Справа №2-20/2010р.

ОКРЕМА УХВАЛА

05 травня 2010 року    Богородчанський районний суд  Івано-Франківської області

                                           в складі головуючого-судді       Битківського Л.М.

                                           секретар                                        Пилипонюк К.С.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні стежкою, -

в с т а н о в и в:

Судом закінчено розгляд справи за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, які звернулись в суд з позовом до ОСОБА_3 у якому ставили питання про усунення ним перешкод в користування громадською стежкою, що веде до їх присадибних ділянок в урочищі «Стирки» повз господарство сина відповідача ОСОБА_4

Рішенням суду у позові ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні стежкою та покладення на відповідача обов‘язку демонтувати огорожу – відмовлено.

Відповідно до ст.211 ЦПК України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону і встановивши причини і  умови, що сприяли вчиненню порушення, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин і умов.

Як встановлено судом,  рішенням Марківської сільської ради від 11.10.1991 року №58 ОСОБА_4 виділено 0,12 га на масиві забудови в урочищі «Під церковним». Згідно схеми виносу в натурі меж земельної ділянки ОСОБА_4 від 18.12.1991 року його земельна ділянка межує зліва із земельною ділянкою сусідки ОСОБА_5 Вказана обставина підтверджена також викопіюванням із масиву житлової забудови с.Маркова в ур. «Підцерковне» та проектом акту встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_4, який підписаний суміжниками, в тому числі ОСОБА_5

Таким чином, при виготовленні містобудівної документації не враховано існування громадської стежки, на що не було звернуто уваги сільською радою, як органом місцевого самоврядування. Внаслідок цього, між ОСОБА_3, який діє в інтересах сина інваліда 2 групи, і групою жителів села Маркова, які протягом тривалого часу користувались вказаною стежкою, з 2002 року виникають постійні конфлікти щодо можливості використання цього проходу.  

Судом встановлено, що сесія Марківської сільської ради 29.11.2009 року своїм рішенням  вирішила змістити земельні ділянки ОСОБА_4 АДРЕСА_1 на 1,8 метра в сторону ділянки ОСОБА_6 і виділити за цей рахунок стежки між ділянками ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Однак, вказане рішення прийняте всупереч вимог ст.140-143 ЗК України, оскільки у рішенні йдеться про фактичне вилучення частини земельної ділянки без згоди землекористувача, а таке припинення права на земельну ділянку здійснюється лише у судовому порядку.

Вилучення без згоди землекористувача ОСОБА_4 частини земельної ділянки можливе лише на підставі рішення суду, в порядку, визначеному ст.143-151 ЗК України.  

В той же час, сільський голова Савчин В.Д. та землевпорядник Григорук О.С. в судовому засіданні пояснили, що при проведенні обмірів земельних ділянок ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в процесі вирішення скарг жителів села встановлено, що земельні ділянки, якими вони фактично користуються є значно більшими, ніж  0,12 та 0,11 га, які їм виділялись. Зокрема ОСОБА_6 виготовив технічну документацію на приватизацію 0,1368 га замість 0,11 га. З цих причин сільська рада не затвердила йому Державний акт на право приватної власності на землю. Крім того, обоє землекористувачів самовільно використовують частину смуги відведення навколо існуючого каналу, що прилягає до їх земельних ділянок. Тому, є можливість влаштувати стежку для громадських потреб вздовж каналу та земельних ділянок ОСОБА_6 і ОСОБА_4  за рахунок земель запасу.

Виходячи з вказаних пояснень, суд вважає, що для забезпечення існуючої громадської потреби у влаштуванні стежки для проходу до присадибних ділянок в урочищі «Стирки», сільська рада, як орган місцевого самоврядування, до компетенції якого входить вирішення питань землекористування, може вирішити питання виділення земельної ділянки під громадську дорогу чи стежку без вилучення земельної ділянки ОСОБА_4, шляхом відновлення межових знаків, що позначають земельну ділянку ОСОБА_4 та ОСОБА_6 та влаштування такої стежки вздовж каналу.  

Тому, для припинення численних скарг та конфліктів між сторонами, сільській раді слід невідкладно вирішити вказане питання та закріпити його у відповідних рішеннях сільської ради.  

На підставі наведеного, ст.213-215 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Направити окрему ухвалу для розгляду та вжиття відповідних заходів до Марківської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області.

Про вжиті заходи слід повідомити суд протягом місяця з дня надходження окремої ухвали.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порідку до апеляційного суду Івано-Франківської області. Заяву про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції може бути подано протягом п‘яти днів з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

Головуючий