Справа №2-2692/10

У Х В А Л А

26 травня 2010 року                               м. Одеса

Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Середа І.В. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської філії ТОВ «БГ Банк» про розірвання договору банківського рахунку

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеської філії ТОВ «БГ-Банк» про розірвання договору про відкриття банківського рахунку і обслуговування платіжної картки від 19.02.2007 року.

Ухвалою судді від 22 лютого 2010 року вищевказана позовна заява була залишена без руху, оскільки не відповідала вимогам ЦПК України, а саме не була оплачена судовим збором у розмірі 1% ціни позову та витратами на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.

19 березня 2010 року на виконання вимог ухвали до суду надійшла повторна позовна заява. Проте вона 23 березня 2010 року також була залишена без руху, оскільки не містила ціну позову, яка є обов’язковою умовою для позовних заяв майнового характеру, та є критерієм визначення розміру судового збору, який підлягає сплаті при зверненні до суду, у зв’язку з цим не зрозуміло з якої суми виходив позивач, сплачуючи судовий збір у розмірі 37 грн., при тому, що відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» для позовних заяв майнового характеру судовий збір не може бути меншим трьох неоподатковуваних мінімуму доходів громадян, тобто 51 грн., а також не додано договір, який позивач просить розірвати.

14 квітня 2010 року до суду повернувся конверт з ухвалою від 23 березня 2010 року без вручення позивачу за закінченням строку зберігання.

У зв’язку з цим ухвалою суду від 26 квітня 2010 року йому було продовжено строк для усунення недоліків до 25 травня 2010 року.

На виконання ухвали суду 21 травня 2010 року позивач надав копію договору про відкриття карткового рахунку та обслуговування банківської платіжної картки за дебетово-кредитною схемою від 19 лютого 2007 року.

Вивчивши матеріали справи, вважаю, що позовну заяву слід повернути позивачу з наступних підстав.

Відповідно до ст. 109 ЦПК України позови до юридичних осіб пред’являються в суд за їхнім місцезнаходження. Позови, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред’являтися також за їх місцезнаходженням (ч. 7 ст. 110 ЦПК України). Іншої підсудності за вибором позивача для даної категорії спору ст. 110 ЦПК України не встановлено.

У своєму позові позивач звертається до Одеської філії ТОВ «БГ Банк», яка розташована в м. Одесі по вул. Середньофонтанській, яка відноситься до території Приморського району м. Одеси. Із представленої копії договору вбачається, що він був укладений у відділенні №4 Одеської філії ТОВ «БГ Банк», яка розташована на території Малиновського району м. Одеси.

Як вбачається із наданого договору про відкриття банківського рахунку договірна територіальна підсудність між сторонами не визначалася.

    Таким чином, звертаючись до Суворовського районного суду м. Одеси, позивач порушив правила підсудності, встановлені ст.ст. 109, 110 ЦПК України, тому відповідно до положень ст. 115 та п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України позовна заява разом з доданими до неї документами підлягає поверненню позивачу.

    Позивачу слід роз’яснити його право на звернення з даними позовними вимогами до суду за місцезнаходженням юридичної особи або філії.

    Керуючись ст.ст. 109, 110, 115, п.4 ч. 3 ст.121, 209 ЦПК України, суддя –

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської філії ТОВ «БГ Банк» про розірвання договору банківського рахунку разом з додатками повернути позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 5 днів з дня її проголошення та апеляційної скарги протягом 10 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження або у порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: