Справа № 2-1536/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2010 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого – судді Грубіян Л.І.,
при секретарі - Усатенко М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1, ОСОБА_2, звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4, в якому просить визнати за ними право власності на земельну ділянку площею 0,0395 га, яка розташована в АДРЕСА_1, мотивуючи тим, що їм належить на праві власності 7/10 частин житлового будинку за вказаною адресою, на підставі договору обміну частками житлових будинків № 2507 від 10 червня 2004 року, укладеного між ними та ОСОБА_3, надбавши право власності на частину житлового будинку цільове призначення земельної ділянки залишилось без змін. Проте одним із власників земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок з надвірними спорудами, прожовжує вважатись відповідачка. Рішенням Ізмаїльської міської ради № 757 ІV від 28 вересня 2004 р., земельна ділянка площею 0,0395 га, по АДРЕСА_1, була передана ОСОБА_3, ОСОБА_4, безкоштовно в спільну сумісну власність, відповідачка не отримала державного акту на земельну ділянку, оскільки вже не є власником частини житлового будинку. Таким чином, позивачі позбавлені права отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.
В судовому засіданні позивачі позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_3, не з`явилася, надала заяву про те, що позов визнає, та просить розглянути справу за її відсутності.
Третя особа ОСОБА_4, в судовому засідання з позовом погодився, проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Вислухавши пояснення позивачів, представника позивачів, третьої особи, та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, належить 7/10 частин житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1, на підставі договору обміну частками житлових будинків № 2507 від 10 червня 2004 року, укладеного між ними та ОСОБА_3, надбавши право власності на вказану частину житлового будинку цільове призначення земельної ділянки залишилось без змін.
На підставі рішення Ізмаїльської міської ради Ізмаїльської міської ради № 757 ІV від 28 вересня 2004 р., була передана ОСОБА_3, ОСОБА_4, земельна ділянка площею 0,0395 га, безкоштовно в спільну сумісну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель.
Відповідно до вимог передбачених ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає після отримання його власниками документу, що посвідчує це право. Тільки при існуванні державного акту на право власності на землю власник має право укладати щодо приналежної йому земельної ділянки угоди цивільно – правового характеру.
Згідно ст. 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4, являючись власниками житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 Одеської області, позбавлені можливості отримати акт на земельну ділянку, на якій знаходиться вказаний житловий будинок власниками якого вони являються, то відповідно до ст. 377 ЦК України може бути визнано за ними право власності на земельну ділянку площею 0,0395 га, яка була передана у спільну сумісну власність ОСОБА_3, ОСОБА_4, так як в судовому засіданні доведено, що цільове призначення земельної ділянки не змінилося.
Керуючись ст.ст. 10, 57, 60, 118, 119, 212 ЦПК України, ст. ст. 125, 126, 131 Земельного Кодексу України, ст. 377 ЦК України, суд
ВИРІШИВ :
Припинити за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 0,0395 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1
Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, та ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку площею 0,0395 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя