 108 від 11.08.2000 року і зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 13.09.2000  року за № 602/4823 –у структурі управління діють екологічні інспекції , які здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів та в межах своєї компетенції регіональної безпеки мають право обстежувати в установленому порядку підприємства, установи, організації незалежно від форм власності і господарювання та складати акти перевірок, давати обов’язкові для виконання приписи з питань, що належать до їх повноважень.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.06.2005 року вказане рішення господарського суду залишено без змін із зазначених вище підстав.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулось  Відкрите акціонерне товариство “Павлоградвугілля”, в якій скаржник просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій, оскільки при їх прийнятті судами порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 1,42, 44 Водного кодексу України, ст.ст.132 Господарського кодексу України та прийняти нове рішення, яким визнати оспорюваний акт перевірки недійсним.

Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши оскаржувані судові рішення на предмет дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм діючого законодавства при прийнятті останніх, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі: 1)  справи  у  спорах,  що  виникають  при  укладанні, зміні, розірванні  і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів про приватизації державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів  та  технічних умов; спорів про  встановлення цін на продукцію (товари),  а також тарифів на послуги  (виконання  робіт),  якщо  ці  ціни  і  тарифи відповідно  до  законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що  виникають  із   публічно-правових   відносин   та віднесені   до   компетенції   Конституційного   Суду  України  та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи  за  заявами  органів  Антимонопольного  комітету України,  Рахункової  палати  з  питань,  віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

4) справи,  що  виникають  з корпоративних відносин у спорах між господарським  товариством  та  його  учасником  (засновником, акціонером),  у  тому  числі  учасником,  який вибув,  а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані  із створенням,  діяльністю,  управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

 Підвідомчий  господарським  судам  спір  може  бути  передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу),  крім спорів про визнання недійсними актів,  а також спорів,  що виникають  при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб.

Юридичним актом є офіційний письмовий документ державного чи іншого органу (посадової особи), виданий в межах його компетенції, визначеної законом, який має точно визначені зовнішні реквізити та породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан, спрямований на регулювання суспільних відносин, має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, поширює свою чинність на певний час, територію, коло суб'єктів.

Предметом даного спору є визнання недійсним акту перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства.

Зазначений акт перевірки являється результатом проведення перевірки із встановленням діяльності позивача  - Відкритого акціонерного товариства “Павлоградвугілля” в галузі природоохоронного законодавства, який не має юридичних наслідків, не є актом обов’язковим до виконання усіма учасниками певних правовідносин, а являється підставою для прийняття певних мір відповідними органами у разі виявлення порушення.

Тобто, він не є актом у розумінні статті 12 Господарського процесуального кодексу України, а тому не може бути предметом позову у господарській справі.

Таким чином, на підставі викладеного, Вищий господарський суду України приходить до висновку про непідвідомчість даного спору господарським судам, як наслідок, прийняті судові рішення підлягають скасуванню з припиненням провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України,-

                    ПОСТАНОВИЛА:

          Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Павлоградвугілля” –задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2005 року та постанову Дніпропетровського  апеляційного господарського суду від 08.06.2005 року у справі № 18/53 –скасувати.

Провадження у справі № 18/53 –припинити.

Головуючий                                                                                 Є.Першиков

Судді                                                                                                    Г.Савенко

І.Ходаківська