ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2021 року

м. Харків

Справа № 640/11516/16-ц

Провадження № 22-ц/818/2702/21

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з рогляду цивільних справ:

головуючого Кругової С.С.,

суддів  Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство  "Харківобленерго"  

Відповідач: ОСОБА_1  

розглянув в порядку спрощенного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства  "Харківобленерго"  до ОСОБА_1  про стягнення суми нарахування  за актом, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Харкова від 07 грудня 2020 року,-

в с т а н о в и в:

У липні 2016 року позивач Акціонерна компанія «Харківобленерго» правонаступником якого є Акціонерне товариство «Харківобленерго» звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просила стягнути з відповідача суму нарахувань за актом у розмірі 10 820 грн. 05 коп., а також судовий збір у сумі 1378 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на виявлення 16.05.2016 при перевірці електроустановки у кв. АДРЕСА_1 , де мешкає відповідач, факту не облікованого використання електричної енергії, а саме: підключення виконане прихованим шляхом до приладу обліку, що є порушенням п.п. 37, 42, 48 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1357 від 26.07.1999р.; Було складено за наслідком виявленого порушення представниками АТ «Харківобленерго» відповідний акт № 207375 від 16.05.2016; нарахувано відповідачу за актом від 16.05.2016 у період з 16.05.2015 по 16.05.2016 коштів у сумі 10820 грн. 05 грн. згідно пп. 5 п.3.1 «Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією», затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №1338 від 14.10.2020; несплату відповідачем суми нарахувань за актом.

В суді першої інстанції представник позивача позов підтримала, просила його задовольнити. Також у судовому засіданні 07.12.2020 представник позивача вказала, що після відмови відповідача отримати під підпис акт від 16.05.2016 на його адресу рекомендованою поштою направлене повідомлення від 17.05.2016 №46е/48-1453 з запрошенням з`явитись на засідання комісії 24.06.2016, разом з цим повідомленням надісланий екземпляр акту про порушення; штангенциркуль заводський №190801, використаний при проведенні перевірки, знаходиться на балансі центрального РВ АТ «Харківобленерго», провіряється щорічно у встановленому порядку згідно графіку згідно наказу про організацію метрологічного забезпечення товариства; зважаючи на встановлений у акті діаметр перерізу проводу 1,5 мм нарахування по акту здійснені за максимально допустимою величиною допустимого тривалого струму для мідного проводу - 19 А; факт не облікованого споживання електричної енергії відповідачем підтверджується також різницею показань приладу обліку.

Відповідач та його представник у судових засіданнях проти задоволення позову заперечували, посилаючись на невручення примірнику акту від 16.05.2020 споживачу, складення акту за відсутності споживача та підпис акту неналежними особами, на недостовірність даних, викладених в акту про порушення.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2020 року позов задоволено. Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Харківобленерго» суму нарахування за актом у розмірі 10 820, 05 грн. та судовий збір у сумі 1378 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що акт № 207375 від 16.05.2016, складений та підписаний трьома представниками енергопостачальника – АК «Харківобленерго», невнесення побутовим споживачем ОСОБА_1 своїх зауважень до вказаного акту, а також відмова останнього підписати та одержати другий примірник акту, про що міститься відповідний запис, не впливає на його правовий статус, у зв`язку з цим суд дійшов висновку, що акт №207375 від 16.05.2016 є дійсним, а тому є належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом по справі. Відповідачем не наведено суду обґрунтованих та підтверджених доказами доводів, що дали б підстави для відмови в позові.

Не погоджуючись із таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити, стягнути з позивача на користь відповідача судовий збір в сумі 2 067 грн за подання апеляційної скарги.

В обґрунтування скарги зазначає свою незгоду із процесуальними рішеннями судді, вважає суддю першої інстанції упередженою, та наголошує на тому, що дії судді перешкоджали відповідачу у реалізації його права щодо доказування своїх доводів та заперечень проти позову. Так, суд двічі розпочинав судові засіданні на півтори години пізніше.

Крім того, суддя 26.11.2018 свавільно відмовила у розгляді клопотання сторони відповідача про витребування висновку експерта та про виклик експерта.

Щодо своєї незгоди з актом АК Харківобленерго від 16.05.2020 зазначає, що відомості, які в ньому містяться спростовуються Актом від 17.05.2016, який був складений сусідами ОСОБА_1 , та представниками громадськості, а також Актом дільниці № 15 КП «Жилкомсервіс».

Відповідач заперечує проти подання позивачем доказів, а саме: копії свідоцтв № 03/3554 від 13.06.2018, № 03/52/10 від 03.07.2019 (том 2 а.с. 68,69) про проведення повірки штангенциркулю, вважає ці докази неприпустимими.

Крім того, суд не надав мотивованої оцінки аргументу сторони відповідача, що вимірювання площі перерізу проводу здійснювалось за допомогою штангенциркулю № 03/5706, який на дату складення акту 16.05.2016 не пройшов метрологічної повірки. Вважає цей аргумент важливим, оскільки відомості, що відображені у акті щодо площі перерізу проводки 1,5 мм, не можуть використовуватись для розрахунку обсягу спожитої електроенергії.

Зазначає, що в даному випадку твердження суду, що нібито штангенциркуль, використаний 16.05.2016 року повіряється щорічно у встановленому порядку згідно графіку, є лише припущенням суду.

Судом не враховано посилання відповідача на обставини недійсності акту про порушення та суттєві зловживання під час розгляду цього акту комісією позивача. Всупереч приписам п. 3 ч. 4 ст. 265 ЦПК України судом не надано мотивованої оцінки важливим та доречним аргументам відповідача.

Також не враховано, що оформлене протоколом від 24.06.2016 рішення комісії щодо розрахунку розміру спожитої електроенергії на підставі даних про нібито використання двох одножильних мідних проводів, не ґрунтується на відомостях, які викладені в акті про порішення від 16.05.2016, у якому навпаки, в описовій частині Акту (том 1 а.с. 5-7) зазначено, що безоблікове використання електроенергії здійснювалось за допомогою багатожильного мідного проводу.

Суд помилився при застосуванні норми права, що нібито нарахування за актом № 207375 від 16.05.2016 здійснене за період з 16.05.2015. по 16.05.2016 у сумі 10 820 грн та відповідає п.п.5п.3.1 Методики. Жодних приписів щодо розрахунку суми за спожиту електроенергію цей пункт Методики не містить.

Загалом доводи апеляційної скарги зводяться до повної незгоди з мотивами, з яких суд виходив при ухваленні рішення, відповідач вважає, судом неправильного застосовано чинне законодавство для вирішення даного спору, що призвело до помилкових висновків суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згіднозі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає в повній мірі зазначеним вимогам закону.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем електричної енергії, яка постачається АТ «Харківобленерго» до кв. АДРЕСА_1 (т.2 а.с.18-23).

16.05.2016 представниками АК «Харківобленерго» складений акт про порушення, яким встановлене порушення у кв. АДРЕСА_1 п. 48 Правил, а саме: необліковане використання електричної енергії; підключення електричної проводки виконане прихованим шляхом (за електричним щитом); для установки не облікованого користування використовувався сигналізатор прихованої проводки «Дятел» Е121 та індикатор двопомосного напруження. Схема електропостачання: багатожильним мідним проводом перетином 1,5 мм2 (при використанні телевізора, холодильника електрична енергія споживається, приладом обліку №527631 не враховується). Вказаний акт складений та підписаний трьома представниками енергопостачальника, споживач ОСОБА_1 у графі «з актом про порушення ознайомлений, один примірник отримав» від підпису відмовився (т.1 а.с.5-6).

Згідно протоколу засідання комісії з розгляду актів порушення  ПКЕЕн від 24.06.2016, об`єм не облікованої електричної енергії складає 11009 кВт/год.; порушення ПКЕЕн, зафіксоване у акті №2047375, відповідає пп.5 п.3.1 Методики; за період з 16.05.2015 по 16.05.2016 за 366 днів (2016р. – високосний рік) внаслідок безоблікового використання електричної енергії нарахована сума 10 820 грн. 05 коп. (т.1 а.с.8-9).

Також з матеріалів справи вбачається, що 25.01.2019 ухвалою Київського районного суду м. Харкова провадження у справі зупинене до розгляду Київським районним судом м. Харкова цивільної справи №640/21961/18 за позовом ОСОБА_1 до АК «Харківобленерго» про захист прав споживача (т.1 а.с.172).

Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України,статтями 24-27 Закону України «Про електроенергетику»(в редакції на час спірних правовідносин), Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 562 від 4 травня 2006 року(далі - Методика).

Згідно зі статтею 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до пунктів 19, 20, 21Правил користування електричною енергією для населення № 1357 розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показів засобів обліку. Розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Знімання показів засобів обліку провадиться електропостачальником (електророзподільним підприємством) та/або побутовим споживачем щомісяця відповідно до умов договору. Електропостачальник (електророзподільне підприємство) має право контролювати правильність знімання показів засобів обліку побутовим споживачем.

Споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між побутовим споживачем і електропостачальником для укладення якого побутовий споживач звертається до електропостачальника з письмовою заявою - пункт 3 Правил.

Побутовий споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема, дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору; оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил та несе відповідальність за прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію - пункт 42, 48 Правил.

За змістом статті 11 ЦК України за відсутності письмового договору факт відкриття особового рахунку, видача книжки та постачання електричної енергії вважається укладенням договору на умовах, передбачених Законом України «Про електроенергетику».

Відповідно до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушенням в електроенергетиці, зокрема, є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

У пункті 48 ПКЕЕН передбачено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством за порушення правил користування електричною енергією, розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку, пошкодження приладу обліку.

Відповідно до пункту 53 ПКЕЕНу разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови побутового споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Акт про порушення ПКЕЕН розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів. Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу.

Також комісія визначає величину збитків, завданих енергопостачальнику протиправними діями споживача. Розмір відшкодування збитків, обчислюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562, з наступними змінами (далі Методика).

Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку (пункт 1.2 Методики).)

Згідно з пунктом 4.7 Методики в акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.

Положеннями пункту 3.1Методики встановлено,що ця Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕН та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕН, зокрема, зазначеного в підпункті 5 3.1 Методики, а саме самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника абоіншого споживача (власника мереж)з порушенням схеми обліку.

У разі виявлення у споживача порушення, зокрема, зазначеного в підпункті 3.1 Методики, ця Методика застосовується за умови виявлення місця підключення до відповідних мереж, що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі.

Положеннями пункту 4.6 Методики передбачено, що в акті про порушення зазначаються всі необхідні для розрахунку згідно з вимогами цієї Методики параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: межбалансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.

У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач, тощо) за умови посвідчення цієї особи.

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від йог підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.

Постановляючи рішення про задоволення позову, суд виходив з того, що з відповідача підлягає стягненню матеріальна шкода за актом про порушення Правил користування електричною енергією для населення у розмірі 10 820,05 гривень.

Судова колегія не погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного.

В Акті про порушення від 16 травня 2016 року зазначено, що відповідач порушив п. 48 ПКЕЕН. Саме цей акт було судом покладено в основу рішення суду.

Проте позивачем, всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, не було надано доказів на підтвердження безоблікового споживання відповідачем електроенергії, оскільки не зазначено спосіб вчинення відповідачем таких дій, які можна розцінити як розкрадання електроенергії.

Працівниками «Харківобленерго» не вказано конкретну точку підключення кола електропроводки для безоблікового споживання електричної енергії у електричному щиті, спосіб у який електропроводка була приєднана до дооблікової мережі, трасу прокладення безоблікової проводки між щитом та квартирою. Тобто жодного пояснення щодо способу розкрадання електроенергії акт не містить.

Крім того, судова колегія вважає, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги висновок експерта з посиланням на те, що натурне дослідження електроустановки проводилось майже через півроку після виявлення порушення, що на його думку, свідчить про наявність у відповідача можливості демонтажу проводки.

Однак зі змісту висновку вбачається, що зовнішні втручання в систему в порівнянні з первісним відео та фото, зробленими працівниками «Харківобленерго», відсутні, оскільки самим експертом зазначено, що на поверхні вимикача і стрічки має місце нашарування пилу та бруду, що вказує на значний термін застосування цієї ізоляційної стрічки.

З огляду на таке, суд апеляційної інстанції вважає за доцільне взяти до уваги висновки, викладені експертом щодо даного спору.

Матеріали справи містять відомості, про те, що під час перевірки працівниками «Харківобленерго» при відключенні живлення у квартирі відповідача на кухні залишалась напруга в електромережі.

Щодо зазначеного факту, судова колегія приймає пояснення ОСОБА_1 про наявність в його квартирі системи безперебійного живлення, оскільки стороною позивача вказана інформація не було спростована даними, які відображено в акті про порушення.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що факт наявності прихованої проводки не можна розцінювати як розкрадання тому, що її наявність не доводить факту споживання електроенергії без приладів обліку, якщо не виявлено способу, в який безобліково споживалась електроенергія.

Під час натурного експертного дослідження, експертом зроблено висновок, що схема підключення квартири АДРЕСА_1 , не дозволяє користуватись електроенергією поза приладом обліку. Окрім того, у схемі зображеній у Акті про порушення зображено, що точка 5 є точкою приєднання до вихідного фазного проводу вимикача. По схемі ця точка знаходиться між вимикачем та квартирою. Однак під час натурного дослідження експерт установив, що вихідний провід указаного вимикача приєднаний до фазної клеми електролічильника квартири ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому оскільки пломби на лічильнику квартири ІНФОРМАЦІЯ_1 не були пошкоджені, то цей провід не міг бути приєднаний до квартири відповідача, як зазначили в акті представники позивача.

У висновку експерт звертає увагу на характеристку жили, що приєднана до скрутки проводів вхідної клеми автоматичного вимикача квартири позивача, пояснюючи, що жила проводу, який досліджувався, з ізоляцією коричневого кольору приднана до блоку живлення системи "Домофон" під`їзду. Таким чином, провід з мідними жилами перерізом 1,5 мм і автоматичний вимикач E.NEXTC6 є елементами електричного живлення системи "Домофон" під`їзду, провід, приєднаний до блоку живлення цієї системи не є елементом проводки безоблівкого електричного живлення квартири АДРЕСА_1 .

Експертом також наголошено, що працівники «Харківоленерго» маючи технічну можливість на місці перевірки не вказали в Акті важливу інформацію щодо способу розкрадання електроенергії, не зазначивши конкретну точку підключення кола електропроводки для безоблікового споживання електричної енергії у електричному щиті.

Також суд погоджується із запереченнями відповідача щодо розрахунку обсягу спожитої електроенергії, адже рішенням комісії розраховано такий обсяг на підставі даних про нібито використання двох одножильних мідних проводів при навантаженні 19А, однак в Акті про порушення зазначено, що безоблікове використання електроенергії здійснювалось за допомогою багатожильного мідного проводу 18А.

Це дає підстави вважати, що зазначені документи суперечать один одному, та суд першої інстанції знехтував цими даними та дійшов помилкових висновків з цього питання.

Інші посилання апеляційної скарги мають другорядне значення та стосуються більш незначних деталей, на які судова колегія також зважає.

Доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу суду та дають підстави вважати, що суд першої інстанції необґрунтовано дійшов висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, які спростовуються матеріалами справи.

Отже, підсумовуючи наведене, АТ Харківобленерго» не мало підстав для застосування положень Методики для здійснення розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії на підставі Акта, оскільки не було встановлено факту безоблікового споживання електроенергії.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що АТ «Харківобленерго» не дотримано вимог ст. 81 ЦПК України, та за таких обставин, судова колегія вважає, що позивачем є недоведеним факт порушення відповідачем п.42, 48 Правил користування електричною енергією для населення, а тому рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином, необхідно стягнути з АК «Харківобленерго» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2 067 гривень за подання апеляційної скарги.

Керуючись статтями 141,367,374,376,381-383 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Рішення Київського районного суду міста Харкова від 07 грудня 2020 року – скасувати і ухвалити нове.

В задоволенні позову Акціонерного товариства  "Харківобленерго"  до ОСОБА_1  про стягнення суми нарахування  за актом – відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття. Касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий С.С. Кругова

Судді Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова