Справа №  2о-19/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

   14 квітня 2010 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого –  судді  Грубіян  Л.І,

                при секретарі –  Усатенко М.С.,                      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,      

                                                                  В С Т А Н О В И В:

      ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, про розірвання шлюбу, зареєстрованого 15.10.2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції Одеської області, актовий запис № 120, мотивуючи тим, що в період шлюбу у них народилася донька – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюбно-сімейні стосунки з ОСОБА_2, не склалися з причин відсутності взаєморозуміння та різних поглядів на життя, втрати любові та  поваги один  до  одного,  в зв’язку з чим їх сім’я фактично розпалася, вони разом не проживають, та сумісного господарства не ведуть. Спору  про місце проживання дітей та розподілу сумісного майна немає.

            Позивач ОСОБА_1, в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просить розірвати шлюб з відповідачем, посилаючись на те, що примирення між ними неможливе, збереження сім’ї є недоцільним, донька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає та залишиться проживати з матір`ю.

Відповідач ОСОБА_2, в судовому засіданні позов визнав, пояснивши, що позивачка не погоджується на примирення, з урахуванням чого, він не заперечує проти розірвання шлюбу.

Заслухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що маються всі  підстави  для  задоволення  позову,  виходячи  з  наступного.    

    Сторони знаходяться в зареєстрованому шлюбі з 15.10.2006 року шлюб зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції Одеської області, актовий запис № 120. В період шлюбу у подружжя народилася донька – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Між подружжям досягнуто згоди про  визначення  місця  проживання  дитини, що  передбачено ст. 160  СК  України,  спір  про  розподіл майна відсутній. Сторони будь-яких мір для примирення не приймають, посилаючись на недоцільність збереження  шлюбу.

             Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне проживання подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, які мають істотне значення.

 Оскільки   в  судовому засідання встановлено, що сторони однією сім’єю не проживають, поновити шлюбно-сімейні стосунки наміру не мають, подальше сумісне проживання сторін і збереження шлюбу суперечить інтересам  сторін, тому суд вважає за необхідне шлюб розірвати.

Згідно ст. 88 ЦПК України витрати, пов’язані з розірванням шлюбу в органах РАГС   покласти на відповідача.  

Керуючись ст.ст.10,60,212,213 ЦПК України, ст.ст.110,112 СК України, суд

ВИРІШИВ  :

          Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, що зареєстрований 15.10.2006 року, відділом реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції Одеської області, актовий запис № 120.

При реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС стягнути держмито на користь держави з ОСОБА_2 в розмірі 08,50 грн., ОСОБА_1 від сплати держмита – звільнити.

    На рішення суду  може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів  з   дня  його  проголошення. Апеляційна скарга подається  до Апеляційного суду Одеської області  на протязі  20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.    

Суддя